Розслідування, що ґрунтуються на «Панамських паперах» — пакеті документів з панамської юридичної фірми Mossack Foneca — свідчать, що президент України дійсно намагався використати офшорну компанію для реструктуризації свого бізнесу перед його продажем. Не виключено, що при продажі Roshen компанія дійсно могла б використовуватися для оптимізації оподаткування. Інші звинувачення Порошенка виглядають необґрунтовано, що однак не знімає з президента України політичної відповідальності.
Початковий аналіз опублікованих документів показує, що немає прямих доказів значного порушення закону з боку Петра Порошенка. У той же час інцидент актуалізував суспільну дискусію в Україні про її застарілі закони корпоративного управління, потенційні конфлікти інтересів та політичну відповідальність посадовців найвищого рангу.
Що відбулось?
В неділю, 3 квітня ряд ЗМІ по всьому світу опублікував аналіз документів, які отримали назву “Панамські документи”. У них міститься інформація, що одразу кілька десятків колишніх та чинних лідерів держав користувалися послугами офшорних компаній, щоб керувати власними активами.
Президент України Петро Порошенко – одне із імен у цьому списку. Щоправда на відміну від президента Росії, який нібито пов’язаний із мережею активів вартістю 2 млрд доларів, котрі прийшли із російських банків, або прем’єр-міністра Ісландії, який приховав серйозний конфлікт інтересів, провина президента України, ймовірно, має технічний характер.
Документи свідчать, що президент України створив на власне ім’я компанію на Британських Віргінських Островах, яка через свої дочірні компанії придбала (чи отримала) принаймні один із великих бізнесів в Україні – шоколадний бізнес Roshen.
Раніше компанією володів український інвестиційний фонд, який також контролює всі інші активи президента. Очевидно, що це не має ніякого відношення до незаконного збагачення під час перебування на посаді (Порошенко ніколи не приховував, що він є основним власником Roshen).
Тим не менше, викриття інформації про цю угоду президента викликало значне суспільне невдоволення в Україні.
Впродовж останніх декількох місяців президента гостро критикували за погані результати у боротьбі з корупцією та повільні реформи. Наприклад, не так давно в редакційній статті New York Times Порошенка звинувачували, що він закрив очі на боротьбу з корупцією, в обмін на свободу маневру у розпал політичної кризи, котра розпочалася одразу після гучної відставки міністра економіки Айвараса Абромавічуса.
Переговори щодо нового уряду, очікується, можуть завершитися в будь-який момент. На цьому фоні витік “Панамських документів” ставить президента у дуже скрутне становище.
У чому звинувачують президента?
У доповіді проектного Центру боротьби із організованою злочинностю та корупцією (OCCRP) йде мова, що:
Дії Порошенка можуть бути незаконними з двох причин: по-перше, він заснував нову компанію в той час, коли вже був президентом країни, по-друге, він не вказав нову компанію у своїх щорічних деклараціях.
Справді, згідно з Конституцією України, президент не може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю. Президент може володіти акціями, але не зрозуміло, чи підпадає реструктуризація активів під виключення.
Іронія полягає в тому, що під час передвиборчої компанії Петро Порошенко особисто пообіцяв позбавитись своїх активів і, таким чином, щоб виконати обіцянку, бізнес-активність була неминучою.
Також вірно і те, що Порошенко скоріше за все не вказав корпоративні права у своїй декларації. Але можливо, що формально він не порушив українські закони. Нерозкриті активи могли бути «захищені» від внесення у список, вартість яких підлягає розкриттю, з технічних причин: в даному випадку могло не бути ніякої фактичної оплати за акції, і тому вимога розкриття до них може і не застосовуватися.
Українська громадськість знайшла ще одну провину Порошенко. Багато хто припускає, що, можливо, реструктуризація активів президента була спрямована на зниження податків, сплачених в Україні. Даний конкретний тип реструктуризації характерний для бізнесу в Україні і, як правило, проводиться (а) через слабке корпоративне управління та щоб захистити майнові прави в країні і (б) з метою оптимізації оподаткування. Нинішня реструктуризація, швидше за все, не привела до недоплати податку, але в той же час, можуть існувати сценарії, при яких майбутня продаж бізнесу призведе до втрати податкових надходжень України.
Добре для бізнесу – погано для політики
Вибір Британських Віргінських островів, Кіпру та Нідерландів для відкриття дочірніх компаній – стандартна бізнес-практика для українського бізнесу, однак для топ-політика такі дії можуть мати погані політичні наслідки. Такі структури, як правило, використовуються тільки для продажу прибуткового бізнесу з оплатою мінімальних податків, здійснюваних за межами країни, в якій генерується прибуток.
Дивовижний аспект, в якому Порошенко не пішов по загальноприйнятому в Україні шляху – він вказав себе особисто як прямого акціонера офшорної компанії. Зазвичай реальні власники намагаються залишитися в тіні фондів, трастів або номінальних утримувачів акцій, щоб не фігурувати безпосередньо в схемах, як усі «багаті та знамениті» особистості, які постраждали від витоку документів. Також примітно, що група Roshen дуже великий платник податків в Україні. У 2015 році кондитерський бізнес президента сплатив до бюджету понад 1,3 млрд гривень і посів 74-е місце в рейтингу найбільших платників податків країни.
Якими є наслідки?
Поки що в документах, які потрапили до засобів масової інформації, не видно серйозних порушень закону з боку президента. «Злочин» має по суті технічний характер.
Але інцидент відбувся під час найбільш серйозної політичної кризи в Україні після Євромайдану, коли президент як ніколи вразливий і докладає неймовірних зусиль, щоб утримати ситуацію під контролем. В історії з Панамським паперами президент (або його бізнес-консультанти) виглядає як проникливий бізнесмен, але чи цього чекає від нього країна? Питання відкрите.
Цей випадок – лише одна із багатьох драматичних політичних подій. Якщо врахувати інші скандали, то можна припустити, що дострокові парламентські вибори в Україні стають більш імовірними.
Стаття була опублікована у Washington Post
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
