У квітні Верховна рада ухвалила Закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», який встановлює основні принципи організації таких систем у громадах. Закон отримав 2 бали від проєкту Індекс моніторингу реформ VoxUkraine. Експертка проєкту Ангела Бочі зазначила, що цей закон дозволить підвищити прозорість та ефективність прийняття рішень з управління ресурсами на рівні місцевого самоврядування. Нещодавно до міст, у яких є геоінформаційна система, приєднався Хмельницький.
За підтримки видання Новини Хмельницького «Є» ми провели онлайн-дискусію із політиками, активістами та журналістами міста про Програму розвитку геоінформаційної системи (ГІС) Хмельницької міської ради на 2021-2025 роки. Запис дискусії можна подивитись за посиланням.
скріншот з сайту Геопорталу міста Хмельницький
Тарас Случик, політолог, експерт Інституту політичної освіти, консультант проекту USAID «ВзаємоДія» (SACCI) розповів про те, з чого складається запуск ГІС і що варто мати на увазі громадам, які хочуть запровадити ГІС у своєму місті.
Як саме геопортал стане у пригоді місту?
По-перше, ГІС дає можливість контролювати виконання стратегій та галузевих цільових програм розвитку. По-друге, вона допоможе шукати додаткові ресурси для наповнення бюджету громади через зручний та ефективний контроль за законністю тимчасових споруд, використанням орендованих земельних ділянок та презентації цікавих для інвестицій об’єктів. Тобто для керівництва громади та депутатського корпусу це інструмент стратегічного планування для розвитку в сфері містобудування та архітектури, земельної політики, озеленення та соціальної інфраструктури.
Жителі громади за допомогою ГІС зможуть легко контролювати міське середовище. Наприклад, перевірити, чи має всі необхідні дозволи встановлений кіоск або бігборд на перехресті, повідомити про аварійний стан дерев. Також ГІС дозволяє робити викопіювання з містобудівної документації, бачити зонування обмежень для будівництва у себе на комп’ютері, а не ходити для цього до службовців у виконком. Для тих, хто хоче створювати приватні сервіси, ГІС передбачає можливість отримання даних в машиночитному форматі та інтеграції через API.
Як відбувається процес запуску ГІС?
У містах, де ми допомагали розвивати чи запусткати ГІС, завжди спочатку проводили оцінку систем збору даних, процесів усередині виконавчих органів ради та технічного забезпечення. Потім, на основі звіту, спільно зі службовцями розробляли нормативну базу, закуповували програмне забезпечення, обробляли наявні дані та навчали службовців користуватись цим новим програмним забезпеченням.
Розробка нормативних документів є дуже важливим етапом, адже якщо немає регламенту та структури роботи інформаційної системи, відповідальних за внесення та оновлення даних, то системи де-факто не існує. Ми спільно розробили положення про ГІС, детальні процедури ведення міських реєстрів та кадастрів та визначили процедуру їхньої верифікації.
Наступний етап – закупівля програмного забезпечення. Тут дуже важливо, щоб після його встановлення та налаштування не потрібно було щороку сплачувати ліцензійний збір, роялті або інші приховані платежі. Тому ми намагаємось закуповувати програмне забезпечення на відкритому коді, передбачаємо, щоб воно було максимально дружнє до користувача та до інтеграції з іншими інформаційно-комунікаційними системами.
Дуже цікавий етап – це робота з даними. Переважно міста ведуть свої дані в таблицях MS Excel, MS Access, інколи на папері. Були навіть випадки, що документація мала бути, але колись кудись зникла. Тому підрядник має зібрати дані, структурувати їх та геокодувати.
Один із найскладніших етапів, який може тривати більше року, це верифікація завантажених даних в ГІС. Наприклад, службовці у Хмельницькому завжди вели два окремі реєстри, що стосуються тимчасових споруд. Управління архітектури мало таблицю з даними про паспорти прив’язки тимчасових споруд, а Управління торгівлі мало інформацію про особисті строкові сервітути, які дають право користуватися землею тому, хто хоче встановити кіоск. Зараз вони об’єднують цю інформацію, і це дуже кропітка робота. Проте без якісних, актуальних, структурованих даних ГІС працювати не буде. ГІС – це лише інструмент, основою є дані.
Також варто пам’ятати про навчання користувачів. Ми намагаємось протягом впровадження системи проводити декілька навчань безпосередньо на місцях, де працюють люди.
У Хмельницькому вдалося за 9 місяців спільно з командою міського голови запустити beta версію системи ГІС та ухвалити всі потрібні рішення. Зараз функціонування ГІС і новий підхід до управління даними має стати традицією для мерії.
Де знайти фінансування?
На мою думку, місто має хоча б частково фінансувати створення ГІС чи її розвиток. Тому що коли хтось приходить зовні і все робить «замість» міста, то переважно немає відчуття відповідальності з боку органу влади.
Я раджу шукати фінансування з бюджету громади, бо тоді легше залучити міжнародну допомогу. Потенційно у впровадженні ГІС та оцифруванні містобудівної документації зацікавлені доброчесні будівельні компанії та девелопери – вони мали б бути лобістами впровадження таких систем. Але поки ГІС переважно фінансується з бюджетів громад та міжнародних партнерів України.
Що потрібно для підтримки порталу і хто має це робити?
У кожної інформаційно-комунікаційної системи має бути адміністратор, який її обслуговує. Наприклад, у Хмельницькому це КП «Хмельницькінфоцентр» яке відповідає за розвиток IT-напрямку у міській раді та її виконавчих органах.
Для обслуговування та розвитку ГІС добре мати кваліфікованого ГІС-спеціаліста, який самостійно може розвивати систему чи вирішувати нескладні проблеми. Наприклад, таких спеціалістів мають Чернівці та Львів. Також важливо мати стабільне фінансування на оновлення серверного обладнання та комп’ютерної техніки для службовців.
Одна з проблем, з якою я зіштовхнувся працюючи з багатьма громадами по Україні, це відсутність розуміння своїх потреб та планування. Навіть коли є проект технічної допомоги, формальних планів на розвиток якоїсь сфери у міста немає, або ці плани дуже загальні та не виконуються. Тому в Хмельницькому ми розробили середньостроковий план розвитку ГІС. Зараз він чекає розгляду на сесії міської ради.
Які рішення вже впровадили у ГІС і в яких містах, а які рішення ще в процесі?
Разом з муніципальним компонентом EUACI останні два роки ми допомагали розвивати ГІС у Чернівцях, Червонограді, Житомирі, Маріуполі та Нікополі. Зокрема, допомагали впроваджувати модулі міського земельного кадастру, рекламних конструкцій, тимчасових споруд, інвестиційну мапу та моніторинг бюджету розвитку. Наприклад, в Житомирі є унікальна карта споживання комунальних послуг комунальними об’єктами, Маріупольська міська рада має цікавий модуль моніторингу виконання розвиткових інфраструктурних та інвестиційних проектів, Одеська міська рада запровадила дієву систему моніторингу зелених насаджень, а Рівненська міська рада оприлюднила на своєму геопорталі цифровий план М:500. Дуже активно розвивається ГІС у Львові, там нещодавно міська влада запустила електронний «Кабінет геодезиста».
Зараз від міст є запити на модулі, що стосуються землі, бо держгеокадастр не надає нормальний доступ до своїх даних. Тому зараз дуже важливо налагодити реальну взаємодію з державною системою в сфері будівництва та державним земельним кадастром.
Захід організовано в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
