Індекс реформ. Випуск 10

Індекс реформ дає комплексну оцінку зусиль уряду України з проведення економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін до регуляторному середовищі за п’ятьма напрямками.

Значення Індексу реформ за десятий період моніторингу (11–24 травня 2015р.) становить +1,1 бала з можливого діапазону від -5,0 до +5,0 балів. Цього разу значення індексу впало нижче прийнятного темпу реформ через повільний прогрес у сферах боротьби з корупцією, дерегуляції, державних фінансів та відсутність зрушень в енергетичному секторі. Водночас, зусилля НБУ з реформування банківського сектору позитивно вплинули на індекс.

Найвищу оцінку в десятому раунді отримав напрям «Монетарна політика та фінансові ринки» (+3,0 бала). Як зазначає експерт з монетарної політики Борис Бордюг, «НБУ вживає суттєвих заходів, що будуть сприяти значному покращенню стійкості банківської системи в довгостроковій перспективі». В секторі монетарної політики відбулись три важливих події. По-перше, експерти оцінили в +3,0 бала постанову щодо посилення вимог до прозорості структури власності банків. Постанова, по суті, унеможливлює роботу тих банків, які не розкрили своїх фактичних власників.

По-друге, у +3,0 бала експерти оцінили постанову НБУ, що встановлює вимоги та процедури для розкриття інформації про операції з пов’язаними особами. НБУ зобов’язав банки щомісячно надавати список пов’язаних осіб і уточнив їх визначення. Експерти відзначили, що регулювання сприятиме стабільності банківської системи через зменшення частки кредитів пов’язаним особам, проте містить положення, які дозволять  чинити тиск на окремі банки.

По-третє, НБУ оголосив про запровадження нових вимог до капіталу банків, а також окремих вимог до системно важливих банків (+2,3 бала). Норматив достатності основного капіталу буде запроваджено на рівні 7% починаючи з 2019 року, що відповідає Меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ. Крім того, з 2020 року будуть введені буфери капіталу, призначені зменшити ймовірність банкрутства банків. Хоча експерти попереджають, що, оскільки регулювання буде введено в дію лише в 2019-2020 роках, до того часу воно може бути скасоване або змінене. Таким чином, важко оцінити безпосередній ефект цих норм.

За напрямом «Державні фінанси», експерти поставили +2,0 бала пілотному проекту електронних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі, відзначивши його як позитивний крок в обмеженні корупції. Експеримент Міністерства оборони із продзабезпечення армії з електронним обліком у двох військових частинах отримав +1,3 бала. З іншого боку, непослідовне рішення щодо збільшення пенсій вченим, що працюють, а також закони про декомунізацію знизили оцінку сектора «Державні фінанси» до +1,0 бала.

За напрямом «Державне управління та боротьба з корупцією» були лише незначні зміни. В рамках реформи з децентралізації передача державного архітектурно-будівельного контролю на місцевий рівень набрала +1,0 бала. Таку саму оцінку отримав і сектор в цілому. Ще нижче було оцінено прогрес за напрямом «Ринкова та торговельна політика» (лише +0,5 бала) який містив лише одну незначну подію – скорочення терміну видачі документів про нормативну грошову оцінку земель із семи до трьох днів. Нарешті, за відсутності помітних подій напрямок «Енергетична незалежність» отримав 0,0 бала.