Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У мережі поширюють інформацію про те, що нібито збій у роботі соцмереж Facebook, Instagram та WhatsApp 4 жовтня насправді був тренінгом. Як стверджують Остап Стахів та Сергій Гула, одночасно в усьому світі не могли виникнути проблеми з соцмережами, то ж це була підготовка населення до катаклізму — вимкнення зв’язку. Сергій Гула також зазначає, що це могла бути хакерська атака, оскільки Facebook останнім часом надто активно застосовує цензуру.
Однак, це — неправда.
Остап Стахів — активіст, блогер і, як він сам себе ідентифікує, «вільний журналіст» та засновник руху «Права людини». Засновник ГО та партії «Ідея нації». Активно поширює теорії змови про «шкоду» 5G, масок і карантину, називає пандемію спланованою, а вакцини від коронавірусу – небезпечними. VoxCheck неодноразово спростовував його фейки та маніпуляції.
Сергій Гула — український адвокат, який ще до пандемії COVID-19 поширював фейки, маніпуляції про вакцинацію. Із 2020 року на своєму YouTube-каналі регулярно поширює фейки, маніпуляції про COVID-19 та вакцинацію проти нього. VoxCheck неодноразово спростовував його твердження про порівняння грипу та коронавірусу, «небезпечність» вакцин, побічні дії після вакцинації тощо.
Про решту українських фейкоробів читайте в нашій статті про інфодемію.
4 жовтня Facebook опублікував повідомлення, де пояснив, що збій у роботі соцмереж виник через «зміни конфігурації на магістральних маршрутах, які координують мережевий трафік між центрами обробки даних».
5 жовтня в іншій публікації компанія зазначила, що збій у роботі виник через їхню власну помилку, а не дії зловмисників.
Цензурою Сергій Гула називає маркування дописів незалежними фактчекерами, які співпрацюють з Facebook у програмі протидії поширення фейків та сертифіковані Міжнародною мережею фактчекінгу (International Fact-Checking Network, IFCN).
Нагадуємо, що маркування фейків у Facebook – це не цензура. Промарковані матеріали не видаляються і не блокуються. Для користувачів залишається право подивитись промаркований контент і самостійно обрати, якій інформації довіряти: тій, що поширена у дописі, або тій, яку надали фактчекери. Детальніше про роботу фактчекерів – тут.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
