Beta

Марафон на екваторі. Перевірка цитат Зеленського на черговій пресконференції

Photo: president.gov.ua
29 Листопада 2021
FacebookTwitterTelegram
5634

26 листопада Володимир Зеленський провів пресмарафон на честь «екватора», тобто першої половини свого президентського терміну. Замість трьох запланованих конференція тривала п’ять з половиною годин. Як він розпорядився цим часом — відповідально чи маніпулятивно? Розбираємось у свіжому фактчеку від VoxCheck.

Висловлювання президента на марафоні умовно можна поділити на кілька категорій. Перша — чимала кількість висловлювань, які неможливо перевірити за методологією фактчекінгу (на жаль — для фактчекерів і журналістів, на щастя — для президента): коментарі з приводу справи «вагнерівців», непрофесійності розвідника Василя Бурби, звинувачення Ріната Ахметова у веденні «антидержавної діяльності», обговорення розслідування «Української правди» про святкування дня народження Андрія Єрмака.

Друга категорія — фактологічні та здебільшого коректні тези про зовнішню політику. І журналісти, і сам президент уникали маніпуляцій з питань війни та миру, підтримки України західними партнерами. 

Нарешті, найбільш маніпулятивними виявилися коментарі щодо досягнень президентської команди, її кадрової політики та закиди в бік попередньої адміністрації, зокрема висловлювання про діяльність Петра Порошенка.

Досягнення, маніпулятивні та правдиві

Розповідаючи про внутрішньополітичні перетворення, Володимир Зеленський встиг зачепити багато питань, що стоять на порядку денному: вакцинація від COVID-19, розвиток інфраструктури, енергетика, судова реформа, забезпечення військовослужбовців та мирні домовленості на Донбасі. Щоправда, не в усіх питаннях президент зміг назвати коректні показники, а в деяких відкрито зманіпулював.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (11:37-12:03)

Маніпуляція

«Армія у нас потужна. Облаштовуємо новою технікою, не так швидко, але тим не менш. Збільшуємо заробітну плату, тому що повинні збільшувати мотивацію для наших військових. Тому що ви знаєте, коли вони знаходяться  в окопах там — вибачте, що я кажу про фінансове, але це дуже важливо, — там одна сума, а коли йде ротація, там в три рази менше гроші. Ми зараз прийняли рішення — буде збільшення». 

Українська армія дійсно поступово отримує нову або модернізовану техніку як від українських виробників, так і від міжнародних партнерів. Наприклад, у 2020 році на озброєння прийняли український ракетний комплекс «Нептун», також військові отримують українські модернізовані БТР-4Е та нові реактивні системи залпового вогню «Верба». Прикладом міжнародної допомоги є патрульні катери «Island», отримані від США. Також цього року ударні безпілотники «Байрактари», закуплені раніше у Туреччини, вперше вийшли на бойове чергування. 

Заробітну плату військовим останнього разу піднімали у січні 2019 року. Андрій Таран, попередній міністр оборони (2020-2021), стверджував, що передбачених 131 млрд грн у проекті бюджету Міноборони на 2022 рік буде недостатньо для підвищення зарплати найближчим часом. 

Новий міністр оборони Олексій Резніков після призначення на посаду заявив, що грошове забезпечення армії та вирівнювання рівня зарплат військовослужбовців є пріоритетними питаннями, однак не конкретизував вирішення цих проблем. Трохи пізніше на цій же пресконференції Зеленський повідомив, що незабаром міністр оборони повідомить про нововведення в оплаті військових. Тому поки що не можна прокоментувати, чи справді збільшиться оплата праці військовослужбовців.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (08:03-08:07)

Неправда

«Ми почали судову реформу. Її ніхто не розпочинав. Це велика боротьба із суддями». 

Попередній президент Петро Порошенко теж називав зміну судової системи однією з пріоритетних реформ своєї каденції. У 2016 році  Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій та статус суддів та конституційні зміни щодо правосуддя для перезавантаження судової гілки влади. У 2017 році завершили відбір до Верховного суду за конкурсною процедурою, розпочали переатестацію суддів. Щоправда, у громадськості були питання і до складу Верховного суду, і до процедури переатестації.  Однак некоректно стверджувати, що ніхто до президентства В. Зеленського та монобільшості в парламенті не намагався реформувати судову систему.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (01:08:44 – 1.09.11)

Маніпуляція

«Щодо САПу, обрання голови, що до мене зверталися наші західні партнери, я маю на увазі, що посли, вони бачать, що ми просуваємося вперед. Я дуже хочу, правда дуже хочу, щоб ми до кінця року змогли обрати керівника САП. Я знаю, там є фіналісти. А який тиск з боку Офісу — я не зовсім розумію». 

ЄС та США підтримують антикорупційну та судову реформи в Україні, але неодноразово висловлювали незадоволення повільними темпами реформ. Зокрема, у жовтні 2021 року вони висловили розчарування черговою затримкою призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Станом на 26 листопада засідання конкурсної комісії для обрання керівника САП так і не відбулося через неявку кількох членів комісії. 

У САП немає керівника вже більше року. Представники неурядових антикорупційних організацій (Transparency International, «Центр протидії корупціЇ») вважають, що Офіс президента може зривати конкурс, впливаючи на членів комісії, делегованих Верховною Радою. В умовах відсутності постійного керівника САП рішення у справах в підслідності САП ухвалює генеральна прокурорка, тобто посадова особа, яку призначає президент за згодою Верховної Ради.

Володимир Зеленський,  26/11/21 (01:03.00-1:03:29) 

Перебільшення

«Щодо судової реформи, ви знаєте прекрасно, що проголосовано головні, фундаментальні закони про Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВКСС) і Вищу раду правосуддя (ВРП). І ви прекрасно знаєте, що це моя ініціатива, і ви прекрасно знаєте, що голосувала за ці закони саме партія «Слуга народу», ну і ще депутати деяких груп… Тому монобільшість відповіла на питання щодо голосування». 

За ухвалення законопроекту про ВКСС голосували не тільки фракція «Слуга народу» та деякі депутати з груп, але й фракції «Європейська солідарність» і «Голос». Законопроєкт про ВРП також підтримали депутати «Голосу».

Депутати, які голосували «за» Законопроєкт про ВКСС Законопроєкт про ВРП
«Слуга народу» 226 (92,6% фракції) 224 (91,8%)
«Європейська солідарність» 24 (88,8%) 0 (0%)
«Голос» 17 (85%) 16 (80%)
«За майбутнє» 14 (63,6%) 1 (4,5%)
«Довіра» 17 (85%) 14 (70%)
Позафракційні 7 (35%) 4 (20%)

Голосування за законопроєкти судової реформи

Володимир Зеленський, 26/11/21 (04:07:33-04:07:58)

Маніпуляція

«Обрання пана Татарова… Дивіться, він працює замом, у нього є відповідальність, його призначає, його обирає голова Офісу. Це його зам, це його кадри».

Президент, як і на попередній пресконференції в травні 2021 року, уникає прямої відповіді щодо діяльності Олега Татарова, заступника голови Офісу президента. Хоча його діяльність — це теж відповідальність президента, заступник був призначений саме наказом голови держави. Керівник Офісу президента може лише вносити пропозиції щодо призначення чи звільнення своїх заступників.

Олег Татаров був заступником начальника Головного слідчого управління МВС під час подій Революції Гідності. І саме він опікувався затриманнями учасників протесту, а також висував їм ультиматуми. Хоча раніше Зеленський висловлював свою думку щодо нього в інтерв’ю ВВС. Тоді він казав, що «ця конкретна людина нікого не розганяла», а інформацію, що ним невдоволені родини загиблих на Майдані, нібито розповсюджують ЗМІ, пов’язані з Петром Порошенком. 

Володимир Зеленський, 26/11/21 (06:47-06:52)

Неправда

«Щодо ковіда: є ліжка облаштовані, 90 тисяч ліжок інфекційних, було 5 (тисяч — ред.)». 

На початку пандемії COVID-19 в Україні було 12,7 тис. ліжко-місць для хворих на COVID-19. 29 вересня 2021 року прем’єр-міністр повідомив, що для для хворих готово 45 тис. ліжко-місць, а всього передбачено 90 тис. ліжко-місць. Відтоді міністр не оновлював інформацію про кількость готових ліжко-місць та максимальну кількість ліжко-місць.

На сайті Національної служби здоров’я України вказано, що станом на сьогодні в країні готові 65 тис. інфекційних ліжко-місць, тоді як загальна кількість ліжко-місць становить 126,7 тис.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (01:55:01-01:55:14) 

Неправда

«Ви ж самі розумієте, як наші люди відносяться до вакцинації. Зараз… було дуже погане становище — 80% були проти. Зараз набагато краще, зараз люди вакцинуються».

Кількість противників вакцинації суттєво не зменшилася, а початковий показник її противників був меншим. Так, у серпні 2020 року, згідно з опитуванням КМІС, 47% українців готові були безкоштовно щепитися від COVID-19, а 42% відповіли, що не будуть цього робити. Дані опитування «Рейтингу», опубліковані в грудні 2020 року, свідчили, що прибічників та противників безкоштовної вакцинації було 55% та 40% відповідно. Опитування тієї ж організації за січень 2021 року продемонструвало, що це співвідношення змінилося на користь противників: 43% та 52%.

За останніми опитуваннями 2021 року в країні кількість противників щеплення залишається на рівні 40-50% населення. Серпневе опитування Фонду «Демократичних ініціатив» ім. І. Кучеріва та Центру політичної соціології показало, що 56% українців не планують щепитися найближчим часом. У жовтневому дослідженні «Рейтингу» частка неохочих щепитися становила 43%.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (05:03-05:24)

Маніпуляція

«Вважаю, що прибутковою стала Укрзалізниця. Це також питання, яке відноситься до деолігархізації. Наприклад, аеропорти. «Бориспіль» — прибутковий, Укрзалізниця почала приносити прибуток, порти стали прибутковими. Це — деолігархізація…»

За результатами січня-жовтня 2021 року «Укрзалізниця» отримала 113,5 млн грн прибутку. А 2020 рік компанія завершила зі збитками 11,94 млрд грн. Щоправда, до пандемії COVID-19 підприємство теж отримувало прибутки — в 2019 (2,9 млрд грн), 2018 (203,9 млн грн), 2017 (114,5 млн грн), 2016 (303 млн грн) роках. 

Аеропорт «Бориспіль» отримав за січень-вересень 2021 року прибуток 189 млн грн. У 2020 році він був збитковим — втратив 1,48 млрд грн. Проте до пандемії аеропорт також стабільно приносив прибутки. 

Адміністрація морських портів України і до, і під час пандемії була прибутковим підприємством, за 2021 рік доступні дані лише за перші 6 місяців — тоді прибуток становив 944 млн грн.

Отже, маніпулятивно пов’язувати прибутки держпідприємств винятково з політикою президентської команди, зокрема з деолігархізацією.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (01:50:22-01:50:33) 

Правда

«У нас 273, 275, 300 тисяч вакцин щодня. Це в рази збільшено, ніж тоді, як ми починали».

Володимир Зеленський, 26/11/21 (01:51:50-01:52:27) 

Правда

«Зараз статистика краще. Ми бачимо спад захворюваності. Я вважаю, що це пов’язано з кількістю вакцин, які зроблено, вакцин достатньо, вистачає, їх мільйони зараз є запасу. Але і також спад цієї складної хвилі Delta тощо, яка була в Європі раніше. Чому ми лідери — Європа була раніше лідером, до нас це трохи пізніше прийшло. Тому хвиля інша в нас може бути, згідно зі статистикою МОЗу, навесні».

У жовтні-листопаді 2021 року темпи вакцинації дійсно прискорилися (див. графік) та наблизилися до названих показників.

Динаміка зростання кількості пацієнтів, які отримали щеплення.

Джерело: НСЗУ

Відповідно до даних Національної академії наук, Україна вже пройшла в листопаді пік захворюваності та смертності на COVID-19.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (02:39:05-02:39:39) 

Правда

«Щодо Мінську…Так і є, ви абсолютно праві. І що воно працює, не працює. Я ще раз хочу сказати: це єдине, що працювало, і навіть режим припинення вогню. Навіть через те, що була потім ескалація, навіть те, що було, що всі кричали, і говорили, що режим припинено. Але з початку режиму припинення вогню подивіться, не тисячі — мені жалко всіх цих людей — 66. Але не тисячі. Так, я знаю, що це поганий результат, але «из двух зол», як то кажуть». 

Дійсно, 24 листопада місія ОБСЄ повідомила, що з моменту запровадження перемир’я 27 липня 2020 року загинули 66 українських бійців.

Проте попри формальні домовленості про припинення вогню, ОБСЄ регулярно реєструє порушення режиму тиші на Донбасі: з моменту перемир’я спостерігачі зафіксували понад 85 тис. порушень.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (03:54:29-03:54:58)

Правда
«У нас сьогодні десь 60% нашого видобутку від того, що нам потрібно для нашого споживача, ми добуваємо. Тобто наша задача, перш за все, у найближчі ці роки зробити так, щоб ми, щоб наша потреба була не більше 60%. Зробити все, щоб ми знали точно, що оцього видобутку нашого власного газу буде достатньо». 

У 2020 році населення та промисловість спожили 31 млрд куб. м газу. Водночас державні та приватні компанії видобули 20,2 млрд куб. м. Тобто Україна видобуває близько 65% від своїх загальних потреб. 

Володимир Зеленський, 26/11/21 (04:27-04:35)

Без вердикту

«Інфраструктурна сьогодні реформа, вона найбільша і найвдаліша за 50 років».

Не зовсім зрозуміло, за якими критеріями можна визначити найуспішнішу реформу за останні 50 років. Безумовно, президентська команда зробила внесок у розвиток цієї сфери — унаслідок запровадження програми «Великого будівництва» в Україні стали приділяти більшу увагу інфраструктурі та виділяти більше коштів на її розбудову. Утім, без чітких критеріїв складно порівнювати інфраструктурну реформу з іншими важливими напрямами, як-от медичною, судовою, антикорупційною, земельною реформами.

Війна з «попередниками»

Традиційна тема виступів українських політиків — закиди у бік попередньої влади. Зокрема, кілька висловлювань Володимира Зеленського стосувалися діяльності попереднього голови держави Петра Порошенка. 

Володимир Зеленський, 26/11/21 (15:21-15:34)

Маніпуляція

«Також хочу сказати, що я не Янукович — бігти я нікуди не буду. І не Порошенко, на гибелі людей Небесної Сотні на бульдозер вилазить теж не буду»

Якщо Володимир Зеленський намагався звинуватити попереднього президента в тому, що той набирав популярність, спекулюючи темою жертв під час Революції Гідності, то це маніпуляція: Петро Порошенко брав участь у Євромайдані значно раніше. Той самий момент із «бульдозером» (виступ Порошенка перед протестувальниками) стався 1 грудня 2013 року, тобто задовго до загибелі Небесної Сотні.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (01:34:23-01:34:34)

Маніпуляція

«Так вот пан Турчинов розглядається мені здається…я його не звинувачую — одна з тих людин, яка втратила Крим. А пан Порошенко — одна з тих людин, яка втратила Донбас».  

Хоча президент формально не звинувачує своїх опонентів, він фактично покладає на них відповідальність за захоплення Росією українських територій. Утім, це занадто спрощене сприйняття. У вересні 2020 року Державне бюро розслідувань опубліковало розслідування про те, як Україна втратила Крим: політики доби Януковича почали підривати боєздатність української армії ще з 2012 року, а наприкінці 2013 – початку 2014 років не вжили заходів для попередження анексії, незважаючи на дані розвідки про підготовку російської операції.

Щодо Донбасу, Петро Порошенко дійсно обіцяв завершити війну у стислі терміни. Як, до речі, обіцяв і Володимир Зеленський перед обранням у президенти. Хоча й це різні обіцянки: Петро Порошенко, говорячи про завершення війни, мав на увазі повернення окупованих територій воєнним шляхом (швидка та ефективна антитерористична операція), тоді як Володимир Зеленський планував укласти мирні домовленості з Росією.

Однак не все вирішує воля президента — майбутнє конфлікту значною мірою залежить від Росії. У випадку Петра Порошенка Росія зірвала плани швидкого завершення війни масованим наступом на Донбасі, а у випадку із Зеленським — очікувала від нового президента капітуляції та не бажала йти на поступки в мирному врегулюванні.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (01:26:19-01:27:00)

Маніпуляція

«Пан Єрмак, навпаки, повертав людей, яких власник вашого, до речі, каналу, колишній президент пан, товариш Петро Порошенко, яких він повинен був, згідно своїх тих чи інших операцій, повернути додому. І це зробив Єрмак. Він повертав моряків, він займався обміном, він дійсно провів з багатьма колегами, я вважаю, дуже важливі операції. Більше 100 людей були повернуті після нашої Нормандської зустрічі».  

За перші 5 років війни на Донбасі (квітень 2014 – квітень 2019) вдалося звільнити 3233 полонених. Сам Петро Порошенко називав трохи вищу кількість — 3270. За 2,5 роки Зеленського вдалося повернути до України 136 осіб. До речі, у вересні 2019 року під час обміну «35 на 35» Україна віддала Росії Володимира Цемаха, ключового фігуранта у справі про збитий Boeing 777, який міг дати цінні свідчення міжнародному слідству.

Звісно, було би маніпулятивно порівнювати періоди різної тривалості (2014-2019 та 2019-2021) з різною інтенсивністю бойових дій, а, отже, і з різною потенційною кількістю полонених. Водночас не можна стверджувати, що попередня президентська адміністрація не докладала зусиль для визволення українців.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (01:59:53-02:00:06)

Маніпуляція

«А сам нормально в разгар войны торговал. Мало того, мне кажется, присутствовала там эта фабрика, она там стояла, она не продавала куда-то конфеты, а конфеты откуда-то переезжали».

Володимир Зеленський, 26/11/21 (02:00:10-02:00:24)

Маніпуляція

«Кстати, конфеты эти продавались и на временно оккупированной территориях, полно фотографий…И эти конфеты продавались в этих сепаратистких полках и так далее, и тому подобное. 

У 2015 році російський суд наклав арешт на власність Липецької кондитерської фабрики в Росії, яка належала Roshen, тим самим унеможливлюючи її продаж. У червні 2017 року фабрика повністю припинила свою діяльність. 

У 2018 році Roshen заявила, що ніколи не реалізувала продукцію на окупованих територіях на Донбасі та в Криму. Компанія припустила, що треті особи могли завезти її продукцію на окуповані території.

Війна з олігархами

Справжньою несподіванкою на пресконференції стали слова президента про те, що Рінат Ахметов може бути залучений до підготовки державного перевороту в Україні 1-2 грудня цього року. Олігарх уже після виступу Зеленського заперечив цю інформацію. Однак висловлювання ні президента, ні бізнесмена неможливо перевірити за методологією фактчекінгу. Для розуміння контексту в цьому та наступному розділах ми розповідаємо, на тлі яких подій лунають подібні заяви.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (13:46-13:57)

Без вердикту

«Отримаю інформацію, що першого числа в нашій державі буде державний переворот. Цікава ж інформація? Мені здається, що важлива інформація. 1-2 грудня». 

Володимир Зеленський, 26/11/21 (14:16-15:02)

Без вердикту

«У нас є не тільки агентурна, у нас є навіть звукова інформація, де представники з України, скажімо так, з представниками з Росії, скажімо так, обговорюють участь Ріната Ахметова в державному перевороті в Україні. Що буде залучено мільярд доларів тощо… Я вважаю, що це підстава бізнесмена Ріната Ахметова, я вважаю, що це є операція, його втягують у війну проти держави Україна. Вважаю, що він розпочав її. Вважаю, що це буде, на жаль, його велика помилка, тому що не можна воювати проти свого народу, проти президента, який обраний народом України». 

Контекст: війна Ахметова та Зеленського

Висловлювання Володимира Зеленського щодо Ріната Ахметова стали логічним продовженням попереднього загострення відносин. 24 листопада Юлія Палійчук, речниця «Слуги народу», заявила, що нардепи монобільшості ігноруватимуть медіа олігарха, оскільки вони нібито порушують стандарти журналістики та використовуються для «шантажу держави і суспільства».

Насправді погіршення відносин відбулося не тільки через ухвалення закону про олігархів або ж через часті виступи на каналі «Україна» опозиційних політиків на кшталт Дмитра Разумкова, який нещодавно покинув монобільшість. Кілька урядових рішень у 2021 році вдарили по бізнесу Ахметова: 

  • невиплата компанії ДТЕК коштів із залучених «Укренерго» євробондів у листопаді 2021 року (підприємство мало погасити заборгованість перед виробниками «зеленої» енергії);
  • підвищення залізничних тарифів на вантажні перевезення з 2022 року, про що заявила «Укрзалізниця» у серпні цього року (оскільки бізнес Ахметов пов’язаний з видобутком руди та вугілля, це збільшить його витрати на транспортування);
  • наміри «Укразалізниці» про перегляд трирічного контракту з компанією «Метінвест» про користування піввагонами;
  • урядове рішення про оновлення вантажного парку вагонів, згідно з яким у найближчі 7 років власники змушені будуть вивести з експлуатації старі вагони. Це рішення значно вплине на компанії Ахметова, який є другим після УЗ власником вагонів в Україні.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (52:45-53:27)

Маніпуляція

«Вы знаете, что тепловая генерация государству принадлежит меньше, чем приватным структурам? Вы понимаете, что ответственность за закупівлю вугілля лежит на приватных структурах так же, как и на государство? Это солидарная должна быть работа. Если мы, например, с той или иной страной плохо, и они официально не могут вам какой-то уголь продать, значит, приватная структура должна подключиться, помочь, и закупить. Если я договариваюсь на высшем уровне с США, чтоб приплыло сюда 11 кораблей угля, я что, говорю «нам давайте, а ДТЭК не давайте?» Ну и этого же и близко нет! Я говорю: «Нам»».

Президент звинуватив бізнесмена не тільки в антидержавній діяльності, але й у сприянні енергетичній кризі. І при цьому зманіпулював, що нібито держава самостійно, без допомоги приватного сектору, вирішує цю кризу.

Група ДТЕК дійсно забезпечує близько 80% теплової генерації в країні. Станом на 26 листопада лише дві українські ТЕС мали запаси вугілля вище мінімально необхідного рівня — Луганська та Криворізька. Обидві належать ДТЕК.

Запаси вугілля на ТЕС

У Міністерства енергетики є затверджені графіки, скільки в країні має бути запасів вугілля. Наприклад, наприкінці жовтня 2021 року реальні запаси на складах ТЕС і ТЕЦ були в 4,2 рази менше плану. Завдання уряду — попереджувати такі кризові ситуації, в тому числі й через запровадження зрозумілих правил роботи енергетичного ринку та підтримку конкуренції.

Енергетична криза стосується як державних, так і приватних підприємств. За словами Віталія Довгаля, в.о. генерального директора «Центренерго», державні шахти не виконали плани поставки на 30-40%, тому Україна наразі вимушена купувати дороге імпортне вугілля.

Проте ДТЕК також брала участь у закупівлях імпортного вугілля для потреб України. Наприклад, у серпні цього року ДТЕК та «Центренерго» домовилися з американською компанією про постачання 75 тис. т вугілля, яке потім розподілили рівними частинами для державних і приватних підприємств. Крім того, у листопаді компанія зафрахтувала 7 суден, які прибудуть з вугіллям зі США та Колумбії. Саме про ці домовленості й говорив Зеленький — ще 15 листопада він заявляв не про 11, а про 7 суден із вугіллям, що повністю забезпечить Україну до кінця цього року. 20 листопада до України прибуло перше судно, це вугілля призначене для «Центренерго».

Володимир Зеленський, 26/11/21 (49:11-49:39)

Без вердикту

«Мій головний союзник — народ України. Я вважаю, тому не може бути інших майданів, тому що люди бачать, що ми робимо. Тому що мы не ворьё какое-то. А те, що я борюсь з тим, що хтось володіє, вибачте, 20% ВВП держави, і я кажу — да володійте хоч 30%, але, будь ласка, залиште в спокої депутатів».

Встиг розповісти президент і про свої плани щодо деолігархізації. Однак його тезу про 20% ВВП, якими нібито володіють олігархи, складно перевірити. По-перше, закон про олігархів ще не вступив у силу, тому немає офіційного переліку всіх олігархів. По-друге, виникає проблема визначення прихованих статків олігархів. За розрахунками Світового Банку, у 2017 році чисті активи трьох найбагатших українців перевищували 6% ВВП країни. Втім, варто пам’ятати, що порівнювати багатство, що є активом, з ВВП за певний період (наприклад, рік) може бути не зовсім коректним.

Справа «вагнерівців» та особистість Василя Бурби

Очікувано, що однією з головних тем конференції стала операція із затримання бойовиків із ПВК «Вагнера» та Василь Бурба, колишній начальник Головної управління розвідки Міноборони, який 19 листопада виступив на «Свободі слова» з критикою дій Офісу президента, які призвели до зриву операції.

Володимир Зеленський не тільки розкритикував саму ідею операції, але й негативно оцінив особисті та професійні якості розвідника. Більшість цих коментарів неможливо перевірити через відсутність інформації у відкритих джерелах.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (25:46-26:40)

Без вердикту

«Пана Бурбу я особисто не дуже гарно знав. Коли я прийшов, я хотів його звільнити через те, що розвідники не дуже добре про нього говорили, але це можуть бути сутички. Він керував, ви знаєте, блокуванням транспорту на Майдані. Це важливий момент. Коли розганявся Майдан, він у цій операції керував транспортом, коли він був на службі у СБУ. З одного боку, він там був. Ви повинні знати це і розуміти моє відношення. Він цим займався, а потім його вирішили зберегти. Петро Олексійович».

Про причетність Василя Бурби до придушення протестів йшлося у документах, представлених Геннадієм Москалем у 2014 році як плани операції СБУ з розгону Майдану. Ці плани містяться в матеріалах слідства про вбивства на Майдані. Утім, наразі Василь Бурба не є підозрюваним у цій справі.

Володимир Зеленський, 26/11/21 (27:35-28:02) 

Без вердикту

«Він відремонтував його (будинок у Конча-Заспі – ред.) за 11 млн. Це все правда. Він бізнесмен, але це розвідка, а це ж Бесарабка. Усім відомо, що він займався бізнесом – отримував ту чи іншу інформацію і на цьому заробляв гроші. Такий керівник розвідки мене не влаштовував, такий керівник розвідки не влаштовував і майбутнього міністра оборони» (президент мав на увазі тодішнього міністра оборони А.Тарана – ред.)».

Володимир Зеленський, 26/11/21 (34:45-35:16)

Без вердикту

«Я сказав (на пропозицію В. Бурби про проведення операції — ред.): я вважаю, що це не наша операція. Це була моя відповідь. Вона не продумана детально. Я готовий акцептувати будь-яку операцію, навіть цю, якщо будуть детально прораховані речі, і якщо не постраждають люди. Когда он вышел, я сказал, что после Америки он хочет поссорить не только меня, а втянуть Украину в огромный скандал с Эрдоганом. Эрдоган никогда бы нам этого не простил». 

Контекст: справа «вагнерівців»

15 листопада 2021 року Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради оприлюднила проміжний звіт про цю операцію. У звіті підтвердили, що ідея затримання бойовиків ПВК «Вагнера» влітку 2020 року належала Україні. Проте комісії не вдалося встановити, хто та на якому рівні ухвалив рішення про відтермінування або скасування спецзаходу в період 25-30 липня.

17 листопада журналісти-розслідувачі Bellingcat випустили розслідування. Розслідувачі, посилаючись на слова Василя Бурби, пишуть, що 24 липня голова Офісу президента Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень. Ймовірно, для того, щоб не зірвати укладення перемир’я на Донбасі заплановане на 27 липня. У результаті затримка скоротилася до 4 днів. А вже вранці 29 липня «вагнерівців» затримали білоруські силовики. Журналістам не вдалося знайти доказів про «злиття» операції.

19 листопада сам Василь Бурба в етері «України» заявив, що Андрій Єрмак від імені президента наказав перенести операцію, що потім призвело до її провалу. Утім, письмового доказу цієї вказівки немає. Також розвідник стверджує, що у «владних кабінетах» України є «кріт», який міг «злити» інформацію про операцію. Невдовзі після зриву операції, 5 серпня 2020 року, Василя Бурбу звільнили з посади.

На пресмарафоні президент підтвердив, що знав про саму операцію, однак не схвалював її проведення. Відповідно, за словами президента, і Андрій Єрмак не причетний до її схвалення та відтермінування.

Висновки. Як пройшов марафон?

Найпоширенішим вердиктом у цій статті стала «Маніпуляція». Почесне друге місце посіла фраза «Без вердикту». Відверто брехливих цитат, які би повністю не відповідали дійсності, вийшло небагато. Однак це необов’язково означає, що президент подає достовірну інформацію.

Уникнути додаткових вердиктів «Неправда» Володимиру Зеленському допомогли, по-перше, обговорювані теми: коректність висловлювань щодо особистості Василя Бурби, справи «вагнерівців», «війни Ахметова проти держави» неможливо перевірити за нашою методологією.

По-друге, на допомогу прийшов формат пресконференції — і журналісти, і президент регулярно порушували регламент виступів, через що вміст «води» у відповідях суттєво збільшився. Крім того, деякі питання журналістів, як-от «Назвіть свої найбільші помилки за час президентства» або «Чому лідери громадської думки та журналісти змінили риторику по відношенню до вас?» дозволяли Володимиру Зеленському уникати фактологічності та починати розлогі «ліричні відступи».

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний

Що читати далі