Індекс реформ 261: спеціалізовані адмінсуди та базова соціальна допомога малозабезпеченим

Індекс реформ 261: спеціалізовані адмінсуди та базова соціальна допомога малозабезпеченим

3 Червня 2025
FacebookTwitterTelegram
174

Україна рухається до виконання зобов’язань перед МВФ та Європейським Союзом. 24 березня Президент підписав довгоочікуваний закон про створення нових спеціалізованих адміністративних судів замість ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва. Він отримав +1 бал від (з діапазону від -5 до +5) від експертів Індексу.

Всього за період з 14 березня по 6 квітня експерти Індексу зафіксували 6 реформ. Їх всі оцінили в +1 бал. Значення Індексу, у порівняння з минулим випуском зросло вдвічі і становить +0,8 бали.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

Створення нових спеціалізованих адмінсудів, +1 бали

В Україні створять два нові спеціалізовані адміністративні суди, що означає виконання одного із прострочених структурних маяків МВФ. 

Спеціалізований окружний адміністративний суд діятиме замість ліквідованого у 2022 р. Окружного адміністративного суду Києва (ОАКС). Він розглядатиме справи проти центральних органів виконавчої влади (Кабмін, міністерства), Нацбанку та інших органів, повноваження яких поширюються на всю територію України (Державна податкова служба, державні антикорупційні органи тощо), справи пов’язані із реєстрацією політичних партій та їхнім фінансуванням, а також з державним регулюванням медіа. Відповідно до закону буде також створено Спеціалізований окружний апеляційний суд, який переглядатиме рішення Спеціалізованого окружного адміністративного суду. 

Конкурсний відбір суддів до двох нових судів відбуватиметься зі залученням Експертної ради. Вона оцінюватиме доброчесність та професійність кандидатів. До її складу увійдуть шість осіб: три представники від Ради суддів України та три — від міжнародних організацій. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Коментар експертки

Олена Овчаренко, доктор юридичних наук, експертка з питань судівництва Центру політико-правових реформ

«Створення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду спрямоване на виконання однієї із ключових вимог МВФ та Європейської комісії. Суди матимуть статус вищих спеціалізованих судів (ст. 125 Конституції України) і при цьому виконуватимуть роль першої та другої (апеляційної) інстанцій відповідно. Створення нових судів має підвищити рівень незалежності та неупередженості цієї гілки судової влади, імідж якої постраждав через скандальну діяльність Окружного адміністративного суду м. Києва. На жаль, вказаний закон не вирішує проблему завершення розгляду судових справ, які є спадком ліквідованого у грудні 2022 р. ОАКС. Також його юрисдикція є доволі обмеженою, і в разі успішного старту, очевидно, буде розширена в майбутньому.

Серед очевидних переваг закону — розширення переліку осіб, які зможуть стати суддями нового суду. На ці посади, крім суддів, науковців і адвокатів, зможуть претендувати державні службовці, які мають щонайменше сім років стажу роботи на посадах державної служби категорії «А», «Б». 

Конкурс на посади суддів пройде за участі Експертної ради, до якої увійдуть 3 українські та 3 міжнародні експерти, які перевірятимуть доброчесність і професійну етику кандидатів. Вони матимуть доступ до реєстрів і досьє суддів, а також ресурсну підтримку від Державної судової адміністрації України. Громадськість стурбована тим, що міжнародні експерти не матимуть вирішального голосу при відборі (як у випадку з відбором до ВАКС): рішення про недоброчесність вважається чинним лише за наявності голосів двох українських і двох міжнародних експертів. 

В законі була закладена суперечність, яка може поставити під сумнів правовий статус нових судів, як вищих спеціалізованих судів. Так, ч. 1 ст. 31 Закону «Про судоустрій і статус суддів» дозволяє створювати вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанції для розгляду окремих категорій справ. Однак, за назвами нових судів їх можна кваліфікувати як місцевий суд (ч. 1 ст. 21 цього ж закону) і апеляційний суд (ч. 1 ст. 26 цього ж закону) відповідно. Цю колізію можна було уникнути, запозичивши модель ВАКС, який є вищим спеціалізованим судом, в якому створена Апеляційна палата, що переглядає справи, вирішені ВАКС по першій інстанції.

Попри нагальну потребу в якнайскорішому створенні нових судів, перспектива запуску їх роботи виглядає віддаленою. ВККС України має ліміти своєї інституційної спроможності, пов’язані з одночасним проведенням численних кадрових процедур (кваліфікаційне оцінювання суддів, конкурси в апеляційні і місцеві суди, добір суддів ВАКС). Конкурси на аналогічні посади тривають не один місяць, тому на повноцінний початок роботи нового адмінсуду можна очікувати не раніше другої половини 2026 р».

Заміна прожиткового мінімуму на базову соціальну допомогу, +1 бал

Кабмін реалізує експеримент, який змінить механізм нарахування допомоги малозабезпеченим людям. 

Наразі соціальні виплати в Україні розраховують відповідно до законодавчо затвердженого прожиткового мінімуму, який насправді є нижчим за фактичний показник, що мав би відображати ресурси, потрібні людині на місяць для забезпечення базових потреб. Відповідно окремі виплати соціальної допомоги не є достатнім інструментом допомоги. Водночас підвищення прожиткового мінімуму не може бути профінансовано, оскільки до цього показника прикріплено дуже велику кількість різних виплат.

В майбутньому уряд планує замінити цей механізм новою системою базової соціальної допомоги. Але поки експеримент діятиме паралельно із прожитковим мінімумом. 

Наразі, в рамках експерименту, допомогу для окремих категорій розраховуватимуть на підставі фіксованої суми — 4500 грн. В постанові не передбачені механізми індексації цієї суми. Розмір базової соціальної допомоги розраховуватимуть як різниця між цією сумою та фактичним середньомісячним доходом сім’ї. 

При чому, розмір базової величини для першого члена сім’ї — 100%, для кожного наступного — 70%. Окремий підхід передбачений для дітей віком до 6 років, дітей з інвалідністю та осіб з І та ІІ групою інвалідності — на них нараховуватимуть 100% від базової величини. Особи пенсійного віку з недостатнім страховим стажем отримуватимуть певний % від базової величини: якщо стаж менше 10 років — 53% (2385 грн), від 10 до 20 років — 62% (2790 грн), від 20 до 30 — 70% (3150 грн), більше 30 років — 88% (3960 грн).

Програму запустять з 1 липня 2025 р., а її першими учасниками стануть малозабезпечені та багатодітні родини, самотні матері та діти, батьки яких ухиляються від сплати аліментів чи не мають можливості утримувати дітей. З 1 жовтня програму поширять і на інші вразливі категорії. Фінансуватимуть проєкт за бюджетні кошти через програму підтримки малозабезпечених сімей.

Коментар експертки

Юлія Маркуц, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ

«Постанова Кабміну № 371 запускає експериментальний проєкт з надання базової соціальної допомоги тривалістю два роки. Він є частиною реформи соціальної політики, і передбачає поступовий перехід від використання прожиткового мінімуму як основи для розрахунку суми соціальної допомоги вразливим групам до впровадження базової величини.

Базову величину вводять через низьку ефективність прожиткового мінімуму. Тривалий час законодавчо встановлений прожитковий мінімум в Україні не відповідає реальним витратам на базові потреби. Його розмір штучно занижений, і тому соціальні виплати, які розраховують від нього, не відповідають потребам людей. Наприклад, у 2024 році фактичний прожитковий мінімум був у 2,7 раза більшим за законодавчо встановлений. Він не переглядається відповідно до інфляції в повному обсязі, це знижує його значення як реального орієнтиру. 

Тому уряд запроваджує базову величину як розрахунковий індикатор, який не прив’язаний до законодавчого прожиткового мінімуму та визначається з урахуванням економічної ситуації. Постанова встановлює базову величину у розмірі 4500 грн, яка приблизно в 1,5 раза перевищує законодавчо встановлений прожитковий мінімум. Так держава прагне наблизити розрахункові соціальні параметри до реальних потреб населення та забезпечити більш обґрунтований рівень підтримки.

Базова величина дозволить краще налаштувати обсяг допомоги для різних типів домогосподарств, враховуючи склад сім’ї, вік дітей, наявність інвалідності тощо. Базова соціальна допомога буде застосовуватися не лише для підтримки малозабезпечених, а й для ширшого кола соціально вразливих груп через об’єднання кількох програм у єдину систему базової соціальної допомоги. Вона є ключовим елементом у переході до нової моделі базової соціальної допомоги, орієнтованої на адресність, справедливість і достатній рівень підтримки».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління +1,0
Створення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду
+1,0
Державні фінанси +1,0
Уряд затвердив порядок реалізації експерименту щодо централізованої закупівельної організації у сфері Агентства відновлення +1,0
Монетарна політика 0,0
Бізнес середовище +1,0
Закон, який посилює контроль за виробництвом та обігом дієтичних добавок +1,0
Енергетика 0,0
Людський капітал +1,7
Ратифікація Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями +1,0
Експериментальний проєкт із поступової заміни традиційного прожиткового мінімуму на базову соціальну допомогу +1,0
Закон про професійні стандарти у медичних професіях та обов’язок безперервного професійного розвитку для всіх медичних працівників +1,0
Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний