Індекс реформ 59. Реформи дійшли до медицини: лікарням дали волю

“При підготовці Закону Комітет намагався мінімізувати ризики руйнації існуючої системи охорони здоров’я, її комерціалізації та приватизації. У той же час ми намагалися дати поштовх до запровадження нових, більш ефективних форм господарювання в охороні здоров’я.

Заклади охорони здоров’я не будуть примусово перетворюватися з бюджетних установ у підприємства. Встановлено запобіжні заходи для недопущення комерціалізації системи охорони здоров’я, перепрофілізації та приватизації закладів, звільнення працівників внаслідок їх реорганізації.

Тепер імплементація закону повністю залежить від спроможності МОЗ створити необхідні підзаконні акти, затвердити протоколи лікування і модель розрахунку собівартості медичної послуги”.

“Ті заклади охорони здоровʼя, які вирішать стати неприбутковими підприємствами, отримають пільгові умови для реорганізації. Обов’язкова оцінка майна, яка зазвичай вимагається у випадках реорганізації, буде непотрібна. Ці підприємства стануть правонаступниками всіх прав та обов’язків відповідних бюджетних установ. На відміну від звичайних випадків реорганізації, кредитори будуть не вправі вимагати від медичних закладів дострокового погашення боргів.

Передбачено утворення при закладах охорони здоров’я спостережних рад. До їх складу будуть входити представники відповідних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, депутати місцевих рад та обов’язково представники громадськості. Це дозволить уникнути фінансових зловживань з боку керівництва медичного закладу та покращить надання медичних послуг пацієнту”.

“Закон «про автономізацію» передбачає, що медичні заклади стають такими самими підприємствами, як і всі інші. Досі вони працювали як бюджетні установи за радянськими нормами через вертикальне управління, їх керівники  не мали свободи і керувалися вказівками згори у вигляді наказів та розписів. Тепер парламент зробив важливий крок та ухвалив закон, який дозволяє медичним закладам повноцінно господарювати, перейшовши у статус комунального некомерційного підприємства.

Закон вводить в нормативне поле таке поняття як «медична послуга», дає можливість законно і прозоро отримувати кошти з будь-яких джерел фінансування, через конкурси обирати керівників медзакладів, створювати спостережні та опікунські ради.

Крім того, від реорганізації лікарні матимуть такі переваги:

– керівник підприємства отримає значно більшу, ніж керівник бюджетної установи,  свободу у розпорядженні активами, фінансами та формуванні кадрової політики, визначенні внутрішньої організаційної структури закладу;
– медзаклади отримають можливість самостійно встановлювати будь-які форми оплати праці працівників, що допускаються законодавством;
– фінансування підприємства здійснюватиметься не за постатейним кошторисом витрат, а на основі власного фінансового плану, що дозволяє ефективно розпоряджатися коштами;
– медзаклади отримають право мати власний рахунок у держбанку;
– медзаклади отримають право утворювати об’єднання з іншими закладами, які також діють у статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними та спільної оптимізації використання матеріальних, людських та фінансових ресурсів;
– медзаклади отримають можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики.

На сьогодні Міністерство охорони здоров’я вже розробило Методичні рекомендації, які допоможуть змінити господарсько-правовий статус комунальних закладів охорони здоров’я шляхом їх реорганізації. Переконаний, що це створить підґрунтя та підготує всю галузь до впровадження оплати за медичну послугу”.

“Якщо спробувати коротко описати суть автономізації одним словом, це було б слово – незалежність. При чому ця незалежність стає доступною вже з перших кроків, оскільки  заклади можуть обирати, будуть вони надалі залишатись бюджетними установами з усіма вадами такої форми чи перетворяться на некомерційні комунальні підприємства, отримавши значно більшу управлінську свободу.

Нова форма управління відкриває багато можливостей для самого закладу охорони здоров’я. Починаючи від зміни організаційної структури до залучення інших джерел фінансування, окрім державних коштів. Нарешті лікарні зможуть самостійно вирішувати які послуги та обладнання їм замовляти. Все це має призвести до підвищення економічної ефективності надання медичної допомоги та наданню набагато якісніших послуг.

Сам закон почне діяти лише через 6 місяців з моменту його публікації, тому в місцевих громад ще є час вирішити яку форму матимуть їх заклади охорони здоров’я та підготуватись до самої процедури реорганізації, яка є доволі витратною по часу та потребує переоформлення ліцензії.

Досить дивним враховуючи вектор децентралізації, є те що умови конкурсу на посаду керівника такого закладу та типову форму договору з ним, затверджує КМУ, а не громада.

Для пацієнтів даний Закон відкриває можливості укладати договори про медичне обслуговування з тими закладами які відповідають їх критеріям якості та рівня медичних послуг.

Для запобігання корупції закон передбачає створення Спостережних та Опікунських рад, що мають складатись з представників місцевого самоуправління та громадських організацій котрі здійснюватимуть контроль за діяльністю закладів.

В цілому, закон є досить прогресивним та відкриває шлях до впровадження реформи страхової медицини в Україні.”

Закон №1985-19 надає малим та середнім банкам цивілізований інструмент для консолідації та, таким чином, виконання вимог центрального банку з докапіталізації. Раніше вимоги закону зі збільшення розміру статутного капіталу банку виконувалися за рахунок додаткових внесків акціонерів банків, проте відтепер відкриється можливість консолідувати банківський сектор шляхом приєднання банків.

“Хоча спрощення процедури приєднання – потрібна та важлива для здоров’я банків політика, закон містить кілька недоліків:

– ніхто не питатиме кредиторів банку, чи згодні вони на приєднання. Тобто по факту це означає примусову зміну позичальника, що суперечить принципу захисту прав кредиторів.
– вартість акцій при приєднанні розраховується за номіналом. Це суперечить нормальній практиці – номінальна вартість акцій для банка, який працює кілька років з економічної точки зору ніяк не відображає їхню справжню вартість та обсяг капіталу банку. Зокрема, за цей час акції могли знецінитися або вирости у ціні, але при приєднанні це не буде враховано”.