Формула, а не гра: впровадження формульного ціноутворення у системі публічних закупівель

Першою цей інструмент застосувала «Укрзалізниця», за нею – інші великі держпідприємства. Сьогодні цей інструмент прийнятий ринком та застосовується на практиці. 

10% проти формул

Система публічних закупівель будь-якої країни спрямована на максимально ефективне задоволення суспільних потреб. Зазвичай головним критерієм ефективності вважають найбільш вигідне з можливих співвідношення «витрати/вартість». Цей ефект досягається за рахунок існування в системі публічних закупівель інструментів для забезпечення найбільш ефективного підходу до кожної конкретної закупівлі з урахуванням усіх її особливостей та «підводних каменів».

Одним із важливих практичних аспектів виконання договорів, укладених у системі Prozorro є питання внесення змін до їх істотних умов в процесі реалізації, зокрема, щодо вартості предмету договору. Законодавець під час створення екосистеми Prozorro передбачив низку підстав для внесення таких змін, частина з яких регламентує зміну вартості товарів, робіт або послуг, які є предметом договору. Це сформувало сталий підхід до зміни вартості предмету договору, простий та зручний для постачальників, але зазвичай не дуже вигідний для замовників. А саме — зміни вартості у межах десяти відсотків за довідкою про зміну ціни на ринку. Цей метод має право на існування. Але він не дуже підходить для волатильних ринків, де ціна може змінюватися на понад 10% протягом доби. До того ж, такий метод ставить постачальників у більш вигідне становище порівняно із замовниками. Адже коли ціна росте, постачальник може відмовлятися поставити товар без підвищення ціни контракту. А коли ціна падає, і постачальник відмовляється її знижувати, замовник має проводити новий тендер, що тягне за собою додаткові витрати.

Наприклад, це ринки природного газу та нафтопродуктів. На таких ринках замовникам будуть в нагоді інструменти, які дозволяють забезпечувати постійну конкуренцію постачальників або ж які дозволяють «прив’язати» вартість товарів до певних об’єктивних показників для визначення справедливої ринкової ціни. Яскравим прикладом першого інструменту є рамкові угоди, в той час як другого – формульне ціноутворення.

Формульне ціноутворення у контрактах на енергоносії

У цій статті я детально розглядаю другий інструмент. Підґрунтям існування та застосування формульного ціноутворення є Закон України «Про публічні закупівлі». Закон дозволяє змінювати вартість предмету договору за наявності обґрунтованих підстав. Підставами можуть бути інфляція, коливання курсу гривні, зміни біржових котирувань або індексів Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі порядку зміни ціни.

Формульне ціноутворення засноване на ідеї створення прозорої екосистеми взаємодії учасників ринку та замовників шляхом прив’язки вартості товару до об’єктивних показників – європейських та українських біржових котирувань та коливання курсу національної валюти до іноземних. Таким чином можна уникнути суб’єктивних факторів при встановленні та зміні цін товарів.

Реалізується така ідея достатньо просто — шляхом внесення до договору між замовником та постачальником формули, що містить вищезазначені чинники, та прив’язки до неї зміни вартості товарів, які мають бути поставлені.

Отже, розрахунок актуальної вартості товару здійснюється за чітко зафіксованою у договорі формулою, в якій закладені біржові котирування надані організаціями Platts та ARGUS. Тому будь-які коливання ринкової кон’юнктури, які знайшли своє відображення у біржових котируваннях, прямо впливають на вартість товару.

Окрім законодавчого регулювання використання формульного ціноутворення велике значення мають практичні напрацювання в частині конфігурації формули та її використання. Значних зусиль до оформлення практичного базису доклали такі організації як Мінекономрозвитку із Командою підтримки реформ, Київська школа економіки, Антимонопольний комітет України, НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укргазвидобування», ДП «Держзовнішінформ», Торгово-промислова палата України, ПАТ «Укрпошта».

Формула ціни на газ

Формула розрахунку вартості товару та практичні рекомендації щодо її застосування були закріплені та поширені інформаційним листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.12.2018 №3304-04/54265-06. У листі роз’яснено порядок внесення формули до договорів та задано орієнтири щодо газових хабів, котирування за якими розглядаються як найбільш релевантні при розрахунку вартості природного газу, а саме Title Transfer Facility (TTF) та Net Connect Germany (NCG). Напрацьована формула складається з трьох блоків: зміна вартості національної валюти, зміна котирувань вартості природного газу на визначеному європейському хабі та зміна котирувань вартості природного газу на Українській енергетичній біржі (УЕБ). При цьому питома вага котирувань європейських газових хабів пропонується в обсязі 95%, а УЕБ – 5%. Такий підхід з одного боку встановлює взаємозв’язок між вартістю газу на європейському ринку та вартістю газу при закупівлі через Prozorro, а з іншого враховує тенденції національного ринку.

Може виникнути питання щодо причин такого розподілення питомої ваги між котируваннями за європейськими хабами та за УЕБ. На перший погляд здавалося б більш логічним прив’язуватись до котирувань на національному ринку. Проте обсяги біржових торгів газом та кількість учасників на європейському ринку значно вищі за українські. Отже, конкуренція на європейському ринку ближча до досконалої. Тому українським замовникам вигідніше є «прив’язувати» ціну газу саме до європейських котирувань.

Ззастосування українських біржових котирувань із зазначеною питомою вагою дозволяє врахувати специфіку національного ринку.

«Укрзалізниця» як піонер формульних контрактів

Формульне ціноутворення увійшло до інструментарію замовників на початку 2018 року. Його розробка і впровадження базувались на європейському досвіді й були спрямовані на оптимальне забезпечення інтересів замовників. Як будь-яке нововведення, цей метод спочатку зіткнувся з обережним ставленням з боку учасників ринку. 

Проте сьогодні його широко використовують великі державні підприємства та поступово беруть на озброєння інші. Першим формульним ціноутворенням стало користуватися ПАТ «Укрзалізниця» для закупівель дизельного палива. Одночасне використання формульного ціноутворення та рамкових угод дозволяє УЗ придбати паливо у потрібний момент за ринковою ціною. Це принесло помітну економію (див. рис. 3). 

УЗ включила до формули котирування агентства Platts, яке спеціалізується на ринках дизельного палива. Низка потенціальних постачальників були вкрай незадоволені запровадженням формули та відмовились постачати паливо, що спричинило проблеми в УЗ. Це цілком зрозуміло, адже формульне ціноутворення зміцнює позицію замовника порівняно з позицією постачальника. 

Конфлікт з УЗ призвів до звернення низки потенційних постачальників до Антимонопольного комітету України з вимогою скасувати застосування формули. Після вивчення ситуації АМКУ став на бік Укрзалізниці та підтвердив правомірність використання формули. Отже, конфлікт було вичерпано та постачання дизпалива на УЗ розблоковано. Цей прецедент допоміг іншим держпідприємствам перейти на контракти з формульним ціноутворенням.

Найціннішим у досвіді Укрзалізниці є те, що використання формульного ціноутворення протягом значного проміжку часу дає змогу оцінити економічний ефект від його використання.

Так, за 9 місяців 2020 року загальна економія (тобто різниця між цінами закупівель УЗ та середньоринковими цінами помножена на обсяги закупівель) досягла 187 млн грн, що становить 5,83% від вартості товару за середньоринковими цінами. За повний 2019 рік економія становила 110 млн грн, або 1,29% від вартості за середньоринковими цінами. Водночас економія за 2019 рік фактично сформована за останні 5 місяців року (рис. 3).

Інші великі підприємства, такі як ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та АТ «Укртрансгаз» взяли приклад з «Укрзалізниці» та зараз застосовують формульне ціноутворення для закупівлі природного газу.

Ринок поступово переходить на формульні контракти

Рис. 1 та 2 демонструють, що за обсягами закупівель контракти з формульним ціноутворенням переважають внаслідок того, що цю практику впровадили у себе великі підприємства. Тоді як більшість контрактів усе ще укладаються без застосування формул.

Статистика використання формульного ціноутворення на рис.1 та 2 розрахована на підставі відкритих даних щодо проведених закупівельу системі Prozorro у період з 01.01.2019 по 18.11.2020

Окрім економії для замовників, ще одним плюсом формульного ціноутворення є те, що воно запобігає виникненню суперечок між постачальниками та замовниками після укладення контракту. Оскільки чим менше суб’єктивних чинників у контракті, тим менше у сторін легітимних приводів переглядати його умови.

Формульне ціноутворення являє собою інтерес не лише для професіоналів ринку публічних закупівель. Будь-який спостерігач може за даними Prozorrо оцінити підхід замовника до використання ресурсів, у тому числі й державних. Адже якщо державне підприємство укладає формульні контракти, це значить, що його керівництво намагається зекономити кошти платників податків.