Індекс реформ 230: Дія.Підпис для юросіб та нові правила користування землями водного фонду

Індекс реформ 230: Дія.Підпис для юросіб та нові правила користування землями водного фонду

Photo: unsplash.com / Austin Neill @arstyy
21 Березня 2024
FacebookTwitterTelegram
1183

До 230 випуску Індексу реформ потрапило 4 регуляції. Найвищу оцінку у +2 бали (з діапазону від -5 до +5) отримала постанова Кабміну, що впроваджує Дія.Підпис для юридичних осіб. За період 15 – 28 січня Індекс склав +0,8 бали. У попередньому випуску значення Індексу становило +0,3 бали.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

Впровадження Дія.Підпису для юридичних осіб, +2 бал

Кабінет Міністрів прийняв постанову, яка розширює функціональні можливості порталу «Дія». Згодом юрособи (так само, як зараз громадяни) отримають можливість користуватися «Дія.Підписом» («Дія ID») для віддаленої ідентифікації через мобільний додаток. Додаток також зможе передавати електронні копії документів підприємства до інших інформаційно-комунікаційних систем та накладати віддалений кваліфікований електронний підпис.

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Коментарі експертів

Анатолій Кисельов, адвокат, партнер ЮК «Сирота, Дзіс, Мельник & партнери»:

«Дія.Підпис» для юридичних осіб — це логічний та прогресивний крок сервісу «Дія» на шляху до розширення та експансії власних сервісів, орієнтованих не лише на приватних осіб, але й на господарський сектор. Це надасть змогу юрособам авторизуватись за допомогою альтернативного способу на рівні з класичними електронно-цифровими підписами, котрі наразі генеруються у багатьох авторизованих сертифікаційних центрах (АЦСК).

 З ухваленням постанови суттєвих змін для бізнесу не відбудеться, бо «Дії» потрібно буде конкурувати на ринку ЕЦП з АЦСК, які підтягнули власні сервіси на достатній рівень. Наприклад, для продовження сертифікатів ЕЦП достатньо буквально натиснути одну кнопку і здійснити оплату на новий період, без необхідності відвідувати офлайн-офіс АЦСК.

 Головним питанням стане питання зручності, оскільки, незважаючи на назву, «Дія.Підпис» для юридичних осіб передбачає авторизацію саме фізичної особи – керівника компанії. Тому як буде реалізований розподіл повноважень за юридичними особами, якщо керівник одночасно керує декількома компаніями, наразі незрозуміло.

Також є питання щодо передачі «Дія.Підпису» уповноваженій особі, якщо це взагалі буде можливо, оскільки на практиці в 6 із 10 компаній ЕЦП керівника в компанії використовує бухгалтер. У випадку з класичним ЕЦП передати файл ключа та пароль можна довіреній та уповноваженій особі. Як показує практика, такий розподіл є звичним та зручним для бізнесу. У випадку з «Дія.Підпис» для юридичних осіб, вочевидь, використовувати його зможе виключно особисто керівник. 

Імовірно, що нова послуга «Дія.Підпис» для юридичних осіб у першу чергу буде орієнтуватись на нові компанії та стартапи, і цьому сервісу ще потрібно буде поборотися з конкурентами.

Беззаперечним плюсом цього сервісу буде майже 100% гарантія того, що особа керівника підтверджена, і підпис накладений саме ним, оскільки «Дія» використовує сучасні методи шифрування та захисту даних, у тому числі біометричні».

Оксана Кузяків, виконавча директорка ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»:

«Постанова Кабміну №88 від 26 січня 2024 року вносить зміни до пункту 6 положення про єдиний державний портал електронних послуг — йдеться про те, що юридичні особи отримали такі ж самі права, як до того мали фізичні. А функціонал порталу «Дія» поповнився ще кількома можливостями для юридичних осіб:

  • віддаленої ідентифікації представників юросіб (без їхньої особистої присутності) за допомогою мобільного додатка «Дія» для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, пов’язаних із використанням  віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID»);
  • віддаленої ідентифікації фізосіб та / або представників юросіб (без їхньої особистої присутності) із використанням «Дія.Підпису» («Дія ID»), коли особи користуються «Дією» для доступу до інших інформаційно-комунікаційних систем.
  • накладення «Дія.Підпису» («Дія ID») фізособи та/або представника юрособи та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу «Дія» на електронну копію інформації, що міститься в електронних документах, тобто можливість підпису документів.

Якщо коротко — юридичні особи зможуть отримувати деякі послуги з використанням «Дія.Підпис». Це безумовно позитивний крок для полегшення життя бізнесу». 

Оксана Купер, юристка, консультантка зі стратегічного розвитку та комунікацій:

«З січня цього року офіційно на рівні законодавства «Дія.Підпис» стає доступною для юросіб. 

Тут важливо відзначити, що пропонований сервіс іще в роботі, і йдеться про перспективу. Якщо зайдемо на офіційний сайт paperless.diia.gov.ua, то в розділі про те, «як бізнес може використовувати цифрові документи», бачимо позначку «Впровадження».

Раніше така можливість — як спосіб ідентифікації на різних платформах — була доступна тільки для фізосіб та фізосіб-підприємців. Зараз же відбувається впровадження ідентифікації для підписання документів і для юридичних осіб через їхніх представників. 

Отже, правова база прийнята, однак українським юрособам треба буде трохи почекати, поки технічна команда втілює законодавчі зміни в життя».

Порядок користування землями водного фонду, +1,5 бала

На початку року Кабмін ухвалив постанову з новим порядком користування землями водного фонду. Попередній порядок був ухвалений у 1996 році і діяв з того часу. 

Новий порядок доповнює перелік земель, що належать до земель водного фонду, островами і прибережними смугами, не зайнятими лісами, землями, зайнятими водосховищами, а також штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів. 

Також порядок чітко визначає перелік робіт, які можуть вестися на землях водного фонду. Це зокрема будівництво гідротехнічних иа фортифікаційних споруд, прокладання комунікацій та трубопроводів, створення прикордонних просік, видобування корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), днопоглиблення, розчистка русел та дна водойм і тому подібне.

Державний контроль за використанням та охороною земель водного фонду буде здійснювати Держгеокадастр, а за дотриманням вимог законодавства про охорону земель — Держекоінспекція. У попередній версії постанови було більш загальне формулювання: «державний контроль [здійснюється] у встановленому законодавством порядку».

Коментар експерта

Олександр Слободянюк, керівник практики з нерухомості та будівництва, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group:

«Ключові зміни до “Порядку користування землями водного фонду” в редакції постанови КМУ №80 від 23 січня 2024 року такі:

  1. До земель водного фонду додано нові категорії. До них тепер належать водосховища, острови без лісів, прибережні захисні смуги, штучні земельні ділянки в акваторіях морських портів.
  2. Розширено перелік дозволених робіт на землях водного фонду. Зокрема врегульовано проведення днопоглиблювальних робіт. Це дозволить більш ефективно використовувати ці землі, але потребуватиме ретельного контролю з боку відповідних органів влади.
  3. Встановлено додаткові обмеження на таких землях, зокрема заборонено випалювання сухої рослинності або її залишків. Це важливий крок для захисту земель водного фонду від забруднення, деградації та пожеж.
  4. Уточнено систему державного контролю за використанням та охороною земель водного фонду. Державний контроль здійснюється: 
  • Держгеокадастром та його територіальними органами;
  • виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (за наявності відповідного рішення ради);
  • Держекоінспекцією та її територіальними органами.
  1. Змінено процедуру надання земель водного фонду у користування, виключено згадки про надання земель водного фонду у постійне та тимчасове користування. Це може свідчити про перехід до більш гнучких форм користування землями водного фонду, що відповідає сучасним потребам та викликам.

Потенційні зміни:

1. Для землевласників: 

– Збільшення категорій земель, що відносяться до водного фонду. 

– Зміна дозволених видів діяльності на цих землях. Врегулювання актуальних потреб для будівництва та обслуговування інфраструктури.

– Посилення державного контролю.

2. Для користувачів земель: 

– Введення нових обмежень та вимог при використанні таких земель.

3. Для органів влади: 

– Розширення повноважень з контролю за використанням земель водного фонду. Наслідки такого рішення залежатимуть від рівня прозорості діяльності контролюючих органів.

– Збільшення обсягів роботи з оформлення нових договорів користування, що підвищить навантаження на відповідні органи влади.

4. Для екології: 

– Покращення екологічного стану земель водного фонду через зменшення ризиків забруднення та деградації».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління +2,0
Порядок користування землями водного фонду +1,5
Державні фінанси 0,0
Монетарна політика 0,0
Бізнес середовище +2,0
Постанова, яке стимулює розвиток ринку спиртових дистилятів та спиртних напоїв +0,8
Дія.Підпис для юридичних осіб +2,0
Енергетика 0,0
Людський капітал +1,0
Порядок організації та функціонування Центрів життєстійкості +0,5

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний