Голосування, Ідентичність і Загрози Безпеки в Україні

Події Євромайдану на короткий час зробили відомою маргінальну радикально-націоналістичну партію, Всеукраїнське об’єднання “Свобода” (“Партія Свобода”). Представники партії “Свобода” зайняли кабінети в тимчасовому уряді, що дуже збентежило проросійське керівництво та громадян. Але на виборах в жовтні 2014 року електоральна підтримка “Свободи” впала в 2 рази, партії не вистачило всього декілька десятих відсотка для того, щоб здолати 5%-вий бар’єр і отримати місця в новообраному парламенті. Лише час покаже, це тимчасові труднощі чи повна поразка партії.

Нещодавні результати виборів не зводять нанівець той факт, що в 2012 році партія “Свобода” набрала більше 10% – гідний  виборчий результат для право-радикальної партії. Чим пояснюється її успіх? Дослідники вважають, що на значний успіх партії “Свобода” на виборах в 2012 році комплексно вплинули декілька чинників, серед яких невдоволення основними партіями, протестне голосування проти президента Януковича, занепокоєння стосовно закону про мову 2012 року, резонанс із приводу антивладної риторики серед виборців, розчарування у зв’язку з економічною та політичною корупцією, ксенофобія, економічний спад і повернення довоєнної історичної спадщини у публічній дискурс [1].

Хоча ці пояснення допомагають зрозуміти нещодавній успіх партії “Свобода” серед виборців, проте все ще до кінця незрозуміло, наскільки велику роль в голосуванні зіграла ксенофобія. Можна допустити, що антиросійські настрої стимулювали підтримку партії “Свобода”. Проте, покладаючись на первинне дослідження, яке було проведене в 2010 році, я вважаю, що підтримка партії “Свобода” менше ґрунтувалася на екстремальних рівнях ксенофобії по відношенню до росіян, а більше на економічному занепокоєнні і побоюваннях втрати незалежності.

Малюнок 1 показує істотні відмінності в розрізі окремих загроз незалежності країни. Рівень побоювання виникнення загальної загрози для суверенітету був досить високим ще в 2010 році, щонайменше, серед половини партій. Малюнок 1 поділяє загрози для суверенітету на три специфічні джерела, два зовнішніх і одне внутрішнє. Загроза суверенітету з боку Росії набагато більше поляризувала респондентів, ніж загроза з боку російського населення в Україні,  оскільки виборці займають менш центристську позицію відносно загроз, а екстремістські настрої йдуть нарізно. Євросоюз не уособлює жодної небезпеки: усі респонденти погоджуються, що ЄС не загрожує українському суверенітету, і цю позицію розділяють всі політичні фракції.

Виборці партії “Свобода” побоюються Росії та російського населення в Україні. Проте підвищені побоювання Росії чітко відрізняють виборців партії “Свобода” від усіх інших (малюнок 1). Виборці партії “Свобода” унікальні у своєму сприйнятті Росії в якості загрози суверенітету, але вони не налаштовані екстремально по відношенню до російських громадян, що мешкають в Україні. Серед виборців “Свободи” рівень побоювання Росії  дуже високий і унікальний, тоді як відчуття загрози від російського населення в Україні істотне, але не унікальне, оскільки виборці інших схожих по ідеології партій демонструють такий же рівень побоювань.

Чи вплинули економічні занепокоєння на рейтинг партії “Свобода”? Результати недвозначно вказують на те, що виборці партії “Свобода” побоюються економічних колапсів (малюнок 2). Виборці виділяються в двох аспектах: вони чітко розуміють, що їх партія знаходиться в скрутнішому становищі, ніж це було два роки тому, і що увесь український народ також переживає дуже скрутні часи. На особистому рівні виборці партії “Свобода” чекають, що в майбутньому ситуація навіть погіршиться.

Відчуття економічної неповноцінності серед виборців партії “Свобода” дуже сильне. Розрив між її виборцями та усіма іншими респондентами в їх (середньозваженому) сприйнятті, що фінансова ситуація в недавньому часі істотно погіршилась, склав 20%.  Відповіді на питання про економічні загрози вказують на те, що ті, хто дуже сильно побоюється економічної нестабільності на особистому, сімейному та соціальному рівнях, надають підтримку сааме цій партії (малюнок 2). Якщо підтримка партії “Свобода” зокрема викликана економічним занепокоєнням, очікується, що погіршення української економіки розширить базу виборців для правих радикалів, і для усіх інших рівномірно.

Дослідження показало, що занепокоєння стосовно політики держави та побоювання з приводу загрози суверенітету переважили ворожість ідентичності.  Такі  відомості повинні спростувати претензії, що підтримка партії “Свобода” ґрунтується на непропорційно високому рівні ворожості щодо інших етнічних груп в Україні, і що ця партія уособлює екстримістські, ксенофобські та “фашистські” сили в Україні. Попри те, що рівень міжгрупової ворожості був досить помірним в 2010 році, той факт, що вони поляризували політичну систему, сприяв ескалації сприйнятих загроз ідентичності.

Дослідження показує, що виборці партії “Свобода” більше побоювались російських громадян, що мешкають в Україні, чим виборці інших партій але, загалом, побоювання було зовсім несуттєвим, якщо порівнювати виборців партії “Свобода” окремо від інших виборців. У мирний час це вказує на те, що російська «п’ята колона» має сильний потенціал по радикалізації право-радикального електорату. Враховуючи результати виборів 2014 року і у світлі бурхливих подій, можна відмітити той факт, що партії, які демонструють військову компетентність і здатність зберегти територіальну цілісність України, мають перевагу і перетягують прибічників партії “Свобода” на свій бік. Під час кризи проблеми фізичної безпеки підштовхують електорат до підтримки сильних лідерів, а не нішевих партій.

Примітки