Марі Йованович: “Оптимізм примножує сили. Якщо ви вірите в щось, то воно станеться”

«Регіональні медіа відіграють вирішальну роль у донесенні до громадськості інформації щодо зусиль із проведення реформ в Україні» – Посол США Марі Йованович на відкритті Конференції VoxUkraine 2 березня 2017 року.

Доброго ранку і дякую за те, що запросили сьогодні приєднатися до вас.

З початку я б хотіла подякувати Прем’єр-міністру за сформульований ним справді чіткий реформаторський порядок денний. Також хочу подякувати VoxUkraine та Борисові Давиденку – це справді важлива конференція і справді важливе питання: які зміни в житті України принесуть реформи?

Ви всі відіграєте дуже важливу роль у цьому процесі. Гадаю, усі ми зібралися тут сьогодні, бо віримо в те, що регіональні медіа відіграють вирішальну роль у донесенні до громадськості інформації щодо зусиль із проведення реформ. Журналісти – це не лише наглядачі. Ми називаємо їх «четвертою владою» — після виконавчої, законодавчої та судової систем. Томас Джефферсон, знаменитий другий президент Сполучених Штатів, якось сказав, що якби йому довелося вибирати – або уряд [без преси], або пресу [без уряду], він завжди обирав би пресу. Ось наскільки важливою є ваша роль. Ви даєте підстави для прийняття рішень та допомагаєте людям розібратися у складних питаннях та складних етапах розвитку.

Тож, в контексті України це означає, що вам потрібно чітко доносити до громадськості інформацію щодо зусиль із просування реформ.

Говорити про добре і погане. Про плюси і мінуси. Доносити правду.

Дехто з вас знає, що одного разу я вже працювала в Києві з 2001 по 2004 рік. І хочу вам зізнатися, наскільки сильно я вражена змінами, що сталися після 2004 року. Відбулося багато змін. І я бачу їх щодня, гуляючи містом із собакою – бачу мистецтво, бачу неймовірний новий незалежний бізнес, а також – нову сучасну поліцію, що працює заради допомоги людям, а не заради хабарів.

Але найбільші зміни я бачу у самих українцях. Коли я була тут раніше, люди були чудові, вони багато працювали та хотіли, щоб Україна мала прозорий та підзвітний уряд. Але я гадаю, що у 2001-2004 роках вони насправді не дуже вірили в те, що це може статися за їхнього життя. Тож, коли я повернулася сюди близько півроку тому, у серпні 2016 року, я була приємно вражена тим, як змінилися українці – у своїх очікуваннях щодо уряду. Народ очікує на підзвітність, прозорість, результати, і сам готовий працювати заради наближення цих змін. Це надихає мене оптимізмом щодо України.

Коли я повернулася сюди близько півроку тому, у серпні 2016 року, я була приємно вражена тим, як змінилися українці – у своїх очікуваннях щодо уряду. Народ очікує на підзвітність, прозорість, результати, і сам готовий працювати заради наближення цих змін. Це надихає мене оптимізмом щодо України.

Україна завжди мала величезний потенціал, і я бачу, як вона починає його реалізовувати завдяки таким людям, як ви.

І все-таки Україна ще не розкрила його. Люди прагнуть не лише будувати нову Україну, а хочуть жити в кращій Україні вже сьогодні. Це досягається не завжди легко і не завжди так швидко, як хотілось би людям.

Я наведу приклад дуже успішної реформи, що, на мою думку, була дуже складною – це енергетична реформа, а саме встановлення ринкових тарифів на газ. Це рішення було правильним, дуже важким і геть не популярним. Це питання справедливості: чому українці мають платити за газ більше, ніж платять великі компанії, що ймовірно мають політичні зв’язки. Чи правильно, що ті компанії отримують субсидії? Гадаю, що правильна відповідь – «ні». Це питання енергетичної безпеки. Запровадження цього рішення мало велике значення для підвищення енергетичної безпеки України та незалежності від російських газових ресурсів. Це питання добробуту України. Замість того, щоб витрачати 7% ВВП на субсидії на газ для компаній, що мають політичні зв’язки, тепер український уряд збирає податки з цих компаній. І це працює на користь українського народу. Але цього було важко досягти, це було дуже непопулярне рішення, а зима видалася холодною. Я бачу вашу роль у тому, щоб пояснювати всі ці речі. Це зовсім не означає, що людям це подобатиметься. Люди навіть можуть бути не згодні. Але потрібно все роз’яснювати, щоб пересічні українці чули факти, розуміли, чому ухвалюються рішення, а потім складали власну думку стосовно їхньої правильності.

Я наведу ще один приклад складної реформи – це націоналізація ПриватБанку. Це найбільший банк, що коли-небудь було націоналізовано, але це мало статися, інакше банк збанкрутував би. Як вам відомо, він був найбільшим комерційним банком в Україні. Люди тримали там свої заощадження та використовували його для транзакцій – якби замість контрольованої націоналізації його раптово закрили, наслідки для фізичних осіб, а також економіки були б руйнівними. Знову ж таки, це було важке, але правильне рішення. І я гадаю, що за такий крок треба віддати належне уряду. Бо це свого роду реформа, що забезпечує довгостроковий доступ українським споживачам і підприємствам до фінансів і кредитів.

Ще одна важлива реформа, за яку бореться уряд – це децентралізація: переведення прийняття рішень, а також бюджетів і бюджетних рішень на місцевий рівень. Важко уявити, що хтось у Києві матиме краще уявлення про те, яку дорогу потрібно асфальтувати в першу чергу – такі рішення можуть приймати місцеві мешканці. Ці рішення мають прийматися відкрито і демократичним шляхом після обговорення.

Усі ці кроки необхідні, але потрібно багато часу на їхнє впровадження і на те, щоб усі вповні усвідомили їхню цінність. Але такі рішення справді мають довгострокові позитивні наслідки для громадян України. Бо найкращий захист для України – найкращий спосіб захистити ваш суверенітет і захиститися від зовнішньої загрози, такої як російська агресія – це успіхи в проведенні реформ. Процвітаюча демократична держава із західними цінностями – ось найкращий спосіб забезпечити існування України як суверенної і незалежної держави.

Найкращий захист для України – найкращий спосіб захистити ваш суверенітет і захиститися від зовнішньої загрози, такої як російська агресія – це успіхи в проведенні реформ. Процвітаюча демократична держава із західними цінностями – ось найкращий спосіб забезпечити існування України як суверенної і незалежної держави.

Події Майдану і три роки, що минули з того часу, показали, що Україна потребує реформ, і Україна реформується, мабуть, не так швидко і не зовсім у такий спосіб, як люди очікували. Гадаю, що часто пересічні українці – чиясь бабуся, чийсь кращий друг, що не дивиться на політику під таким кутом зору, як всі ви – можуть не розуміти, що відбувається, не розуміти попередніх і поточних рішень. Чи уряд доносить інформацію про реформи, що проводяться? Чи люди чують її? Чи вони насправді її розуміють?

Я звертаюся до всіх, хто тут знаходиться – до українських лідерів думок і авторитетів для української громадськості: інформування та просвіта української громадськості – це ваш обов’язок як громадян України та професіоналів у галузі медіа. Допоможіть людям зрозуміти.

Я хотіла б розповісти про деякі починання, які ми підтримали.

За останні місяці більше 100 000 урядовців подали електронні декларації про майно та доходи, що є справді великим кроком у напрямку прозорості уряду. Я бачу, що дехто налаштований скептично. Спосіб впровадження таких змін також важливий. НАЗК має перевіряти підозрілі випадки. Але нагадаю, що це – процес. І ми пишаємося тим, що змогли надати підтримку низовим ініціативам у питанні ухвалення закону про електронне декларування.

Прозорість справді важлива, як і активні зусилля з протидії корупції, і працюючи в партнерстві з українським урядом, ми також підтримали створення трьох нових антикорупційних органів. Ми підтримуємо зусилля з судової реформи, про яку казав Прем’єр-міністр. Наприклад, ми допомагали з впровадженням нових конкурсних процедур з вибору суддів, включаючи суддів Верховного суду, – наразі цей процес триває.

Також ми продовжуємо співпрацювати з Міністерством внутрішніх справ, допомагаючи йому в створенні, навчанні та екіпіруванні повністю нової поліцейської сили першого реагування. Наразі 12 000 офіцерів патрульної поліції несуть службу в усіх областях України, включаючи Донецьк та Луганськ. Близько 20% цих поліцейських – жінки. Така цифра вперше має місце в Україні, але вона вражає й у світовому масштабі. Я вважаю, що це дуже-дуже важливо.

Це лише перші кроки. Минуло лише три роки. Я знаю, що багато хто вважає, що це великий термін, але в масштабах історії три роки – це недовго, а реформи справді потребують часу.

Ми з нетерпінням чекаємо на майбутнє. Ми пишаємося тим, що можемо підтримувати деякі з реформ на порядку денному, зокрема пенсійну та земельну реформи, приватизацію, створення гідних структур управління для державних підприємств. Це великі структурні зміни. Та оскільки малі програми – також дуже ефективні, ми підтримуємо реформаторів від громадянського суспільства. Ми здійснюємо підтримку з різних питань – чи то освітня реформа, чи реформа охорони здоров’я, чи децентралізація. Ми підтримуємо їх через надання малих грантів. Будь-хто з цієї аудиторії може зайти на наш сайт, і якщо у вас є чудова ідея, можливо, ви бачите, яким чином ви можете співпрацювати з нами і отримати малий грант на втілення вашої ідеї. Я вважаю, що малі гранти роблять великі справи, як зокрема підтримка цієї конференції!

На завершення зазначу, що ми живемо у час змін – не лише в України, а й в усьому світі. Відбуваються політичні та економічні зміни – наразі багато що відбувається, і навколо цього здіймається багато галасу. Проте люди уважно стежать за подіями в Україні. Це важливо для вас, але також і для нас.

Ми живемо у час змін – не лише в України, а й в усьому світі. Відбуваються політичні та економічні зміни – наразі багато що відбувається, і навколо цього здіймається багато галасу. Проте люди уважно стежать за подіями в Україні. Це важливо для вас, але також і для нас.

Я закликаю вас скористатися моментом. Ухвалювати складні рішення заради майбутнього України. Будьте частиною імпульсу її зростання. Закликайте до змін у своїх авторських статтях. Інколи легше бути цинічним. Але згадаймо слова Шимона Переса, які процитував Прем’єр-міністр. А також я процитую свого колишнього керівника, держсекретаря Коліна Пауелла, що завжди казав нам: «Оптимізм примножує сили. Якщо ви вірите в щось, то воно станеться. Якщо ви не вірите, що щось станеться – немає жодних шансів». Тож, я звертаюся до вас: закликайте до змін у своїх колонках, пояснюйте суть змін у своїх статтях, у зрозумілих фактологічних викладах, розповідайте про факти – і хай люди самі вирішують. І, мабуть, найважливіше – завжди вимагайте підзвітності від чиновників та від самих себе.

Так само, як ваша робота полягає в тому, щоб інформувати українську громадськість, моя робота – інформувати мій уряд про те, що тут відбувається. Завтра я попрямую до Вашингтона, щоб розповісти людям про тутешні важливі події. Але я з нетерпінням чекаю на своє повернення за тиждень і на всі ваші майбутні статті про зміни в Україні й те, чому вони важливі, або, можливо, чому вони хибні – залежно від вашої позиції – але я щиро закликаю вас іти й говорити до людей.

Хочу вам подякувати за вашу важливу роль. Хочу вам подякувати за те, що ви тут. І оскільки ми святкуємо третю річницю Майдану, хочу сказати:

Слава Україні!