«Депутати-старожили, які там вже по третій каденції, після голосування за бюджет вставали, аплодували і казали, що це вперше на їхній пам’яті за останні 15 років, коли за бюджет проголосували всі фракції і бюджет прийнято одноголосно». – депутат Луцької міської ради Андрій Лучик.
З листопада VoxUkraine у партнерстві з локальними ЗМІ проводить 12 онлайн-зустрічей з громадами різних міст України на важливі теми місцевого самоврядування. Сьома зустріч – із громадою Луцька за підтримки видання «Район.in.ua» про місцевий бюджет та особливості його формування.
Ми поспілкувалися із політиками, представниками місцевого бізнесу та журналістами міста про те, що саме змінилось для громад у напрямку бюджетування, як приймали бюджет в Луцьку та що у діях міської влади не влаштовує бізнес.
У дискусії взяли участь Ольга Шубіна, експертка з управління фінансами та місцевими бюджетами Програми DOBRE/USAID, Андрій Лучик, депутат Луцької міської ради, головний редактор інтернет-видання «Конкурент», Юрій Моклиця, голова міського осередку партії «Європейська Солідарність», Наталія Пахайчук, керівниця мережі «Район.in.ua», керівниця інноваційних проєктів у CID Media Group та Юлія Євпак, СЕО консалтингової компанії PROBusinessHub Lutsk.
Модерувала дискусію лідерка проєктів VoxUkraine Юлія Мінчева.
Подивитись запис дискусії можна за посиланням.
Головні висновки. Пріоритетними напрямами для міського бюджету Луцька на 2021 рік є реконструкція головної вулиці, запуск нових тролейбусів та модернізація «Луцькводоканалу». Бюджет прийняли одноголосно вперше за 15 років роботи міської ради. Також вперше перед ухваленням провели громадські слухання бюджету в Zoom. Місцевий бізнес незадоволений комунікацією міської влади про те, куди йдуть податки і як саме вони розвивають місто.
«Це точно не мають бути таблиці Excel». Ключові виклики і слабкі сторони бюджетування на місцевому рівні
Виклики для громад у 2021 році сягають корінням у 2020 рік – через те, що формування бюджету саме припало на зміни в адміністративно-територіальному устрої. Громадам без відповідного досвіду потрібно було у стислі терміни знайти людей, які могли б провести бюджетування, сформувати місцеві фінансові органи, прийняти установи в комунальну власність і закласти видатки на них – і все це за постійних змін бюджетного законодавства і непрогнозованого впливу пандемії ковіду. Ольга Шубіна зазначає, що у 2020 році приблизно 500 громад вперше перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. І, наприклад, сільські громади опинилися в дуже скрутному становищі, бо не мали досвіду формування бюджету взагалі.
Наприклад, щоб сформувати бюджет розвитку для громади, потрібно проводити операції з капіталом – через відчуження комунального майна або земельних ділянок. Цим інструментом активно користуються міста обласного значення. Проте сільські і селищні громади не проводили повноцінні інвентаризації майна і не знають, як ефективно цим майном розпоряджатись. Тільки зараз з’являється розуміння про інструмент Прозорро.Продажі та його можливості.
Які вади законодавства створюють бюджетні проблеми для нових ОТГ та до яких наслідків це призводить, ми писали у статті «Десинхронізація. Чому нові ОТГ залишились зі «старими» бюджетами?»
Однак є і позитивні зміни. З 2021 року громади отримали можливість напряму звертатись до державної фіскальної служби і отримувати інформацію про те, які юридичні особи й скільки сплачують податків на території громади – а не тільки за видами надходжень, як було раніше. «За таких умов навіть якщо представники влади знали про випадки ухилення від податків, вони нічого з цим не могли зробити, бо не мали повноважень». – говорить Шубіна.
Місцева влада погано комунікає питання розвитку міста та його бюджету. Варто робити це краще та сучасніше – як завдяки новим технологічним рішенням, так і більш персоналізованому спілкуванню місцевої влади з бізнесом. «Можна розповісти про бюджет так, що всі з захопленням будуть слідкувати за ним, як за серіалом». – каже Юлія Євпак. Відповідно до опитування, яке провела Юлія у місцевих групах підприємців, більше 80% із них взагалі не розуміють, куди йдуть їхні податки та яким чином розвиватимуть місто. Але їм це надзвичайно цікаво. «Мені цікаво, за чий рахунок ця бруківочка покладена та чому біля мого будинку не ремонтують дорогу». – каже вона.
«Якщо кожна програма підтримки буде працювати так само, як “8 тисяч”, то – не треба». Бізнес і локдаун.
Підприємці у Луцьку по-різному пережили 2020 рік. Хтось, як туристичний бізнес, просто закривали офіси та переїжджали; хтось точково намагався зберегти офлайн; більшість перейшли в онлайн і зараз розвивають саме цю модель. На державу особливої надії не було. «8 тисяч гривень компенсації – це настільки смішно», – говорить Юлія Євпак. Згадуючи «етапний» досвід отримання допомоги своєї подруги-підприємиці, вона підсумовує, що якщо таким чином буде працювати кожна державна програма підтримки, то це не дуже допоможе бізнесу. «Ми краще створимо якийсь власний продукт спільно, ніж будемо просити в держави наші кошти назад». У спільних проектах бізнесу, на думку Юлії, має бути зацікавлена і місцева влада – бо таким чином не тільки створюються продукти з додатковою цінністю для міста, але й більше податків залишається на місцях.
«Ріст доходів становить 18,6%». Про міський бюджет Луцька на 2021 рік
У 2020 році до Луцька доєдналися три громади, тому виросли доходи і, відповідно, видатки. На все грошей не стане, тому бюджет – це визначення пріоритетів. Про це говорить Андрій Лучик, для якого бюджет-2021 став першим документом для розгляду саме як для новообраного депутата міської ради, а не журналіста, як було раніше. Прийняття цього бюджету багато в чому було революційним для Луцька – проводили громадські обговорення у Zoom, транслювали на Facebook. «Попри те, що, можливо, це був дещо декларативний захід, ті, хто хотів донести свою думку, зробили це». – говорить він.
Лучик називає три пріоритетні напрямки для фінансування у 2021 році – це розвиток міського електротранспорту, реконструкція центральної вулиці міста, модернізація каналізаційно-насосних станцій та очисних споруд «Луцькводоканалу». «“Луцькводоканал” буде брати кредит, проте з міського бюджету вже виділені кошти на поповнення статутного фонду підприємства саме на цю суму, щоб уже можна було починати роботи». – підсумовує він.
Ольга Шубіна зауважує, що залучення громадян до обговорення бюджету – це нова можливість для більшості громад. Влада звикла приймати бюджет без залучення мешканців, у той час як треба постійно проводити роз’яснювальну роботу, викладати бюджет у доступній для громадян формі, оприлюднювати всю інформацію, яка має бути оприлюднена. Більшість громад цим не займається, лише починається рух у цьому напрямку.
Дякуємо за допомогу у підготовці статті стажерам VoxCheck Катерині Сорочинській та Катерині Делас.
Захід організовано в рамках програми Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
