Індекс реформ 152: Закон про електронні комунікації та зміни у закупівлях газу

«Закон імплементує в Україні найновіше галузеве законодавство, яке поки що не встигли імплементувати навіть у деяких країнах ЄС. Закон набуде чинності з 1 січня 2022 року. Щоби він повноцінно запрацював, до цього часу важливо завершити роботу з оновлення низки законодавчих актів. Зокрема, необхідно ухвалити законопроект №4066 про галузевого регулятора, спрямований на забезпечення його незалежності та регуляторної спроможності. Наразі цей проект закону очікує на розгляд у першому читанні. Також потрібні зміни до Податкового кодексу щодо механізмів розрахунку рентної плати за частоти, слід привести у відповідність чинні НПА уряду й інших органів виконавчої влади».

«Зміни дозволяють здійснювати купівлю/продаж короткострокових стандартизованих продуктів (поставка газу протягом доби або на наступну добу) на відповідних біржових майданчиках, не застосовуючи при цьому вимоги закону “Про публічні закупівлі”. 

Це дозволить учасникам ринку – передусім системним операторам (ГТС, сховища та газорозподільні системи) – ефективно врегульовувати свої поточні небаланси. 

У разі повної реалізації цього задуму, який включає створення товарних бірж із сучасними кліринговими і торговими системами, зросте ліквідність та ділова активність на ринку газу, що сприятиме інтеграції (market coupling) з європейськими ринками та позитивно вплине на конкуренцію. Розвиток торгівлі на спотовому ринку із прозорим формуванням ціни дозволить створити власний індекс (бенчмарк), зробивши його основним орієнтиром для українського ринку. Крім того, “функція” балансування по суті перейде від оператора ГТС до ринку, що частково зніме проблему накопичення боргів та розрахунків за небаланси».

«Закон логічний та виправданий, оскільки дозволяє операторам здійснювати закупівлі газу на біржі. Прийняття закону спрощує операції з купівлі-продажу газу між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування обсягом добового небалансу, допущеного таким замовником».

«Встановлюється, що дія Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон про закупівлі) не поширюється на закупівлю природного газу у випадках, коли закупівля здійснюється:

• Суб’єктами ринку природного газу, визначеними Законом України “Про ринок природного газу”, на товарних біржах, діяльність яких регулюється законом, що визначає правові умови створення та функціонування (діяльності) товарних бірж, та які відповідають вимогам кодексу газотранспортної системи”;
• Оператором газотранспортної системи у замовника послуг транспортування в обсязі допущеного таким замовником позитивного добового небалансу;
• Замовником послуг транспортування в оператора газотранспортної системи в обсязі допущеного замовником негативного добового небалансу;
• Оператором газотранспортної системи, оператором газосховищ та операторами газорозподільних систем для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат, вчинення балансуючих дій) відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”, кодексу газотранспортної системи, кодексу газосховищ та кодексу газорозподільних систем, за умови що такі закупівлі здійснюються на товарних біржах, діяльність яких регулюється законом, що визначає правові умови створення та функціонування (діяльності) товарних бірж, та які відповідають вимогам кодексу газотранспортної системи.

Переважна більшість з них дублює існуючі положення в Законі про закупівлі. Норми 2-4, не розширюють перелік виключень з під дії Закону про закупівлі, а лише уточнюють та конкретизують їх. Загалом вони не суперечать Директивам ЄС та не несуть негативного впливу, однак переобтяжують законодавчий акт.

Норма 1, яка почне діяти з 1 липня 2021 року, стосується всіх замовників, а не тільки тих, що здійснюють свою діяльність в комунальному та інфраструктурному секторах. Ця норма передбачає, що будь-які суб’єкти ринку природного газу, можуть закуповувати природний газ не через електронну систему закупівель, а на спеціалізованих товарних біржах, які відповідають вимогам кодексу газотранспортної системи. До таких суб’єктів відносяться в тому числі звичайні замовники, такі як органи влади, бюджетні установи (школи, садочки, лікарні), державні та комунальні підприємства тощо. На даний час ці установи здійснюють закупівлі природного газу за процедурами, визначеними Законом про закупівлі, а зазначена норма дозволятиме їм робити це в інший спосіб – через товарні біржі.

Ураховуючи, що це розширює перелік виключень з-під дії Закону про закупівлі, що концептуально узгоджений з Директивами ЄС, це може негативно вплинути на взаємовідносини України з Європейським Союзом, у тому числі при прийнятті рішення міжнародними партнерами щодо надання Україні макрофінансової допомоги. Крім того, не зрозуміло, чи будуть закупівлі природного газу на товарних біржах більш ефективними ніж закупівлі за процедурами, передбаченими Законом про закупівлі».