Національні особливості підрахунку ВВП: чи не загубились надцять мільярдів

У статті VoxUkraine «ВВП Шредингера» авторка Тетяна Тищук наголошує про існування недоліків обчислення ВВП в Україні та припускає, що звітований Державною статистичною службою ВВП України у 2015 році може виявитись занижений на 600 млрд грн.

До такого висновку авторка приходить на основі порівняння двох показників: [1]

• валової доданої вартості підприємств за факторними витратами- ВДВ(СБС), розрахованої як частина структурної статистики підприємств та
• валової доданої вартості в основних цінах за даними національних рахунків – ВДВ(СНР).

Теоретично ВДВ за факторними витратами менша від ВДВ в основних цінах лише на суму чистих податків на виробництво (за вирахуванням субсидій на виробництво).

У статті ВДВ підприємств (фінансових та нефінансових корпорацій) та ФОП чомусь порівнюється з ВДВ всіх інституційних секторів – в тому числі держави, домогосподарств, та некомерційних організацій. Для спрощення порівняння ми вилучимо фінансовий сектор та зосередимось на нефінансових корпораціях. ВДВ (СБС) нефінансових корпорацій становила 2039 млрд грн. ВДВ (див. Таблицю 1) в основних цінах нефінансових корпорацій (СНР) була 991 млрд грн, а за факторними витратами 981 млрд грн. Отже, за статистикою підприємств додана вартість була понад вдвічі більшою, ніж за показниками національних рахунків. Тому, якщо показники статистики підприємств краще відображають економічну активність, то лише у секторі нефінансових корпорацій загубилось 1057 млрд грн. Якщо пропорційні втрати були в інших інституційних секторах економіки, то недооцінка ВВП може сягнути 1,8 трлн грн (95% від офіційного ВВП), що навряд чи може відповідати дійсності.

При цьому варто не забувати, що ВВП рахують також за «споживанням» (кінцевим використанням) та доходами. Якщо трильйони гривень загубились за виробничим методом обрахунку ВВП, то загубитись мали і трильйони споживання або інвестицій і трильйони зарплат та прибутків. Тому, найвірогідніше, дані національних рахунків ближчі до справжнього показника ВВП, ніж статистика підприємств.

Звідки ж береться така велика різниця між статистикою підприємств та національними рахунками? Додана вартість – це різниця між випуском та проміжним споживанням тобто товарами та послугами використаними для виробництва. Випуск нефінансових корпорацій за статистикою підприємств був на 27% (або на 823 млрд грн) більшим, ніж за даними національних рахунків, а проміжне споживання на 11% або 225 млрд грн меншим. Як можна бачити у наступній таблиці, різниця виникла насамперед в промисловості, сільському господарстві та торгівлі.

За статистичною методологією випуск за статистикою підприємств (обсяг виробленої продукції) обраховується в першу чергу за даними фінансової звітності підприємств. Для великих та середніх підприємств, що подають повну фінансову звітність, випуск розраховується як сума чистого доходу від реалізації товарів та послуг, інших операційних доходів та інших (нефінансових) доходів підприємства, до якої додають виробництво для власного інвестування та зміна запасів підприємства і віднімають субсидії на виробництво та витрати на покупку товарів для перепродажу. Для малих підприємств випуск дорівнює сукупним доходам підприємства із відповідними коригуваннями на власне виробництво, запаси та товари для перепродажу.

Водночас випуск нефінансових корпорацій у СНР розраховується на основі показника реалізації товарів та послуг за структурною звітністю підприємств (форма №1-підприємництво) за вирахуванням чистих податків на продукти (що аналогічно чистому доходу від реалізації товарів та послуг у фінансовій звітності). До цього показника як і в структурній статистиці додають зміну запасів та продукцію для власних потреб та віднімають вартість товарів для перепродажу. Але на відміну від статистики підприємств від випуску віднімають також (розрахункові) прибутки від переоцінки запасів, а також торгову націнку за товарами для перепродажу.

Отже, випуск за статистикою підприємств вищий за випуск СНР, оскільки він включає інші операційні та неопераційні доходи підприємства: зокрема доходи від курсових різниць, від операційної оренди активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від продажу активів (різниця між балансовою вартістю та ціною продажу), одержані штрафи, пені, неустойки тощо, відшкодування раніше списаних активів та від списання кредиторської заборгованості, а також прибутки від переоцінки запасів. Тобто додаткові 823 млрд грн випуску за статистикою підприємств – це, ймовірно, переважно «паперові» та невиробничі доходи підприємств, що не повинні включатись до складу ВВП.

Мільярдні відмінності між структурною статистикою підприємств та національними рахунками не унікальні для України. За даними Євростату (див. Таблицю 3) в 2014 році в Іспанії випуск нефінансових корпорацій за СНР становив 1406 млрд євро, а за структурною статистикою – 1114 млрд євро, що на 21% менше. В Польщі ситуація була зворотною: випуск за СНР дорівнював 535 млрд євро, а за структурною статистикою -641 млрд євро, що на 20% більше.

Отже, розбіжності у даних статистики підприємств та національних рахунків скоріш за все відображають значний обсяг «паперових» доходів у звітності підприємств, а аналогічні показники ЄС теж вказують на те, що дані структурної статистики та національних рахунків не обов’язково дуже близькі. Тому існування суттєвого обсягу недорахованого ВВП в Україні можливе, але тіньова економіка – це набагато ймовірніше джерело такої різниці. Це не знімає питання про те, що Держстату потрібно більше уваги приділяти оприлюдненню даних та відкритості інформації.

Примітки: