Боровикгейт Онлайн II: Головне джерело Twitter-повідомлень і динаміка поширення

Упродовж двох тижнів із 13 по 30 травня ми здійснювали аналіз даних із Twitter про нещодавнє звільнення Олександра Боровика. Облікові записи з великою кількістю послідовників (ЗМІ), як правило, висловлювали нейтральну або позитивну думку про Боровика, тоді як індивідуальні облікові записи (авторитетні дописувачі) були негативно налаштовані. Немає жодного видимого динамічного зразка, який сигналізував би про організовану кампанію на підтримку або несхвалення Боровика. Перша частина дослідження тут.

ФАКТ 1. У ТОП-10 джерел ретвітів увійшли 4 облікові записи ЗМІ та 6 індивідуальних облікових записів.

ФАКТ 2. Облікові записи ЗМІ створюють більшу частину нейтральних і позитивних твітів серед ТОП-10 джерел відповідних ретвітів.

ФАКТ 3. Індивідуальні облікові записи створюють більшу частину негативних твітів серед топ-10 джерел негативних ретвітів.

У таблиці 1 наведено ТОП-10 джерел, які процитували повідомлення про Боровика.

Ці облікові записи – абсолютно різні джерела. Деякі з них є відомими та надійними медіа-джерелами, як @ukrpravda_news. Інші – це окремі облікові записи (такі авторитети, як @pharaon01 або @ryabtchuk_roman). А деякі є анонімними проектами, створеними для розваги й пранкингу (@Hy_donetsk). Несподівано у списку опинився й сумнозвісний російський філософ Дугін, що означає, що певна частина обговорення Боровика належить до російського сегмента Інтернету.

Таблиці 2–4 показують, які облікові записи в основному поширюють позитивні, негативні або нейтральні повідомлення. Негативні висловлювання переважно поширювали блогери й авторитетні дописувачі, тоді як ЗМІ – переважно позитивні та нейтральні повідомлення. Обліковий запис ЗМІ позначено червоним кольором, блогерський/приватний обліковий запис – синім, а коричневим – обліковий запис представляє офіційний погляд (урядовий орган або блогер від держави).

Динаміка ретвітів

Факт 4. ЗМІ порушує питання, авторитетні дописувачі його підхоплюють, громадськість реагує, обговорення помирає. Три хвилі.

Еволюцію ретвітів можна простежити на малюнку 1, який показує динамічну зміну в з’єднаннях між обліковими записами у Twitter і джерелами Twitter. Кожна точка на малюнку 5 – це обліковий запис, а лінія (край) – це з’єднання між ними, коли здійснюється ретвіт. Виявлені зміни впродовж дня. Деякі точки більші за розміром, тому що у них більше з’єднань.

Щоб зрозуміти все простіше, уявіть собі цю візуалізацію таким чином. У лівій верхній стороні малюнка ви бачите великі точки – це важливі джерела (як @ukrpravda_news). У першій половині дня 14 травня, як ви бачите, було не так багато з’єднань і майже всі вони з’єднувалися з важливими медіа-ресурсами. Хоча пізніше з’єднання стали дивнішими й частішими. Це означає, що після першої хвилі інформація поширилася (через ЗМІ), виникла нова хвиля людей, які цитують твіти одне одного, потім хвиля спадає. Пізніше, 23 травня і 27 травня ситуація повторюється знову і знову. Спочатку люди реагують на засоби масової інформації, потім з’являється велика кількість дивних повідомлень, а потім спокій.

Факт 5. Є численні ізольовані кластери ретвітів невеликого розміру. Тому немає ніяких загальних даних про поширення думок.

На малюнку 2 показано мережу ретвітів. Цього разу загальні дані без динамічних змін охоплені в одну візуалізацію. Вона показує важливі інформаційні джерела та зв’язки між ними посередині зображення. Наприклад, багато читачів з’єднуються за допомогою @ukrpravda_news і @pharaon01, поширюючи їхню інформацію. Проте також очевидно, що є багато користувачів, які не підписані на ці основні джерела й пов’язані одне з одним у невеликих кластерах «друзів». Такі з’єднання – це джерела хаотичних країв проявів і зникнень на попередній динамічній візуалізації.

Факт 6. Інтенсивність ретвітів співвідноситься з інтенсивністю вихідного твіта.

Ми порівнюємо оригінальні повідомлення та ретвіти. Малюнок 3 показує, що 14, 22–24 і 27 травня було найбільше ретвітів. Саме у ці дні порушувалися та обговорювалися найважливіші новини про Боровика (його звільнення або суперечливе інтерв’ю про приналежність до КДБ). Таким чином, громадськість стежила за скандалом із Боровиком за допомогою дифузії (ретвітів) через думки авторитетних лідерів і джерел ЗМІ упродовж кількох вирішальних днів.

Малюнки 4 і 5 детально розробляють це питання, відповідно відображуючи позитивні та негативні розподіли. Цікаво, що більшість негативних повідомлень, починаючи з 22 травня, були повторно процитовані з тих самих джерел. На відміну від цього, позитивні думки про Боровика часто викладалися у вихідних повідомленнях.

На цих малюнках візуалізовано цікаву динаміку участі українського суспільства в дискусії про Боровика. Сполучення з негативними висловлюваннями поширюються від відомих і пов’язаних джерел (наприклад, облікові записи офіційних ЗМІ). Тоді як позитивні висловлювання окремих людей не цитуються, можливо, через низький рівень онлайн-залученості простих українців.

Ці спостереження підтверджують висновки, що авторитетні діячі й деякі ЗМІ нав’язували негативні розповіді, тоді як більшість населення дотримувалася позитивної думки.