Beta

Реформаторів знову поменшало. Ефективність депутатів за результатами 5 сесій

Photo: depositphotos
27 Жовтня 2021
FacebookTwitterTelegram
2620

Протягом 5 сесії депутати доклали більше зусиль до проведення реформ. За п’яту сесію парламент ухвалив більше реформаторських законів, ніж в середньому за попередні сесії. На першому місці опинилися «Слуги народу», які голосували за реформи під час попередніх трьох сесій і продовжили це робити у під час п’ятої (перша сесія тривала лише один день, і під час неї парламент не ухвалював закони).  Група умовних «реформаторів» зменшилася на чотири людини, а «антиреформаторів» – на одну. Докладніше далі. 

У першому півріччі 2021 року Верховна Рада України знову набрала оберти в ухваленні законів, які змінюють «правила гри» в країні. За п’яту сесію* їх було 58, із них 49 реформ, три антиреформи та шість контраверсійних законів, які сумарно отримали 0 балів в оновленому рейтингу «Коефіцієнт корисності депутатів». Для порівняння: у попередні дві сесії депутати ухвалили 25 і 32 реформи, й лише під час «турборежиму» (друга сесія) їх було більше – 72.

За результатами останньої сесії середній рівень підтримки депутатами реформ становить 67%. Цей показник у діапазоні ±1% стабільний весь час роботи парламенту ІХ скликання. 

Методологія

ККД депутатів або Індекс підтримки реформ – це онлайн-інструмент оцінки роботи депутатів у Верховній Раді. Він показує, як кожен депутат підтримує реформування країни.

Перелік реформаторських та антиреформаторських законів та їхні оцінки ми отримуємо від Індексу моніторингу реформ – іншого проєкту «Вокс Україна». 

Як депутат отримує своє місце у рейтингу? Кожен закон експерти оцінюють за шкалою від -5 до +5 відповідно до його очікуваного впливу на українську економіку. Кожен депутат, який проголосував за закон, отримує той бал, який закон отримав від експертів Індексу реформ. Коли депутат голосує за реформи, його сумарний бал підвищується, антиреформи (закони, які отримали негативну оцінку) знижують оцінку депутата.

Отже, депутат отримує найвищий бал (100%), якщо він підтримував реформаторські закони та не голосував за антиреформи. Показник ККД ми подаємо у відсотках, які показують відношення набраних балів депутатів до максимально можливих.

Рейтинг накопичувальний. Це означає, що фінальна оцінка рахується на основі голосувань депутата з дня, коли він прийшов до парламенту. Загальний рейтинг підтримки реформ – це середній бал депутатів за всі сесії.

Зміна в методології: до рейтингу фракцій і груп ми включили також депутатів, які з різних причин припинили каденцію. Наприклад, Олександр Скічко перестав бути депутатом, але ККД, який він заробив, коли голосував за закони, впливає на загальний ККД Слуги народу.

* – До результатів сесії включаються закони, які були підписані президентом у цей період. Тобто деякі закони, які були прийняті наприкінці сесії, але підписані президентом на початку наступної сесії, будуть враховані у наступній сесії. Оскільки перша сесія цієї ради тривала один день, розрахунок ККД ведеться з другої сесії.

Топ-реформатори: ті самі

На рисунку зображені депутати на першому місці у рейтингу. Вони перелічені нижче.

Всі місця з топ-3 рейтингу посіли депутати від Слуги народу. 

Першу сходинку з рейтингом 96% займають стабільні реформатори: Володимир Гевко, Олександр Пасічний, Іван Шинкаренко, Сергій Кальченко, Владлен Неклюдов та Анатолій Костюх. За результатами минулої сесії вони також були на першій сходинці разом із шістьма іншими своїми колегами. 

На рисунку зображені депутати на другому місці у рейтингу. Вони перелічені нижче

Друге місце з невеликим відривом (рейтинг 95%) посідають 10 депутатів (також із СН): Мар’яна Безугла, Сергій Штепа, Максим Заремський, Ганна Лічман, Олег Семінський, Павло Мельник, Олена Мошенець, Богдан Кицак, Максим Павлюк та Роман Соха. 

На рисунку зображені депутати на третьому місці у рейтингу. Вони також перелічені нижче

Рейтинг для третьої позиції (94%) набрали одразу 15 депутатів: Бакумов, Жупанин, Негулевський, Мотовиловець, Михайлюк, Федієнко, Грищук, Зуб, Копитін, Каптєлов, Подгорна, Культенко, Безгін, Любота, Здебський.

Після 4 сесії депутати з другої й третьої сходинок також були в топі рейтингу (крім Люботи та Здебського, які займали 4 сходинку).

Оскільки рейтинг накопичувальний, зрозуміло, що зараз, коли минула майже половина каденції, значно піднятися у рейтингу дуже важко. Проте упасти – можна. Тому лідери рейтингу можуть зберегти свої позиції лише якщо продовжать послідовно працювати над реформами.

Незмінні антиреформатори: ОПЗЖ

На рисунку зображені депутати на останніх трьох місцях у рейтингу. Це Рабінович (88 місце), Столар та Ларін (87), Козак, Льовочкіна, Бойко та Льовочкін - 86 позиція.

Представники фракції ОПЗЖ стабільно знаходяться внизу рейтингу ККД. Їх можна сміливо  назвати найбільшими антиреформаторами. 

У Сергія Ларіна, Вадима Столара та Вадима Рабіновича рейтинг лише 1-2%. Решта їхніх колег не набагато кращі – середня підтримка реформ цією фракцією становить 14,6%.

Рабінович та Ларін, як і минулої сесії, не підтримали жоден реформаторський закон (як, втім, і антиреформаторський). Також за п’яту сесію зовсім не підтримували зміни «правил гри» Юрій Бойко, Сергій Льовочкін, Тарас Козак, Ренат Кузьмін, Юрій Солод, Федір Христенко (ОПЗЖ), Дмитро Шенцев, Олесь Довгий (позафракційні) та Степан Івахів (За майбутнє).

Всіх депутатів з їхніми ККД після кожної сесії, улюбленими напрямками реформ, відвідуваністю та голосуванням за найбільш реформовані напрямки за Індексом реформ можна подивитися на сайті voxukraine.org/ipr.

Підтримка за фракціями: стабільне в СН, зниження у Голосу та ЄС

Лідеркою у підтримці реформ залишається фракція Слуги Народу – середній ККД депутатів фракції близько 84% (рис. 1). Наступна — Довіра (64%), яка обігнала Голос (62%). За результатами минулої сесії Голос випереджав Довіру –  66% проти 62% відповідно.

Рисунок 1. Середній індекс підтримки реформ депутатами фракцій та груп за результатами п’яти сесій

Джерело: власне дослідження

Голос став помітно менше підтримувати реформаторські закони – за 5 сесію середня підтримка реформ депутатами цієї фракції становила лише 53% (рис. 2). А загальний рейтинг у понад 60% йому забезпечило голосування під час попередніх сесій.

Серед депутатів Голосу найбільший загальний ККД має Андрій Осадчук (76%), а найменший – Кіра Рудик (42%).

Цього року у Голосі стався розкол, й у червні частина нардепів створила окреме депутатське об’єднання «Справедливість», до якого входять 11 народних обранців. Підтримка реформ «Справедливістю» в середньому становить 67%, тоді як решта Голосу підтримували реформи в середньому на 60%. Проте в обох частинах Голосу є депутати як із відносно низьким, так і з відносно високим ККД.

Як змінювалася реформаторська активність фракцій з 2019 року? Розглянемо рис. 2.

Рисунок 2. Середній рівень підтримки реформ фракціями за кожну сесію (розглядаються закони лише за окрему сесію, без накопичення)

Рис. 2 показує, що депутати Слуги Народу стабільно підтримували реформи протягом усіх сесій – на рівні 83-85%. 

Підтримка реформ Голосом поступово падала й найбільше знизилася за час 5 сесії.

Довіра останні три сесії підтримувала реформи на рівні 66%-74%, хоча на початку каденції їхні реформаторські зусилля були значно нижчими – 46%. 

Після двох сесій з ККД більше 60% ЄС знизила свою підтримку реформ майже до рівня другої сесії – 46%.

Фракція За майбутнє повернулася до рівня підтримки реформ епохи «турборежиму» – 40% – після провалу до 27-28% протягом 3 і 4 сесій.

Батьківщина залишається другою після ОПЗЖ найменш реформаторською фракцією.  Середній ККД депутатів від цієї політичної сили за 5 сесію – лише 30%. ОПЗЖ у свою чергу протягом 4 та 5 сесій ще більше знизила свою підтримку реформ.

Реформатори: плюс 7, мінус 11. Антиреформатори: плюс 4, мінус 5

Традиційно ми ділимо депутатів за підтримкою реформ на три групи:

  • реформатори – ККД від 100% до 89% включно,
  • помірковані реформатори – від 88,9 до 40% включно,
  • антиреформатори – до 40%.

За 5 сесію число реформаторів зменшилося з 97 до 93. Відповідають за ці зміни «Слуги»: до групи реформаторів увійшов Василь Вірастюк, який став депутатом від округу на Прикарпатті, а 11 депутатів від СН перейшли з групи реформаторів до поміркованих: Тарас Тарасенко, Сергій Гривко, Микола Задорожній, Олена Хоменко, Михайло Ананченко, Олексій Ковальов, Юрій Корявченков, Богдан Торохтій, Анна Пуртова, Дмитро Разумков (формально він був позафракційним, але обирався від СН) та Олександр Скічко. Олександр не працював безпосередньо у 5 сесію, бо став головою ОДА, але деякі закони, за які він голосував, були підписані у відповідний період – докладніше про це читайте у методології.

Натомість 6 депутатів стали активніше підтримувати реформи й перейшли з «поміркованих» до реформаторів: Вадим Галайчук, Максим Дирдін, Юрій Кузбит, Ірина Борзова, Ростислав Тістик та Сергій Колебошин. 

Рисунок 3. Розподіл депутатів за фракціями та рівнями підтримки реформ

Отже, до умовної групи реформаторів входять лише депутати СН (рис. 3).

До групи поміркованих входять Голос (повністю), Довіра (окрім Геннадія Вацака, який є антиреформатором) та ЄС (окрім двох антиреформаторів – Петра Порошенка та Мустафи Джемілєва).  

Кількість антиреформаторів за 5 сесію знизилася на одного, до 88. До антиреформаторів повернулися Волинець та Івченко, хоча минулої сесії вони навпаки – з найнижчої категорії потрапили до поміркованих. Також група антиреформаторів поповнилася позафракційними – Магерою та Аксьоновим. Натомість з антиреформаторів до поміркованих перейшли Чайківський, Юрчишин та Молоток із групи За майбутнє.

Також двоє депутатів, які за результатами минулої сесії були антиреформаторами, припинили свою каденцію – Требушкін та Вакарчук. Останній має схожу зі Скічком ситуацію – Святослав не працював під час четвертої сесії, але закони, за які він голосував, були підписані у той період. Тому за цю сесію він також отримав рейтинг підтримки реформ.

Відповідно поміркованих реформаторів після 5 сесії стало на четверо більше – 244.

Підтримка реформ за напрямками

За середнім ККД серед 20 напрямків реформ у 19 лідирує Слуга Народу (рис. 4). Лише у «енергетичній незалежності» одночасно дві фракції обганяють слуг – Голос і ЄС.

Рисунок 4. Середній рівень підтримки депутатами напрямків реформ протягом п’яти сесій

Примітка: 11 законів входили до кількох категорій одночасно

Як читати графік: число в комірці показує, як депутати певної фракції в середньому підтримували реформи певного напрямку. Дивлячись на рядки, можна побачити, які реформи отримали найбільшу (найменшу) підтримку парламенту. За стовпчиками можна побачити «улюблені» реформи кожної фракції та ті, які вона не підтримувала.

За деяким іншими напрямками депутатські фракції і групи мають майже однаковий із СН рівень індексу підтримки реформ:

  • в «управлінні державним боргом» Голос має 95% проти 96% у «слуг»,
  • єдиний за напрямком «інше в монетарній системі» Закон про фінансовий лізинг найбільше підтримали СН (89%) та Довіра (85%), 
  • створення боргового агентства (напрямок «управління держборгом») СН та Голос підтримали однаково – на 95%, як і закони про заборону суцільних вирубок у Карпатах та безпеку автодоріг (СН – на 90%, Голос – на 85%, напрямок «інше в бізнес середовищі».

Якщо говорити про найбільш неулюблені напрямки у фракцій, то у Голосу це «державна служба» (2 закони) та «конкурентна політика» (3 закони). ЄС теж не підтримувала закони, що стосувалися держслужби, а також не підтримала створення  Боргового агентства для ефективнішого управління держборгом.

Група Довіра найменший середній ККД має в «управлінні державним боргом» – 24%, бо більшість депутатів групи також не підтримали єдиний закон у категорії. Низьку підтримку від фракції отримали податкові реформи та ті, що стосувалися енергетики.

За майбутнє – переважно антиреформаторська група. Більше за інші напрямки депутати цієї політсили підтримували реформи пов’язані з децентралізацією (58% в середньому) та соціальною підтримкою. Переважно підтримали вони й створення боргового агентства (68%), але не підтримали закон про фінансовий лізинг.

Депутати від Батьківщини більшість напрямків підтримують менш ніж на 50%. Трохи краще вони голосували за різні соціальні ініціативи, а найбільше підтримали закони «Про введення заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» та «Про безпеку автомобільних доріг», які ми віднесли до «іншого в бізнес-середовищі».

ОПЗЖ загалом слабко підтримує реформи. Але трохи більше уваги представники фракції звертають на законодавство, яке поліпшує адміністративні послуги та соціальний захист; також вони підтримали зміни у банківському секторі та регулюванні бізнесу.

Нарешті, за допомогою даних голосування за реформи можна побачити, наскільки фракції одностайні у підтримці змін у тих чи інших сферах. Для цього порахуємо коєфіцієнт варіації, який показує, наскільки по-різному депутати однієї фракції підтримують реформи у кожній сфері. Ці коефіцієнти представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Одностайність підтримки реформ депутатами

Висновки

Незважаючи на періодичні повідомлення про «розпад монобільшості» та той факт, що деякі закони правляча партія ухвалює лише за допомогою інших фракцій чи груп, загалом СН залишається найбільш реформаторською та найбільш одностайною фракцією. Підтримка нею реформ залишається стабільно високою. Попри заявлену опозиційність добре підтримують реформи Голос та ЄС (і ми вітаємо те, що незважаючи на політичну боротьбу ці фракції голосують за потрібні для країни зміни). Після 5 сесії на друге місце за підтримкою реформ вийшла Довіра. 

Традиційно слабко підтримують реформи Батьківщина та ОПЗЖ, проте вони все ж голосують за ініціативи, які безпосередньо впливають на життя громадян – наприклад, розширення соціальної підтримки чи поліпшення надання адмінпослуг – адже неголосування за такі закони навряд чи зрозуміють їхні виборці.

Відповідальність виборців, у свою чергу, полягає в тому, щоб цікавитися політикою не раз на п’ять років, ставлячи позначку в бюлетені, а принаймні двічі на рік – коли виходять наші оновлення того, як депутати голосували за реформи. Але краще – щодня, щоб розуміти, чи добре працюють обрані вами представники та призначені ними міністри.

Отже, прочитайте, поширте та спитайте з вашого депутата чи депутатки результати його/її роботи.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний

Що читати далі