Чому необхідно надати повну підтримку Україні

Щодо України є великі надії на встановлення демократії та верховенства права. Це створює потужну загрозу авторитарній клептократії президента росії володимира путіна. Зіткнувшись із цією небезпекою, путін розпочав дві загарбницькі війни проти України. Він найбільше боїться, що демократія та верховенство права поширяться і в росії. Він також зрозумів, що завдяки війнам його популярність у власній країні зростає, що дає йому можливість застосовувати більш суворі репресії. І, нарешті, неоімперіалізм теж грає йому на руку.

Якщо росія виграє цю війну, міжнародний порядок, встановлений після Другої світової війни, буде зруйновано, і амбіції росії не зупиняться на Україні. Ймовірно, наступною ціллю путіна буде Молдова. Саме тому в жодному разі не можна допустити, щоб загарбницькі війни були успішними. Росія скоїла десятки тисяч військових злочинів. Притягнення винних до відповідальності можливе лише в разі перемоги України. Це також війна між демократією та диктатурою, між добром і злом. Якщо Україна переможе, диктатура путіна, швидше за все, перетвориться на більш ліберальний порядок, а його клептократія, ймовірно, буде зруйнована.

З усіх цих причин росія має бути переможена. По-перше, Україні потрібно повернути всі території, втрачені з 24 лютого 2022 року. По-друге, вона також має повернути землі, захоплені росією у 2014 році, тобто Крим і половину Донбасу. По-третє, оскільки росія почала наступ на Україну з військово-морської бази Севастополь, яку вона орендувала в України, Україна повинна її повернути. По-четверте, усі українські громадяни, яких було депортовано до росії, мають отримати змогу повернутися. По-п’яте, росія повинна сплатити військові репарації за всю шкоду, якої вона завдала життям та майну українців. Усе це президент Володимир Зеленський включив у десять пунктів “Формули миру” в Україні.

Зараз Україна має озброєну мільйонну армію. Переважна більшість – це добровольці, які прагнуть захищати свою країну. Але Україна повністю залежить від постачання західної зброї. Лише поступово Захід почав розуміти свою зацікавленість в українській перемозі. Занадто довго засліплені розуми, серед яких і Генрі Кіссінджер, закликали Україну до переговорів із росією та пропонували відмовитися від територій, які росія захопила силою, вбиваючи, катуючи та ґвалтуючи жителів.

Замість цього Захід має повністю сприяти перемозі України відповідно до “Формули миру”, визначеної президентом Зеленським, та для забезпечення поразки росії. Захід має припинити постачати зброю по краплинах і якнайшвидше почати надавати Україні все необхідне озброєння. Україна отримала від США HIMARS (високомобільні артилерійські ракетні системи), які змінили хід війни, та більшу кількість точних ракет великої дальності. Зовсім нещодавно головним спірним питанням було постачання великих бойових танків, які вже будуть надані, але це сталося настільки пізно, що завадило українському наступу взимку. Наступне серйозне питання – сучасні винищувачі, такі як F-16, шведські Gripen чи французькі Rafale. Проте західні донори зброї все ще наполягають на тому, що Україна не повинна атакувати росію цим озброєнням, тоді як росія не припиняє наполегливо бомбити українських мирних жителів з території росії та білорусі. Це не має сенсу. Захід повинен повністю сприяти перемозі України та запропонувати всі потрібні засоби. Зрештою, західні уряди не надіслали жодного солдата.

Постачання зброї є життєво необхідним, однак цього недостатньо. Україна ризикує виграти на полі бою, але програти економічно. У 2022 році ВВП України впав трохи більше ніж на 30%. За оцінками Світового банку, відбудова та відновлення України може коштувати 650 мільярдів доларів. Росія чітко усвідомлює економічну слабкість України і робить усе можливе, щоб завдати Україні більших витрат. Протягом багатьох років вона застосовувала суворі економічні санкції. Безпосередньо перед штурмом у 2022 році росія заблокувала всі порти України в Азовському та Чорному морях. Росія систематично бомбила українську інфраструктуру, житло мирних мешканців та лікарні.

Захід повинен фінансово втримати Україну на плаву. Минулого року український уряд просив 60 мільярдів доларів для фінансування бюджету, а отримав лише 32 мільярди. Уряд був змушений максимально скоротити свій бюджет, але навіть після цього довелося звернутися до емісійного фінансування, що підвищило інфляцію до 27%. Цього року ситуація з бюджетом виглядає обнадійливішою. Уряд потребує 38 мільярдів доларів бюджетного фінансування, водночас ЄС зобов’язався виділити 19 мільярдів доларів США, ще 10 мільярдів доларів на перші дев’ять місяців пообіцяли США. Сподіваємося, МВФ нарешті прийме рішення про значну програму фінансування.

Після закінчення або принаймні сповільнення темпів війни настане час відбудови. За оцінками українського уряду, три роки відбудови обійдуться в 300 мільярдів доларів. Така велика сума потребує належного управління та залучення всіх потенційних донорів. Лідери країн G7 хочуть очолити координацію фінансової підтримки України і прийняли оперативні рішення, щоб швидко діяти. Наприкінці січня 2023 року представники G7 домовилися про управління Координаційною платформою донорів. Вони призначили координаційний комітет у складі тріумвірату з представників США, України та ЄС. Також домовилися про створення Секретаріату у Брюсселі з додатковим офісом у Києві. G7 має намір запросити до участі всіх потенційних донорів.

Триста мільярдів доларів – це величезні гроші. Очевидно, що росію слід змусити відшкодувати всю завдану шкоду, але це не відбудеться добровільно. На щастя, згода росії не потрібна, оскільки відразу після вторгнення в Україну G7 вирішили заморозити міжнародні валютні резерви Центрального банку росії, які зберігаються в західних країнах. Йдеться про значні кошти. Згідно з офіційною статистикою Центрального банку росії, на 1 січня 2022 року обсяг таких резервів становив 316 мільярдів доларів США. У Німеччині було розміщено 96 мільярдів доларів, у Франції – 61 мільярд, у Японії – 57 мільярдів, у США – 39 мільярдів, у Великобританії – 31 мільярд, у Канаді – 17 мільярдів, в Австрії – 15 мільярдів.

Резерви Центрального банку росії мають багато переваг. Вони є беззаперечною власністю російської федерації, яка несе пряму відповідальність за військові злочини в Україні. Їх можна відстежити. Вони абсолютно ліквідні, їх отримання потребує мінімум адміністративних та юридичних зусиль. Країни, які зберігають і заморозили ці кошти, повинні конфіскувати їх згідно з національним законодавством на підставі неспровокованої агресивної війни путіна проти України та грубих порушень ним міжнародного права. На жаль, центральні банки країн Заходу поки що відмовляються співпрацювати або навіть розкрити інформацію про розмір російських резервів, які вони зберігають. Це має змінитися. Відповідно парламенти цих країн мають законодавчо закріпити конфіскацію цих коштів.

Україна має бути не лише відбудована, а й модернізована та реорганізована, вступити до ЄС та реформуватися. У червні 2022 року ЄС надав Україні перспективу членства та зробив її кандидатом на членство в ЄС. Наступним кроком з боку ЄС є формування мандата на переговори та початок переговорів про членство. 3 лютого 2023 року президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн очолила делегацію з 15 єврокомісарів, яка прибула до Києва на саміт Україна-ЄС та виступила з потужною спільною заявою.

ЄС підтвердив свої зобов’язання перед Україною: “ЄС нагадав про рішення Європейської ради визнати європейську перспективу України та надати Україні статус країни-кандидата на вступ. ЄС підтвердив свою відданість підтримці подальшої європейської інтеграції України”. Однак ЄС наполягає: “ЄС ухвалить рішення щодо подальших кроків, коли всі умови, визначені у висновку Єврокомісії, будуть повністю виконані”. На щастя, “Україна підкреслила свою рішучість виконати необхідні вимоги для якнайшвидшого початку переговорів про вступ”. Далі ЄС відзначає значні зусилля України щодо впровадження реформ.

Спільна заява справедливо акцентувала увагу на найважливіших судових реформах: “Ми підтвердили, що комплексне та послідовне впровадження судової реформи відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, зокрема реформи Конституційного Суду України та процедури відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів Конституційного Суду України, залишається життєво важливим для зміцнення стійкості України та прогресу в процесі розширення”.

Колективний Захід і Україна разом обрали правильний шлях. Захід має надати велику кількість високотехнологічної зброї та фінансування, тоді як Україна має і надалі бути настільки ж успішною, як вона була на полі бою, і чудово, що зараз вона, здається, серйозно ставиться до впровадження ключових реформ у сфері судочинства.