7 думок про перетворення Укрпошти у квазібанк

Поданий у Верховну Раду законопроект дозволяє Укрпошті відкривати поштові рахунки та надавати інші фінансові, в тому числі, банківські послуги. При цьому регулятивне спрямування законопроекту обмежується закріпленням вказаного права за конкретною компанією та на неконкурентних засадах – без вказання жодних обов’язків чи відповідальності. Тому в такому вигляді законопроект є не тільки недоречним, але й шкідливим.

Нещодавно депутати внесли на розгляд Верховною Радою проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв’язку» (законопроект №6601), яким законодавці пропонують надати право ПАТ “Укрпошта” відкривати поштові рахунки. Такі поштові рахунки будуть аналогічні банківським рахункам (зокрема, можуть відкриватись як фізичними, так і юридичними особами).

Водночас законопроект дозволяє Укрпошті надавати окремі банківські послуги без необхідності отримання банківської ліцензії, що пропонується передбачити змінами до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Це означає, що НБУ зможе на свій розсуд визначити, які ще банківські послуги буде надавати Укрпошта без отримання відповідної банківської ліцензії та без виконання встановлених законодавством «банківських нормативів», таких як нормативи щодо капіталу, страхових резервів, виконання вимог щодо ризиковості операцій, протидії відмиванню «брудних» коштів тощо. А також без несення визначеної для банківських установ відповідальності.

Можемо припустити, що Укрпошта, використовуючи урядові зв’язки, може з часом отримати від НБУ право залучати депозити та/або розміщувати залучені кошти від власного імені.

Чому ідея перетворення Укрпошти у квазібанк погана?  

1. Невизначеність механізму ведення та обслуговування рахунків (відсутність норм, які визначають права власника рахунку та обов’язки оператора).

Законопроектом передбачені зміни, які надають можливість Укрпошті відкривати рахунки. Але яким є правовий режим рахунків, визначений законопроектоп, не зрозуміло. Зокрема не зрозуміло, як власнику рахунку зняти кошти з нього. Очевидно, що в сільській місцевості відсутня розвинута торгівельна мережа, що приймає до оплати платіжні картки. Жодних зобов’язань Укрпошти по видачі готівкових коштів власникам рахунків законопроектом не передбачено.

Ані запропонована законопроектом екстраполяція глави 72 Цивільного кодексу України, ані ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу (згідно з якою банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом) не зможуть захистити інтереси мешканців сільської місцевості, оскільки:

–  прямих норм щодо видачі коштів з поштового рахунку за першою вимогою не передбачено, тому Укрпошта зможе включати до договорів про відкриття рахунків умови, які унеможливлять видачу коштів за першою вимогою;

– викликає сумнів здатність Укрпошти забезпечити свої відділення готівкою, необхідною для видачі власникам поштових рахунків, адже з міркувань безпеки у відділеннях у сільській місцевості не можуть знаходитись значні суми готівки.  

Пояснювальною запискою до законопроекту, а також повідомленнями в ЗМІ, декларується, що законопроект спростить доступ сільського населення до фінансових послуг, оскільки Укрпошта має мережу в селах, а банки ні. При цьому Укрпошта запевняє, що опція доставки пенсії додому буде збережена. Тобто одержувач сам зможе обирати: одержувати пенсію вдома чи на поштовий рахунок. Проте законопроект прямо не передбачає права пенсіонера вимагати доставки пенсії додому.  

Існує ризик того, що після прийняття законопроекту Укрпошта вимагатиме від одержувачів укладання договорів про зарахування пенсій на поштові рахунки, що приведе до додаткових оплат за відкриття рахунків та їх обслуговування. Сьогодні багатьох пенсіонерів, які змушені заощаджувати на всьому, влаштовує ситуація, коли не потрібно відкривати рахунок в банку і немає ніяких оплат за рахунок пенсії. Відкриття рахунку, його обслуговування, відвідання відділення (що не завжди зручно для літніх людей) – все це викликає занепокоєння в тих пенсіонерів, які не хочуть змінювати статус-кво.

Адже більшість сільського населення мешкає на значній відстані від відділення Укрпошти. В окремих населених пунктах відділення Укрпошти взагалі відсутні. Тобто для отримання готівки пенсіонер, або інший одержувач готівки, повинен буде відвідати відділення Укрпошти, що може знаходитись за десятки кілометрів.

Таким чином, доступ до фінансових послуг прийняття законопроекту можливо і спростить, а доступ мешканців віддалених населених пунктів до коштів прийняття законопроекту, ймовірно, лише ускладнить. На сьогодні Укрпошта не завжди виконує нормативи виїмки відправлень і нормативні терміни доставки кореспонденції в сільську місцевість. За таких умов складно сподіватись, що підприємство зможе забезпечити видачу готівки за першою вимогою.

Слід зазначити, що банківські установи пропонують вирішити проблему недоступності фінансових послуг для мешканців сільської місцевості іншим шляхом – наданням банківських послуг Укрпоштою за агентською схемою від імені банку. При цьому можливими є взаємодія із різними банками, конкуренція на ринку послуг та всі гарантії банківських установ. В той же час, при запровадженні агентської схеми послугою зможуть скористатись тільки ті пенсіонери, яким це буде дійсно зручно, а Укрпошта не зможе нав’язувати послуги тим, кому вони не потрібні.

2. Невизначеність напрямку використання залучених Укрпоштою коштів.

Можна припустити, що залишки коштів на поштових рахунках будуть досить значними за  мірками української економіки. Зі змісту законопроекту незрозумілим залишається напрямок використання цих коштів. У пояснювальній записці вказується, що: “вільні грошові кошти населення буде можливість використовувати в інтересах розвитку економіки”. Але яким чином відповідні кошти будуть використані в інтересах розвитку економіки? Інвестиціями? Кредитуванням? Власним споживанням?

Існує ризик того, що відповідні кошти будуть використані для фінансування оновлення основних фондів національного оператора, що в розумінні Укрпошти буде використанням таких коштів в інтересах економіки. Тобто через запровадження поштових рахунків Укрпошта отримає інструмент безоплатного кредитування своєї діяльності, що вже саме по собі суперечить основам банківського законодавства: банківська діяльність – окремий вид діяльності, який не поєднується з жодним іншим. Ризики різних видів господарської діяльності не можуть виникати у банківській установі, і її клієнт не має нести ці ризики.

3. Відсутність механізму гарантування вкладів за коштами, розміщеними на рахунках.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» містить механізми, спрямовані на забезпечення платоспроможності банку, зокрема вимоги щодо регулятивного капіталу банків, резервного фонду банків і т.д. Крім того, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наразі досить ефективно захищає права та інтереси вкладників-фізичних осіб.

Проте законопроектом зміни до вказаного закону не пропонуються. Тобто в частині прав на відкриття рахунків національний поштовий оператор фактично прирівнюється до банків, а в частині зобов’язань щодо забезпечення збереження коштів на таких рахунках та забезпечення дотримання інтересів власника рахунків Укрпошта перебуватиме у більш сприятливому правовому режимі. При цьому очевидно, що врегулювати питання гарантування вкладів на рівні підзаконного регулювання НБУ неможливо, оскільки наразі відповідні питання регулюються на рівні закону.

Надання дотепер збитковою державною компанією Укрпоштою фінансових послуг ставить державу і всіх платників податків під ризик понесення витрат на компенсацію вкладникам Укрпошти їх коштів. Тобто досить імовірною є ситуація, коли Укрпошта «освоїть» кошти власників рахунків, а розраховуватися будуть змушені платники податків.

4. Відсутність інструментів контролю за наданням Укрпоштою фінансових послуг.

Наразі Законами України «Про банки і банківську діяльність» та «Про Національний банк України» передбачені подання банками звітності НБУ, перевірки банків, можливість застосування заходів впливу до банків тощо.

Проте законопроект не передбачає жодних механізмів нагляду за наданням Укрпоштою фінансових послуг. Тобто за державними банками нагляд здійснюється, а питання дотримання Укрпоштою законодавства при наданні фінансових послуг авторами законопроекту не розглядається.

5. Законопроект створює корупційні ризики.

Як зазначено вище, окрім права відкривати поштові рахунки законопроект також дозволяє Укрпошті надавати окремі банківські послуги у порядку, встановленому Національним банком України, без необхідності отримання ліцензії на здійснення відповідних банківських операцій

Тобто НБУ визначить самостійно, які банківські послуги буде надавати Укрпошта без ліцензії (можливо, що і всі), а решта банківських установ буде отримувати для цього ліцензію. Непрозорість та “ручний” порядок прийняття таких рішень може створити значні можливості для корупційних дій

6. Невизначеність подальшої долі плати за доставку пенсій.

На сьогодні Укрпошта отримує плату за доставку пенсій одержувачам, а банки – ні. Тобто вигода банків від відкриття та обслуговування рахунків пенсіонерів полягає в можливості користуватися залишками на таких рахунках. Тому Укрпошта отримує плату за доставку пенсій одержувачам навіть незважаючи на те, що нерідко пенсія виплачується в об’єкті поштового зв’язку, а не з доставкою додому.

Тарифи на вказану послугу Укрпошти становлять 0,79% від виплат у містах та 1,56% від виплат у сільській місцевості. Тобто тарифи є доволі значними, якщо враховувати обсяг пенсій, що доставляються підприємством. Кошти Укрпошті за доставку пенсій сплачує Пенсійний фонд.

При цьому законопроект не передбачає, що національний оператор поштового зв’язку відмовиться від плати за доставку пенсій, що ставить його у привілейоване становище порівняно з рештою банківських установ.

7. Законопроект є антиконкурентним.

Законопроектом передбачено право надання фінансових послуг лише для одного оператора поштового зв’язку – Укрпошти. Чому? Чому не надаються подібні права іншим операторам? Якщо ж все-таки надавати операторам поштового звязку право стати квазібанками, то робити це слід на конкурентних засадах. Надання права стати “квазібанком” певному оператору створює преференції через законодавство – що є неприпустимо.

З іншого боку, Укрпошта, маючи право бути банківською установою (без банківської ліцензії), на відміну від решти банківських установ, буде займатись і іншими видами діяльності – доставляти посилки, відправляти листи, продавати марки, конверти та деякі побутові товари населенню, що робити банкам категорично заборонено. Тобто Укрпошта буде мати неконкурентні переваги як перед банками з ліцензіями, так і перед іншими поштовими операторами. І все це планують передбачити на законодавчому рівні!

Висновок

Таким чином, Укрпошті практично надається право вести банківську діяльність, отримувати та зберігати кошти клієнтів, але відповідальності за ці кошти не нести.

Законопроект не містить положень, які гарантуватимуть споживачу надання якісного сервісу, зокрема, не визначені:

• механізм отримання власником рахунку готівкових коштів;
• права власника рахунку;
• напрямки використання оператором залучених коштів;
• гарантії збереження коштів, залучених Укрпоштою;
• механізм нагляду за національним оператором при наданні фінансових послуг, тобто нагляд з боку Національного банку не передбачений.

За таких умов передчасним є дозвіл на надання оператором поштового зв’язку фінансових послуг.

Врегулювання надання поштовими операторами фінансових послуг слід здійснити в рамках всебічного реформування галузі поштового зв’язку. Слід прийняти новий сучасний закон про поштові послуги, який би посилив конкуренцію у цій сфері. Необхідність прийняття вказаного закону витікає, в тому числі, із зобов’язань, які Україна взяла на себе Угодою про асоціацію з ЄС про створення конкурентних умов для бізнесу. А у разі наданні можливості створення квазібанків необхідно надати таке право не якійсь певній установі, а всім бажаючим, забезпечивши контроль з боку Національного банку на зразок того, що вже діє у банківській системі.