Індекс реформ 223: затвердження критеріїв держдопомоги для місцевої інфраструктури

Індекс реформ 223: затвердження критеріїв держдопомоги для місцевої інфраструктури

Photo: ua.depositphotos.com / goinyk
28 Листопада 2023
FacebookTwitterTelegram
787

До 223 випуску Індексу реформ за період з 9 по 22 жовтня потрапило чотири реформи. Загальна оцінка Індексу реформ склала +0,4 бала (з діапазону від -5 до +5). У минулому випуску його значення становило +0,3 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

Уряд схвалив критерії оцінки допустимості державної допомоги для місцевої інфраструктури, +1 бал

Постанова Кабміну №1087 має на меті сприяти розвитку будівництва та модернізації інфраструктури на місцевому рівні за рахунок державної допомоги. 

Для того, щоб збільшити ефективність такої допомоги, були визначені два критерії для її отримання: підприємство має бути економічно стійким (не перебувати у скрутному становищі) та вести діяльність, що пов’язана з інфраструктурою, яка використовується для пропозиції / реалізації товарів та послуг на ринкових умовах.

Ще однією умовою є наявність стимулюючого ефекту від державної допомоги. Для цього передбачається, що отримувач має звернутися по держдопомогу до початку реалізації проєкту (взяття зобов’язань щодо замовлення устаткування, початку будівництва тощо), на який він хоче отримати допомогу. А надавач держдопомоги у випадку підтримки великих підприємств має документально підтвердити, що допомога забезпечить збільшення масштабу проєкту чи розширення діяльності підприємства зі збільшенням витрат на це, а також допоможе швидше реалізувати заплановане.

Додатковою вимогою для отримувачів держдопомоги за цією постановою є забезпечення доступу до створеної інфраструктури на ринкових умовах та недискримінаційній основі. 

В Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, ратифікованій Україною у 2014 році, зазначається (стаття 262), що  будь-яка державна допомога, надана Україною або країнами ЄС, що «спотворює або загрожує спотворити конкуренцію» через надання переваг окремим підприємствам або товарам, є несумісною з належним функціонуванням Угоди в тій мірі, в якій вона може впливати на торгівлю між Сторонами. Водночас Угода дозволяє певні винятки для допомоги, яка сприяє: економічному розвитку регіонів з надзвичайно низьким рівнем життя або із суттєвим безробіттям, виконанню важливих проєктів задля спільного європейського інтересу, виправленню значних порушень нормальної роботи в економіці України, або ж не впливає на умови торгівлі між Україною та ЄС.

У 2018 році парламент України ухвалив закон про держдопомогу підприємствам, де пропонується таке визначення держдопомоги: «підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності». Цей закон враховує обмеження, запропоновані Угодою про асоціацію, у критеріях допустимості держдопомоги. Серед критеріїв: соціальне спрямування і орієнтація на кінцевих споживачів, відсутність дискримінації, пов’язаної з походженням товарів, спрямування на відшкодування збитків від техногенних катастроф та природних лих, підтримка регіонів із низьким рівнем життя, виконання загальнодержавних програм розвитку для розв’язання економічних та соціальних проблем, сприяння окремим видам діяльності, якщо це не суперечить міжнародним договорам України.

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Коментарі експертів

Оксана Кузяків, виконавча директорка, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД):

«Постанова була розроблена Антимонопольним комітетом України і є частиною покрокового виконання вимог Угоди про асоціацію. Вона покликана реалізувати на практиці норми закону про державну допомогу і є однією з низки постанов, які стосуються визначення критеріїв державної допомоги для різних сфер. 

Розбудова місцевої інфраструктури особливо актуальна на тлі війни та потреб відновлення, тому вважаю цю регуляцію досить вчасною.

Документ дає чітке нормативно-правове визначення правил надання державної допомоги для тих суб’єктів господарської діяльності, які залучені до розбудови місцевої інфраструктури. 

Такими отримувачами можуть бути, по-перше, суб’єкти господарювання, які не перебувають у скрутному становищі, по-друге, суб’єкти господарювання, які провадять діяльність пов’язану з інфраструктурою, що використовується для пропозиції або реалізації товарів послуг на ринку. Іншими словами, це означає, що на таку допомогу не можуть претендувати перепрофільовані нещодавно організації чи ті, де така діяльність становить невелику частину та не є основною. Тепер це унормовано постановою.

Відповідно до неї, доступ до інфраструктури має бути відкритим для заінтересованих у користуванні нею осіб та надаватися на недискримінаційні основі. Плата за використання або продаж інфраструктури повинна відповідати ринковим умовам. А експлуатація інфраструктури має здійснюватися у відкритий, прозорий і недискримінаційний спосіб, щоб забезпечити відповідність плати за таку експлуатацію ринковим вимогам. 

Важливо зауважити, що в цій постанові є новела про те, до якого типу державної допомоги вищенаведені критерії не застосовуються. Такий підхід відповідає вимогам сучасної дозвільної системи, побудованої на принципі «мовчазної згоди»: тобто все, що не заборонено дозволено. Отже, визначено, що вищенаведені критерії не застосовуються  до експортної діяльності та до випадку, коли надання держдопомоги обумовлене виконанням її отримувачем (іноземним суб’єктом господарювання) обов’язкової вимоги щодо головного офісу на території України. Також вимоги не будуть застосовуватися при наданні допомоги підприємствам, що працюють у галузі енергетики, енергоефективності будівель, дослідницької інфраструктури. Всі інші підприємства, що працюють у сфері розбудови місцевої інфраструктури, потрапляють під їхню дію».

Також в цей період НБУ ухвалив постанову зі змінами до правил розкриття небанківськими фінустановами умов споживчого кредитування на вебсайтах та в рекламі. Самі  правила були прийняті у 2021 році і тоді отримали від експертів Індексу +2 бали. Про мету змін — у коментарі Віталія Ваврищука, Голови департаменту макроекономічних досліджень ICU:

«Постанова більш чітко врегульовує правила розкриття інформації про споживчі кредити надавачами послуг із роздрібного кредитування. Потреба у додатковому регулюванні виникла через недобросовісні практики фінансових установ, які уникають належного розкриття важливої інформації на сайтах через використання малих шрифтів, або даючи інформацію поза основним текстом реклами. Тож НБУ усуває можливості для такої маніпуляції з розкриттям інформації у майбутньому. Ці зміни матимуть помірний позитивний ефект для захисту прав споживачів фінансових послуг».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління 0,0
Державні фінанси 0,0
Монетарна політика 0,0
Бізнес середовище +1,5
Права автора, твір якого став суспільним надбанням, за відсутності спадкоємців захищатиме Мінекономіки +1,0
Уряд схвалив критерії оцінки допустимості державної допомоги для місцевої інфраструктури +1,0
Енергетика 0,0
Людський капітал +1,0
Студенти-медики зможуть поновитися та перескласти Єдиний державний кваліфікаційний іспит +1,0
Національна служба здоров’я аналізуватиме спроможність надавачів медичних послуг за програмою медичних гарантій +1,0

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний