Індекс реформ 151: Закон про водний транспорт та зміни до Бюджетного кодексу

«Галузь внутрішнього водного транспорту давно потребувала базового системного закону і державної підтримки. Розробка такого законопроекту й спроби його ухвалити тривали протягом останніх 12 років.

Закон № 1054-IX “Про внутрішній водний транспорт” урегульовує практично всі сфери діяльності водного транспорту від питання державного регулювання річкової інфраструктури до перевезень вантажів і пасажирів, судноплавства і т. д. Це перший крок до відкритого і конкурентного ринку вантажних і пасажирських перевезень водним транспортом, здешевлення логістики для бізнесу, розвиток суднобудування, нові підприємства і нові робочі місця, українські та іноземні інвестиції, модернізація річкової інфраструктури.

Одним із важливих положень є створення за аналогією з Державним дорожнім фондом Державного фонду внутрішніх водних шляхів у складі спеціального фонду держбюджету України для забезпечення судноплавства, кошти якого підуть на: будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту; здійснення заходів щодо забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах та багато іншого.

Проте у фінальній редакції залишились суперечливі положення, проти яких виступали представники бізнесу. Це, зокрема, доступ до роботи у каботажі флоту під іноземним прапором. Деякі представники бізнесу вважають, що це ставить у нерівні умови операторів, що здійснюють річкові перевезення під українським та іноземними прапорами, оскільки іноземці опиняються в більш вигідних умовах, ніж українські перевізники. Іноземний прапор дає безліч переваг з оподаткування фрахту, зарплат, палива, і це ті позиції, де український перевізник виявиться неконкурентоспроможним. У цьому положенні також бачать загрозу і для українського суднобудування.

Іншим недоліком вважають екологічне питання: закон дозволяє скидати стічні води з суден, що може призвести до погіршення екологічного стану річок, особливо Дніпра. В учасників ринку є питання щодо можливості застосування міжнародних вимог до скидання суднових стічних вод на морі для прісних вод водойм.

Згадані недоліки можна усунути шляхом внесення змін до вже ухваленого закону.

Закон набуде чинності у 2022 р., тобто є рік, щоб оновити флот, почати будівництво терміналів для мультимодальних перевезень. Звичайно, найбільше виграють ті бізнес-гравці, які мають повний “логістичний ланцюжок” – флот, термінали, приватні локомотиви, вантажівки. Маємо надію, що від ухвалення закону виграє і кінцевий споживач».

«Закон запроваджує низку технічних моментів для завершення реформи децентралізації – зокрема, передачу повноважень та коштів від районних рад, які ліквідуються, до громад. Крім того, відбувся деякий перерозподіл повноважень з фінансування закладів середньої освіти між обласними та міськими органами влади. Головні нововведення закону:

• Запровадження такого інструменту як портфельні гарантії. Тобто Кабмін набуває права надавати державні гарантії банкам за портфелем кредитів малому та середньому бізнесу.
• Запровадження середньострокових зобов’язань у медичній сфері (тобто за проектами в медичній сфері кошти невикористані протягом одного року «переходитимуть» на наступний рік).
• Дозвіл залучати кошти ЄКР для покриття касових розривів загального фонду Державного бюджету (раніше за рахунок ЄКР дозволялося покривати лише касові розриви місцевих бюджетів та Пенсійного фонду). Це нововведення можна розглядати як негативне, оскільки уряд отримав законну можливість витрачати кошти місцевих бюджетів, які знаходяться на ЄКР, для вирішення власних проблем з ліквідністю.
• Скасування необхідності вносити зміни до Державного бюджету при зміні обсягу коштів, який Державне боргове агентство має виплачувати за деривативами.
• Зарахування 13,44% акцизного податку з пального до місцевих бюджетів. Це вигідно громадам, на території яких є заправні станції, але це зменшує фінансування Дорожнього фонду, витрачання коштів якого більш прозоре. За цією нормою кошти залишаться там, де продано більше пального, а не там, де найбільша потреба в ремонті доріг.

Є й декілька незначних, але цікавих змін. Так, розгляд та затвердження проектів ДФРР подовжується на три місяці, і встановлюється, що 10% видатків ДФРР мають бути спрямовані на проекти пов’язані зі спортом. Це обмежує можливості громад подавати на фінансування ДФРР ті проекти, які їм найбільш необхідні.

Людям, які досягли 65-річного віку, дозволили залишатися на держслужбі до 70 років, але термін перебування такої людини на держслужбі має подовжуватися щороку. А також під час проходження конкурсного відбору на посади держслужби стаж роботи народним депутатом прирівняли до стажу роботи на посаді держслужби категорії А (імовірно, ця норма ухвалена для того, щоб народних депутатів ІХ скликання можна було призначати на високі посади у виконавчій владі)».