Бюджетний барометр – грудень 2023

Що вийшло?

1. У грудні було залучено трохи більше 20,5 млрд грн грантів, а обсяг зовнішніх позик був рекордним за весь 2023 рік (169,8 млрд грн), що було особливо важливим для фінансування необоронних видатків уряду наприкінці року.
2. Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року, що окреслює основні пріоритети податкової та митної політик, і цим виконав один зі структурних маяків МВФ.
3. У грудні було підписано зміни до Меморандуму про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за офіційним боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу, що дозволить продовжити дію Меморандуму до кінця березня 2027 року, коли завершиться й поточна програма Механізму розширеного фінансування (EFF) від МВФ.
4. На кінець 2023 року 97% місцевих рад затвердили бюджети на 2024 рік.

Що не вийшло?

• У грудні не виконано план за доходами – надходження загального фонду держбюджету становили 127,1 млрд грн, що на 10,6% менше, ніж очікувалось, незважаючи на надходження 20,5 млрд грн незапланованих грантів. Це пов’язано з нижчими надходженнями від рентної плати, “імпортного” ПДВ та ПДФО.

Що далі?

1. Японія надасть Україні допомогу в розмірі 4,5 млрд дол. США, з яких 1,5 млрд дол. США очікується вже у січні 2024 року. Це дозволить підтримати макрофінансову стабільність в очікуванні допомоги від ЄС та США.
2. Загалом у 2024 році Уряд очікує отримати приблизно 37,5 млрд дол. США зовнішньої фінансової допомоги. Вже є домовленості з 11 країнами, які надаватимуть допомогу Україні у 2024 році. У січні очікується розгляд Конгресом США пакету фінансової підтримки України, а 1 лютого Європейська рада на своєму засіданні, ймовірно, розгляне надання 50 млрд євро протягом 2024-2027 років у рамках Ukraine Facility (з них 39 млрд євро – пряма бюджетна підтримка на чотири роки).
3. У грудні було оновлено Меморандум з МВФ у межах другого перегляду програми розширеного фінансування EFF. Додано 12 нових структурних маяків, зокрема до кінця лютого 2024 року уряду потрібно підготувати короткострокові заходи з підвищення податкових та неподаткових доходів держбюджету щонайменше на 0,5% ВВП. А вже у січні очікується розробка концептуальної записки щодо створення повноцінної системи страхування від воєнних ризиків (НБУ спільно з Мінекономіки та Мінфіном). Створення такої системи дозволить знизити ризик раптового фіскального навантаження на держбюджет, сприятиме підвищенню довіри міжнародних партнерів, а отже, надходженню іноземного капіталу та позик (у т.ч. від приватного сектору), а також відіграватиме важливу роль у післявоєнному економічному відновленні.

Ключові ризики:

• Невизначеність щодо бюджетної підтримки з боку США та ЄС ставить під загрозу макрофінансову стабільність країни (середній ризик).
• Нижчі надходження податкових і митних платежів через можливе зниження ділової активності: за результатами дослідження НБУ, бізнес погіршив очікування щодо своїх прибутків та зайнятості в найближчій перспективі (середній ризик).
• Нижчі надходження митних платежів через продовження блокування польськими перевізниками українсько-польського кордону. (високий ризик).

Деталі:

(1) У грудні надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету становили 127,1 млрд грн. Дохідну частину бюджету було недовиконано на 10,6%, незважаючи на надходження 20,5 млрд грн незапланованих грантів. При цьому за основними податками планували зібрати 117,3 млрд грн (за загальним фондом), а фактично надійшло на 17,8 млрд грн менше (рис. 1).  Загалом у 2023 році вдалося зібрати 1 663,1 млрд грн доходів, з них 1 098,5 млрд грн – податкових надходжень, та 122,8 млрд грн – неподаткових.

Фактичні надходження з податку на прибуток підприємств (ПнПП) перевищили очікувані майже втричі та сягнули 4,1 млрд грн. Основними причинами цього, ймовірно, залишаються високі прибутки державних банків та окремих державних підприємств. Загалом річні надходження з цього податку вдалося перевиконати на третину. 

Чисті доходи від внутрішнього ПДВ у грудні становили 22,5 млрд грн, що на 2,7% вище від плану. Перевищення планових надходжень може бути пов’язане із більшими, ніж очікувалось, обсягами споживання. Водночас платникам податків відшкодували ПДВ на 10,9 млрд грн (із них 108,7 млн грн – за рішенням суду) при заявлених до відшкодування 11,7 млрд грн, що на 700 млн грн більше, ніж у грудні 2022 року, але значно менше, ніж до повномасштабного вторгнення (рис. 2). Найбільший обсяг ПДВ до відшкодування за окремими податковими накладними у грудні заявили ТОВ “Кернел-трейд” – 534,1 млн грн, ДП “Сантрейд” – 397,5 млн грн, ПАТ “Арселор Міттал Кривий Ріг” – 377,1 млн грн. Чисті річні надходження внутрішнього ПДВ були меншими за планові на 5,7%.

Перевиконання плану надходжень до загального фонду держбюджету від акцизного податку становило 5,1% або 400 млн грн – надходження сягнули 8,3 млрд грн, що може бути пов’язано із перевиконанням акцизного податку з виробництва лікерого-горілчаної продукції, а також за рахунок закупівлі марок акцизного податку наперед з огляду на планове підвищення на 20% мінімального податкового зобов’язання з акцизного податку на сигарети.  Річні показники було перевиконано на 15,9%. При цьому, найбільш фіскально значуща категорія – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах (74,7% надходження акцизного податку у 2023 році) – забезпечила на 26,9% вищі надходження із внутрішнього акцизного податку, але на 21,6% зменшився “імпортний” акцизний податок. Незважаючи на стабільно вищі від плану надходження від акцизного податку, за дослідженнями Kantar нелегальна частка ринку сигарет виросла, що призвело до значних втрат доходів держбюджету (за оцінкою – 23,5 млрд грн за 2023 рік, станом на жовтень).

У грудні до бюджету надійшло 3,2 млрд грн ввізного та вивізного мита, що на 18,5% вище від місячного плану. Перевиконати план із цих надходжень вдалося через дещо занижені планові показники (план грудня – 9,8% річного показника, тоді як у минулому році фактично було 11,6%). Загалом річні показники ввізного та вивізного мита було перевиконано на 11,7%.

У грудні було суттєве недовиконання планових показників надходжень від окремих податків: 

1. Значне недовиконання плану з рентної плати за користування надрами (-80,3%), що передусім пов’язано з удвічі нижчою фактичною ціною реалізації природного газу – 14,4 тис. грн за 1 тис. м3 у листопаді 2023 року порівняно з 28,9 тис. грн у листопаді 2022 року, коли ухвалювали бюджет. 
2. “Імпортного” ПДВ до загального фонду держбюджету надійшло 35,7 млрд грн, що на 17,9% нижче від плану. Недонадходження пов’язані, найімовірніше, з блокуванням кордону польськими перевізниками. 
3. Надходження від ПДФО у грудні становили 20,9 млрд грн, що суттєво вище за середньомісячні показники 2023 року у 14,1 млрд грн (внаслідок традиційних виплат премій), але на 15,4% менше від плану. Одна з причин недовиконання плану може бути в занадто оптимістичному плані у сумі 24,7 млрд грн. 

При цьому річні показники рентної плати за користування надрами було недовиконано на 40%, “імпортного” ПДВ  – на 7,3%, а ПДФО – на 2,4%.

(2) У грудні до державного бюджету вдалося залучити гранти у сумі 546,3 млн дол. США або 20,5 млрд грн від:

• Японії – 232,4 млн дол. США (8,8 млрд грн);
• Норвегії – 190 млн дол. США (7,1 млрд грн)
• Кредитної установи для відбудови KfW – 50 млн євро (2 млрд грн);
• США – 50 млн дол. США (1,9 млрд грн)
• Швейцарії – 20 млн дол. США (751 млн грн).

(3) У грудні касові видатки загального фонду держбюджету становили рекордні 397,7 млрд грн або 151,5% від розпису грудня, що відповідає українським бюджетним традиціям, коли під кінець року рівень видатків зазвичай є найбільшим. За весь 2023 рік касові видатки державного бюджету становили понад 4 трлн грн, у тому числі загального фонду –  3,03  трлн грн або 98% від розпису на рік. 

Якщо говорити про план, то найбільшою із запланованих статей було фінансування програм Міністерства оборони України (101,3 млрд грн), із яких 60% – оплата праці (60,4 млрд грн). Другою найбільшою статтею видатків у плані були програми Міністерства соціальної політики, за якими у грудні заплановано 42,5 млрд грн (з них 22,7 млрд грн повинні були надійти в розпорядження Пенсійного фонду на виплати пенсій та надбавок до них). Видатки МВС у грудні були заплановані на рівні 37,6 млрд грн, в першу чергу для структур, підпорядкованих міністерству:

• Нацгвардія – 14 млрд грн;
• Нацполіція – 9,7 млрд грн;
• Державна прикордонна служба – 9,2 млрд грн;
• ДСНС – 3,4 млрд грн.

На обслуговування державного боргу планувалося виділити 23,6 млрд грн – середньорічний рівень. На програми Міністерства охорони здоров’я планувалося виділення 13,7 млрд грн, з яких 11,9 млрд грн мали піти на програму державних гарантій медичного обслуговування. 

Загалом, згідно з плановими показниками, у грудні на сектор оборони та безпеки мало бути спрямовано близько 53% всіх видатків бюджету, на соціальне забезпечення – 16,2%, ще 9% – на обслуговування державного боргу.  

(4) Фактичний дефіцит державного бюджету у грудні становив 285 млрд грн, за загальним фондом – 274,4 млрд грн, що у 2,3 рази більше планового показника – 121,4 млрд грн. Причиною перевищення фактичного дефіциту над плановим є рекордно великі видатки державного бюджету у грудні.  

Загалом за 2023 рік державний бюджет було виконано із дефіцитом 1,33 трлн грн, за загальним фондом – 1,36 трлн грн, що в 1,3 рази менше, ніж передбачено розписом – 1,83 трлн грн. Такого показника за весь період 2023 року вдалося досягти через залучення міжнародної фінансової допомоги у вигляді грантів – 424,8 млрд грн.

(5) У грудні до державного бюджету надійшло 4,5 млрд дол. США або 169,8 млрд грн пільгових позик. Серед них одинадцятий, останній у 2023 році, транш макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 1,5 млрд євро (61,6 млрд грн). Кошти були спрямовані на фінансування пріоритетних невійськових видатків держбюджету, що забезпечувало підтримку макроекономічної стабільності. Загалом протягом 2023 року до бюджету України надійшла вся очікувана на цей рік макрофінансова допомога від ЄС у розмірі 18 млрд євро.

1,1 млрд дол. США (40,8 млрд грн) надійшло у грудні від Світового Банку під гарантії Уряду Японії. Окрім цього, у грудні Японія надала позику в розмірі 900 млн дол. США (33,8 млрд грн) в рамках програми «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності» (INSPIRE). Також за підсумками другого успішного перегляду програми Extended Fund Facility (EFF) між Україною та МВФ було отримано 900 млн дол. США (33,3 млрд грн) від МВФ. Ще 8 млн дол. США (0,3 млрд грн) позики надійшло від Світового Банку за програмою «Поліпшення охорони здоровʼя на службі у людей».  

(6) Окрім зовнішнього фінансування, у грудні Мінфін залучив 44,6 млрд грн від розміщення ОВДП, з яких 6,1 млрд грн або 13,7% – за бенчмарк облігаціями та 12,2 млрд грн (303 млн дол. США та 26,5 млн євро) від облігацій номінованих в іноземній валюті. Як зазначають у Міністерстві фінансів, коштів, залучених в результаті розміщення ОВДП за 2023 рік, повністю вистачило для здійснення платежів з погашення ОВДП. Запозичення на внутрішньому борговому ринку за 2023 рік на 204,1 млрд грн перевищували виплати за ОВДП, а в грудні таке перевищення становило 39,1 млрд грн. Загалом роловер вкладень у ОВДП за 12 місяців 2023 року становить 150%, що є досить позитивним результатом роботи Уряду на внутрішньому борговому ринку.

(7) У грудні внутрішні та зовнішні запозичення досягли 214,4 млрд грн, тоді як на погашення та обслуговування боргу було витрачено 40,1 млрд грн. 

За 12 місяців 2023 року левову частку витрат на погашення та обслуговування було спрямовано на погашення та обслуговування внутрішнього боргу – 83% або 569,5 млрд грн від усіх коштів, спрямованих на такі потреби, оскільки за більшою частиною зовнішнього боргу існувала домовленість про відтермінування всіх платежів.

(8) Доходи місцевих бюджетів від платежів, що адмініструються Державною податковою службою, склали 33,4 млрд грн. У грудні Уряд виділив 235-ом місцевим бюджетам додаткову дотацію на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування за ІV квартал 2023 року у розмірі 1,3 млрд грн, із яких: 

• 1,14 млрд грн для компенсації 43 місцевим громадам, які зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією рф, 
• 175 млн грн для компенсації 192 місцевим бюджетам недонадходження ПДФО (не враховуючи військовий ПДФО) для забезпечення видатків територіальних громад.

(9) За 2023 рік до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 441,9 млрд грн (+11% до 2022 року). За оперативними даними, виконання річних затверджених показників доходів загального фонду місцевих бюджетів становило 102,2% від плану, в т. ч.: 

• податку на доходи фізичних осіб – 99,2%; 
• єдиного податку – 106,7%; 
• плати за землю – 106,4%; 
• податку на нерухоме майно – 107,4%; 
• акцизного податку – 108,4%; 
• податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки – 123,2%.  

Станом на кінець 2023 року було затверджено 1545 місцевих бюджетів – 97% від їхньої загальної кількості (93,6% вчасно). Найбільше бюджетів не затверджено у  Полтавській (8 бюджетів) та Запорізькій областях (7 бюджетів).

(10) Сукупні надходження від ЄСВ у 2023 році збільшилися на 12,4% або на 52,8 млрд грн у порівнянні з 2022 роком та становили 478,1 млрд грн (рис. 5). У грудні 2023 року надходження від ЄСВ становили 53,1 млрд грн, що на 3,4 млрд грн або 6,4% більше, ніж у грудні 2022 року. Зростання надходжень від ЄСВ у 2023 році пов’язане з вищими виплатами військовослужбовцям та поступовим відновленням економіки.

(11) Доходи Пенсійного фонду у 2023 році збільшилися на 25,3% або на 156,9 млрд грн у порівнянні з 2022 роком – до 777,3 млрд грн (рис. 5); у грудні доходи ПФУ становили 81 млрд грн. Зростання відбулося як через підвищення власних доходів ПФУ від ЄСВ, так і через повноваження Фонду з виплат у межах соціального страхування і виплат субсидій та оплати пільг на житлово-комунальні послуги. З держбюджету до Фонду на фінансування пенсійних та інших пов’язаних виплат у 2023 році спрямовано на 15,6% більше, ніж минулого року, а саме 249,4 млрд грн, із них у грудні 21,2 млрд грн. Також у 2023 році ПФУ отримав із державного бюджету 35,5 млрд грн для виплати субсидій та оплати пільг на житлово-комунальні послуги, а з надходжень від ЄСВ 27,9 млрд грн на виплати з соціального страхування.

На фінансування пенсій у грудні 2023 року спрямовано 58 млрд грн, що на 6,6 млрд грн або на 12,8% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. Загальні видатки ПФУ у 2023 році становили 746,3 млрд грн, що більше минулорічних на 156,2 млрд грн або 26,5% (рис. 5).

На кінець 2023 року в Пенсійному фонді утворився залишок коштів у розмірі 31 млрд грн, що на 1,9% або на 563,3 млн грн більше у порівнянні з 2022 роком. Профіцит Пенсійного фонду зумовлений збільшенням власних надходжень Фонду.

Таблиця 1. План та факт виконання державного бюджету (за загальним фондом) у 2023 році, млрд грн