Ігри зі статистикою та дивіденди від Привату. Що допомагає виконати бюджет-2020

«Ухвалення держбюджету надзвичайної ситуації – це підтримка сценарію виходу України з кризи. Сьогодні наші громадяни по всій країні демонструють, які пріоритети треба реалізовувати. Найперше – це заходи, направлені на подолання коронавірусу, а саме підтримку лікарів, закупівлю медичного обладнання», – так прокоментував прем’єр Денис Шмигаль прийняття нової редакції бюджету 13 квітня цього року. 

Минуло більше місяця, а з виконанням цього самого «бюджету надзвичайної ситуації» особливо не склалося. Антивірусний фонд, створений в бюджеті для оперативного подолання наслідків коронавірусу, у квітні не використовувався, виконання дохідної частини в травні швидше відбулося завдяки іграм зі статистикою, аніж економічній ситуації. Чому так сталося, як бюджет пережив кризові квітень та травень, і що чекає на кошторис в найближчі місяці – в матеріалі VoxUkraine. 

Доходи. Індикативні ігри в квітні-травні

В січні-квітні загальний фонд бюджету не виконано за доходами на 13,9% або 44,2 млрд грн (Табл. 1). 

В самому тренді немає нічого несподіваного – бюджет не виконувався з початку року і на фоні кризових трендів з кожним місяцем «дірка» в бюджеті лише збільшувалася. Проблема – в розмірі цього невиконання саме в квітні. 

12 квітня Рада прийняла оновлену версію бюджету. За логікою, в перший місяць дії нових бюджетних показників виконання мало б більш-менш відповідати плану. Але цього не сталося – в загальний фонд надійшло на 17 млрд грн або на 15,7% менше доходів.

Чому так? 

У своєму відео екс-керівник податкової служби Сергій Верланов пояснив, що Мінфін оновив закон про бюджет, але не оновив план доходів на квітень. 

Мова про так звані індикативи, які Мінфін доводить податковій службі, а вона в своїй діяльності орієнтується на їхнє виконання.

«План залишився старим. Певні розрахунки (щодо оновлених показників – Ред.) у нас були. Дохідна частина за старим законом становила приблизно 32 млрд грн, за скоригованими планами (без ренти та деяких інших доходів) – 23-24 млрд грн». За словами Верланова, державна податкова служба зібрала в квітні 26,6 млрд грн. «Тобто якби план було скориговано, то вона б його виконала», – додає він. 

Не виключено, що підстави цих індикативних ігор лежать у політичній площині. Невиконання ДПС плану збіглося в часі зі звільненням керівників державної митної та податкової служб Максима Нефьодова та Сергія Верланова, а також голови офісу фінансового контролю Ігоря Буграка. Невиконання плану стало доказом нібито неефективної роботи Верланова та поганої реформи ДФС. Сам Верланов публічно стверджував, що йому не озвучували підстави, через які його звільнили.

Уже в травні керівник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев опублікував у своєму Телеграм-каналі офіційний лист податкової служби про скориговані індикативи ДПС на другий квартал.

Показники податкових надходжень до загального фонду держбюджету там закладені такі: квітень – 31,8 млрд грн, травень – 39,6 млрд грн, червень – 21,3 млрд грн. 

У травні ситуація з виконанням плану за доходами змінилась.

«У травні 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 63,9 млрд грн, розпис виконано на 100%», – наводить Мінфін оперативні дані Держказначейства. 

За даними Мінфіну основні бюджетні тренди травня такі: план з ПДФО перевиконаний на 0,1 млрд грн, ренти за користування надрами вдалося зібрати на 0,3 млрд грн більше, або 114,7% від плану. В травні зафіксоване майже повне (на 99,8%) виконання плану з ПДВ. Не вдалося повністю зібрати податок на прибуток – план виконано на 97,2%. 

Розпис по акцизному податку перевиконано на 1,1 млрд грн, або на 21,4%, переважно за рахунок надходжень податку з тютюнових виробів, стверджують у Мінфіні. 

Позитивна динаміка надходжень акцизу від тютюну – це щось новеньке. До цього він був слабкою ланкою в доходах бюджету. Мінфін регулярно констатував невиконання плану через скорочення виробництва тютюнових виробів та формування виробниками запасів на складах.

Що змінило ситуацію зараз?

З осені минулого року уряд фактично перебував у конфронтації з тютюновими виробниками через так звану «поправку Холодова-Дубінського». 

У жовтні 2019 року депутати прийняли поправку №8, внесену Олександром Дубінським в проект закону про запровадження єдиного рахунку для сплати податків. Ця поправка запровадила фіксовану маржу націнки для оптових і роздрібних структур, що здійснюють продаж сигарет. ЗМІ писали, що від цієї поправки виграє депутат Андрій Холодов, пов’язаний з тютюновим бізнесом. Сам Холодов це заперечував.

У прес-службі компанії Філіп Морріс Україна VoxUkraine запевняють, що загроза «правки Холодова» була основною причиною скорочення виробництва тютюнових виробів наприкінці 2019 та на початку 2020 року. Деякі компанії були вимушені повернути вже придбані акцизні марки. Найбільші виробники розглядали можливість повного згортання виробництва в Україні.

«У лютому президент ветував, а 16 квітня 2020 року підписав вищезгаданий закон без поправки №8. Ситуація на ринку тютюнових виробів стабілізувалася, що й дозволило перевиконати план надходжень акцизного податку з тютюнових виробів до бюджету», – стверджують у Філіп Морріс Україна. Що ж стосується попиту на тютюнові вироби, то за оцінками виробника, в період карантину він знизився на 5%.

Високий рівень виконання доходів від інших податків можна пояснити тим, що в травень бюджет увійшов уже з новим розписом, максимально наближеним до економічних реалій. 

Новий розпис передбачає «зрізання» видатків з травня до кінця року сумарно на 145,4 млрд грн. Найбільше зрізання – на рівні 27 млрд грн – припадає на травень (Рис.1)

Джерело: Міністерство фінансів України, дані опубліковані головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетьманцевим.

Видатки. Економія на розвитку, фокус на «антивірусний» фонд

В кризовий квітень держава витратила 88% від запланованого. (Табл. 2) 

Фактично всі відомства більшою або меншою мірою недофінансовані. 

На паузі стоїть фінансування фонду регіонального розвитку, а також низки дрібніших програм – як-от підтримка сільгосптоваровиробників, відшкодування витрат внаслідок авіакатастрофи в Ірані (сталась у січні 2020 року), запуск фонду часткового гарантування кредитів та багатьох інших. подібний підхід вписується в курс, затверджений квітневими антикризовими змінами в кошторис. Тоді уряд та депутати відмовились від фінансування з бюджету низки програм розвитку та держпідтримки. 

Соціальні видатки держава проводить досить дисципліновано – пенсії та різні види соцдопомог фінансуються на 100%. На комунальні субсидії у січні-квітні Кабмін витратив на 2 млрд грн менше у зв’язку з теплою погодою.

Окремої уваги заслуговують видатки на розвиток інфраструктури й зокрема ремонт доріг. Будівництво інфраструктури, в тому числі дорожньої, педалює президент Володимир Зеленський в рамках спільного з урядом проекту «Велике будівництво». Тим не менш, у квітні фінансування Укравтодору було на досить низькому рівні – 37%. В травні та протягом літа цей показник може підвищитися. Ремонт доріг традиційно фінансується з огляду на сезонний фактор. 

В умовах карантину важливо було те, як проводяться видатки на охорону здоров’я. Тут ситуація склалась неоднозначна. Так, медична субвенція та субвенція на підтримку окремих медзакладів були профінансовані на 100%. А от вибірка за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення склала 69% плану. 

Це пов’язано з графіком перерахування коштів.

Національній службі здоров’я були виділені додаткові кошти на оплату послуг медичних закладів, які обслуговують пацієнтів з підозрою або захворюванням на COVID-19. «Кошти були закладені в тому числі на квітень, але нормативні акти, які дозволили НСЗУ контрактувати заклади на надання таких послуг, вийшли лише у травні. Відповідно – кошти були перераховані закладам у травні», – повідомили VoxUkraine у прес-службі НСЗУ.

Звіти за надані послуги за квітень для звичайної спеціалізованої допомоги були сформовані й оплачені у травні. 

Як повідомили у відомстві, ще 400 млн грн не використали з коштів, виділених на програму реімбурсації «Доступні ліки». Річ у тім, що електронний рецепт може бути виписаний на кількість лікарських засобів на 90 днів лікування. І більшість пацієнтів у грудні 2019 вже скористалася програмою, тобто отримали свої ліки в аптеці, а НСЗУ відшкодувала кошти аптечному закладу. Відповідно в наступні три місяці пацієнти не зверталися за лікарськими засобами. Тому відбулася економія коштів у зазначеному періоді. 

Основні видатки на боротьбу з пандемією мали фінансуватися з окремого антивірусного фонду розміром майже 65 млрд грн. Мали, але, згідно зі статистикою казначейства, в квітні не фінансувалися. Наприкінці квітня уряд лише почав розподіляти цей фонд, виділивши 6 млрд грн державному фонду страхування на випадок безробіття. Детальніше про те, як і коли держава вирішувала витрачати мільярди антивірусного фонду, в Таблиці 3. 

Майже всі «антивірусні» кошти держава поки виділяє на безповоротній основі. Станом на 20 травня із 65 млрд грн фонду було розподілено 28,5 млрд грн. З них на поворотній основі виділено лише 1,3 млрд грн.

Що в перспективі

Три головні фактори впливу на виконання бюджету.

Перший – тривалість карантинних обмежень, які безпосередньо впливатимуть на рівень доходів держави. Тут є два сценарії. Оптимістичний – ослаблення карантину дасть змогу бізнесу повернутися в робочий режим, надходження до кошторису поступово почнуть вирівнюватися. Песимістичний – через послаблення карантину крива заражень піде вгору, влада запровадить другу хвилю карантинних обмежень. За цього сценарію цілком ймовірно, що до кінця року бюджет доведеться знову переглядати. Поки що експерти налаштовані більш оптимістично.

«Ми навряд чи побачимо серйозний перегляд бюджету в кінці року. Поки Кабмін маневруватиме з видатками на підтримку економіки в рамках окремого фонду, який був створений для боротьби з наслідками пандемії», – сказав VoxUkraine Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU. 

Якщо доходів не вистачатиме для покриття видатків, то Мінфін використовуватиме запозичення. «Ймовірніше, в кінці року ми побачимо недофінансування окремих статей бюджету. Постраждати в першу чергу можуть капітальні видатки, видатки на освіту», – резюмує експерт.

Другий – програма співпраці з МВФ. Вона позначиться як на доходах, так і на видатках. Домовленість про продовження співпраці відкрила Україні доступ до зовнішнього фінансування. Вплив програми на видатки лежить у площині контролю. Вперше з 2015 року ресурс МВФ піде не в резерви НБУ, а в бюджет. В цьому контексті для МВФ важливо, щоб їхні кошти не спіткало нецільове використання. 

«Як правило, в своїх програмах співпраці, особливо якщо це програми надзвичайних ситуацій на кшталт тієї, яку ми маємо через COVID-19, встановлює дуже високі вимоги стосовно контролю за витратами. Майже у всіх країнах ми наполягаємо на заходах із забезпечення жорстких механізмів контролю та аудиту, і Україна не виняток», – сказав VoxUkraine постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.

Підстав для занепокоєння додає окремий порядок проведення тендерів для закупівель в рамках антивірусного фонду в обхід системи Prozorro. Порядок дозволяє замовнику укладати договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору. В системі Prozorro мають публікуватися звіти про такі закупівлі. Кредитор вимагатиме додаткових механізмів контролю за видатками бюджету. 

Третій – фактор дивідендів. Дивіденди та частина чистого прибутку від державного сектору, перераховані в потрібний момент, – рятівна соломинка для бюджету. В кінці минулого року дивіденди авансом платив «Нафтогаз», у квітні бюджет на 42,7 млрд грн поповнив Нацбанк. На черзі – 24,5 млрд грн дивідендів від «Приватбанку». Банк їх має перерахувати до 1 липня. А далі – дивідендний ресурс в особливо великих розмірах вичерпується. Криза вдарила в тому числі й по держкомпаніях, і не факт, що за результатами 2020 року вони вийдуть в плюс.