Індекс реформ 100. Головні зміни з «бюджетного пакету-2019»

«В цілому, жодних революційних для бізнесу змін не передбачається – довготривалі баталії навколо обговорюваних протягом 2018 року питань кардинального реформування податкової системи, на кшталт впровадження податку на виведений капітал, поки лишаються на рівні дискусій та законопроектів.

Не справдилися й побоювання прихильників спрощеної системи, на 2019 рік можливість сплати єдиного податку зберігається практично у незмінному вигляді. А от попри сплату єдиного податку все ж таки доведеться застосовувати РРО продавцям ліків.

Навряд чи стало сюрпризом підвищення ставок акцизу та ресурсних платежів, воно є щорічним та відбувається у межах взятих Україною зобов’язань з поступового наближення цих показників до рівня європейських. Добра новина – ставки встановлено переважно у гривні, адже у разі встановлення їх у валютному еквіваленті бізнес мав би більше ризиків.

Замість цьогорічних неоподатковуваних 150 євро, у 2019 році без ПДВ «курсуватимуть» міжнародні посилки вартістю до 100 євро.

Варто взяти до уваги розмір мінзарплати на 2019 рік – 4 173 грн. Адже цей показник, поряд із прожитковим мінімумом, використовується у розрахунку інших важливих величин: статутного капіталу, витрат на відрядження, ставок податків, тарифів, штрафів тощо.»

«Порядок авторизації майданчиків затверджено спільним рішенням Фонду державного майна та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації.

Фактично створено новий ринок, учасниками якого є оператори електронних майданчиків, що авторизовані Фондом. Майданчики за встановлену ними плату забезпечують можливість суб’єктам оціночної діяльності вносити інформацію зі звіту про оцінку до Єдиної бази, а нотаріусам здійснювати перевірку реєстрації такого звіту та наявність присвоєного йому унікального номера. Послуги надаються операторами майданчиків за публічною офертою та за вартістю, що встановлена ними самостійно.

При цьому послуги майданчиків мають ознаки адміністративних послуг, носять примусовий характер, оскільки продавці нерухомості – фізичні особи не можуть відмовитись від споживання таких послуг під час посвідчення угод про реалізацію нерухомого майна. У випадку несплати за послуги майданчиків оцінювачами та нотаріусами останні не можуть вчинити обов’язкові під час такого відчуження дії з оцінки нерухомості та посвідчення правочину про відчуження.

За наявністю ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення суб’єктами господарювання схожих дій (полягають у встановленні однакового розміру плати за послуги тощо), в Комітеті відкрито справу відносно чотирьох компаній – операторів електронних майданчиків.

Також ринок характеризується наявністю високих бар’єрів для входу нових учасників. Якщо до прийняття змін до ст. 172 Податкового кодексу це були  економічні бар’єри, пов’язані з необхідністю інвестування коштів в розробку програмного забезпечення електронних майданчиків та адміністративні бар’єри, пов’язані з проходження процедур погодження та авторизації в Держспецзвязку та ФДМУ, то з прийняттям відповідних змін з’явився додатковий бар’єр, що не є типовим для висококонкурентних ринків. А саме необхідність новому учаснику для входу на ринок мати підтверджену підписаним протоколом обміну між усіма вже авторизованими електронними майданчиками можливість використовувати інформацію та документи, які були розміщені на одному авторизованому електронному майданчику, з будь-якого іншого вже авторизованого електронного майданчика. Тобто новий учасник на ринку для можливості здійснення діяльності повинен отримати так званий «дозвіл» від тих суб’єктів, що вже присутні на ньому.

Все зазначене здійснює негативний вплив на конкуренцію на цьому ринку та наслідки цього впливу для кінцевих споживачів загострюються з причин примусового характеру такої послуги.»

«Відповідно до прийнятого закону – в програму державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників додається закупівля вагонів для перевезення зерна та обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси. Тобто – у аграрних компаній буде можливість компенсувати частину вартості придбаних вагонів або вищезазначеного обладнання.

З економічної точки зору доцільність цієї поправки сумнівна. По-перше – вся ця програма спрямована на здешевлення факторів виробництва (обладнання для виробництва біоетанолу, вагони) для аграріїв, що створює додаткові викривлення в економіці. Окреме питання щодо ефективності програми – навіщо виділяти кошти тим, хто їх не потребує, адже навіть без державної дотації аграрні компанії істотно нарощують темпи придбання вагонів-зерновозів – у 2016 році приватними компаніями було придбано лише 247 нових зерновозів, у 2017 – 1030, станом на початок серпня 2018 – 1056 одиниць (сукупний парк і державних і приватних зерновозів на той момент – 18430 одиниць).

Окремо варто зауважити, що це вже друга спроба забезпечити державну дотацію при купівлі вагонів-хоперів в цьому році. Перша поправка була внесена до закону №7010 (проект закону про єдине митне вікно) та була ветована президентом.