Не «вперше». Аналіз промови Президента у Раді

Загалом із майже годинного виступу президента нашу увагу привернули 16 фактологічних цитат (ми не брали тривіальні цитати на кшталт 2*2=4).

Із перевірених цитат:

• 9 або 56,25% — маніпуляції та перебільшення;
• 2 або 12,5% — залишилися без вердикту, адже містили особисті оцінки; 
• 5 або 31,25%, — правдиві, хоча до кожної з них є своє «але». 

Примітно, що абсолютно неправдивих висловлювань цього разу не було, на відміну від минулорічного виступу у Раді, коли Зеленський збрехав у фактажі 5 разів.  

Серед висловлювань, що залишились без вердикту, — згадка про статки Ахметова та оцінка судової реформи.  

Згадував Зеленський про 20% ВВП держави у руках олігархів і під час пресконференції 26 листопада. Утім, якщо на пресмарафоні не було зрозуміло, чи Зеленський говорить про одного олігарха (ймовірно, Ахметова), чи про всіх, то у виступі перед Радою президент чітко артикулював, що йдеться про «одного громадянина». 

Журнал «Forbes» оцінює статки Ріната Ахметова в $7,6 млрд, тоді як ВВП України за 2020 рік дорівнював $155,5 млрд. Тобто приблизна частка статків найбагатшого олігарха України становить 4,8% ВВП. 

Утім, варто пам’ятати, що порівнювати багатство, що є активом, з ВВП за певний період (наприклад, рік) може бути не зовсім коректно. Наприклад, є завод (актив), що виробляє певний товар. Випуск цього заводу за рік є часткою доданої вартості у річному випуску та ВВП країни. Якщо завод стоїть і випуску немає, то це ще не означає, що він нічого не коштує, але водночас його внесок до ВВП нульовий.

Примітно, що ще минулої п’ятниці під час пресмарафону Зеленський казав інакше: «Ми почали судову реформу. Її ніхто не розпочинав». Тоді ми вказали у перевірці, що судова реформа насправді розпочалася ще у 2016 році. Зараз ми могли б надати цій цитаті вердикт «правда», але вона містить особистий прогноз спікера. Тож відповідно до методології VoxCheck, залишаємо її без вердикту. 

Далі розглянемо, де ж президент зманіпулював та перебільшив, а де був правдивим.

Маніпуляції та перебільшення президента

По-перше, оцінювати зростання економіки у доларах некоректно. На розмір такого показника, серед іншого, впливає курс гривні до долара. А гривня, як відомо, суттєво девальвувала у 2014-2015 рр. порівняно з 2008-им та 2013-им. Найбільш коректний показник для оцінки росту економіки — реальний ВВП. Із урахуванням прогнозованого росту ВВП на 3,1% у 2021 році, він все ще буде на 13% менший, ніж у 2008 році, та на 7% менший, ніж у 2013 році.    

По-друге, існуючі прогнози НБУ та МЕРТу дають нижчі оцінки доларового ВВП. Міністерство економічного розвитку та торгівлі у макроекономічному прогнозі на 2021-2023 рр., за яким складають державний бюджет, оцінювало номінальний ВВП на 2021 рік на рівні 4,506 трлн грн. Із урахуванням курсу 29,1 грн/$, який також прогнозувало МЕРТ на 2021 рік, це лише $154 млрд.

Національний банк у жовтні дав більш оптимістичний прогноз — 5,190 трлн грн за 2021 рік. За середнім курсом гривні до долара за 10 місяців 2021 року — 27,4 грн/$ — це $189,4 млрд. 

Попри це президент правий, що показник $190 млрд буде вищим, ніж у всі попередні роки незалежності. 

За оцінками МЕРТу у 2021 році очікується, що частка держборгу у ВВП становитиме 57,1%, а за оцінками НБУ — справді близько 50%. 

Утім, президент помиляється, що середнє відношення боргу до ВВП у світі 90%. За оцінками Міжнародного валютного фонду, середній показник серед 190 країн (про які наявні дані у МВФ) у 2020 році становив майже 68% ВВП. У 2021 році за наявними прогнозами можливий рівень 67%. Серед розвинених країн середнє значення за 2020 рік — 79%, у 2021 році воно може зрости до 80,4%. Серед країн, що розвиваються, 65% та 63,5% відповідно. 

Середня зарплата за вересень (останні наявні дані) — 14 045 грн. Курс гривні до долара у вересні був 26,73 грн/$. Тобто середня зарплата, як і озвучив президент, становить $525. Проте середня зарплата виросла не лише через підвищення мінімальної зарплати, але й через об’єктивні економічні чинники — наприклад, трудову міграцію та зростання попиту на робочу силу в деяких галузях.

До того ж, порівнювати зарплати чи інші доходи у доларах — некоректно. Ми живемо в Україні з національною валютою гривнею і розраховуємося за все гривнею, а не доларами. Доходи варто порівнювати з урахуванням інфляції, тобто з тим, наскільки в країні зросли ціни на основі споживчі товари та послуги. Рівень зарплати з урахуванням інфляції називають реальною зарплатою. Вона сьогодні також найвища за роки незалежності.

По-перше, не всі академічні стипендії дорівнюють прожитковому мінімуму чи перевищують його. У держбюджеті-2022 заклали прожитковий мінімум на рівні 2393 грн. Тоді як звичайна академічна стипендія для студентів ВНЗ становитиме 2000 грн, а для учнів закладів професійної освіти — 1250 грн. Стипендії, які перевищують прожитковий мінімум (підвищені стипендії, стипендії Президента України, Кабінета Міністрів), видають лише за особливі заслуги. 

Щоправда, підвищення стосується саме академічних, іменних стипендій, але не соціальних, які видають пільговим категоріям дітей незалежно від академічних успіхів. У 2021 році дітям-сиротам та дітям, позбавлені батьківського піклування, підвищили соціальну стипендію — тепер вони отримують 150% прожиткового мінімуму відповідного віку (замість раніше фіксованої суми — 2360 грн). Інші категорії пільговиків отримують менше прожиткового мінімуму: 890 грн (учні закладів професійної освіти) та 1180 грн (студенти ВНЗ).

По-друге, кількість стипендіатів впаде. Сьогодні 40-45% студентів, які навчаються за державним замовленням, отримують стипендію. Але водночас зі збільшенням розміру стипендії, частка її отримувачів зменшиться до 35-40%. Тобто максимальна частка стипендіатів, яку встановлюють стипендіальні комісії факультетів, знизиться на 5-10%.

Цього року уряд справді планував надати вчителям 60 тис. ноутбуків. Проте станом на сьогодні в рамках цієї програми доставили лише 24,4 тис. ноутбуків. Зеленський каже так, ніби цей проєкт уже виконали повністю. Водночас не можна виключати, що до кінця грудня уряд встигне виконати цей план — перші ноутбуки почали видавати 12 листопада, тобто менш ніж за місяць міністерство виконало 40,6% плану.

У Кримській платформі дійсно брали участь представники 46 країн, однак лише 14 із них представляли глави держав чи урядів. Зокрема, США на саміті представляла міністерка енергетики, Німеччину — міністр економіки та енергетики, Францію — міністр-уповноважений з питань торгівлі та економічної привабливості, Туреччину —  міністр закордонних справ. Водночас це не применшує значення Кримської платформи як нового інструменту для деокупації півострова.

Останній доступний урядовий звіт про імплементацію угоди — за 2020 рік. Загальний прогрес виконання угоди тоді становив 54%, а конкретно за 2020 рік Україна просунулася в реалізації своїх зобов’язань на 10%. Відповідно, за 2021 рік, аби досягти рівня 60% виконаної угоди, потрібно було виконати ще 6% зобов’язань, а не 25%.

По-перше, бюджет на охорону здоров’я збільшився вдвічі лише номінально. У реальному вираженні (тобто з урахуванням інфляції) та як частка від ВВП бюджетні видатки на медицину виросли на 65,4% та 54,5% відповідно. Детальніше у таблиці нижче.

По-друге, некоректно порівнювати допандемічний 2019 рік та 2021-2022 роки, коли Україна почала більше витрачати на охорону здоров’я у зв’язку із COVID-19. 

До речі, за законом Україна має спрямовувати кошти у розмірі 5% ВВП на охорону здоров’я. Утім показники бюджету 2022 року, прийнятого в І читанні, нижчі від цього рівня. 

По-перше, дороги ремонтували та будували й до президентства Володимира Зеленського та приходу до во влади «Слуги народу». Наприклад, за термін прем’єрства Володимира Гройсмана (квітень 2016 — серпень 2019) побудували та оновили понад 7 000 км доріг. Звісно, це менше, ніж показники 2020-2021 років, однак некоректно стверджувати, що попередня влада «не змогла зробити ні середнього, ні малого будівництва».

По-друге, у 2020 році в рамках «Великого будівництва» оновили та збудували 6556 км доріг. Інформації, скільки побудували доріг за 2021 рік, на момент виступу президента немає у відкритому доступі. Відомо лише, що план на 2021 рік — 6500 км. Можливо, його президент вже і зарахував до результатів «Великого будівництва». 

Крім того, президент не розділяє «побудували» і «відремонтували», хоча ці види робіт кількісно та якісно відрізняються.  

Правда президента. Але є «але».

Наприкінці 2020 року держава вперше замовила в компанії «Антонов» три нові літаки АН-178 для потреб армії. Поки що їх не збудували остаточно. 13 листопада компанія «Антонов» повідомила, що завершили основні роботи над першим літаком, його вже готують до першого польоту. Паралельно ведуться роботи над другим літаком.

Щодо воєнного заводу з виготовлення дронів, найімовірніше президент мав на увазі будівництво підприємства з виробництва турецьких безпілотників «Байрактар». Будівництво ще не розпочалося, однак вже обрали ділянку для заводу.

Від початку вакцинальної кампанії в України провели понад 24,7 млн щеплень, із цієї загальної кількості 7 млн щеплень провели в листопаді. В Україні сьогодні дійсно немає дефіциту вакцин. За словами міністра охорони здоров’я, поставок вакцин у 2022 році вистачить і для бустерного щеплення, і для повного циклу ревакцинації в разі необхідності.

Незважаючи на ці успіхи, через пізній початок вакцинальної кампанії та повільні темпи вакцинації в першому півріччі 2021 року сьогодні Україна має низький рівень вакцинації — 26% повністю вакцинованого населення, тоді як середній рівень у Європі — 58%. 

Президент має рацію про те, що наші золотовалютні резерви зараз на найвищому рівні з 2013 року. На 01.11.2021 року ЗВР становили $29,6 млрд.

Однак варто пам’ятати, що до 2014 року ЗВР витрачали на утримання курсу 8 грн/$. Найвищий рівень резервів був улітку 2011 року — понад $38,3 млрд. До кінця 2013 року резерви знизилися до $20 млрд, а в лютому 2015 року впали до майже $5 млрд. Утім, уже до травня 2019 року, тобто до обрання Зеленського, резерви повернулися на позначку $20 млрд.

Середня ставка кредитів для бізнесу дійсно дорівнювала 9,7% станом на 29 листопада. Середня ставка почала падати нижче 10% з червня 2020 року. Зниження ставки за кредитами стало можливим завдяки запровадженню режиму інфляційного таргетування: у 2020 році через зниження інфляції та для підтримки економіки під час кризи НБУ значно знизив ключову ставку, що вплинуло й на кредитний ринок. 

Із моменту старту програми «5-7-9%» (3 лютого 2020 року) підприємці отримали позики на загальну суму 73,5 млрд грн. У серпні цього року Мінекономіки повідомило, що завдяки програмі  вдалося зберегти 172 тис. робочих місць та створити 19 тис. нових.

Проте варто пам’ятати, що кредити за цією програмою — субсидовані державою, а не ринкові. Ринкові ставки становлять 9,4% (короткострокові кредити) та 13,6% (довгострокові кредити). 

Президент має на увазі два рішення. По-перше, меморандум, укладений 30 вересня між «Нафтогазом», урядом та очільниками міст про непідвищення тарифів на газ для побутових споживачів до кінця опалювального сезону. По-друге, зниження ціни з 1 жовтня на електроенергію для населення до 1,44 грн/кВт-год за умови споживання до 250 кВт-год/місяць. При споживанні більше 250 кВт-год/місяць ціна залишатиметься незмінною, тобто 1,68 грн. За даними Міненерго, 80% побутових споживачів споживають до 250 кВт-год/місяць. Тобто зменшення ціни на електроенергію торкнеться не всіх українців. 

Проте слід розуміти, що Україна закуповує вугілля та газ за світовими цінами. Тому якщо купувати енергоносії дорого, а продавати населенню дешево, рано чи пізно ці збитки доведеться покривати – наприклад, може стати збитковим «Нафтогаз» чи інші енергопостачальні компанії.

Що у підсумку?

Якщо минулого року у виступі перед Радою найбільше помилок президент припустився у темах, присвячених реформам, то цього року топтема маніпуляцій — економіка. Гонитва за «вперше» підвела президента: вимірювати ВВП і зарплати у доларах не варто, як і надмірно перебільшувати свої здобутки. Наприклад, забувати, що дороги будували і раніше, а бюджет на охорону здоров’я досі не відповідає нормативу, встановленому законом. 

Навіть оперуючи правдивими фактами, Зеленський кілька разів ледь не перетнув межу маніпуляції. Бо зрозуміти, наскільки доречним є, наприклад, регулювання цін на енергоносії або вихваляння темпами вакцинації, можна лише беручи до уваги контекст: обмеження ринку газу та електроенергії (які потрібно створити, щоб увійти до спільного ринку ЄС) та суттєве відставання за рівнем вакцинації від Європи. 

Хочемо вірити, що президент зуміє досягти ще одного важливого «вперше» — стати абсолютно чесним перед своїми виборцями.