Відбувається те, про що ніхто не міг подумати. Путін розпочав агресивну війну проти України, дружньої слов’янської країни в центрі Європи. У Бабиному Ярі, місці, де гітлерівська армія вбила тисячі людей в ім’я божевільної расової теорії, сьогодні знову гинуть люди – від рук путінської армії. Путін брязкає ядерною зброєю, щоб залякати світ. Але гроші від експорту нафти й газу все ще наповнюють його кишені, з яких він платить за смерть та руйнування.
Історія засудить тих, хто підтримував путінський режим. Герхард Шредер запам’ятається не як канцлер гордої Німеччини, а як той, хто корумпував Німеччину та допоміг Путіну піднятися. “Причини” побудови Північного потоку – 2, німецько-російського газогону в обхід України, який знижував вартість російського вторгнення до України, зараз виглядають абсурдними та є плямою на репутації всіх, хто був до цього залучений.
Це не перша моральна помилка і майже напевне не остання.
Аморально було купувати будь-що у IG Farben, виробника Циклона Б, газу, за допомогою якого знищували євреїв у концентраційних таборах. Аморально було купувати будь-що у режиму апартеїду у Південній Африці. Аморально було купувати нафту у Саддама Хусейна, який використовував хімічну зброю, щоб убивати цивільне населення.
Але людство прогресує, навчаючись на цих помилках. І моральний компас тут дає однозначний напрямок: цивілізований світ має накласти санкції на експорт російських нафти й газу, щоб підвищити вартість війни для Путіна.
Економічні розрахунки також однозначні. Так, ціни на енергоносії зростуть. Вони вже виросли, оскільки приватні компанії відмовляються від російської нафти, щоб уникнути потенційних санкцій. І хоча високі ціни на енергоносії принесуть певні незручності, зрештою все буде не так погано. Адже магія ринкової економіки в тому, що вона завжди знаходить вихід із ситуації з дефіцитом ресурсів. Пропозиція виросте. Енергію використовуватимуть більш ощадливо, таким чином знижуючи забруднення та викиди. Активніше розвиватиметься альтернативна енергетика. Транспортні мережі пристосуються. Щоб пом’якшити вплив зростання цін, можна скористатися резервами. Глобальна економіка набагато стійкіша, ніж багато хто думає. Наприклад, накладення санкцій на Іран, одного з найбільших постачальників нафти, призвели до лише короткострокового зростання цін на нафту.
З іншого боку, подумайте про вартість нової гонки озброєнь, яка розпочнеться, якщо Путін завоює Україну, оскільки жодна країна не почуватиметься в безпеці. Ця гонка озброєнь уже почалася, коли Німеччина (!) підвищила свої військові витрати та зобов’язалася й далі їх підвищувати. І ситуація погіршуватиметься. У розпал Холодної війни військові витрати США досягали майже 10% ВВП. Сьогодні це еквівалентно 2 трильйони доларів. Два трильйони доларів на рік. Лише у США. Ці кошти могли б бути витрачені на освіту, охорону здоров’я, інфраструктуру тощо. “Мирні дивіденди” після закінчення Холодної війни дозволили світу увійти в нову еру процвітання. Потрібно захистити ці дивіденди.
Підсумок зрозумілий: санкції на російські енергоносії зруйнують російську економіку, і це невисока ціна за збереження глобальної безпеки.
Ми можемо лише питати себе, чи обіцянка накласти масивні економічні санкції на Росію могла б відвернути Путіна від вторгнення. Він справді не вірив, що те, про що його попереджали, станеться. Проте кожен день російського вторгнення в Україну – з бомбардуванням міст та обстрілами АЕС – знову й знову викликає ці питання, так само як десятиліття потому ми запитуємо себе, чи можна було зупинити Гітлера раніше. Вільний світ може попередити невимовні трагедії. Енергетичні санкції – це моральний крок у правильному напрямку.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний