Гендерний баланс у відновленні: нове дослідження «Вокс Україна»

Водночас ми відновлюємо підприємства, громадські будівлі, інфраструктуру. Однак усім цим зусиллям інколи не вистачає системності. Єдина законодавча рамка відновлення — це крок, якого ми досі не зробили. Проте цей крок критично важливий для того, щоб і українська держава, і українці на місцях, і наші міжнародні партнери бачили відбудову України однаково. 

Команда «Вокс Україна» презентує нове дослідження «Відновлення для всіх. Мапінг та аналіз нормативно-правових актів у сфері відновлення». Дослідження охоплює всю нормативно-правову документацію, створену в Україні після початку повномасштабного вторгнення росії. Це понад 23 000 нормативних актів, із яких ми виділили 218, що якнайбільше стосуються відновлення України. Візуалізацію аналізу ви можете побачити на дашборді.

Це перше дослідження, яке здійснює системну оцінку великого масиву документів, законів, законодавчих та підзаконних актів, ухвалених після лютого 2022 року. 

Для 15 документів, які ми вважаємо ключовими з наявних, ми провели аналіз згадок гендерно-інклюзивного підходу та створили рекомендації з удосконалення їхніх новел. 

Широкий погляд на законодавство про відновлення дозволив побачити кілька прогалин. Це неузгодженість нормативних актів між собою, варіативність термінології на тему відновлення, а також відсутність єдиного закону з принципами відновлення, який би створював рамку для ухвалення інших нормативних актів. 

Ключові рекомендації для виправлення цих недоліків такі: 

1. Ухвалити єдиний рамковий закон про відновлення

Законопроєкт «Про засади відновлення України», який розробило Міністерство розвитку громад та територій, але який так і не зареєстрований у парламенті, необхідно доопрацювати та ухвалити. Зокрема потрібно більше деталізувати норми про участь громадськості у відновленні.

2. Усунути неузгодженості між правовими актами різного рівня

Підзаконні акти не завжди відповідають принципам чи нормам, закладеним у нормативно-правові акти вищого рівня. Так, один із ключових НПА для організації відновлення — постанова Кабміну. №731 про порядки відновлення і розвитку регіонів та громад — не вимагає проведення гендерного аналізу. Хоча в законі про засади державної регіональної політики, на який спирається постанова, є чітка норма: «Розроблення регіональних стратегій розвитку здійснюється на основі оцінки потреб заінтересованих сторін та вигодонабувачів (бенефіціарів) у регіоні, оцінки гендерного впливу». Варто додати до цієї постанови вимогу проводити гендерний аналіз планів розвитку територіальних громад, а також аналіз безбар’єрності.

3. Реально, а не номінально, залучати стейкхолдерів до розробки рішень

Через рік після скасування воєнного стану в Україні має запрацювати закон про публічні консультації, який запроваджує обов’язкові консультації з громадськістю для всіх органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також передбачає створення онлайн-платформи для їх проведення. Поки закон ще не працює, залучати українців до ухвалення рішень можна було б через експериментальні проєкти на базі норм закону. Вони дозволили б уже зараз протестувати норми закону на практиці й за потреби вдосконалити їх до моменту набрання ним сили.

На жаль, закон не врегулював проведення громадських консультацій для законопроєктів, ініційованих народними депутатами. В Україні ця практика необов’язкова, на відміну від публічних обговорень законопроєктів, ініційованих урядом, тож депутати користуються нею дуже рідко. Наприклад, у 2025 році на громадське обговорення відправили законопроєкт 12260 про кредитну історію. До того процедурою востаннє користувалися у 2010 році. Це призводить до того, що українці часто можуть «голосно» висловити свою думку про НПА лише через медіа, протести (заборонені під час війни) чи за допомогою петицій до президента з проханням ветувати певний закон.

4. Уніфікувати терміни, що стосуються відбудови України

В українському законодавстві є багато схожих визначень терміну «відновлення» в контексті фізичних руйнувань.

Усі вони трохи відрізняються, що робить законодавство заплутаним. На нашу думку, було б корисно уніфікувати у визначеннях переліки дій, що підпадають під визначення «відновлення», а також чітко окреслити різницю між визначеннями «відновлення» та «відбудова». Якщо різниця не принципова і нею можна знехтувати, варто використовувати єдиний універсальний термін для таких процесів, щоб зробити законодавство більш визначеним.

5. Розширити використання гендерно-правової експертизи при підготовці НПА

Норми закону про забезпечення рівних прав жінок і чоловіків передбачають, що «висновок гендерно-правової експертизи є обов’язковою складовою пакета документів, що подаються разом із проектом нормативно-правового акта до розгляду». Однак на практиці не всі НПА проходять таку експертизу. Порядок, розроблений Кабміном, описує два підходи до неї: один для урядових, інший — для всіх інших документів. Урядові документи проходять експертизу під час реєстрації Мін’юстом, інші (закони України, акти Президента України тощо) — тільки якщо вони внесені до плану. План складається на основі звернень від органів влади, підприємств, громадян України. У плані на 2025 рік міститься лише 7 НПА, які очікують експертизи, у 2024 році таких НПА було 8, у 2023 році — 5. Для порівняння, за даними порталу «Законодавство України», у 2024 році було ухвалено 220 законів. Тому такий темп здійснення експертизи очевидно недостатній.