Вторгнення росії в Україну призвело до значних змін у становищі країни на світовій економічній та політичній арені. Хоча вторгнення є невиправданим і жорстоким, світ повинен відреагувати на нього зі скрупульозною суворістю, щоб забезпечити Україні чесну і справедливу перемогу. Такий результат приніс би довготривалу вигоду не тільки для народу України, а й для центральних банків світу.
Війна суттєво вплинула на політичний та економічний ландшафт світу. Стрімке зростання інфляції, слабкі економічні показники та потенційні наслідки деглобалізації призвели до посилення політичного впливу на операції центральних банків, що може мати помітні довгострокові наслідки.
Світова економіка все ще ослаблена наслідками війни, яка викликала істотні перебої в торгівлі і цінові шоки на ринках продовольства і палива, що призвело до зростання інфляції і подальшого ужорсточення глобальних фінансових умов.
Наслідки вторгнення найбільш гостро позначилися на товарних ринках, оскільки росія і Україна входять у десятку найбільших світових експортерів деяких зернових і олійних культур. Перебої з поставками продовольства з Чорноморського регіону призвели до значного зростання цін і посилили побоювання з приводу продовольчої безпеки в Африці, Азії та на Близькому Сході. Всесвітня продовольча програма ООН, яка приблизно 40% пшениці закуповувала в Україні, через стрімке зростання операційних витрат удвічі зменшила розмір продовольчого раціону в окремих країнах.
Тим часом значної турбулентності зазнали і ринки енергоносіїв, де росія тривалий час займала вагоме місце. Незважаючи на технічні обмеження, які ускладнюють розподіл газу, у 2022 році інфраструктура Європи витримала скорочення поставок російського газу на понад 70%. А завдяки інтенсивному імпорту зрідженого природного газу країнам ЄС вдалося заповнити сховища на понад 80% раніше запланованого терміну, але ціни на енергоносії все одно значно зросли.
Проте середньострокові ризики для центральних банків, пов’язані з російсько-українською війною, викликають ще більшу стурбованість. В останні десятиліття центральні банки користувалися перевагами глобалізації, результатом чого стало низькоінфляційне середовище, яке дало змогу їм підтримувати нижчу та стабільнішу інфляцію, незважаючи на надмірно м’яку монетарну політику. Деглобалізація, що підживлюється війною, може обмежити їхню здатність стабілізувати інфляцію в майбутньому за відсутності жорстких заходів, якщо інфляція буде визначатися переважно на глобальному рівні.
Незважаючи на переваги, які надає глобалізація, в останні роки її наслідки були доволі суперечливі. Багато в чому це пов’язано з її впливом на економічну нерівність, що є причиною виникнення як щирих, так і штучних скарг, які призвели до незадоволеності поточним економічним порядком. Популістські та авторитарні сили скористалися цим невдоволенням, щоб зміцнити свої позиції. Геополітична напруженість поступово наростала, досягнувши кульмінації в торгових війнах між США і Китаєм, “брекзиті” та поширенні глобальних військових конфліктів. Проте повномасштабне вторгнення росії в Україну остаточно повернуло до світового порядку денного питання фрагментації глобальної економіки.
Підвищена вразливість наявних виробничих мереж, посилена вторгненням росії в Україну, є справжньою перешкодою для світової економіки. Внаслідок цього темпи інфляції досягли багаторічних максимумів і перевищили цільові показники центральних банків у більшості частин світу, як у країнах із ринками, що розвиваються, так і в країнах із розвиненою економікою. Особливої уваги заслуговує стрімке зростання цін на продовольство та енергоносії, що непропорційно сильно вплинуло на інфляцію в країнах, де на ці товари припадає 40–50% споживчого кошика.
Інфляційний тиск, який спочатку вважався тимчасовим, виявився досить стійким (і з високою ймовірністю був би таким і без наслідків війни), що створило значні ризики розбалансування інфляційних очікувань. У результаті переоцінки природи та сили інфляційного тиску більшість центральних банків повернулася до суттєвого ужорсточення своєї монетарної політики в 2022 і 2023 роках.
Проте перед центральними банками стоїть складне завдання, оскільки вони повинні збалансувати конкуруючі цілі зниження інфляції і стимулювання економічного зростання, у той час як світ зараз перебуває на межі рецесії. Центральні банки не уповноважені забезпечувати структурне вирішення цього питання. Натомість стабілізація фрагментованої світової економіки та зниження волатильності цін залежить від успіху України в її війні.
Оскільки економіки намагаються пристосуватися до постпандемічних потрясінь і допомогти пом’якшити наслідки конфлікту в Україні, центральні банки стикаються з питанням про те, чи має цінова стабільність залишатися головною метою в світлі потреби сприяння зайнятості, підтримки економічного зростання, запобігання соціальної нестабільності і підтримки державної політики. Це особливо актуально, коли розглядається можливість повернення до м’якої монетарної політики, яка призвела до залежності економічних суб’єктів від м’яких фінансових умов.
Крім того, негативна реакція на глобалізацію поставила під сумнів переважну підтримку незалежності центрального банку. Останні емпіричні дослідження щодо економік із ринками, що розвиваються, свідчать про те, що може існувати обернена кореляція між посиленням націоналістичної ідеології та підтримкою незалежності центрального банку.
Яким чином перемога України може полегшити боротьбу центральних банків у всьому світі?
Україна відіграє життєво важливу роль у постачанні продовольства в такі регіони, як Африка, Азія та Близький Схід. Перемога України забезпечила б стабільні поставки зернових і олійних культур, поліпшивши якість життя 5% населення світу, що проживає в цих регіонах. Це сприяло б сталому розвитку, зведенню до мінімуму соціальних хвилювань і міграційних криз.
Крім того, перемога України й спільні зусилля з відбудови збережуть наявний світовий порядок, якому загрожує російська зброя і зростання популізму та автократії. Усвідомлення неминучої реакції з боку вільного світу, як у військовому, так і в економічному плані, завадить автократіям провокувати нові конфлікти, знижуючи ризики гонки озброєнь. Натомість фокус уваги зміститься на інвестиції в цивільну інфраструктуру, як це демонструє модель “зброя або масло”.
Однією з таких інвестицій є “зелений” перехід, для чого, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, капітальні витрати повинні подвоїтися до 2030 року і залишатися на цьому рівні до 2050 року. Наслідком рішучої відповіді на глобальні виклики є передбачуваний та стабільний світ, що дає змогу центральним банкам зберігати свою незалежність та виконувати мандат із підтримки фінансової та цінової стабільності.
Щоб цей кращий світ став реальністю, необхідно надавати Україні зброю, фінансування та міжнародну підтримку. Підтримуючи Україну, світ підтримує себе.
Ця публікація входить до збірки есе, створеної за ініціативи НБУ. У ній відомі економісти, політологи та історики – визнані світом експерти – на волонтерських засадах діляться своїми думками та аргументами про те, чому, допомагаючи Україні, ви допомагаєте всьому світу. Повну збірку есе можна прочитати за посиланням
#допомогаУкраїні_допомогасвіту
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
