Індекс реформ 58. Річницю урядування Гройсмана відмітили індексом 0,6

“Закон  встановив порядок та процедури публічних закупівель енергосервісу, що дозволяє замовнику ефективно використовувати інструмент залучення приватних інвестицій у реалізацію енергозберігаючих заходів у будівлях державної та комунальної власності (школах, дитячих садках, лікарнях тощо). Закон  усуває регуляторні бар’єри, які виникли після входження в дію Закону України “Про публічні закупівлі”, а також створює умови для входу в ринок енергосервісу іноземних інвесторів.

Зокрема, законом (1) скасовано верхню межу розміру щорічних платежів виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором, (2) надано можливість укладати енергосервісні договори строком до 15 років, що відповідає середньому строку окупності таких проектів, (3) врегульовано строки укладання та погодження істотних умов договору енергосервісу”.

“Законом усунуто колізію, яка існувала у Законі “Про публічні закупівлі” та ускладнювала адекватні процедури закупівель енергосервісних послуг. Відтепер ЕСКО зможуть подавати заявки на електронні аукціони ProZorro, розраховуючи на укладення угод строком дії до 15 років, а замовники при закупівлях замість критерію “ціна” застосовують критерій “показник ефективності енергосервісного договору”. Це дозволить розширити можливості та гарантії для реалізації більш складних і масштабних енергосервісних проектів.“

“Перехід до середньострокового бюджетного планування в Україні є найважливішою системною зміною у бюджетній політиці, яка забезпечить стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів та відповідний розподіл обмежених ресурсів державою.

Воно має на меті 4 цілі: (1) послідовна та передбачувана бюджетна політика, (2) посилення бюджетної дисципліни, (3) оцінка впливу реформ та врахування їх наслідків у середньостроковому періоді та (4) підвищення ефективності та результативності бюджетних видатків.

Так само як і Державний Бюджет на 2017 рік було ухвалено з жорстким дотриманням всіх вимог бюджетного кодексу, так і нашу модель ми розробили, представили на громадське і експертне обговорення в грудні і після обговорення вона була підтримана Кабміном і затверджена ВРУ. Відповідно до нашої програми з МВФ ми маємо запровадити 3-річну модель в 2018 році, однак ми вирішили зробити це в тестовому режимі на рік раніше і зараз у нас надзвичайно щільний графік робіт, які всі розпорядники і Мінфін повинні зробити для запровадження цієї реформи.

Вже в червні ми представимо на розгляд ВРУ нову бюджетну декларацію яка буде містити як звіт розпорядників по досягненню своїх KPIs за попередній рік як обґрунтування видатків на наступні 3 роки, так і багато нової інформації – загальні стелі видатків та стелі видатків для головних розпорядників. Резолюцією ми також запроваджуємо таргетування дефіциту та середньострокову стратегію управління державним боргом. Фактично половина бюджетного процесу буде пройдена під час складання резолюції, а не буде  перенесена на осінь. А вже після ухвалення резолюції на 3 роки та Бюджету на 2018 рік, ми представимо в кінці 2017 року новий Бюджетний кодекс, який зробить середньосторокове бюджетування новим стандартом”

“Ухвалений законопроект насправді не впроваджує середньострокове бюджетне планування, а надає час Міністерству фінансів на підготовку Основних напрямів бюджетної політики на середньострокову перспективу – 2018-2020 роки. Термін їх подачі до Верховної Ради цього року перенесено на 15 червня з квітня. В документі Міністерство планує визначити граничні межі видатків (ліміти) основних розпорядників коштів, які їм потрібно буде враховувати при підготовці бюджетних запитів на три роки, що покликано збільшити ефективність та прогнозованість бюджетного процесу.

Ухвалення Основних напрямів на три роки – це важливий і необхідний крок для підготовки проекту Державного бюджету також на 2018-2020 роки, який уряд повинен подати до Парламенту не пізніше 15 вересня 2017 року.

Перехід до повноцінного середньострокового бюджетного планування справді стане проривом. Воно дозволить суттєво підвищити ефективність видатків, знизити ганебну практику неефективного фінансування капітальних видатків в останні місяці та дні року. Водночас викликом для реалізації таких напрямів може стати низька спроможність головних розпорядників коштів визначити свої пріоритети і плани на трирічну перспективу”.

“Незважаючи на те, що однією з підстав необхідності прийняття законопроекту було зазначено необґрунтоване порушення строків кримінального провадження, прийнятий закон, навпаки, надає можливість органам розслідування штучно затягувати час, а також маніпулювати обчисленням строків провадження.

Так само положення цього закону не стосуються вдосконалення механізмів заочного кримінального провадження, в тому числі щодо тих корупціонерів, хто «грабував країну в часи Януковича», за словами Генерального прокурора. Вони не допоможуть здійснити правосуддя над самим Януковичем та його поплічниками, хоча посилаючись на це Президент закликав депутатів проголосувати за закон. Втім більша проблема полягає у відсутності в органів прокуратури політичної волі до розслідування зловживань екс-посадовців, аніж у нестачі законодавчих повноважень. На жаль, Президент підписав закон, ігноруючи ризики, про які повідомляла громадськість, серед яких є порушення стандартів Європейської конвенції з прав людини, права на захист і прав потерпілих, а також принципу юридичної визначеності”.