Коефіцієнт корисної дії депутатів: нові тренди в голосуваннях під час десятої сесії

Ключові висновки

1. Десята сесія (з вересня 2023 по січень 2024 року) встановила рекорд за кількістю стовідсоткових реформаторів — 22% депутатів підтримали всі реформаторські законопроєкти (антиреформ у цей час не було).
2. Фракції без чіткої ідеології («Відновлення України», «За майбутнє») демонструють більшу неузгодженість під час голосувань.
3. Коефіцієнт корисної дії депутатів груп «Відновлення України» і ПЗЖМ, які утворилися із забороненої проросійської ОПЗЖ, продовжує стрімко зростати. Це може свідчити про те, що депутати бояться голосувати проти волі монобільшості (фракції «Слуга народу») або про існування домовленості про обмін голосів на зниження уваги правоохоронних органів до діяльності нардепів зрадницької партії. 
4. Фракції «Європейська солідарність», ПЗЖМ та «Батьківщина» більше орієнтуються на соціальні питання і слабко підтримують реформи в галузях державного управління та фінансів. 
5. Депутати-«новачки», як правило, потрапляють на верхівку рейтингу, але поступово їхній ККД знижується. 
6. Середній ККД жінок і чоловіків у Верховній Раді однаковий (68%), але жінки частіше займають помірковану позицію: серед них менше як реформаторів (15% проти 25% серед чоловіків), так і антиреформаторів (6% проти 16% у чоловіків).

Лідери рейтингу

На перших місцях зі стовідсотковим рейтингом другу сесію поспіль перебувають «новачки» Микола Тарарін та Наталія Локтіонова, які склали присягу під час дев’ятої сесії (тут і далі «новачками» ми називаємо тих депутатів, які отримали місце в Раді менше року тому, крім тих, хто зайшов на виборах 2019 року. Тобто зазвичай депутат перебуває у статусі «новачка» протягом двох сесій). 

Це не дивно, адже попередні оцінки ККД показують, що депутати-«новачки», як правило (але не завжди), обіймають перші місця за результатами роботи однієї-двох сесій. Пізніше їхня позиція змінюється. 

Після закінчення 8 сесії у лютому 2023 року на перших місцях опинилися Олександр Васюк (100%), Валентина Короленко-Усова (99%) та Олександр Божков (97%) – усі вони розпочали роботу під час 7 сесії. За результатами чотирьох сесій роботи (станом на лютий 2024 р.) Васюк посідає друге місце з рейтингом 98%, Короленко-Усова знизила свій рейтинг до 91% (9 місце), Божков зміг утриматися на третьому місці.

За час роботи IX скликання в Раді було 382 депутати, які працюють з 2019 року, та 19 «новачків». За результатами своєї першої робочої сесії «новачки» займали різні місця в рейтингу – від першого до останнього, проте за час каденції більшість «новачків» (55%) покращили свою ефективність, і лише 30% опустились на нижчі позиції. 

Майже такий самий рух (рис. 1) характерний і для основної маси народних обранців, що зайшли до парламенту ще в 2019 році. 

На третій сходинці рейтингу з ККД 97% розмістилися стабільні прибічники реформ від «Слуги народу»: Олександр Пасічний, Владлен Неклюдов (у парламенті з 2019 року), Сергій Кострійчук та Сергій Козир (у Раді з шостої сесії), а з 10 сесії до них доєднався уже згаданий Олександр Божков.

Інші лідери з рейтингом понад 95% (четверте та п’яте місця) переважно незмінні (табл. 1). Їхні рейтинги незначно коливаються в межах десяти відсотків. Усі вони розпочали роботу з початку ІХ скликання. Ця категорія становить основну масу постійних прибічників реформ.

Що відбувається поза верхівкою рейтингу

У останніх сесіях кількість депутатів зі стовідсотковим ККД (які підтримали усі реформаторські закони) зросла. Під час 10 сесії спостерігаємо їхню рекордну кількість – 22% (88 депутатів). До восьмої сесії заледве знаходився один такий депутат (2, 4 і 5 сесії не мали жодного), а от за результатами останніх трьох сесій цей показник стрімко підвищується. За результатами восьмої сесії 11%, дев’ятої – 8% депутатів отримали максимально можливий бал. Під час цих сесій експерти Індексу не зафіксували антиреформ, тож послідовне голосування за всі запропоновані законопроєкти автоматично робить депутата найбільшим реформатором. До того ж, під час останньої сесії до «Індексу реформ» потрапили лише 17 законів. Зазвичай їхня кількість приблизно удвічі більша (рис. 2).

Останні сесії покращили середній рейтинг усіх депутатів майже на 5 відсоткових пунктів: на кінець 10 сесії він становить 70%, тоді як до початку восьмої сесії він не перевищував 65%. Нагадаємо, що ми рахуємо рейтинг як середнє арифметичне за всіма сесіями.

Зазвичай ми ділимо депутатів на три групи за рівнем підтримки реформ: реформатори (ефективність від 100% до 89% включно), помірковані реформатори (від 88,99 до 40% включно), антиреформатори (до 40%).

Загалом після восьмої сесії частка реформаторів у Раді становила 32%, частка поміркованих реформаторів - 47%, а частка антиреформаторів - відповідно 22% (рис. 4). Після 10 сесії кількість реформаторів становить 38% (152 депутати), а от чисельність поміркованих реформаторів та антиреформаторів зменшилась і становить 46% (184 депутати) та 17% (67 депутатів) відповідно. Скорочення і приріст у групах відбувалися переважно за рахунок категорії поміркованих реформаторів і незначних змінах у рейтингу
депутатів на межі груп.

Єдиний виняток – нардеп Євген Яковенко («Відновлення України»), який під час восьмої сесії був у групі реформаторів, а тоді одразу перейшов до антиреформаторів: його рейтинг опустився з 97% за восьму сесію до 31% за дев’яту. Після десятої сесії Яковенко опинився серед поміркованих реформаторів (59%). У середньому за результатами десяти сесій його ефективність становить близько 53%. 

«Безславна сімка»: найбільші антиреформатори

Найнижчі щаблі рейтингу займають семеро депутатів з балами ККД 0-10%. Тут опинилися представники трьох фракцій та позафракційні депутати. На останньому місці Михайло Соколов («Батьківщина») – він розпочав свою роботу лише під час останньої сесії, не проголосував за жоден законопроєкт і відповідно набрав 0% ефективності. Решта шість депутатів із цієї групи мають низькі показники ще з самого початку IX скликання: Степан Івахів, Ігор Палиця («За майбутнє»), Вадим Столар («Відновлення України»), Анжеліка Лабунська («Батьківщина») та позафракційні Олександр Дубінський (наразі перебуває під вартою через підозру в держзраді) і Федір Христенко.

Колишні представники фракції ОПЗЖ, що були незмінними антиреформаторами впродовж багатьох сесій, наразі або позбавлені мандату (Козак, Льовочкіна, Солод, Рабінович, Кузьмін), або активно підтримують монобільшість і голосують разом із нею (Льовочкін, Іоффе, Загородній та інші). Деякі з них показують раніше небачені результати й набирають по 80 і більше відсотків ККД. 

Розподіл всередині фракцій

За результатами десяти сесій група реформаторів складається з 96 нардепів і становить 40% загального складу Ради. Серед них виключно нинішні та колишні «слуги», а саме позафракційний депутат Олександр Корнієнко, перший заступник голови ВРУ, тобто позафракційний за посадою.

Жодна інша фракція, навіть стабільні прибічники монобільшості (наприклад, «Довіра»), не мають представника з рейтингом понад 87%. Серед монобільшості також немає жодного антиреформатора (депутатів із підтримкою реформ нижче 40%). Це свідчить про дисциплінованість монобільшості.

Найбільшими прихильниками реформ поза монобільшістю є Богдан Торохтій (87%, «За майбутнє»), Олег Воронько (86%, «Відновлення України»), Володимир Арешонков (85%, «Довіра»).

«Довіра», «Голос» та «Європейська солідарність» мають найменшу кількість антиреформаторів і при цьому найвищі після «Слуги народу» середні бали – більше половини від максимальної ефективності. 

Представники проросійських партій за останні три сесії послідовно переходять у категорію поміркованих реформаторів. А Гнатенко та Лукашев, стабільні антиреформатори у минулому, за результатами десятої сесії отримали сто відсотків балів. Загалом 9 депутатів із ПЗЖМ та 6 депутатів із «Відновлення України» перейшли до групи поміркованих реформаторів.

Нардепи «Батьківщини» послідовно не підтримують монобільшість. Тому майже чотири п’ятих від усієї фракції є антиреформаторами. Відповідно ця фракція має найнижчий середній рейтинг – 27%.

Однорідність фракцій за рівнем підтримки реформ

Ми вже оцінювали «цілісність» фракцій VIII скликання ВР за допомогою ККД, а також рахували Індекс Райса, що оцінює фракційну дисципліну в Конгресі США.Тепер розглянемо інший аспект — наскільки близьким є рівень підтримки реформаторських законопроєктів серед членів однієї фракції.

Для цього використаємо показник стандартного відхилення, який допоможе оцінити розсіювання індивідуальних рейтингів депутатів відносно середнього показника їхньої фракції. Менше розсіювання означає, що члени фракції мають ближчі рейтинги підтримки реформ.

Важливо зазначити, що цей метод має певні обмеження. Наприклад, два депутати однієї фракції можуть мати однаковий рейтинг 50%, але голосувати за абсолютно різні закони. У такому випадку їхні рейтинги будуть «згуртованими» за нашим показником, хоча фактично їхні голосування не співпадають.

Найбільший рівень схожості демонструють представники ПЗЖМ: всі її члени посідають від 50 до 82 місця в рейтингу (у рейтингу всього 92 місця). Раніше вони всі були антиреформаторами, а тепер так само дружно почали підніматися в рейтингу.

Опозиційна «Європейська солідарність» також вирізняється монолітністю під час голосувань. Незважаючи на менший середній рейтинг (52%), представники цієї політсили рідко відхиляються від загальної лінії фракції.

Ступені схожості рейтингів «Слуги народу» та «Батьківщини» майже однакові, проте вони лежать на різних кінцях реформаторського спектру - перші гуртом підтримують реформи, а другі - не підтримують.

Отже, монобільшість та послідовні опозиційні фракції відзначаються високим ступенем схожості рейтингів своїх членів. А депутати фракцій «Відновлення України» та «За майбутнє» часто мають різні рейтинги, що може свідчити про нижчу партійну дисципліну.

Які галузі реформуються найбільше

Експерти Індексу реформ оцінюють регуляторні акти за шістьма основними напрямками: 1) державне управління; 2) державні фінанси; 3) монетарна політика; 4) бізнес середовище; 5) енергетична незалежність; 6) людський капітал.

Така методологія рейтингу дозволяє подивитися, як фракції підтримують той чи інший напрямок реформ.

«Слуги» очікувано демонструють найвищий рівень підтримки реформ в усіх категоріях. Найвищі показники підтримки у них у «Монетарній системі» (90%), «Державному управлінні» (85%), «Державних фінансах» (84%) та «Людському капіталі» (84%).

Фракція «Довіра» також значно підтримує реформи, особливо у категоріях «Людський капітал» (70%), «Бізнес середовище» та «Держуправління»(по 66%), що вказує на зацікавленість цих депутатів у покращенні соціальних стандартів та підтримці підприємницької активності.

«Голос» має збалансовану підтримку реформ із найвищими показниками у «Людському капіталі» (65%), «Держуправлінні» (62%) та «Держфінансах» (60%). Найменше реформ ця фракція підтримує в категорії «Бізнес середовище» (50%), що може свідчити про менш активну позицію щодо бізнес-реформ та загальну тенденцію до підтримки соціальних та управлінських ініціатив.

Найнижчу підтримку реформ демонструють фракції «Європейська солідарність», ПЗЖМ та «Батьківщина». При цьому «Європейська солідарність» активно підтримує реформи за напрямком «Людський капітал». 

Усі опозиційні фракції більше орієнтуються на соціальні питання та мало підтримують реформи держуправління та фінансів і загалом реформи, які підтримує монобільшість. 

Хто краще підтримує реформи — жінки чи чоловіки?

Станом на кінець десятої сесії частка жінок у ВР становить 21% (85 депутаток із 401). Це нижче за середній показник у світі — 27%.

У рейтингу ККД жінки займають місця від 1 до 86. Лідирує серед них Наталія Локтіонова (СН), а на останньому місці Анжеліка Лабунська («Батьківщина»). Лабунська востаннє була фізично присутня на засіданні ВР та голосувала ще у жовтні 2022 року.

Як видно з рис. 10, серед чоловіків вищі частки як реформаторів, так і антиреформаторів. Серед жінок 79% — помірковані реформаторки. 

Тут можна згадати що лише представники «Слуги народу» є реформаторами, і жінок у цій фракції 22%. 24% серед «слуг»-жінок і 43% серед «слуг»-чоловіків є реформаторами, що перевищує показники парламенту загалом. 

Середній бал ККД є однаковим для обох статей – 68%, тож можна стверджувати, що вплив депутатів на «правила гри» в країні не залежить від гендеру. Змінна лише стратегія: чоловіки мають більш полярні позиції, в той час як жінки голосують помірковано і займають менш радикальну позицію. 

Висновок

Переважна більшість депутатів є «поміркованими» реформаторами, тобто підтримують не всі реформи та/або підтримують антиреформи. Усі «реформатори» (ті, які мають бал ККД 89% чи більше) є членами фракції «Слуга народу» чи були її членами раніше. Починаючи з 2022 року депутати колишньої ОПЗЖ стрімко нарощують свій рейтинг, оскільки голосують разом зі «слугами». Втім, зважаючи на їхню попередню роботу, ПЗЖМ має все ще низький загальний ККД – на другому місці з кінця після «Батьківщини».