Підтримка України за допомогою санкцій обійшлася значно дешевше, ніж багато хто прогнозував, – ми повинні їх посилити

Підтримка України за допомогою санкцій обійшлася значно дешевше, ніж багато хто прогнозував, – ми повинні їх посилити

Photo: ua.depositphotos.com / Yakobchuk
15 Червня 2023
FacebookTwitterTelegram
1884

Одразу після російського вторгнення в Україну в політичних колах Німеччини поширилася думка, що хоча підтримка України важлива, про ембарго на експорт російських енергоресурсів не може бути й мови, оскільки економічні втрати будуть величезними. Канцлер Німеччини Олаф Шольц попереджав про «втрату мільйонів робочих місць» у разі припинення енергопостачання з росії, а віцеканцлер Роберт Габек навіть говорив про «масове безробіття та бідність». Ці застереження підтримували й лідери енергетичної галузі. Наприклад, генеральний директор BASF Мартін Брудермюллер прогнозував, що припинення постачання російського газу «може призвести економіку Німеччини до найгіршої кризи з часів закінчення Другої світової війни та зруйнує наш економічний успіх», додавши: «Чи хочемо ми свідомо знищити всю нашу економіку?».

Принаймні частково через ці апокаліптичні прогнози західні країни обрали обережний підхід до санкцій на російський експорт вуглеводнів і такі санкції не були серйозними до моменту набрання чинності ембарго ЄС на сиру нафту в грудні 2022 року, тобто майже через десять місяців після початку повномасштабної війни. Було помітно, що будь-які санкційні пакети не містили санкцій на експорт газу. Але вже навесні та влітку 2022 року путін почав використовувати постачання газу з росії як зброю, спочатку суттєво скоротивши обсяги постачання в червні, зокрема через газогін «Північний потік-1», а потім повністю припинивши його у вересні, що фактично призвело до такого самого результату, що й газове ембарго.

Як західні економіки адаптувалися до енергетичної війни путіна

Як ми тепер знаємо, у зв’язку з припиненням постачання російського газу європейські економіки не зазнали краху, який передрікали німецькі політики та представники промисловості. На підтвердження цього на рисунку 1 відображено зміну ВВП Німеччини з 2019 року.

Рисунок 1. Реальний ВВП Німеччини

Примітка. Скориговано на сезонні та календарні ефекти

У 2020 році під час пандемії Covid-19 спостерігався значний спад економічної активності. Однак після скорочень постачання газу, позначених двома червоними вертикальними лініями, подібного спаду не було і близько: ВВП Німеччини зростав у всіх кварталах 2022 року, крім четвертого, у якому знизився на 0,2%. Звичайно, з часових рядів неможливо зробити висновок про те, якою була б економічна активність без відключення газу. Але очевидним є факт, що апокаліптичні сценарії не збулися.

Чому енергетична зброя путіна не спрацювала? Є багато чинників, але найважливішим є скорочення попиту на енергоносії та їх заміщення з боку європейських домогосподарств і компаній. Наприклад, станом на січень 2023 року споживання природного газу в усьому ЄС було аж на 25% нижчим за середній показник 2019–2021 років з аналогічними значними скороченнями в багатьох окремих країнах-членах (McWilliams and Zachmann, 2023). Важливу роль відіграли й альтернативні джерела постачання на світовому ринку. Значне скорочення попиту відповідає прогнозам як базової економічної теорії, так і більш складних багатогалузевих моделей (Bachmann et al., 2022). Таким чином, і наш досвід, і наші моделі показують, що санкції проти росії обійшлися значно дешевше, ніж багато хто прогнозував.

«Кожний євро, отриманий з експорту енергоносіїв росією, це один євро, витрачений на війну»

Основне обґрунтування санкцій щодо російського експорту енергоносіїв завжди було простим: цей експорт є важливим джерелом фіскальних надходжень для російської держави – гроші, які потім використовуються для фінансування війни в Україні. Як висловився Олег Іцхокі, “просто кожен євро, отриманий [росією] від експорту енергоносіїв до Європи, – це внесок у війну в розмірі одного євро”. Противники ідеї енергетичного ембарго часто стверджували, що такого ефекту немає, тому що російський уряд може друкувати власні гроші, і тому не має потреби покладатися на доходи від експорту. Моє улюблене спростування цього аргументу належить Ганно Люстігу: “Припустимо, ми скинули долари з гелікоптера на Червону площу в Москві. Якщо ніхто не захоче їх зібрати, то бар’єри для експорту справді не мають значення. Малоймовірний результат”. Або, як висловлюється Бахман (стор. 75), коментуючи це питання в іншому розділі цієї збірки: “Це приклад того, як мислення, засноване на сучасній монетарній теорії, може буквально вартувати багато життів”.

Таким чином, запізніле та обережне впровадження енергетичних санкцій західними країнами сприяло тому, що в 2022 році росія отримала рекордні доходи від експорту. Це, ймовірно, сприяло здатності росії фінансувати війну в Україні. Наприклад, Babina et al. (2023) стверджують, що, незважаючи на те, що нафтове ембарго ЄС набуло чинності лише в грудні 2022 року, воно вже суттєво вплинуло на доходи від російського експорту, натомість більш раннє введення нафтового ембарго ЄС та/або обмеження цін з боку G7 відразу після вторгнення могли скоротити доходи росії від експорту нафти до 50 мільярдів доларів або приблизно на третину.

Також є докази того, що інші форми санкцій, зокрема санкції на російський імпорт, відіграли важливу роль у послабленні російської економіки та держави. Наприклад, на рисунку 2 відображено динаміку реального ВВП у росії згідно з офіційною російською національною статистикою (росстат, 2022), ті самі показники використано й у Bachmann (2023).

Дані на рисунку 2 свідчать про дуже значне падіння ВВП росії, приблизно на 5%, яке почалося відразу після повномасштабного вторгнення в Україну та запровадження санкцій. Як стверджує Bachmann (2023), сукупні споживчі витрати впали ще більше, до 7,5%. Зверніть увагу, зокрема, на порівняння падіння у 2022 році з ледь помітним падінням ВВП Німеччини на рисунку 1. Також див. главу Шміта та Сахно у цій збірці, вони використовують альтернативні показники для відстеження російської економічної активності, які вказують на рецесію, що є глибшою, ніж свідчить офіційна статистика.

Рисунок 2. Реальний ВВП росії

Примітка. Сезонно скоригований

Способи посилення енергетичних санкцій проти росії

З одного боку, санкції та подальша енергетична війна путіна обійшлися західним економікам значно дешевше, ніж багато хто передбачав. З іншого боку, фактично російський експорт вуглеводнів фінансує війну в Україні. Це свідчить про те, що Заходу слід шукати шляхи для подальшого посилення санкційного режиму щодо російського експорту енергоносіїв.

Наведемо короткий огляд можливих стратегій, переважно спираючись на інформацію з двох джерел: Babina et al. (2023), а також низку документів, напрацьованих Міжнародною робочою групою щодо санкцій проти росії Єрмака – Макфола. Ураховуючи наявну інфраструктуру санкцій, зокрема нафтове ембарго ЄС і обмеження цін на нафту з боку G7, очевидні деякі природні шляхи посилення санкцій:

  • суворіше дотримання “стелі” цін на нафту з боку G7, наприклад, шляхом аудиту  дотримання цінової стелі (Babina et al., 2023);
  • зниження максимальної ціни на нафту; 
  • запровадження обмеження на нафтопродукти (не лише на сиру нафту) (Міжнародна робоча група щодо санкцій проти росії, 2023).

Інші варіанти (наприклад, податки і тарифи) були викладені Міжнародною робочою групою щодо санкцій проти росії (2023), але можуть бути заскладними для втілення з політичних міркувань. Зважуючи ці варіанти, слід пам’ятати, що витрати на посилення санкцій, імовірно, будуть помірними, але кожний євро, який недоотримає росія, – це на один євро менше на війну в Україні.

Список літератури

Babina, T., B. Hilgenstock, O. Itskhoki, M. Mironov, and E. Ribakova (2023), “Assessing the Impact of International Sanctions on Russian Oil Exports”.

Bachmann, R. (2023), “Why it is imperative to help Ukraine”, VoxEU.org, 17 February.

Bachmann, R., D. Baqaee, C. Bayer, M. Kuhn, B. Moll, A. Peichl, K. Pittel, M. Schularick (2002), “What if? The Economic Effects for Germany of a Stop of Energy Imports from Russia”, ECONtribute Policy Brief 28/2022.

International Working Group on Russian Sanctions (2022a), “Energy Sanctions Roadmap: Recommendations for Sanctions against the Russian Federation“.

International Working Group on Russian Sanctions (2022b), “Implementation of the Oil Price Cap“.

International Working Group on Russian Sanctions (2023), “Introduction of a Low Price Cap on Russian Oil Products“.

Itskhoki, O. and D. Mukhin (2022), “Sanctions and the Exchange Rate”, VoxEU.org, 16 May.

McWilliams, B. and G. Zachmann (2023), “European natural gas demand tracker“, Bruegel.

Rosstat (2022), GDP statistics, Sheet 9, 29 December.

Schmith, A. and H. Sakhno (2023), “The recession in Russia deepens: Evidence from an alternative tracker of domestic economic activity“, VoxEU.org, 14 February.

Ця публікація входить до збірки есе, створеної за ініціативи НБУ. У ній відомі економісти, політологи та історики – визнані світом експерти – на волонтерських засадах діляться своїми думками та аргументами про те, чому, допомагаючи Україні, ви допомагаєте всьому світу. Повну збірку есе можна прочитати за посиланням 

#допомогаУкраїні_допомогасвіту

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний