Нафтовий понеділок. Як зниження цін вплине на Україну?

До цього ціни на нафту інколи знижувалися до кількох доларів, коли сховища були на межі заповнення, але ніколи не перетинали відмітку 0. У чому причина нафтового «обнулення», яка ситуація зараз склалася на нафтовому ринку і як це вплине на економіку України та відносини з Росією?

Причина від’ємної ціни – у різкому падінні попиту на нафту через часткову зупинку економіки та падіння попиту на пальне. Країни, які торгують нафтою, поки не згортають видобуток, оскільки очікують на зняття карантину та запуск економіки – промисловість почне працювати на повну і попит різко зросте.

Щодо обнулення цін на WTI – важливо розуміти, що мова не про ціну нафти загалом, а про ціну на ф’ючерс-контракт на купівлю нафти. Стрибок відбувся за день до закриття травневих ф’ючерсів. На червневу нафту ціна в цей час близько 20 доларів за барель.

Як працює ринок нафти?

Ф’ючерс – це зобов’язання на постачання певного товару (чи, інколи, його фінансового еквіваленту) у майбутньому. Ринок нафтових ф’ючерсів проводить операції з деривативами, тобто за допомогою контрактів, які дозволяють купувати-продавати нафту, грубо кажучи, не маючи її на руках. Але ф’ючерс на нафту марки WTI на чиказькій біржі поставочний. І коли приходить час експірації, тобто термін контракту закінчується, наступного дня треба або купити цю нафту або поставити її комусь. Точка прийому – місто Кушинг в штаті Оклахома (США), там великий нафтовий хаб, якраз поблизу Чикаго.

Оскільки за останні пару десятиліть дуже сильно змінився сам ринок, з’явилося набагато більше фінансових гравців на ньому, різко зріс його обсяг – адже фінансові гравці беруть участь нарівні з гравцями з реального сектору, нафтовими компаніями, і незрозуміло, де вони просто використовують свої ф’ючерси, щоб перекрити ризики, а де вони самі грають – з містом Кушингом виникає все більше проблем. В першу чергу логістичних. 

По-перше, пропускна здатність хабу обмежена і не завжди може впоратися з такими обсягами нафти: незадовго до обвалу Кушинг був фізично заповнений на 70% і всі інші потужності вже були законтрактовані. По-друге, його не вдастся швидко розширити (оскільки він на суші), як це можна було б зробити, підігнавши до нього танкери в океані. Тому у дні експірації ціни на ф’ючерси стрибають – і вже кілька разів різко падали, хоча до від’ємного значення впали вперше. Щойно в системі виникає “вузьке місце”, нестача нафти і поставку зробити неможливо чи, навпаки, надлишок і прийняти нову нафту нема куди, виникають дивні ситуації, коли трейдерам можуть навіть доплачувати за те, щоб вони забрали нафту.

Саме це і відбулося 20 квітня – і заробили на цьому ті, у кого в районі Оклахоми були вільні цистерни чи сховища. 

До речі, схожа ситуація у понеділок була на спотовому (тобто з поставкою відразу) ринку з ціною на російську нафту Urals – там вона також впала нижче 0. Про що це говорить? Про те, що світовий ринок нафти перевантажений.

Тепер нафта не буде нічого коштувати?

Не треба сприймати цю ситуацію як показник того, що нафта тепер нічого не вартує. Вже 21 квітня поставки різних марок нафти, у тому числі WTI, на наступний місяць коштували 20+ доларів за барель – але протягом дня ціна найближчий ф’ючерс марки WTI впала до 11 доларів за барель, просіли нижче 20 доларів за барель і ціни на Brent.

Якщо карантин продовжувати на неозначений термін, і не згортати виробництво, нафти стане стільки, що її ніде буде зберігати, і ціни будуть падати. Відповіддю на це стане все ж таки згортання виробництва. Видобуток не зупиняють зараз, бо очікують, що економіка ось-ось запрацює. 

Також на цю ситуацію наклався зовнішньополітичний фактор – ОПЕК. Члени ОПЕК довгий час не могли домовитися між собою про обмеження виробництва у відповідь на перенасичення ринку. Росія та Саудівська Аравія влаштували між собою війну, потім підключилася і Мексика, у них своя позиція, – як наслідок, вони продовжували заливати вже перенасичений ринок нафтою. 

Раніше вони домовлялися між собою і згортали виробництво – у першу чергу, Саудівська Аравія як найбільший виробник – і контролювали пропозицію на ринку. А зараз усім потрібні гроші, й тому видобуток нафти не зупиняється. 

В чому користь для України?

Для нас ця ситуація безумовно вигідна – оскільки ми маємо цінову «вилку» на експорті та імпорті. Наприклад, аграрний сектор заробляє маржу на різниці між цінами на імпортовані енергоносії та експортовану власну продукцію. Пальне – значна частина витрат аграріїв.

Оскільки ціни на продовольчі товари більш-менш тримаються (хоча деякі з них, наприклад, на кукурузу, пішли вниз), а ціни на енергоносії впали, наша маржа зросте. Хоча ціни на продовольчі товари теж можуть піти вниз слідом за енергоносіями: дешева нафта, дешевший бензин, дешевша, відповідно, собівартість виробництва зерна, у яку частково закладена ціна палива. Подивимось, як це вплине на ціну природного газу, який ми також виробляємо та імпортуємо, як відіб’ється на економічній ситуації в цілому.

Чи можна очікувати подібних стрибків ціни у майбутньому?

Циклічність нафтового ринку працює так: періодичне перенасичення, ціна падає, багато проєктів з нафтовидобутку, з альтернативних джерел енергії стають збитковими чи невигідними,через це пропозиція на ринку скорочується, ціни у довгостроковому періоді зростають у відповідь на довгострокове зниження пропозиції, а відтак розгортаються раніше заморожені проекти.

Це довгий цикл, бо нафтові проекти потребують багато інвестицій та довго розгортаються. На виході, як правило, через кілька років знову буде зростання попиту. Але все це накладається на зміни в технологіях, які поступово йдуть від використання викопних енергоносіїв у зелену енергетику і тому подібне.

У Росію прийшли важкі часи?

Я б не переоцінював вплив цих факторів на Росію, бо у них, як і у багатьох інших нафтових економік, існує Фонд національного добробуту та інші резервні фонди – щоб “знімати вершки” з нафтового ринку, коли там високі ціни, та використовувати їх, коли ціни падають. Зараз вони залізли в ці фонди, щоб пом’якшити вплив на економіку.

Поки що це не робить Росію дуже вразливою, хоча, звісно вони, так само, як інші, страждають від кризи, пов’язаної з коронавірусом, окрім нафтової. 

Може, згодом вони й вирішать, що їм критично важливо знімати санкції, бо населення стає незадоволене режимом – але сказати, що вже завтра у Росії станеться колапс, на жаль, не можна.