Реформи у рік війни: дев’ять сфер, які зазнали найбільших змін у 2022 році

Серед усіх прийнятих з 1 січня 2022 року по 1 січня 2023 року нормативних актів експерти Індексу реформ виокремили 164 найважливіших, які мають великий вплив на економіку і суспільство. Це майже стільки ж, як у 2021 році — тоді ми виокремили 165 таких змін. Серед цьогорічних реформ 159 мають позитивну оцінку, один закон отримав від експертів нуль балів, а ще чотири виявилися антиреформами. У 2022 році було зафіксовано 29 значних реформ, які перетнули позначку 2 бала з діапазону від -5 до +5. Найвищу оцінку експертів — +3 бала — отримали дві з них: закон України про ратифікацію Стамбульської конвенції та рішення європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E) про синхронізацію української енергосистеми з європейською. 

Найбільший прогрес — понад +10 балів за напрямом — ми зафіксували у дев’яти напрямах: регулювання бізнесу, соціальна політика і ринок праці, медицина, фінансова система, правоохоронна і судова системи, державне управління, податкова система, освіта, протидія російській агресії. Далі розглянемо кожну із цих сфер детальніше.

Зміст

• Регулювання бізнесу: 25 реформ. Євроінтеграція
• Соціальна політика і ринок праці: 17 реформ. Осучаснення законодавства
• Правоохоронна і судова системи, антикорупція: 11 реформ
• Медицина: 11 реформ. Продовження медреформи
• Фінансова система: 13 реформ. Розвиток ринків
• Державне управління: 12 реформ
• Податкова система: 12 реформ. Е-резиденти та пільги волонтерам
• Освіта: 8 реформ. Цифровізація та гнучкість
• Протидія російській агресії
• Які зміни відбулись в інших сферах

Регулювання бізнесу: 25 реформ. Євроінтеграція

Найбільше минулорічних реформ стосуються бізнес-середовища — це 25 нормативно-правових актів, переважна більшість яких передбачає дерегуляцію та зближення національного та європейського законодавства. В умовах повномасштабної війни з росією такі зміни є особливо корисними, оскільки спрощують роботу підприємців та експортерів та підтримують товарообіг між Україною та країнами світу. До того ж, в 2022 році Україна приєдналася до низки міжнародних угод у логістичній та митній сфері.

Ратифікація так званого «транспортного безвізу» — Угоди між Україною та ЄС про вантажні перевезення автомобільним транспортом (Випуск 185, +2,5 бали) — дозволить українським перевізникам здійснювати двосторонні та транзитні рейси європейськими країнами без необхідності отримувати спеціальні дозволи та водійські права міжнародного зразка, оскільки Україна та ЄС відтепер визнаватимуть водійські документи один одного. Ще одним важливим кроком в галузі перевезень стала постанова про перехід на європейські габаритно-вагові норми (Випуск 180, +1 бал).

Наступним кроком для спрощення умов торгівлі з країнами Євросоюзу стало приєднання до «митного безвізу» — режиму спільного транзиту, в рамках якого на один транспортний засіб треба мати лише одну декларацію та одну гарантію, які підходитимуть і для експорту, і для імпорту, і для транзиту товарів. При цьому обмін інформацією про всі етапи митної взаємодії відбуватиметься в електронній формі в режимі реального часу. Аби «митний безвіз» став можливий, Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав три закони: про приєднання до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами (Випуск 187, +2 бали), про приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту (Випуск 187, +2 бали), а також закон про внесення змін у Митний кодекс, які узгоджують митні питання та розвиток спільного з ЄС торговельного середовища (Випуск 187, +2 бали).

Не менш важливим євроінтеграційним документом є Угода про спільний авіаційний простір (Випуск 183, +2 бали). Завдяки цій угоді (після узгодження усіх необхідних авіаційних стандартів і правил) українські авіакомпанії отримають право здійснювати складні рейси в межах Євросоюзу (якщо їх початок чи кінець припадає на Україну), а авіакомпанії ЄС зможуть здійснювати внутрішні та складні рейси в Україні. Також у 2022 році Рада ухвалила зміни до Повітряного кодексу України (Випуск 180, +1 бал), якими передбачається, що авіаційні правила розроблятимуться і впроваджуватимуться відповідно до стандартів і рекомендованих практик міжнародних авіаційних організацій та з урахуванням законодавства ЄС у галузі цивільної авіації.

Кількість країн, із якими Україна має зону вільної торгівлі, минулого року збільшилась на одну — до них приєдналась Туреччина, тож наразі Україна має угоди про вільну торгівлю, які охоплюють 45 країн (Росія та Білорусь де-факто вийшли з цих угод). Укладений документ (Випуск 179, +1 бал) сприятиме лібералізації турецького ринку для українських виробників, а відтак зростанню експорту, обміну технологіями тощо.

Ще чотири закони стосуються удосконалення національного законодавства у сфері охорони прав власності, яка є пріоритетною для Євросоюзу. Два документи стосуються охорони прав власності на географічні бренди — продукти, які частково чи повністю виготовляються у певному регіоні, завдяки чому набувають унікальної якості чи смаку. Це — закон про захист географічних брендів (Випуск 189, +1 бал), який встановлює умови надання назвами продуктів харчування правової охорони як географічному зазначенню, та закон про географічні зазначення спиртних напоїв (Випуск 195, +1 бал). Ще два закони регулюють відносини у сфері захисту авторських прав: перший оновлює механізми охорони об’єктів авторського права, а другий — посилює охорону авторських прав та збільшує штрафи за їх порушення (Випуск 195, +1 бал). У минулому році Україна також ухвалила нові, ближчі до європейських, правила реклами тютюнових виробів: відповідний закон (Випуск 177, +1 бал) передбачає нанесення текстового і графічного медичного попередження про шкоду куріння на 65% площі пачки таких виробів, забороняє рекламу електронних сигарет та вейпів, а також їх використання у громадських місцях.

Нарешті, низка реформ мають на меті дерегуляцію та спрощення роботи бізнесу. Це — закон (Випуск 191, +2 бали), який дозволить зменшити кількість пожежних перевірок для підприємств із незначним та середнім ступенем ризику; закон про удосконалення регулювання надрокористування (Випуск 195, +1,5 бали), який спрощує отримання дозволів на цю діяльність та прибирає ті з них, які дублюються; закон, який запроваджує для компаній в галузі видобування перехід на електронне звітування та встановлює вимогу про повне розкриття всіх контрактів цих компаній з урядом (Випуск 177, +1,5 бали); закон (Випуск 194, +1 бал) про вдосконалення видачі дозволів у сфері використання ядерної енергії відповідно до європейського права; закон про скасування обов’язкового погодження Кабінету Міністрів на зміну цільового призначення земельної ділянки розміром до 0,05 га для встановлення вишок мобільних операторів (Випуск 188, +1,5 балів); закон про пришвидшення малої приватизації (Випуск 187, +1 бал), який у військовий час покликаний пришвидшити релокацію підприємств, а після закінчення війни — зменшити бюрократію під час малої приватизації.

Хоча більшість законів у сфері регулювання бізнесу отримали позитивні бали від експертів Індексу, не обійшлося без антиреформ. У 2022 році таких виявилося три. 

Негативно експерти оцінили закони про впровадження митних (Випуск 185, -2 бали) та податкових пільг (Випуск 185, -1,3 бали) для індустріальних парків, які передбачають звільнення їхніх учасників від податку на додану вартість (ПДВ) при імпорті нового устаткування для власного використання; звільнення від податку на прибуток протягом десяти років та надання права місцевій владі встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю. Такі зміни послідовно критикують уже не перший рік, оскільки вони створюють нерівні «правила гри» для українських підприємств, а в умовах повномасштабної війни ще й скорочують надходження до бюджету без будь-якої гарантії позитивного ефекту.

Ще однією спірною новацією є закон про локалізацію у машинобудівній галузі (Випуск 177, -1,5 бали). Закон передбачає, що частка виготовлених національними виробниками компонентів у товарі, який є предметом закупівлі (так званий ступінь локалізації) має збільшуватися від десяти до сорока відсотків упродовж десяти років. Наприклад, автобус, який закуповуватиметься за державні кошти, через десять років має складатися з українських деталей щонайменше на 40%. Занепокоєння експертів і бізнесу викликає те, що реалізація цього закону може порушувати такі основні принципи публічних закупівель як добросовісна конкуренція, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість.

Соціальна політика і ринок праці: 17 реформ. Осучаснення законодавства

Важливою зміною у сфері регулювання ринку праці став закон (Випуск 186, +2 бали), який вперше закріпив у законодавстві поняття «фріланс»: він впроваджує для фрілансерів трудовий договір із нефіксованим робочим часом та захищає можливість таких працівників співпрацювати з кількома роботодавцями одночасно. Водночас для підприємств установлені обмеження — у штаті не можна мати більше 10% таких співробітників, а великим підприємствам (понад 250 співробітників) забороняється залучати фрілансерів. 

Наступний важливий закон — про протидію цькуванню на роботі (Випуск 194, +1 бал). Документ вводить у законодавство поняття «мобінг» (цькування або утиски працівника) та зобов’язує роботодавця убезпечити працівників від нього. Працівник, щодо якого суд встановив факт мобінгу, може звільнитися в будь-який момент та отримати від роботодавця вихідну допомогу у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку. Працівник, який займався цькуванням колег (що має встановити суд), може бути звільнений з ініціативи роботодавця. Посилити захист працівників має також закон (Випуск 184, +0,5 балів), який забороняє у текстах вакансій висувати вимоги за ознаками раси, віку, статі, стану здоров’я, сексуальної орієнтації, релігійних переконань тощо, якщо вони не пов’язані з особливостями виконання роботи. Водночас, якщо певна робота вимагатиме від працівника, наприклад, гарного стану здоров’я чи високого рівня освіти, такі вимоги не вважатимуться дискримінаційними. 

Інший ухвалений закон покликаний спростити для роботодавця звільнення працівника при неможливості забезпечення умов праці через знищення потужностей бізнесу внаслідок бойових дій, а також якщо працівника не було на робочому місці понад чотири місяці і про причини його відсутності нічого не відомо (Випуск 185, +1 бал).

Кілька ухвалених в минулому році змін стосуються військових та ветеранів. Одна з них  (Випуск 190, +2 бали) зобов’язує ставати на військовий облік жінок з медичною або фармацевтичною спеціальністю та придатних до проходження військової служби за станом здоров’я та віком. Жінки, які мають іншу спеціальність, споріднену з відповідною військово-обліковою (перелік яких визначений наказом Міноборони), можуть ставати на військовий облік добровільно. Інший ухвалений закон (Випуск 186, +1,5 балів)  гарантує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовцям та ветеранам війни та покладає відповідальність за це на Міністерство у справах ветеранів. Передбачається, що система переходу з військової кар’єри до цивільного життя включатиме медичну та психологічну реабілітацію, сприяння у перекваліфікації та працевлаштуванні, соціальний захист і підтримку ветеранського підприємництва. До того ж, у листопаді Кабмін ухвалив зміни до Порядку організації соціальної та професійної адаптації ветеранів бойових дій та Порядку використання на це бюджетних коштів. Зміни передбачають створення єдиного механізму соціальної та професійної адаптації колишніх військових та впровадження різних рівнів професійної перепідготовки.

Крім того, в минулому році Рада ухвалила три закони, які стосуються іноземців: президентський закон про надання правових та соціальних гарантій для громадян Польщі (Випуск 187, +1 балів) та спрощення прийому на роботу іноземних фахівців (Випуск 190, +1 бал): скасування норми про мінімальну оплату праці іноземних фахівців у розмірі 5 або 10 мінімальних заробітних плат для отримання дозволу та підвищення вартості дозволу на роботу іноземця.

Ще одним важливим законом для подальшої євроінтеграції є закон про національні меншини (Випуск 195, +1 бал). Цей документ закріплює у законодавстві поняття «національні меншини» та забезпечує їхнім представникам усі громадянські права і свободи, визначені Конституцією України: цивільні, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні. Відтак, усі представники нацменшин мають право на самоідентифікацію, свободу громадських об’єднань, мирних зборів, свободу вираження поглядів і переконань, свободу слова, вираження поглядів, думок і переконань, сповідання певної релігії, а також право на освіту мовою своєї національної меншини та збереження самобутності своєї національної спільноти (для національної меншини росіян встановлені певні обмеження на час воєнного стану та 6 місяців після його закінчення).

Медицина: 11 реформ. Продовження медреформи

У медичній сфері в 2022 році відбулося одинадцять важливих змін. Зокрема, ухвалено три закони, які мають покращити національну систему охорону здоров’я. Це закон про систему громадського здоров’я (Випуск 189, +2 бали). Його норми спрямовані на підвищення ефективності профілактики хвороб серед населення, однак закладений у документі дизайн системи, на думку експертів Індексу, може виявитися неефективним, оскільки замість децентралізації та покладання координації на Центр громадського здоров’я він сконцентрував повноваження у цій сфері в Міністерстві охорони здоров’я. Інший закон (Випуск 185, +2 бали), скасовує застарілий «радянський» поділ медичної допомоги на первинну, вторинну і третинну й натомість запроваджує первинну, спеціалізовану, екстрену, реабілітаційну та паліативну допомогу, що відповідає європейському законодавству. Цікаве нововведення закону полягає у змінах до Цивільного кодексу: відтепер кримінальний правопорушник має компенсувати у держбюджет витрати на лікування потерпілого. 

Ще один ухвалений закон (Випуск 177, +1,5 балів) створює передумови для перетворення державних лікарень на державні некомерційні підприємства (як це було з раніше з комунальними лікарнями), а також врегульовує використання електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Пізніше уряд затвердив відповідну постанову (Випуск 180, +1,5 балів), яка зобов’язує заклади охорони здоров’я усіх форм власності перейти на використання ЕСОЗ упродовж п’яти місяців з дня набрання документом чинності.

Низка ухвалених законів стосуються доступу пацієнтів до ліків. Один із важливих законів (Випуск 184, +2 бали) — про безоплатне надання ліків від рідкісних хвороб у двох випадках: якщо вони не зареєстровані в Україні, але зареєстровані або проходять хоча б другу фазу клінічних досліджень у США, країнах Єврозони, Австралії, Канади, Японії, Великобританії, Ізраїлі або Швейцарії, а також по завершенні клінічного експерименту, в якому пацієнт брав участь і почав приймати такі ліки. Іншими важливими змінами стали закон «Про лікарські засоби» (Випуск 187, +1,5 бали), який імплементує європейські практики та впроваджує єдину термінологію та правила на фармацевтичному ринку, а також закон про заборону лікарям прописувати рецептурні ліки без надання відповідного рецепту, а аптекам — продавати рецептурні ліки, якщо рецепту немає або він прострочений (Випуск 191, +1,5 балів). 

У сфері медицини була і антиреформа — зміни до закону «Про лікарські засоби» (Випуск 189, -1 бал), які позиціонуються як обмеження імпорту ліків з ворожих країн (а саме з росії та білорусі). Здавалося б, закон корисний і необхідний в умовах повномасштабної війни, однак широта його трактування створює проблеми. Фактично заборонити певні ліки можна, якщо виявиться, що хоча б один етап їхнього виробництва або хоча б один підрядник виробника прямо чи опосереднковано пов’язаний з рф та білоруссю. Причому точні критерії заборони або підстави для скасування ліцензії не прописані. За словами експертів, така розмитість не лише створює умови для недобросовісної конкуренції між фармвиробниками, але й може позбавити українських пацієнтів доступу навіть до тих життєво необхідних ліків, які виготовляються у Європі.

Фінансова система: 13 реформ. Розвиток ринків

Минулого року було ухвалено п’ять важливих законів, які стосуються фінансової сфери. Найвище експерти Індексу оцінили закон про фінансові послуги і фінансові компанії (Випуск 179, +2,5 бали). Цей документ продовжує реформу 2020 року, внаслідок якої Національний банк України став регулятором небанківських установ (реформа «спліт»). Закон, серед іншого, істотно полегшує процедуру ліцензування та виходу на ринок для небанківських фінустанов; дозволяє їм додатково до основного виду діяльності займатися іншим, а частину послуг віддавати на аутсорс. Для звичайних споживачів цей закон важливий тим, що відтепер усі небанківські установи будуть зобов’язані, як і банки, повідомляти повну інформацію про свої послуги, а це знизить можливості для махінацій з відсотковими ставками та комісіями та введення клієнтів в оману.

Інша довгоочікувана подія — закон про приєднання державного «Ощадбанку» до загальної системи гарантування вкладів (Випуск 182, +2 бали). Раніше «Ощадбанк» гарантував клієнтам повне повернення суми на депозитах у разі його виведення з ринку. Це збільшувало привабливість цього банку для клієнтів порівняно з іншими, а відтак викривлювало конкуренцію на банківському ринку. Однак тепер «Ощадбанк» приєднається до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та почне сплачувати до нього відрахування. Це дозволить підвищити стійкість Фонду. Клієнти банку, в свою чергу, отримають перехідний період після завершення війни: впродовж нього сума вкладу, яка перевищує граничну для гарантування Фондом, гарантуватиметься державою. При цьому під час війни вклади гарантуються в повному обсязі.

Інші два закони регулюють аудиторську діяльність: один із них встановлює вимоги щодо єдиного електронного формату подання аудиторського звіту за результатами аудиту фінансової звітності (Випуск 192, +1 бал), а інший — врегульовує аудиторську діяльність під час воєнного стану та на період післявоєнного відновлення економіки, а також забороняє діяльність в Україні аудиторів та аудиторських компаній, які пов’язані з росією (Випуск 191, +0,5 балів).

НБУ в минулому році ухвалив низку важливих постанов: спростив доступ нерезидентів до державних цінних паперів України (Випуск 182, +1 бал), зокрема військових облігацій, а також оновив процедури ліцензування та реєстрації надавачів фінансових послуг, зокрема посилив вимоги до ділової репутації таких компаній, аби унеможливити роботу в Україні тих із них, які пов’язані з росією (Випуск 189, +1 бал).

Правоохоронна і судова системи, антикорупція: 11 реформ

Однією з найважливіших і найочікуваніших подій у правозахисній сфері стала ратифікація Стамбульської конвенції (Випуск 185, +3 бали). Хоча головною метою Конвенції є запобігання усім формам гендерно-зумовленого насильства та забезпечення рівності між чоловіками та жінками, а її ратифікація була необхідною для подальшої євроінтеграції, вона постійно відкладалася через відсутність політичної волі попередніх скликань парламенту та протидію консервативних організацій (зокрема, Всеукраїнської ради церков).

Низка змін відбулась і в судовій сфері. Зокрема, Рада ухвалила закон (Випуск 181, +2 бали), який уможливлює передачу справи на розгляд до територіально наближеного суду з дозволу Вищої ради правосуддя або голови Верховного Суду, якщо суд, який мав розглядати таку справу за територіальною підсудністю, не може це зробити з об’єктивних причин (наприклад, через бойові дії, стихійні лиха тощо).

Два закони ухвалено для міжнародного співробітництва у судовій сфері: про приєднання України до Угоди про заснування та Статуту Європейської організації публічного права (Випуск 190, +1 бал), а також про засади співробітництва з Міжнародним кримінальним судом (Випуск 183, +2 бали).

Суперечливі оцінки експертів отримав закон, який мав би стати одним із ключових у судовій реформі. Це зміна порядку відбору кандидатів на посади суддів Конституційного суду України (Випуск 195, 0,5 бала). Експертне середовище відразу виступило з вимогою змінити закон, оскільки він, по-перше, суперечить вимогам міжнародних партнерів, а отже ставить під загрозу євроінтеграцію. По-друге, він відкриває шлях до обрання до КСУ суддів, які діятимуть не в інтересах правосуддя, а в інтересах влади або окремих політиків.

Державне управління: 12 реформ

Сфери державного управління стосуються дванадцять ухвалених у 2022 році реформ. Найважливішою зміною є оновлення закону про офіційну статистику (Випуск 187, +2 балів), який осучаснює законодавство у цій сфері з урахуванням найкращих міжнародних практик: забезпечення рівного доступу користувачів до даних, мінімізації навантаження на респондентів та забезпечення конфіденційності інформації. На основі цього закону дослідники зможуть отримати доступ до мікроданих, коли Держстат розробить відповідні процедури.

Також Рада ухвалила закон про розвиток у громадах мережі місцевої добровільної пожежної охорони — громадських об’єднань, які беруть участь у запобіганні пожежам та їхньому гасінні (Випуск 193, +1,5 балів). Передбачається, що такі заходи знизять навантаження на пожежні служби та скоротять час прибуття на місце пожежі рятувальних підрозділів.

Дві важливі зміни відбулися у сфері надання адміністративних послуг. Це закон про адміністративну процедуру (Випуск 184, +2 бали), який впроваджує єдині правила взаємодії громадян і бізнесу з органами влади, а також процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади. Крім того, Кабінет Міністрів затвердив Порядок декларування та реєстрації місця проживання (Випуск 181, +1,25 бала). Відтепер громадяни можуть задекларувати місце проживання лише за однією адресою, обравши її самостійно, якщо місць проживання два чи більше.

Податкова система: 12 реформ. Е-резиденти та пільги волонтерам

Найвищу оцінку експертів Індексу реформ отримав закон, який запроваджує електронне декларування міжнародних поштових та експрес-відправлень (Випуск 183, +2 бали). Документ також звільняє поштові відправлення для фізосіб вартістю до 150 євро від оподаткування ПДВ та митом.

Два документи стосуються волонтерської діяльності та благодійної допомоги: закон про звільнення від оподаткування коштів, які волонтер збирав на власну картку як благодійну допомогу, за умови його реєстрації у спеціальному реєстрі волонтерів (Випуск 187, +1,5 балів), а також відповідні зміни до Податкового кодексу (Випуск 187, +1 бал).

В 2022 році Рада ухвалила закон, який дозволяє іноземцям отримати статус електронного резидента для ведення бізнесу в Україні (Випуск 191, +1 бал). Цей статус іноземець може отримати дистанційно, після чого (також дистанційно) відкрити рахунок у банку і сплачувати податок 5% від доходів у межах ліміту для фізичної особи підприємця ІІІ групи (Відповідно до Податкового кодексу, такий ліміт становить 1167 мінімальних заробітних плат, або близько 7,8 млн грн в 2023 році). При перевищенні ліміту податок становитиме 15%, але тільки за зовнішні контракти з експортом послуг.

Крім того, Верховна Рада дозволила приватизувати державне та комунальне майно, яке перебуває у податковій заставі, без згоди Податкової, якщо покупець погасить податковий борг за шість календарних місяців з моменту переходу права власності на об’єкт (Випуск 193, +1 бал). 

Освіта: 8 реформ. Цифровізація та гнучкість

Низка важливих змін минулого року стосуються питань освіти. Зокрема, Рада ухвалила закон, який дозволяє повторно здобувати професійну або професійно-технічну освіту безкоштовно, якщо з моменту отримання першої такої освіти пройшло не менше трьох років та за наявності двох років страхового стажу (Випуск 185, +2 балів). Крім того, Кабмін врегулював питання академічної мобільності, що дозволить зараховувати студентам результати навчання в інших ЗВО після повернення до закладу постійного навчання, а науковцям — зберігати посади за основним місцем роботи до двох років.

Три документа стосуються цифровізації в освітній сфері. Зокрема, Рада ухвалила закон про створення Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (Випуск 177, +2 бал), який міститиме реєстри суб’єктів освітньої діяльності, здобувачів освіти, документів про освіту, сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, студентських та учнівських квитків тощо. Крім того, Кабмін затвердив положення про Національну науково-інформаційну систему, яка призначена для управління даними про наукову діяльність українських освітян і науковців (Випуск 189, +1,3 бали). 

Серед інших важливих змін в освітній сфері — закон, який удосконалює управління військовими ЗВО (Випуск 177, +2 бал) та зміни до Митного кодексу, які дозволять державним науковим установам та університетам ввозити обладнання, прилади, витратні матеріали та інше для власної наукової діяльності без сплати мита (Випуск 183, +1 бали).

Протидія російській агресії: 9 реформ

Хоча рішучі кроки для подолання російської загрози всередині країни назріли ще з часу окупації Криму та частин Луганської та Донецької областей, на жаль, лише повномасштабна війна стала реальним поштовхом для їх упровадження. У 2022 році ми зафіксували дев’ять нормативно-правових актів, спрямованих на протидію російській агресії, які будуть чинними навіть після завершення повномасштабної війни або скасування воєнного стану.

Важливим в умовах повномасштабної війни є закон, який встановлює кримінальну відповідальність за пособництво росії, представникам її окупаційних адміністрацій чи збройних формувань (Випуск 183, +1 бали). Відповідно до закону, колабораціонізм каратиметься позбавленням волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років із можливою конфіскацією майна.

Ще два закони стосуються кібербезпеки: закон про захист державних інформаційних ресурсів (Випуск 185, +2 бали) та закон (Випуск 181, +1 бал), який спрощує отримання цифрових доказів під час досудового розслідування, як-от інформації з особистих пристроїв, відеокамер тощо. Крім того, Рада ухвалила закон, який удосконалює механізм протидії рейдерству, зокрема усуває можливість блокування розгляду Мін’юстом скарг на реєстраційні дії та публікації рішення щодо відповідних скарг на офіційному сайті.

Крім того, Верховна Рада у минулому році ухвалила закон, який впроваджує норми Женевської конвенції про захист цивільного населення в умовах війни (Випуск 186, +1 бал); уповноважила Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації на реалізацію державної політики у сфері активної протидії рф у кіберпросторі (Випуск 187, +1 бал).

Аби зменшити російський вплив на суспільне життя та економіку України, Рада ухвалила закони про дозвіл через суд забороняти діяльність партій, які виправдовують або заперечують російську збройну агресію проти України, називають війну «внутрішнім» чи «громадянським конфліктом» або «громадянською війною» (Випуск 183, +2 бали); остаточна заборона російської символіки та громадських організацій, які просувають російську пропаганду (Випуск 184, +0,8 балів); заборона публічного виконання пісень російських артистів, які підтримують російську агресію, а також збільшення квот для українських виконавців на радіо до 40% (Випуск 185, +1,5 балів).

Закон про посилення санкцій, серед іншого, дозволяє стягувати в дохід держави активи підсанкційної особи (Випуск 184, +1 бал).

Які зміни відбулись в інших сферах

Повномасштабне вторгнення стало драйвером змін у будівництві: значна кількість минулорічних реформ у цій сфері є довгостроковою відповіддю на виклики війни. Так, окремий закон відтепер зобов’язує забудовників проєктувати і будувати захисні споруди у кожному будинку, де постійно проживатиме понад 50 людей або тимчасово розміщуватиметься понад сто людей (Випуск 187, +1,25 балів); Кабмін затвердив порядок розробки програм комплексного відновлення територій (Випуск 190, +1,5 бали) та спростив дозвільні та реєстраційні процедури у будівництві під час воєнного стану та впродовж року після його скасування (Випуск 185, +1,8 бали). Також минулого року був ухвалений закон, який впроваджує мінімальні вимоги до енергоефективності будівель (Випуск 186, +1,5 балів).

Євроінтеграційні зміни були ухвалені у сфері сільського господарства – закон, який посилює боротьбу з фальсифікованими пестицидами і агрохімікатами та приводить вимоги у цій сфері у відповідність до міжнародних (Випуск 195, +1,13 балів). Довгоочікуваним для галузі став закон про розвиток систем зрошення (Випуск 183, +1 бал): він створює передумови для розвитку в Україні галузі меліорації, реформу якої профільне Міністерство назвало другою ключовою після земельної.

Важливі зміни відбулися в галузі екології. В 2022 році ухваленням відповідного закону розпочалася реформа управління відходами (Випуск 185, +2 бали). Документ, зокрема, впроваджує аналогічну до європейської ієрархію поводження з відходами (запобігання утворенню, повторне використання, переробка, відновлення, вивезення) та встановлює принцип «забруднювач платить». Крім того, Рада ухвалила закон (Випуск 195, +2 бали) для побудови національної системи управління хімічними речовинами за європейським зразком, який дерегулює сферу виробництва особливо небезпечних хімічних речовин. Ще один ухвалений Радою закон передбачає створення електронної системи та онлайн-мапи, на якій буде видно всі підприємства-забруднювачі та інформацію про них (Випуск 189, +1 бал). Очікується, що ці інструменти дозволять оперативно відстежувати викиди та ухвалювати більш ефективні рішення щодо зменшення промислового забруднення.

Не зупинилися реформи і у цифровізації. Ухвалено чотири закони: про впровадження електронного посвідчення для ветеранів (Випуск 177, +1 бал); про особливості використання хмарних послуг (Випуск 181, +1 бал); євроінтеграційний закон, який дозволяє підприємствам подавати інформацію про кінцевих бенефіціарів без обов’язкового нотаріального посвідчення копій документів (Випуск 189, +1 бал), а також закон, який імплементує норми Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації (Випуск 195, +1 бал). Крім того, у минулому році Кабмін затвердив порядок надання державних послуг через портал «Дія» (Випуск 186, +2 бали), а Міністерство внутрішніх справ підписало наказ для створення Єдиного реєстру зброї, який забезпечить контроль за ліцензуванням та використанням зброї (Випуск 181, +1 бал). 

Однією зі сфер, яка в 2022 році довела свою стійкість, стала енергетика. У 2022 році ця сфера відзначилася вступом України до так званого «енергетичного Євросоюзу» — національна енергосистема об’єдналася з європейською (ENTSO-E) (Випуск 183, +3 бали). Ця подія унеможливлює обмін електроенергією України з рф і білоруссю (а отже і енергетичний шантаж з боку країн-агресорів) а також інтегрує український енергоринок у європейський.

Кілька важливих змін відбулися у сфері культури. Мова перш за все про суперечливий, але необхідний для євроінтеграції закон «Про медіа» (Випуск 195, +2 бали). Документ вперше врегульовує діяльність онлайн-медіа, зокрема, встановлює їхню добровільну реєстрацію. Водночас, на думку критиків закону, він надає надто широкі повноваження регулятору — Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Передбачається, що Рада зможе скасовувати держреєстрацію медіа або навіть забороняти його діяльність за певні правопорушення: надання недостовірної інформації про власників, пропаганду наркотиків або російську пропаганду. До того ж, у минулому році Рада ухвалила закон, який вперше у незалежній Україні впроваджує мету і принципи державної політики у сфері національної та громадянської ідентичності як складової національної безпеки (Випуск 195, +1 бал). Документ впроваджує інтеграцію ветеранів російсько-української війни до викладацької діяльності у сфері громадянської освіти, зокрема національно-патріотичної освіти; формування у суспільстві традицій вшанування пам’яті загиблих захисників і захисниць України.

Оскільки у минулому році Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, влада активізувала процес євроінтеграції — приєдналася до нових міжнародних угод з Євросоюзом, зробила кроки в напрямку гармонізації законодавства з європейським, а також виконала деякі пункти із семи блоків реформ, необхідних для продовження вступу в Євросоюз: затвердила голову Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), а також ухвалила закони про медіа та про національні меншини. Скромний прогрес відбувся навіть у судовій реформі, яка буксувала майже всі попередні роки. З одного боку, маємо значну перемогу — ліквідацію скандального Окружного адмінсуду Києва, з іншого — повну невпевненість щодо нового суду, який має всі ризики повторити долю свого «попередника», та суперечливі зміни до процедури з відбору суддів КСУ, які ЄС уже вимагає переробити.

Робота над ухваленням і впровадженням реформ має прискоритися, адже від неї залежить дуже багато: і обороноздатність країни — через розвиток відкритих та стійких інституцій, і євроінтеграційний рух, і подальше отримання коштів від міжнародних партнерів України. Зокрема, остання підписана кредитна угода між Мінфіном та ЄС на $18 млрд передбачає чотири блоки умов для безвідсоткового надання коштів, серед яких — «Структурні реформи та ефективне врядування» та «Верховенство права». Український народ також вимагає продовження реформ навіть попри війну. Відповідно до жовтневого опитування «Вокс Україна», топ-3 пріоритетних сфер для реформування у 2023 році (окрім оборони, про небезпеку реформ у якій під час війни ми вже писали) для українців — це охорона здоров’я, освітня та судова системи.

За підтримки