Повернутися чи залишитися? Які чинники впливають на рішення українських біженців

Повернутися чи залишитися? Які чинники впливають на рішення українських біженців

Photo: unsplash / britozour
16 Січня 2024
FacebookTwitterTelegram
9613

За різними оцінками, сьогодні за кордоном перебувають близько 6 мільйонів українських біженців. Більшість із них підтримують зв’язок з батьківщиною та планують повернутися. Багато з тих, хто виїхав навесні 2022 року, вже повернулися. Наше дослідження настроїв українців, які залишаються за кордоном або вже повернулися, дозволяє виявити чинники, які впливають на рішення біженців про повернення та на їхнє бажання повертатися.

Для цього дослідження ми використали дані опитування соціологічної компанії «Factum Group», проведеного у липні-серпні 2023 року.

Основні висновки

  1. Серед тих, хто на час опитування залишався за кордоном, 64% планували повернутися. Більшість із тих, хто повернувся до України, хоче залишитися, і лише 7% планують виїхати знову. Однак ці наміри можуть змінюватися доволі швидко, а рішення повернутися може бути спонтанним.
  2. 53% дорослих біженців працевлаштувалися за кордоном: 9% із них працюють онлайн на українські компанії, а третина – офлайн у країні перебування. Водночас майже 30% працевлаштованих кажуть, що їхня робота за кордоном є менш кваліфікованою, ніж в Україні.
  3. Близько половини дітей шкільного віку, окрім навчання в іноземній школі відвідували українську школу онлайн. Для декого з них українська школа онлайн була єдиною формою навчання: ця частка знизилася з приблизно чверті у 2022/23 рр. до 3% у 2023/24 н.р. (втім дані за 2023/24 н.р. враховують лише тих, хто залишається за кордоном).
  4. Ми оцінюємо три ймовірнісні регресійні моделі: одну щодо ймовірності того, що особа, яка втекла від війни, повернулася, другу – що люди, які перебувають за кордоном, планують повернутися, та третю – що особа, яка повернулася, залишиться в Україні. Ми включаємо демографічні фактори, змінні, пов’язані з роботою та навчанням дітей, сімейні фактори, травми, пов’язані з війною, які отримали люди, а також низку факторів «виштовхування» та «тяжіння», які респонденти називають як важливі для ухвалення рішень (фактори виштовхування – ті, що змушують людину виїхати з країни перебування, як-от нездатність інтегруватися; фактори тяжіння – ті, що ваблять людину до України, як-от туга за домівкою чи родиною).
  5. Згідно з першою моделлю, в Україну з більшою імовірністю повернулися незаміжні/неодружені особи, тоді як ті, хто емігрував разом із чоловіком/дружиною, повернулися з меншою ймовірністю. Факторами тяжіння, які суттєво впливають на ймовірність повернення людей, є туга за родиною та домом; бажання, щоб їхні діти навчалися в Україні; кращі можливості працевлаштування в Україні та наявність там нерухомості. Значущим чинником є інформація від українського уряду, яка вплинула на рішення людей повернутися. Єдиним значущим фактором виштовхування стали матеріальні труднощі за кордоном.
  6. Серед біженців (тобто тих, хто на момент опитування проживав за кордоном) менш схильні повернутися ті, хто планував емігрувати ще до війни, а також ті, хто виїхав у лютому-березні 2022 року. Те саме стосується осіб зі статусом біженця та тих, хто не навідувався в Україну з лютого 2022 року. Вагомими факторами тяжіння (тими, що збільшують ймовірність того, що людина планує повернутися) є поліпшення ситуації з безпекою, кращі можливості працевлаштування в Україні, туга людей за домівкою, бажання, щоб їхні діти навчалися в Україні, а також бажання брати участь у відновленні України. Вищий рівень життя за кордоном зменшує бажання повернутися.
  7. Ті, хто повернувся й мешкає на заході України, з більшою імовірністю планують залишитися – можливо тому, що західні регіони є відносно безпечнішими. Ті ж, хто мав намір емігрувати до початку повномасштабної війни, планують залишитися з меншою імовірністю. Так само й ті, чий нинішній рівень добробуту в Україні є значно нижчим за той, що був за кордоном. Якщо близькі родичі людини (батьки, чоловік/дружина) перебували в Україні поки вона була за кордоном, вона з більшою ймовірністю планує залишитися. Іншими значущими чинниками більш високої ймовірності залишитися є те, що людина повернулася, оскільки сумувала за домівкою, хоче, щоб її діти навчалися в Україні, або воліє брати участь у відбудові.
  8. Українці, які перебувають за кордоном, уважно стежать за українськими новинами та діляться цією інформацією з громадянами країн перебування. Вони також беруть участь у громадських заходах, пов’язаних з Україною, – донати, волонтерство, мітинги на підтримку України тощо. Думка біженців про можливі проблеми з відбудовою та необхідні реформи дуже близька до думки тих, хто мешкає в Україні: боротьба з корупцією є одним із найвищих пріоритетів.
  9. До українських біженців слід ставитися не як до втрати, а як до активу. Багато з них повідомили про набуття нових навичок, які будуть корисними під час відбудови. Комунікація з боку уряду, що заохочує людей підтримувати зв’язки з Україною та популяризувати Україну в країнах перебування, необхідна як біженцям, так і Україні, яка потребує сталої підтримки демократичного світу.

Вступ та опис даних

Одним із найбільш актуальних питань відбудови та майбутнього розвитку України є люди. Безумовно, відплив близько 6 мільйонів осіб з України (точних цифр немає) є великим ударом по її демографії та робочій силі. Однак ці люди не втрачені назавжди. Так, проведене ЦЕС опитування біженців (лютий 2023 р.) показало, що три чверті з них планують повернутися і лише 10% не планують. Наступна хвиля цього ж опитування (травень 2023) показала, що 63% біженців планують повернутися. Опитування Опори (квітень 2023) засвідчило, що 67% біженців хотіли би повернутися в Україну, тоді як 18% не планують цього робити. Ці частки подібні до отриманих під час опитування Factum Group у липні-серпні 2023, яке ми розглядаємо у цій статті: це опитування показало, що 53% біженців хочуть повернутися, а 18% не хочуть (решта вагаються). Скорочення частки осіб, які хочуть повернутися, може бути пов’язане з тим, що біженці поступово повертаються: так, опитування Factum Group показало, що 63% тих, хто після початку повномасштабного вторгнення виїхав з України, повернулися до липня-серпня 2023 року (подробиці див. у врізці з описом даних нижче). Відповідно серед тих, хто ще залишається за кордоном, частка охочих повернутися буде знижуватися.

Рисунок 1. Частка біженців, які планують або не планують повертатися

Примітка: тим, хто не планував повертатися до свого міста, не знав або відмовився відповідати на це запитання (ліва панель), ставили додаткове запитання – чи плануєте ви повертатися в Україну? Права панель представляє відповіді 40% респондентів із лівої панелі, як показано фігурною дужкою.

Загалом 64% опитаних планують повернутися в Україну. Лише 13% не планують повернення, тоді як решта не визначилися. Водночас, із тих, хто планує повернутися або не впевнений у цьому, 50% не готові повертатися поки триває війна, а 27% можуть повернутися під час війни, якщо для цього будуть відповідні умови, зокрема житло та робота.

Втім, інтерпретуючи це та подібні опитування, слід мати на увазі, що бажання чи плани повернутися у людини можуть доволі швидко змінитися. Так, якісна складова цього опитування показує, що інколи рішення про повернення може бути спонтанним:

«Одного разу я прокинулася, купила квиток та повернулася додому»

«…побувши вдома, не змогла поїхати назад. Вдома краще»

«Ми жили у великому будинку, де мешкала ще одна родина з України. Вони нам сказали: «Ми їдемо додому 23 числа. Трохи поміркувавши, я підійшла до них і сказала: «Я їду з вами».

Водночас деякі біженці, які повернулися, можуть виїхати знову. Їхня частка доволі мала – 7% (рисунок 2). 71% тих, хто повернувся, проживали в тому самому місті, де мешкали до повномасштабної війни, 5% переїхали в межах своєї області, а 24% жили в іншій області.

Рисунок 2. Чи плануєте Ви залишитися в Україні? (запитання до тих, хто повернувся)

На рішення людей повернутися або залишитися впливають багато чинників. Ми аналізуємо ці фактори як щодо біженців (ті, хто перебував за кордоном на момент опитування), так і щодо тих, хто спочатку виїхав з України (переважна більшість у лютому-березні 2022 року), але повернувся на момент опитування – другу групу ми називаємо «ті, хто повернувся». Ми розглядаємо три регресійні ймовірнісні моделі: ймовірність того, що особа залишається за кордоном, а не повернулася в Україну (на момент опитування); ймовірність того, що біженець планує повернутися, та ймовірність того, що особа, яка повернулася в Україну, воліє залишитися в Україні. Метод збору даних та деякі загальні показники розглянуті у Врізці.

Опис даних

Цільова аудиторія: чоловіки/жінки від 18 до 55 років, інтернет-користувачі. Особи, які до повномасштабного вторгнення росії проживали в Україні в містах із населенням 50+ тис. (без Криму та ОРДЛО), але виїхали за кордон. Цільова аудиторія поділена на дві групи: ЦА1 на момент опитування (між 15 липня та 10 серпня 2023) перебували за кордоном, ЦА2 на момент опитування вже повернулись (ми виключили 18 спостережень щодо людей, які повернулися лише тимчасово, – наприклад, щоб вирішити питання з документами).

Метод та розмір вибірки: кількісне онлайн дослідження (CAWI), N=1400, по 700 респондентів у кожній вибірці. Етапи формування вибірки: 1) будується квотна вибірка для всіх респондентів, які до війни проживали в Україні. Квотна вибірка відображає структуру населення досліджуваної цільової аудиторії за віком, статтю, регіоном і типом населеного пункту (відповідно до даних Держстату України до початку повномасштабної війни). Квота на місце проживання ставиться на питання «Де ви постійно проживали до початку воєнних дій?» 2) На другому етапі ставиться запитання  «де ви проживаєте зараз?», щоб виокремити саме тих, хто наразі проживає за кордоном або проживав і повернувся. Тим, хто проживає в Україні, ставиться додаткове запитання про те, чи виїжджали  ці респонденти з України через війну з лютого 2022 року. Такий підхід дозволяє оцінити, що серед людей, які виїхали через війну, 63% повернулися в Україну на момент опитування (див. презентацію про тих, хто повернувся, слайд 16).

Вибірка не включає біженців, що проживають на території Росії та Білорусі.

Описову статистику та цитати людей із якісного опитування можна побачити у таких презентаціях: (1) біженці, (2) думка біженців, (3) ті, хто повернувся. Близько 80% українських біженців – жінки, 44% із них мають дітей, половина з них одружені, а 20% усіх жінок, які виїхали, залишили вдома чоловіка (партнера). Більшість респондентів покинули Україну невдовзі після початку повномасштабної війни – у лютому-березні 2022 року. Більшість українських біженців жили або живуть у Німеччині та Польщі (приблизно чверть у кожній країні), 7% – у Чехії, інші країни прийняли до 4% від загальної кількості біженців.

Детальний опис запитань можна побачити в таблиці А1 у додатку.

Які чинники впливають на рішення повернутися або залишитися?

З рисунку 3 видно, що більшість біженців залишаються за кордоном з лютого-березня 2022 року, коли вони втекли. Водночас люди продовжують виїжджати. Більшість тих, хто повернувся, провели за кордоном значно менше часу – в середньому 6-7 місяців. Проте деякі люди повертаються в Україну й після того, як рік і більше пробули за кордоном.

Рисунок 3. Розподіл респондентів за кількістю місяців, які вони провели за кордоном з моменту виїзду до моменту опитування (для біженців) або до моменту повернення (для тих, хто повернувся)

Примітка: сума відсотків не дорівнює 100%, оскільки деякі респонденти не відповіли на це запитання

Більшість (понад 80% респондентів) залишили свої домівки через війну, і лише 4% – з інших причин (рис. 4). Ті, хто все одно хотіли емігрувати, імовірно, будуть більш схильні залишитися за кордоном – тож ми включаємо у модель як причини, так і наміри емігрувати. 7% наших респондентів виїхали до повномасштабного вторгнення, 55% зробили це в лютому чи березні 2022 року, а решта виїхали пізніше – в 2022 або 2023 році.

Рисунок 4. Якими були причини виїзду за кордон?

Примітка: сині/блакитні смуги стосуються тих, хто повернувся, помаранчеві – біженців. Темним кольором позначено основну причину (респонденти могли вибрати лише одну відповідь), світлим кольором – інші причини (респонденти могли обрати декілька відповідей).

Як показано на рисунку 4, основною причиною виїзду за кордон є безпека. Це також головний чинник, який заважає біженцям повернутися. З іншого боку, біженці мають багато причин для повернення: родина, друзі та дім, кращі перспективи працевлаштування в Україні, труднощі з інтеграцією в іншу культуру тощо. Ми включаємо ці фактори до моделей.

Родинні питання

Рисунок 5 показує, що у значно більшої частки тих, хто повернувся, чоловік або дружина залишалися в Україні, поки вони перебували за кордоном. Ми також маємо інформацію про родичів або друзів наших респондентів, які наразі воюють чи воювали (рис. 6). Ми перевіряємо, чи впливають ці чинники на [реалізований] намір повернутися.

Рисунок 5. Хто з ваших родичів чи друзів виїхав з вами за кордон, залишився в Україні, поки ви були за кордоном, чи повернувся з вами в Україну?

Примітка: сині/блакитні смужки стосуються тих, хто повернувся, а помаранчеві – біженців. Запитання «хто повернувся з вами?» (зелені смужки) ставили лише тим, хто повернувся.

Рисунок  6. Чи ваші родичі або друзі беруть участь у бойових діях?

Питання працевлаштування

Половина біженців, які були працевлаштованими до вторгнення, втратили роботу через війну, 18% звільнилися, а понад 30% домовилися зі своїм роботодавцем працювати дистанційно. 9% тих, хто на момент опитування залишався за кордоном, продовжували працювати в українській компанії онлайн (таблиця 1). З-поміж тих, хто працював за кордоном, 37% змінили кваліфікацію – з них 77% влаштувалися на роботу, яка вимагала нижчої кваліфікації, ніж вони мали в Україні (табл. 2). 61% тих, хто працював, не змінили рід своєї діяльності.

Серед тих, хто на момент опитування залишався за кордоном, порівняно з тими, хто повернувся, більша частка працювали повний робочий день (33% проти 23%). Також більша частка працювали офлайн (72% працюючих проти 59%). Теоретично, ті, хто продовжує працювати в українській організації, з більшою ймовірністю повернуться, тоді як ті, хто працює офлайн за кордоном, повернуться з меншою імовірністю.

Таблиця 1. Українці, які працюють (для біженців) або працювали (для тих, хто повернувся) за кордоном

Примітка: кожен стовпчик містить розподіл для стовпчика ліворуч від нього. Наприклад, серед тих, хто працював повний робочий день, 71% робили це офлайн, 19% – онлайн та 10% – в гібридному режимі. Серед тих, хто працював онлайн, 77% робили це в українській компанії

Таблиця 2. Зміна типу роботи українців, які виїхали за кордон

робота за кордоном →

робота до війни ↓

військова або поліцейська служба власник/ співвласник бізнесу кваліфікований працівник промисловості чи сфери послуг керівник начальник відділу некваліфікований робітник приватний підприємець/ фрілансер фахівець без підлеглих
військова або поліцейська служба 0,2 0,3
власник або співвласник бізнесу 0,8 0,2 0,1 0,1
кваліфікований працівник промисловості чи сфери послуг 18,3 0,1 0,1 7,0 1,1
керівник 0,1 0,3 0,8 0,0 0,4
начальник відділу 0,2 1,5 0,1 4,5 3,4 0,5
некваліфікований робітник 1,4 13,4
приватний підприємець/ фрілансер 1,6 2,5 2,8 0,4
фахівець без підлеглих 0,1 6,4 2,1 10,3 0,4 20,3

Примітка: цифри в клітинках показують відсотки від загальної кількості респондентів, які працювали за кордоном. Кожне число показує частку осіб, які перейшли з роботи в рядку до роботи в стовпчику. Наприклад, 10,3% опитаних, які працювали за кордоном, були фахівцями без підлеглих в Україні (наприклад, бухгалтери, аналітики) та стали некваліфікованими працівниками за кордоном. Частки людей, які залишилися на тій самій посаді, виділені жирним шрифтом. Опитування Управління ООН з питань біженців 2022 року показує (стор. 11), що 17% біженців в Україні працювали в торгівлі, а ще 17% – в освіті.

Навчання дітей

39% наших респондентів мають дітей шкільного віку. З них 62% опитаних зазначили, що їхні діти навчалися у школі країни перебування у 2022/23 навчальному році. Однак лише для 39% цих дітей це було єдиним варіантом навчання. Решта також навчалися деінде – або в українській школі онлайн (50% тих, хто навчався в іноземній школі), або в українській школі в країні перебування. Для чверті українських дітей українська онлайн-школа була єдиним варіантом навчання. Чверть повідомили, що їхні діти вивчали українську шкільну програму іншим способом – самостійно, з батьками чи репетиторами. Про 2023/24 навчальний рік це питання ставили лише тим, хто на момент опитування перебував за кордоном. 34% з них мали дітей шкільного віку. 83% із тих, хто має дітей шкільного віку, повідомили, що їхні діти будуть навчатися в іноземній школі, з них половина – лише в іноземній школі, без додаткового навчання. 40% сказали, що їхні діти навчатимуться в українській школі онлайн, а 4,5% – що навчатимуться в Україні, оскільки незабаром вони повернуться додому. Дітям, які вивчають українську шкільну програму перебуваючи за кордоном, буде легше адаптуватися в разі повернення, тому ми включаємо ці змінні до моделі.

Знання мови

На рисунку 7 видно, що біженці знають мову крани перебування дещо краще, ніж ті, хто повернувся, хоча 70% із них не вивчали цю мову до переїзду. Втім, серед тих, хто повернувся, значно більша частка (30% проти 16%) жодним чином не вивчали мову країни перебування. Це може свідчити про те, що ці люди з самого початку були більш рішуче налаштовані повернутися.

Рисунок 7. Як би Ви оцінили Ваш рівень знання мови країни перебування?

Пережиті травми війни

Травми, яких зазнали біженці в Україні (рисунок 8), можуть бути факторами, які знижуть імовірність повернення (наприклад, одна респондентка зазначила, що її донька загинула, тому повертатися для неї надто боляче). Єдиними чинниками, які суттєво відрізняються для біженців і тих, хто повернувся, є втрата роботи, втрата доходів та мародерство з боку росіян, але ми враховуємо й інші фактори.

Рисунок 8. Що із цього Ви пережили?

Якість життя за кордоном порівняно з Україною

Іншими факторами, які можуть вплинути на рішення повернутися або залишитися, є зміна якості різних аспектів життя. На рисунку 9 видно, що загальний рівень життя в країні перебування у тих, хто повернувся, був дещо нижчим, ніж у біженців. Те саме можна сказати про сімейні відносини та психологічний стан. Для більшості чинників (окрім охорони здоров’я та психологічного стану) частка респондентів, які повідомляють про покращення цих факторів за кордоном порівняно з Україною, приблизно дорівнює частці тих, хто відзначив погіршення цих факторів (справді, 57% тих, хто виїхав за кордон, зазначають, що почали більше цінувати українську медицину після знайомства з системами охорони здоров’я в інших країнах).

Рисунок 9. Різні аспекти життя за кордоном порівняно з цими самими аспектами в Україні до повномасштабної війни

Верхні рядки стосуються біженців, нижні – тих, хто повернувся

Ті, хто повернувся та біженці: які чинники вплинули на рішення повернутися?

Ми використовуємо ймовірнісну модель (див. таблицю A2 у Додатку) для того, щоб оцінити, які чинники суттєво вплинули на рішення біженців повернутися в Україну. Окрім факторів, що обговорювалися вище, ми включили до регресії звичайні демографічні змінні, як-от стать, вік, освіта, розмір домогосподарства, сімейний стан, регіон, рівень доходу тощо. Ми також врахували тривалість перебування за кордоном (щоб перевірити гіпотезу про те, що більш тривале проживання в країні перебування зменшує ймовірність або бажання повернутися) та низку чинників (як психологічних на кшталт туги за домівкою чи родиною, так і практичних, як-от кращі перспективи роботи в Україні чи матеріальні труднощі в країні перебування), які, за словами респондентів, суттєво вплинули на їхнє рішення повернутися.

Всупереч очікуванням, ті, хто виїхав за кордон до 2022 року, були більш схильні повернутися (ті, хто виїхав у лютому-березні 2022 року, також частіше поверталися, але це може бути пов’язано з релокацією більшості українців у той час). Кожен місяць, проведений за кордоном, дещо збільшує ймовірність залишитися.

Чинниками, які значно підвищували імовірність повернення в Україну, були туга за родиною чи домом, бажання, щоб діти навчалися в Україні, кращі можливості працевлаштування в Україні, повернення друзів в Україну та наявність власності в Україні (усі ці фактори - фактори «тяжіння»). Серед факторів «виштовхування» значущими були відчуття самотності або труднощі з інтеграцією за кордоном, а також відчуття приниження через життя на субсидії. Такі чинники як відчуття провини через виїзд, відчуття безпорадності чи неприйняття чужої ментальності не були значущими, хоча деякі респонденти й називали їх ключовими причинами повернення.

Наявність батьків в Україні, дистанційна робота в Україні та краща безпекова ситуація виявилися значущими факторами «тяжіння», тоді як матеріальні труднощі за кордоном слугували вагомим фактором «виштовхування». 12% опитаних сказали, що отримали від української влади інформацію, яка вплинула на їхнє рішення повернутися, і цей фактор справді значущо впливає на ймовірність повернення.

Респонденти, які не мають дітей, та ті, чиї діти навчалися в іноземній школі у 2022/23 навчальному році, ті, хто виїхав разом із чоловіком чи дружиною (22% вибірки), або ті, чиї друзі також виїхали, більш схильні залишитися за кордоном, тоді як для неодружених імовірність залишитися за кордоном є нижчою.

Для тих, хто вважає успішність реформ в Україні головним фактором повернення, імовірність залишитися за кордоном також вища (це може бути пов’язано з помірним прогресом реформ або з досить високими очікуваннями цих людей щодо відновлення України). Серед пережитих травм війни найвагомішими є мародерство чи знущання з боку росіян – цей чинник збільшує ймовірність залишитися за кордоном. Той факт, що деякі члени родини чи друзі беруть або брали участь у бойових діях, не впливає на рішення повернутися – можливо через те, що частки таких людей однакові для тих, хто повернувся, і для тих, хто залишився за кордоном.

Чинники, які впливають на ймовірність того, що біженець планує повернутися

Далі ми розглядаємо лише тих, хто на момент опитування перебував за кордоном. Ми використовуємо ймовірнісну модель (див. таблицю A3 у Додатку), щоб побачити, які фактори впливають на ймовірність повернення такої особи в Україну у певний момент часу (переважна більшість не мають визначеної дати повернення).

Демографічні фактори не є значущими в цій моделі, за винятком родинних – ті, хто виїхав разом із чоловіком чи дружиною, та ті, хто не має дітей, з меншою ймовірністю планують повернутися.

Кількість місяців перебування за кордоном не є значущою, проте її вплив, напевне, відображає змінна «емігрував у лютому-березні 2022 року», яка негативно впливає на плани повернутися. Очікувано, ті, хто планував емігрувати до повномасштабної війни, менш імовірно планують повернутися. Ті, хто не відвідував Україну після виїзду, та ті, хто має статус біженця (ці змінні можуть бути пов’язаними), також планують повернутися з меншою ймовірністю.

Чинники мови та працевлаштування виявилися незначущими за винятком того, що люди, які в країні перебування зайняті на менш кваліфікованій роботі, ніж в Україні, з більшою ймовірністю планують повернутися. Дещо неочікувано ті, хто каже, що їм вистачає субсидій, які вони отримують у країні перебування, також із більшою ймовірністю планують повернутися порівняно з тими, кому цих субсидій недостатньо (це можна пояснити тим, що ті, кому не вистачає субсидій, частіше працюють – 54% порівняно з 44% серед тих, кому субсидій вистачає). Хоча наявність роботи за кордоном сама по собі не є значущою, вона може опосередковано впливати на плани повернення.

Факторами тяжіння, які суттєво впливають на плани людини повернутися, є (1) бажання (респондента чи його/її дітей), щоб діти навчалися в Україні, (2) покращення безпекової ситуації в Україні та сподівання на мир, (3) кращі перспективи працевлаштування в Україні, (4) туга людини за домівкою та (5) бажання допомагати у відбудові України. Ті, хто не інтегрувався до суспільства за кордоном, та ті, хто повідомив про гіршу громадську залученість у країні перебування, ніж в Україні, також із більшою імовірністю планують повернутися (це фактори виштовхування). Вищий рівень загального добробуту та задоволення життям за кордоном очікувано зменшують бажання повернутися.

Чинники, які впливають на ймовірність того, що ті, хто повернувся, планують залишитися в Україні

Як показано на рисунку 2, лише 7% тих, хто повернувся, планують виїхати з України знову, тоді як 56% планують залишитися (решта вагаються). Ми використовуємо ймовірнісну модель, щоб оцінити чинники, які впливають на ймовірність того, що особа воліє залишитися (див. таблицю A4 у Додатку).

На відміну від інших моделей, тут є значущою одна з регіональних змінних: люди, які живуть у західних областях, із більшою ймовірністю планують залишитися – можливо, тому, що ці регіони є відносно безпечнішими. Кількість проведених за кордоном місяців дещо негативно впливає на ймовірність того, що людина планує залишитися. Однак найбільший негативний вплив на цю ймовірність чинить попередній намір емігрувати. Ті, хто виїхав з міркувань безпеки, з більшою імовірністю залишаться після повернення в Україну – вочевидь через покращення безпекової ситуації. Респонденти, які назвали загрозу мобілізації основною причиною виїзду з України, схильні залишатися – ймовірно, через те, що їм заборонено виїжджати (однак таких людей дуже мало – близько 2% вибірки). Очікувано, якщо нинішній рівень життя людини в Україні є значно нижчим, ніж він був за кордоном, імовірність того, що вона планує залишитися, нижча.

Якщо батьки респондента залишалися в Україні поки він/вона перебував/ла за кордоном, така людина з більшою імовірністю планує залишитися. Те саме можна сказати про людей, у яких в Україні залишалися чоловік чи дружина, але цей ефект не надто значущий. Нарешті, люди, які повернулися, з більшою імовірністю залишаться, якщо головною причиною їхнього повернення були туга за родиною чи домівкою, бажання, щоб їхні діти навчалися в Україні (чи бажання дітей вчитися в Україні), або готовність допомагати у відбудові України.

Якщо людина втратила друга через війну, вона менше хоче залишитися. Інші види травм, спричинених війною, є незначущими – можливо, тому, що для них недостатньо спостережень.

Залученість біженців до українських справ

На цьому етапі можна зробити висновок, що більшість українців не використовують війну як привід для еміграції. Станом на липень-серпень 2023 року 63% тих, хто виїхав у попередні місяці, вже повернулися, а 64% планували повернутися в майбутньому, коли в Україні покращиться безпекова ситуація.

Водночас наше опитування показало, що українські біженці дуже активно залучені в українське життя: понад 90% переглядають новини про Україну кілька разів на тиждень або частіше, а близько 60% читають новини щодня (рисунок 10). Основними новинними каналами для українських біженців є Telegram та інші соціальні мережі, а також українські онлайн-медіа. Як бачимо з рисунка 11, українські біженці досить активно діляться інформацією про Україну у своїх громадах. Цю «народну дипломатію» можна використати для збереження рівня підтримки України серед населення країн-союзників України, а також для протидії російській дезінформації. 5% наших респондентів зазначили, що дуже часто бачать російську дезінформацію у країні перебування, а 15% заявили, що стикаються з нею час від часу. Ця проблема не надто гостра в країнах із найбільшою кількістю українських біженців (Німеччині та Польщі) – лише 9% та 7% тих, хто проживає в цих країнах, повідомили, що бачать російську дезінформацію часто або інколи. Проблема є значно більшою в Італії, Болгарії, Словаччині та Чехії (понад 20% респондентів, які живуть у цих країнах, стикаються з російською дезінформацією доволі часто). Даних про інші країни недостатньо  для того, щоб зробити чіткі висновки.

Рисунок 10. Як часто ви читаєте/дивитесь новини про Україну (перші два рядки), у тому числі з окремих джерел (наступні рядки), частки респондентів, %

Примітка: верхні рядки стосуються біженців, а нижні - тих, хто повернувся

Рисунок 11. Чи поширюєте ви інформацію та новини про Україну в країні перебування? (лише для біженців)

Рисунок 12. Заходи, в яких українці беруть участь (для біженців) або брали участь (для тих, хто повернувся) за кордоном, % опитаних

Як показує рисунок 12, українці доволі активні за кордоном – понад 70% роблять пожертви для України, понад 40% беруть участь в акціях на підтримку України, близько 40% є волонтерами та приблизно 15% беруть участь у громадських організаціях. Останні дві цифри є нижчими за вказані у нещодавньому опитуванні Pact/ENGAGE, яке показує, що 37% біженців беруть участь у неурядових організаціях, а 55% займаються волонтерством. Однак нинішня громадська активність біженців є набагато вищою за зазначену в дослідженнях Pact/ENGAGE, що проводилися перед повномасштабною війною. Вони показували, що лише близько 4-5% українців брали участь у громадських організаціях. Це свідчить про те, що повномасштабна війна дала поштовх громадянській активності так само, як Революція Гідності та перша фаза російського вторгнення у 2014 році. Як зробити так, щоб вищий рівень громадянської активності залишився сталим? Як представники громадської організації, можемо припустити, що важливо залучати громадянське суспільство до офіційного ухвалення рішень. Задля більшого впливу чиновники та громадянське суспільство мають доповнювати одне одного, а не конкурувати.

Наше опитування також показало, що понад 70% тих, хто виїхав за кордон, вважають, що набули досвіду, який буде корисним під час відбудови, а понад 50% думають, що набуті ними за кордоном нові навички стануть у пригоді під час відбудови. Найчастіше респонденти називали нові професійні навички та іноземну мову, але також часто згадували “м’які” навички, як-от толерантність, краща комунікація й те, що загалом можна назвати відповідальним громадянством, – звичка допомагати людям та громаді, дотримуватися правил та сплачувати податки тощо.

Думки щодо відбудови та реформ

Як бачимо з рисунка  13, більшість наших респондентів уважають повноцінну відбудову неможливою до закінчення бойових дій. Водночас учасники опитування думають, що певні корисні для відбудови кроки - реконструкція будинків, розмінування чи допомога підприємствам у відновленні - можна розпочати негайно (рис. 14).

Дещо вища частка біженців, ніж тих, хто повернувся (56% проти 48%), вважають, що необхідно дочекатися кінця війни й лише тоді відновлювати будівлі за вищими стандартами. Натомість більша частка тих, хто повернувся, аніж біженців (40% проти 33%) гадають, що відновлення будинків потрібно розпочинати негайно. Думки біженців та тих, хто повернувся, щодо децентралізації збігаються: 60% вірять, що кожна громада повинна мати свій індивідуальний план відновлення, й лише 30% віддають перевагу єдиному централізованому плану відбудови.

Пріоритети наших респондентів щодо реформ (рисунок 15) дуже схожі на названі українцями в опитуванні, яке ми проводили минулого року: на першому місці антикорупційна та судова реформи.

Рисунок 13. Що думають про відбудову українські біженці та ті, хто повернувся?

Верхні рядки стосуються біженців, а нижні – тих, хто повернувся

Рисунок 14. Що українські біженці та ті, хто повернувся, думають про терміни відбудови?

Верхні рядки стосуються біженців, а нижні – тих, хто повернувся

Рисунок 15. Які з цих реформ є найважливішими? Виберіть не більше 5 варіантів

Примітка. Це відповіді разом біженців і тих, хто повернувся

Рисунок 16А показує чинники, які, на думку наших респондентів, можуть зашкодити відбудові. Рисунок 16Б “дзеркальний” у тому сенсі, що представляє фактори, які можуть гарантувати стабільність відбудови. Цілком очікувано, у першому випадку ці фактори пов’язані з корупцією та подальшими нападами росії, а в другому – з належним контролем витрачання коштів на відновлення та гарантіями безпеки.

Ці відповіді близькі до тих, які опублікувала Transparency International у своєму нещодавньому опитуванні мешканців України. Нецільове використання коштів та корупція - це також одні з найбільших проблем, які викликають занепокоєння міжнародних партнерів України. Це питання потребує вирішення. Позитивним сигналом було би відсторонення посадовців, щодо яких існують обґрунтовані сумніви у їхній доброчесності (наприклад, є журналістське розслідування, яке свідчить про те, що чиновник може бути нечистий на руку), від посад до закінчення ретельного розслідування.

Рисунок 16A. Які чинники можуть зашкодити відбудові або зірвати її?

Примітка. Це відповіді разом біженців і тих, хто повернувся

Рисунок 16Б. Які чинники забезпечать стабільність відбудови?

Примітка. Це відповіді разом біженців і тих, хто повернувся

Висновки та політичні наслідки

Наше дослідження показало, що фактори тяжіння є набагато більш значущими для рішення та бажання повернутися й залишитися в Україні, аніж фактори виштовхування. Ба більше, значущими є не лише «особисті» чинники, як-от туга за родиною чи домівкою, а й такі «суспільні» фактори, як бажання, щоб діти навчалися в Україні, чи готовність брати участь у відбудові. Багато наших респондентів кажуть, що під час перебування за кордоном вони набули нових навичок, які стануть у пригоді під час відновлення.

Отже, ми пропонуємо ставитися до українських біженців не як до втрати, а як до активу. Ефективне використання цього активу залежатиме не лише від належної державної політики (наприклад, надання інформації про ситуацію та можливості в Україні), а й від ставлення співгромадян. На щастя, 64% українців не засуджують біженців і лише 3% засуджують (решта людей засуджують деякі групи біженців, наприклад, чоловіків, які втекли, або тих, хто виїхав із відносно спокійних регіонів).

Конкретною політикою, яка допоможе українським біженцям повернутися, є розробка процедури вступу чи повернення дітей, які навчалися за кордоном, до українських шкіл. Для цього може знадобитися більша гнучкість навчальних програм.

Тим часом уряд міг би використовувати біженців для «народної дипломатії», наприклад, просити їх поширювати новини про Україну у своїх громадах, робити пожертви чи волонтерити на користь України. Багато біженців роблять це за власною ініціативою, але певна залученість уряду могла би посилити ефект від цих дій.

Заходи, спрямовані на підвищення рівня життя в Україні (найважливіше — подолання корупції, що заощадить більше ресурсів для перемоги над росією) також підвищать бажання біженців повернутися.

Додаток

Таблиця A1. Питання, які ставилися біженцям, тим, хто повернувся, чи обом категоріям

Біженці ті, хто повернувся
Демографія: стать, вік, місце проживання до повномасштабної війни, дохід, сімейний стан, освіта, кількість та вік дітей, розмір домогосподарства
В якій країні Ви проживаєте за кордоном? Коли Ви виїхали з України (місяць, рік)? Що стало головним поштовхом для Вашого виїзду з України? Як довго Ви проживаєте/проживали в цій країні?
Ви поїхали за кордон відразу чи ще деякий час перед виїздом перебували в Україні? Якщо залишалися в Україні деякий час → як довго Ви залишалися? Чому все-таки емігрували?
Якою була ситуація у вашому місті, коли Ви виїжджали? Якщо відповідь «активні бойові дії» або «в окупації» → чи маєте додаткове житло?
Який стан Вашої домівки? Якщо «зруйновано» або «пошкоджено» → чи маєте додаткове житло?
Чи була у Вас робота до війни?
Хто прийняв рішення емігрувати: Ви, Ваші родичі чи разом? Якими були причини виїзду?
Чи були у Вас плани емігрувати перед повномасштабною війною? Якщо так → які це були плани? (постійна чи тимчасова міграція)
Чи плануєте, і коли, повертатися у своє місто чи в Україну?

(чи визначені дати повернення, чи повертатиметеся під час війни; якщо людина не планує повертатися у своє місто → куди плануєте повертатися?)

Будь ласка, порівняйте своє життя в Україні до війни та за кордоном (кілька факторів - робота, житло, освіта, медицина тощо)
Чи Ви зареєстровані в країні перебування?
Чи знали Ви мову країни перебування до переїзду?
Ви вивчаєте/вивчили мову країни перебування? Який ваш рівень володіння мовою?
Ви маєте/мали роботу за кордоном?

  • якщо маєте/мали роботу → ця робота офлайн, онлайн чи у змішаному режимі?
    • якщо онлайн чи у змішаному режимі → у якій країні знаходиться Ваш роботодавець?
  • якщо маєте/мали роботу→ чи змінилася Ваша посада?
    • якщо так → Ви обійняли більш чи менш кваліфіковану посаду?
  • якщо маєте/мали роботу → порівняння посад в Україні та за кордоном
  • якщо маєте/мали роботу → як Ви знайшли цю роботу?

Чи допомогли Вам із працевлаштуванням?

Ви сплачуєте/сплачували орендну плату та комунальні послуги за кордоном?
Хто з членів вашої родини проживає в Україні, а хто за кордоном?
Хто з членів Вашої родини теж повернувся в Україну?
Чи спілкуєтесь Ви з українцями, які живуть за кордоном, крім Вашої родини? Якщо так → яку підтримку ви отримуєте від них?
Ви зустрічали росіян там, де живете? Якщо так → будь ласка, опишіть свій досвід взаємодії з ними
Чи були у вас контакти з посольством/консульством України в країні перебування? Якщо так → опишіть свій досвід

Чи отримували Ви від посольства України інформацію, яка могла би вплинути на Ваше рішення повернутися?

Чи спілкувалися Ви з українськими громадськими організаціями?
Яким чином Ваші діти навчалися у 2022 році?
Яким чином навчатимуться Ваші діти з вересня 2023 року?
Чи маєте можливість залишити дітей на когось у разі потреби?
Ви спілкуєтеся з місцевими мешканцями?
Ви вчитеся? Якщо так → де знаходиться ваш університет/коледж? Ви вчитеся?
У вас є «свій» лікар?
Де Ви знаходите інформацію про підтримку чи заходи для українців? Ви відвідуєте такі заходи? 

Якої підтримки ви потребуєте?

Яку підтримку (субсидії) ви отримуєте? Для тих, хто отримує субсидії → чи вистачає їх на життя?

Наскільки комфортним є/було для Вас життя в країні перебування? Будь ласка, оцініть різні аспекти життя (житло, медицина тощо)
Які фактори змусили б Вас повернутися? Що українська влада може зробити для Вашого повернення? Чому Ви повернулися? Які фактори спонукали Вас повернутися?
Хочете повернутися в Україну? Якщо так, частково так або «рівною мірою і так, і ні» → які причини Вашого бажання повернутися? Якщо ні, скоріше ні або «рівною мірою і так, і ні» → якими є перешкоди для повернення?
Ви повернулися в те саме місто? Якщо ні → де Ви зараз проживаєте? Чи плануєте повернутися у своє довоєнне місто?
Ваш рівень життя зараз вищий чи нижчий, ніж за кордоном?
Ви наразі працюєте? Якщо так → яка Ваша кваліфікація?
Чи плануєте залишитися в Україні?
50% тих, хто повернувся та 50% біженців (група 1): низка питань щодо відбудови та реформ в Україні
50% тих, хто повернувся та 50% біженців (група 1): низка питань щодо громадської активності за кордоном
50% тих, хто повернувся та 50% біженців (група 2): низка запитань щодо новин з України (частота та джерела; як часто бачать російську дезінформацію)
50% біженців (група 2): низка запитань щодо інформування людей у країні перебування про Україну
50% біженців (2 група): Чи купуєте продукцію українських брендів за кордоном? Якщо так → чому?
50% тих, хто повернувся та 50% біженців (група 2): На Вашу думку, чи відбудеться радикалізація та мілітаризація України через війну? Як війна вплине на економіку та екологію України?

Які сфери в Україні ви цінуєте більше після досвіду проживання за кордоном?

Чи вважаєте ви свій закордонний досвід цінним для відбудови? Ви набули нових навичок, які були би корисні відбудови? Які у Вас пріоритети щодо реформ?

Яким чином міжнародна спільнота підтримує Україну?

Ви бували в Україні від початку повномасштабної війни?
Якою мовою ви наразі розмовляєте та якою спілкувалися до повномасштабної війни?
З чим Ви зіткнулися через війну? (смерть родичів чи друзів, мародерство, окупація тощо)
У вас є родичі чи друзі, які наразі воюють за Україну?
Які у вас джерела доходу?
Ви допомагаєте родичам чи друзям в Україні?

Таблиця A2. Результати пробіт-регресії для ймовірності того, що особа перебувала за кордоном на момент опитування, граничні ефекти

Залежна змінна: =1, якщо особа є біженцем на момент опитування, =0, якщо особа повернулася

Змінна dy/dx Std. Err. z P>z
вік 26-35 0,026 0,023 1.110 0,269
вік 36-45 0,035 0,025 1,370 0,171
вік 46-55 -0,005 0,028 -0,180 0,854
Незаміжня/неодружений -0,046 0,024 -1,900 0,057
заміжня/одружений -0,017 0,022 -0,770 0,443
розмір домогосподарства -0,031 0,006 -5,250 0,000
особа не має дітей 0,076 0,018 4,280 0,000
особа переїхала в лютому або березні 2022 р. -0,142 0,013 -10,650 0,000
кількість місяців за кордоном 0,031 0,001 23,740 0,000
особа переїхала до 2022 року -0,304 0,099 -3,050 0,002
будинок людини пошкоджено -0,075 0,027 -2,790 0,005
будинок людини зруйновано 0,014 0,037 0,390 0,699
З будинком людини все добре -0,050 0,032 -1,580 0,114
особа має додаткове житло -0,019 0,042 -0,450 0,656
особа не має додаткового житла -0,029 0,027 -1,070 0,285
до війни не працювала(-в) -0,011 0,021 -0,530 0,593
Втратила(-в) роботу через війну 0,005 0,020 0,270 0,787
Залишила(-в) роботу через війну 0,085 0,024 3,470 0,001
Мала(-в) намір емігрувати перед війною -0,003 0,018 -0,140 0,888
житло за кордоном гірше, ніж в Україні 0,030 0,017 1,690 0,090
житло за кордоном краще, ніж в Україні 0,019 0,018 1,060 0,289
робота за кордоном гірша, ніж в Україні -0,007 0,016 -0,450 0,651
робота за кордоном краща, ніж в Україні -0,017 0,019 -0,900 0,366
стосунки з колегами за кордоном гірші, ніж в Україні -0,006 0,015 -0,400 0,693
стосунки з колегами за кордоном кращі, ніж в Україні -0,032 0,018 -1,750 0,081
громадянська участь за кордоном гірша, ніж в Україні 0,013 0,015 0,910 0,361
громадянська участь за кордоном краща, ніж в Україні 0,003 0,017 0,170 0,868
життя за кордоном загалом гірше, ніж в Україні -0,007 0,018 -0,410 0,684
життя за кордоном загалом краще, ніж в Україні 0,014 0,017 0,820 0,412
особа має статус біженця -0,040 0,016 -2,460 0,014
особа не вивчає мову країни перебування 0,001 0,020 0,030 0,975
особа погано володіє мовою країни перебування -0,003 0,022 -0,140 0,886
особа знає мову країни перебування на базовому рівні -0,018 0,020 -0,900 0,369
особа володіє мовою країни перебування на середньому рівні (добре знання - базова категорія) -0,029 0,023 -1,240 0,215
особа не працює/ не працювала за кордоном 0,041 0,020 2.110 0,035
особа працювала онлайн 0,001 0,036 0,020 0,980
особа працювала онлайн на Україну -0,077 0,035 -2,180 0,029
особа працювала онлайн на країну перебування -0,033 0,025 -1,330 0,185
праця особи була менш кваліфікованою, ніж в Україні -0,023 0,020 -1,150 0,249
особа продовжувала працювати дистанційно на тій самій роботі 0,007 0,034 0,220 0,829
особа платить за своє житло за кордоном менше ринкової ціни (безкоштовне житло - базова категорія) -0,006 0,020 -0,290 0,771
особа платить за житло ринкову ціну 0,029 0,015 1,940 0,053
чоловік/дружина теж переїхали 0,053 0,020 2,730 0,006
батьки теж переїхали 0,014 0,017 0,830 0,406
брат/сестра теж переїхали 0,031 0,020 1,580 0,115
інші родичі теж переїхали 0,031 0,017 1,810 0,070
друзі теж переїхали 0,116 0,018 6,570 0,000
чоловік/дружина залишилися в Україні 0,009 0,019 0,490 0,626
батьки залишилися в Україні -0,062 0,015 -4,090 0,000
брат/сестра залишилися в Україні -0,009 0,013 -0,660 0,510
інші родичі залишилися в Україні 0,049 0,015 3,340 0,001
друзі залишилися в Україні 0,006 0,014 0,460 0,647
особа отримала від уряду України інформацію, яка вплинула на її рішення -0,098 0,026 -3,830 0,000
у 2022 році діти навчалися у школі за кордоном 0,075 0,016 4,660 0,000
у 2022 році діти навчалися в українській школі онлайн 0,010 0,016 0,610 0,540
Основні фактори, які вплинули або могли вплинути на рішення особи (особа могла вибрати лише один фактор)
особа сумує за родиною -0,248 0,023 -10,660 0,000
особа сумує за друзями -0,093 0,069 -1,340 0,179
особа почувається самотньою -0,226 0,028 -8 000 0,000
особа сумує за домівкою -0,187 0,023 -8,280 0,000
особа почувається приниженою, бо живе на субсидії -0,109 0,037 -2,970 0,003
важко інтегруватися в чужій країні -0,183 0,036 -5,130 0,000
легше знайти роботу в Україні або робота краща -0,107 0,024 -4,480 0,000
особа має нерухомість чи інше майно в Україні -0,288 0,056 -5,170 0,000
діти хотіли повернутися в Україну або людина хотіла, щоб діти навчалися в Україні -0,133 0,024 -5,660 0,000
успіх реформ в Україні 0,338 0,069 4,880 0,000
друзі особи повернулися в Україну -0,174 0,050 -3,470 0,001
особа хоче допомогти з відбудовою України -0,061 0,046 -1,330 0,184
безпека в Україні покращилася -0,053 0,022 -2,360 0,018
особа відчуває матеріальну скруту за кордоном -0,049 0,022 -2,220 0,027
Травми війни, які пережила людина
втрата роботи 0,000 0,017 -0,020 0,985
втрата доходу 0,005 0,018 0,290 0,768
евакуація -0,049 0,014 -3,430 0,001
мародерство 0,077 0,022 3,440 0,001
перерва в навчанні дітей 0,029 0,014 2,090 0,037
погіршення здоров'я 0,031 0,015 2,080 0,037
не могли отримати життєво важливі ліки 0,008 0,014 0,580 0,565
розпад сім'ї 0,054 0,016 3,270 0,001
погіршення здоров'я члена(-ів) сім'ї -0,026 0,014 -1,830 0,068
втрата члена сім'ї -0,051 0,023 -2,170 0,030
втрата друга -0,010 0,013 -0,760 0,447

кількість спостережень: 1407, Pseudo R2=0,7338, Prob>chi2=0,000

жирний шрифт вказує на значущі результати на рівні 5%.

Таблиця A3. Результати пробіт-регресії для змінної «особа планує повернутися в Україну» (лише для біженців), граничні ефекти

незалежні змінні dy/dx Std. Err. z P>z
чоловіки -0,007 0,053 -0,120 0,902
особа має середню освіту 0,121 0,075 1,610 0,107
особа має професійну освіту (вища освіта або науковий ступінь – базова категорія) -0,016 0,042 -0,370 0,712
розмір домогосподарства 0,002 0,014 0,110 0,909
особа не має дітей -0,069 0,035 -1,960 0,050
особа переїхала в лютому чи березні 2022 року -0,113 0,046 -2,440 0,015
кількість місяців перебування за кордоном 0,005 0,007 0,780 0,436
до війни не працювала 0,108 0,059 1,810 0,070
втратила роботу через війну 0,067 0,054 1,250 0,213
залишила роботу через війну -0,017 0,062 -0,280 0,780
перед війною особа мала намір емігрувати назавжди -0,140 0,041 -3,390 0,001
громадянська участь за кордоном гірша, ніж в Україні 0,097 0,037 2,600 0,009
громадянська участь за кордоном краща, ніж в Україні -0,044 0,041 -1,070 0,283
за кордоном медицина гірша, ніж в Україні 0,031 0,039 0,780 0,434
за кордоном медицина краща, ніж в Україні 0,098 0,043 2,260 0,024
життя за кордоном загалом гірше, ніж в Україні -0,036 0,047 -0,760 0,448
життя за кордоном загадом краще, ніж в Україні -0,122 0,041 -2,960 0,003
особа має статус біженця за кордоном -0,131 0,044 -2,960 0,003
до переїзду за кордон особа добре знала мову країни перебування 0,124 0,069 1,800 0,071
до переїзду за кордон особа мала середнє знання мови країни перебування (не знала мови - базова категорія) 0,030 0,043 0,710 0,479
особа не вивчає мову країни перебування 0,005 0,055 0,090 0,930
особа погано володіє мовою країни перебування 0,115 0,063 1,830 0,067
знання особою мови країни перебування є базовим -0,002 0,054 -0,030 0,973
людина володіє мовою приймаючої країни на середньому рівні (добре знання - базова категорія) -0,028 0,056 -0,500 0,616
особа не працює за кордоном 0,021 0,043 0,490 0,627
робота особи за кордоном є менш кваліфікованою, ніж в Україні 0,124 0,047 2,660 0,008
людина продовжує працювати на попередній роботі дистанційно 0,045 0,090 0,500 0,618
чоловік/дружина також переїхали -0,116 0,042 -2,760 0,006
батьки також переїхали 0,041 0,042 0,990 0,323
чоловік/дружина залишаються в Україні 0,042 0,043 0,990 0,324
батьки залишаються в Україні 0,019 0,036 0,540 0,591
діти залишаються в Україні 0,105 0,073 1,440 0,149
особа не спілкується з місцевими жителями 0,102 0,036 2,840 0,005
виплат і субсидій, які людина отримує за кордоном, вистачає 0,105 0,039 2,710 0,007
виплати та субсидії, які особа отримує за кордоном, є частково достатніми (недостатніми – базова категорія) -0,014 0,038 -0,370 0,712
наскільки комфортно Ви почуваєтеся в країні перебування? (Від 1 до 5, де 5 означає «найбільш комфортно»)  -0,101 0,021 -4,790 0,000
Основні фактори, які вплинули або могли вплинути на рішення особи (особа могла вибрати лише один фактор)
особа сумує за родиною 0,188 0,140 1,340 0,179
особа сумує за друзями 0,363 0,207 1,760 0,079
особа почувається самотньою 0,200 0,148 1,360 0,175
особа сумує за домом 0,348 0,141 2,460 0,014
особі складно інтегруватися за кордоном -0,016 0,177 -0,090 0,928
легше знайти роботу в Україні, або робота краща 0,328 0,107 3,080 0,002
діти хочуть повернутися в Україну або особа хоче, щоб діти навчалися в Україні 0,534 0,125 4,260 0,000
економічна ситуація в Україні покращується 0,143 0,108 1,330 0,185
успіх реформ в Україні 0,073 0,102 0,710 0,475
особа воліла би допомогти з відбудовою України 0,371 0,183 2,030 0,042
безпека в Україні покращується 0,319 0,116 2,760 0,006
особа відчуває матеріальну скруту 0,041 0,096 0,430 0,666
в Україні встановлюється мир  0,196 0,086 2,290 0,022
інші фактори
особа не навідувалася в Україну під час проживання за кордоном -0,071 0,034 -2,110 0,035
член(и) сім'ї особи бере(-уть) участь у бойових діях -0,094 0,056 -1,680 0,094
член(и) сім'ї особи демобілізований(і) або перебуває(-ють) на лікуванні -0,109 0,067 -1,630 0,103
члена(-ів) сім'ї особи було вбито -0,134 0,080 -1,690 0,091
член(и) сім'ї особи не воює(-ють) -0,159 0,057 -2,800 0,005
друг(-зі) особи перебуває(-ють) у зоні бойових дій 0,143 0,044 3,230 0,001
друг(-зі) особи демобілізований(-і) або проходить(-ять) лікування -0,021 0,046 -0,470 0,637
друга(-зів) особи було вбито 0,106 0,040 2,630 0,008
друг(-зі) особи воює(-ють) 0,134 0,061 2.210 0,027

кількість спостережень: 658, Pseudo R2=0,307, Prob>chi2=0,0

жирний шрифт вказує на значущі результати на рівні 5%.

Таблиця A4. Результати пробіт-регресії для змінної «особа планує залишитися в Україні» (тільки для тих, хто повернувся), граничні ефекти

незалежні змінні dy/dx Std. Err. z P>z
чоловіки -0,005 0,053 -0,100 0,919
вік -0,006 0,014 -0,450 0,650
вік2 0,000 0,000 0,350 0,728
Схід 0,020 0,056 0,350 0,727
Захід 0,178 0,067 2,660 0,008
Центр та Північ (Південь - базова категорія) 0,056 0,053 1,040 0,296
особа переїхала в лютому чи березні 2022 року 0,066 0,036 1,870 0,061
кількість місяців перебування за кордоном -0,011 0,004 -2,760 0,006
особа переїхала до 2022 року 0,154 0,110 1,400 0,161
основна причина переїзду – зруйнований будинок  0,504 0,238 2.120 0,034
основна причина переїзду - зниження доходів 0,226 0,144 1,570 0,116
основна причина переїзду - безпека 0,273 0,127 2,160 0,031
основна причина переїзду – відсутність перспектив в Україні 0,089 0,148 0,600 0,547
основна причина переїзду - негативні емоції через війну 0,226 0,131 1,720 0,086
основна причина переїзду - необхідність лікування 0,143 0,174 0,820 0,411
основна причина переїзду - почати нове життя за кордоном 0,203 0,166 1,220 0,222
основна причина переїзду - родина наполягала на переїзді 0,321 0,129 2,490 0,013
основна причина переїзду - дочекатися закінчення війни 0,241 0,137 1,760 0,079
основна причина переїзду - можливість отримати соціальну підтримку за кордоном 0,190 0,225 0,840 0,399
основна причина переїзду - уникнути мобілізації 0,708 0,214 3,310 0,001
основна причина переїзду - кращі перспективи роботи за кордоном 0,343 0,272 1,260 0,208
особа скоріше не планувала емігрувати до війни -0,098 0,039 -2,540 0,011
особа скоріше планувала емігрувати ще до війни -0,214 0,054 -3,940 0,000
особа перед війною планувала емігрувати (точно не планувала емігрувати - базова категорія) -0,404 0,117 -3,440 0,001
чоловік/дружина залишалися в Україні поки особа перебувала за кордоном 0,072 0,039 1,830 0,068
батьки залишалися в Україні поки особа перебувала за кордоном 0,074 0,036 2,050 0,040
діти залишалися в Україні поки особа перебувала за кордоном -0,117 0,075 -1,560 0,119
ніхто з родини не залишався в Україні поки особа була за кордоном 0,187 0,103 1,810 0,071
чоловік/дружина повернулися з особою в Україну 0,021 0,067 0,310 0,755
батьки повернулися з особою в Україну -0,010 0,048 -0,210 0,836
діти повернулися з особою в Україну -0,052 0,045 -1,160 0,246
брат або сестра повернулися з особою в Україну -0,101 0,047 -2,120 0,034
інші родичі повернулися з особою в Україну 0,148 0,051 2,900 0,004
друзі повернулися з особою в Україну 0,003 0,046 0,060 0,949
колеги повернулися з особою в Україну 0,075 0,053 1,400 0,162
ніхто не повернувся з особою в Україну -0,076 0,053 -1,420 0,157
людина живе в тому самому місті, що й до війни 0,010 0,042 0,230 0,819
порівняно з життям за кордоном рівень життя особи в Україні значно нижчий -0,173 0,051 -3,360 0,001
порівняно з життям за кордоном рівень життя особи в Україні нижчий -0,075 0,042 -1,790 0,073
порівняно з життям за кордоном рівень життя особи в Україні вищий 0,046 0,048 0,950 0,340
порівняно з життям за кордоном рівень життя особи в Україні значно вищий (такий самий – базова категорія) 0,095 0,099 0,960 0,338
особа після повернення не працює -0,047 0,035 -1,350 0,178
Основні фактори, які вплинули або могли вплинути на рішення особи повернутися (особа могла вибрати лише один фактор)
особа сумувала за родиною 0,111 0,051 2,160 0,030
особа сумувала за друзями -0,173 0,209 -0,830 0,409
особа почувалася самотньою 0,071 0,069 1,020 0,309
особа сумувала за домівкою 0,210 0,051 4.140 0,000
особа відчувала провину за перебування за межами України 0,022 0,163 0,130 0,894
особа почувалася приниженою через те, що жила на субсидії 0,033 0,143 0,230 0,819
особі було складно інтегруватися за кордоном 0,049 0,092 0,530 0,594
перспективи роботи в Україні кращі 0,017 0,088 0,200 0,844
медицина в Україні краща 0,256 0,126 2,030 0,042
особа має у власності будинок або іншу нерухомість 0,050 0,088 0,570 0,571
діти хочуть повернутися в Україну або особа хоче, щоб діти навчалися в Україні 0,149 0,073 2,030 0,043
друзі особи повернулися в Україну -0,152 0,170 -0,900 0,370
людина хоче допомогти з відбудовою України 0,287 0,102 2,830 0,005
безпека в Україні покращилася 0,238 0,072 3,300 0,001
Інші фактори
член сім'ї особи перебуває у війську 0,076 0,053 1,430 0,152
член сім'ї особи демобілізований або перебуває на лікуванні 0,075 0,063 1,190 0,234
члена сім'ї особи було вбито 0,046 0,080 0,570 0,568
члени сім'ї особи не беруть участі у війні 0,076 0,053 1,430 0,153
особа втратила роботу через війну 0,059 0,035 1,660 0,097
особа втратила друга через війну -0,076 0,037 -2,070 0,039
друг особи в армії 0,055 0,051 1,070 0,284
друг особи демобілізований або лікується 0,150 0,049 3,030 0,002
друга особи було вбито -0,079 0,045 -1,750 0,080
друзі особи не беруть участі у війні 0,042 0,072 0,580 0,562

кількість спостережень: 732, Pseudo R2=0,215, Prob>chi2=0,0

жирний шрифт вказує на значущі результати на рівні 5%.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний