Кредитний бум всупереч війні: як українським банкам вдається нарощувати кредитний портфель?

За 2025 рік загальний кредитний портфель українських банків виріс на 22% і досягнув рекордних 1,3 трлн грн. Раніше такі темпи зростання були лише у 2005-2008 роках. Для порівняння, у 2024 році обсяг кредитів виріс на 11%, а у 2023 і 2022 роках кредитний портфель скоротився на 3% та 6% відповідно. Причому це номінальні дані, тобто якщо скоригувати їх на рівень інфляції, скорочення кредитного портфеля у 2022 і 2023 роках буде ще більш помітним. Зауважимо, що сьогодні доступна статистика станом на листопад 2025 року, тобто за повний рік результати можуть бути ще значнішими. 

На обсяг кредитного портфеля дещо вплинула девальвація гривні на 10% (з 38 до 42 грн/дол. за 2025 рік). Проте, оскільки валютних кредитів в українській банківській системі близько 22%, вплив девальвації на весь кредитний портфель становив не більше 2-3%. Отже, в реальному вимірі (з урахуванням інфляції та девальвації) загальний обсяг кредитів виріс щонайменше на 10%.

Традиційно левову частку кредитного портфеля складають позики корпоративному сектору (74%), і трохи більше чверті становлять кредити населенню. Частка кредитів населенню виросла з 22% у 2021-2022 роках до 25% у 2025. 

Структура кредитування бізнесу: пріоритет — базові сектори економіки

Структура кредитування юридичних осіб станом на листопад 2025 року практично незмінна (рис. 2) — найбільший обсяг кредитування отримали найбільші та найстабільніші сектори економіки. Майже 41% (376 млрд грн) кредитних ресурсів зосереджено в оптовій та роздрібній торгівлі, оскільки ця галузь першою оговтується від потрясінь та відновлює свою роботу як після локдауну, так і після обстрілів та відключень світла.

П’яту частину кредитування отримала переробна промисловість (187 млрд грн). Майже половину всіх кредитів у цьому сегменті обслуговують підприємства харчової промисловості (44%), на другому місці (19%) виробники «інших транспортних засобів», окрім автотранспорту (у 2021 році на другому місці було виробництво машин та устаткування). Як і у 2021 році, металургійна галузь на третьому місці серед отримувачів банківського кредитування (13% кредитів, наданих підприємствам переробної промисловості).

Частка агросектора в загальному обсязі отриманих кредитів у листопаді 2025 становить 15,2%, що на 4,5 в.п. більше, ніж у листопаді 2021 року. Частки решти галузей не перевищують 10%. 

Як видно з рис. 3, тривалість кредитів дещо виросла: тоді як частка кредитів на понад 5 років скоротилася з 14% у 2021 році до 12% у 2025, частка кредитів на термін від 1 до 5 років виросла з 33% до 40% відповідно. В умовах війни та значної невизначеності це обнадійливий показник.

Одним із драйверів кредитування юридичних осіб під час повномасштабного вторгнення стала державна програма підтримки бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%». У рамках програми держава виплачує частину відсотків за кредитом, знижуючи таким чином вартість кредитування для підприємців. У перші роки повномасштабного вторгнення субсидовані кредити могли отримати фактично будь-які підприємства, проте зараз програма повертається до своєї первісної мети – підтримки малого бізнесу.

Кредити для населення: іпотека оживає, проте споживчі кредити все ще в топі

Обсяг кредитів фізичним особам з початку року виріс на 24%. Для порівняння, у 2024 році обсяг кредитів для населення виріс на 20%, у 2023 всього на 7%, а у 2022 скоротився на 15%. 

Як і раніше, понад 80% портфеля становлять споживчі кредити, наприклад, за кредитними картками чи для купівлі на виплат. Частка іпотечних кредитів у загальному обсязі кредитів домогосподарствам з 2021 року залишається сталою – близько 13%. Втім, змінюється баланс між субсидованими та несубсидованими кредитами: якщо до 2022 року левову частку становила «звичайна» іпотека, то після повномасштабного вторгнення – кредити, видані в рамках державних програм.

55% кредитної заборгованості за житловими кредитами сконцентровано в Києві та Київській області. Далі з величезним відривом ідуть Львівська (5%) та Одеська (4%) області. Частки Дніпропетровської, Вінницької, Івано-Франківської, Рівненської, Чернігівської областей становлять 2-3%.

Отже, незважаючи на високі воєнні ризики, банківська система України зберігає стійкість, а зростання кредитної активності свідчить про адаптацію як фінансового сектору, так і позичальників до тривалих умов невизначеності. Відповідно зменшується роль державних програм підтримки кредитування.