Аналіз Мереж у Верховній Раді Через Розгляд Законотворчого Співавторства

На рівні груп структура законодавчого співавторства не збігається з формальним поділом парламенту на коаліцію та опозицію. Це свідчить про те, що депутати різних фракцій співпрацюють поза формальними поділами

TASS

Автори:

На рівні груп структура законодавчого співавторства не збігається з формальним поділом парламенту на коаліцію та опозицію. Це свідчить про те, що депутати різних фракцій співпрацюють поза формальними поділами. На нашу думку, це вказує на ситуативний та опортуністичний характер теперішнього українського парламенту. Дані показують, що депутати співпрацюють у межах спонтанних угод (а може, навіть і змов), а не відповідно до формальних поділів на коаліції чи партії. Така кооперація ґрунтується переважно на індивідуальній репутації.

Вступ

Восьме скликання українського парламенту розпочало роботу 27 листопада 2014 року. Зазвичай Рада має 450 депутатів, однак на початку нинішнього скликання 28 місць були вакантними. 50% депутатів обрали за партійними списками, інші 50% — в одномандатних округах.

Депутати теперішнього скликання входять до восьми фракцій або є позафракційними. Хоча 302 депутати з п’яти фракцій утворили коаліцію, дослідження показують, що численні підгрупи депутатів голосували наперекір позиції партій чи коаліції [1, 2]. У цьому дослідженні ми робимо наступний крок і досліджуємо законотворче співавторство українських депутатів.

Є декілька причин, щоб аналізувати законотворче співавторство. По-перше, фракції засвідчують свої символічні союзи, подаючи спільно створені законопроекти. По-друге, 65% депутатів не були членами парламенту за часів попереднього президента. Тому нові депутати можуть не мати достатньо досвіду, щоб розробляти законопроекти самотужки. Це не означає, що всі нові депутати не мають законотворчого досвіду. Чверть представників цієї групи були помічниками депутатів попереднього скликання, інша частина прийшла в парламент з експертного середовища. І все ж навіть нові депутати з досвідом написання текстів законів можуть мати брак досвіду у переговорних процесах та впровадженні міжфракційних проектів. Досвідчені депутати також виграють від співавторства з новими депутатами, оскільки їхні старі зв’язки були втрачені. По-третє, співавторство може вказувати на деякі угоди між депутатами, що існують понад поділами на партії. По-четверте, співавторство свідчить про мережі, що можуть впливати на процес голосування.

Дані

Ми використовуємо дані VoxUkraine про законотворче співавторство у другій сесії Ради восьмого скликання. Співавторство визначається як поява імені одного депутата поруч з іменем іншого депутата в списку авторів закону.

Ви можете дослідити інтерактивну візуалізацію мереж, щоб визначити скупчення депутатів та побачити важливих законодавців у мережі співавторства (рисунок 1) [1]. Ці дані також включають змінні, що характеризують депутатів. Усі змінні описані у таблиці 1.

Таблиця 1. Дані VoxUkraine про співавторство. Змінні, що описують депутатів. Описова статистика

N Середнє значення Стандартне відхилення Мін Макс
Депутати 418
Фракція* 9 46,44 42,58 19 147
Комітет* 26 14,41 9,58 7 33
Коаліція 301 0,77
Ніколи не обирався раніше 266 0,65
Одномандатні округи 195 0,47
Частота відвідування 418 0,77 0,22 0 0,99
Закони, які ініціював депутат 418 8,20 19,59 1 313
Закони, які підтримав депутат** 340 1,41 4,86 0 60
Чоловіки 368 0,88
Вікові групи* 6 69,66 66,32 6 192

*Кількість людей у групі **Лише для тих, хто ініціював принаймні один закон

Рисунок 1. Мережа співавторства Верховної ради VIII

bl-ua

Головною рисою даних є те, що вони включають зв’язки між депутатами (тобто випадки співавторства). Приклад структури даних подано у таблиці 2.

Таблиця 2. Приклад зв’язків між авторами (співавтори Абдулліна О. Р.)

Ім’я 1 Ім’я 2 Частота співавторства
Абдуллін Олександр Рафкатович Павленко Юрій Олексійович 1
Абдуллін Олександр Рафкатович Опанасенко Олександр Валерійович 2
Абдуллін Олександр Рафкатович Кондратюк Олена Костянтинівна 10

Методологія

Ми застосовуємо методологію аналізу соціальних мереж, яка використовує такі поняття, як «вузли» та «зв’язки» (детальніше у попередніх статтях на VoxUkraine).

Вузли

У нашій базі даних 418 депутатів, які в цьому аналізі виступають «вузлами». Депутати пов’язані одне з одним і створюють однопорядкову мережу. Ми виключили з даних Ігоря Єрємеєва, Юрія Тимошенка, Михайла Гвоздьова та Романа Насірова. Вони або стали членами парламенту пізніше, або покинули його раніше з різних причин. Виключення цих депутатів з аналізу не призведе до відхилень у результатах, оскільки частка їхніх зв’язків у загальній кількості становить лише 0,7% (125 зв’язків із 19148).

Зв’язки

397 із 418 депутатів ставали співавторами хоча б один раз. Кожне співавторство є “зв’язком” між двома депутатами. Іноді пара депутатів ставала співавторами більш ніж один раз. Загалом в даних присутні 19148 зв’язків.

Співавторство як співпраця

Ми розглядаємо два типи співпраці між депутатами.

Індивідуальний рівень. Уявіть, що депутат із фракції Х систематично стає співавтором з депутатом із фракції Y. Це вказує на міжособистісну співпрацю, але не обов’язково означає, що фракції Х та Y є союзниками.

Груповий рівень. Дві різні фракції можуть співпрацювати між собою, залучаючи різних депутатів (дехто з них є експертами з економіки, дехто з громадянських прав, дехто з європейської інтеграції), але на особистісному рівні співавторство такої пари депутатів не є обов’язково систематичним. Іншими словами, фракції можуть співпрацювати, але це не означає, що окрема пара депутатів з різних фракцій є союзниками.

Мережеві характеристики

Ми також хочемо дослідити, чи пов’язані характеристики вузла з його позицією в мережі. Позиція вузла визначається на основі чотирьох показників. Це центральність за ступенем (degree-centrality), яка вказує на частоту співавторства (більше значення означає більшу кількість зв’язків з іншими депутатами); центральність за посередництвом (betweenness-centrality), яка описує, наскільки важливим є вузол у тім, що стосується з’єднань з іншими вузлами (більше значення означає, що депутат служить «брокером», який з’єднує інших депутатів, котрі інакше б не взаємодіяли); центральність за близькістю (closeness-centrality), яка показує наскільки легко вузол можуть досягнути інші вузли (більше значення означає, що багато інших депутатів прямо пов’язані з цим депутатом); центральність за власним вектором (eigenvector-centrality), яка пов’язує центральність вузла з важливістю сусідніх вузлів, тобто «вершини мають високу центральність за власним вектором, якщо пов’язані з багатьма іншими вершинами, які в свою чергу пов’язані з багатьма іншими (і так далі)» [2]. Інакше кажучи, депутат переважно співпрацює з тими депутатами, котрі самі схильні співпрацювати з депутатами, що мають численні зв’язки.

Кореляція та порівняння груп

Статистичні зв’язки на індивідуальному рівні буде досліджено за допомогою QAP кореляцій (Quadratic Assignment Procedure). Закономірності на рівні груп буде досліджено шляхом порівняння показників депутатів на агрегованому рівні їхніх фракцій. Будь ласка, зауважте, що ми не досліджуємо двопорядкові мережі, в яких депутати (перший порядок) сполучені з фракціями (другий порядок). Ми досліджуємо лише нашу однопорядкову мережу, в якій характеристики всіх депутатів (вузлів) мають певні значення. Ці значення усереднені за фракціями та обговорюються в тексті.

Результати

Індивідуальний рівень

Характеристики та співавторство

Загалом кореляція між усіма змінними депутатів та процесом співавторства близька до 0. Таким чином, ми робимо висновок, що співавторство на індивідуальному рівні не залежить від соціо-демографічних характеристик, активності депутатів, їхнього типу чи навіть їхньої належності до фракцій.

Характеристики та центральність

Лише частина показників центральності суттєво корелює з деякими змінними.

  • Центральність за ступенем сильно корелює з центральністю за посередництвом (0,69).
  • Центральність за близькістю корелює з частотою відвідування (0,37).
  • Центральність за власним вектором сильно корелює з центральністю за ступенем (0,81) та центральністю за посередництвом (0,44).

Тут ми робимо висновок, що на індивідуальному рівні депутати схильні співпрацювати між собою часто, але не систематично.

Уявіть, що депутати співпрацювали би часто всередині своїх фракцій (або в межах іншої чітко визначеної групи). У такому випадку депутати мали б дуже високу центральність за ступенем, але дуже низьку центральність за посередництвом. Наші результати свідчать, що в українському парламенті відбувається щось інше. Ті депутати, які співпрацюють часто, схильні робити це нерегулярно з різними людьми, не обмежуючись якимось визначеним колом депутатів. Вони також схильні співпрацювати з кимось, хто має кращі зв’язки, що вказує на важливість репутації в мережі.

Ми також з’ясували, що відвідування корелює з центральністю за близькістю. Іншими словами, деякі депутати прямо співпрацюють із багатьма іншими депутатами. Ці депутати з хорошими зв’язками схильні часто відвідувати засідання парламенту. Схоже, щоденна взаємодія на робочому місці є важливою для завоювання репутації та полегшення співпраці між депутатами.

Тут ми рухаємося від кореляції до порівняння агрегованих даних. Таблиця 3 містить середні показники депутатів у розрізі фракцій, до яких вони належать [3].

Таблиця 3. Показники центральності та частка зв’язків депутатів з іншими партіями, в розрізі фракцій

Центральність

за ступенем

Центральність

за посередництвом

Центральність

за власним вектором

Частка зв’язків з іншими фракціями
Батьківщина 39,68 548,14 0,43 71%
Блок Петра Порошенка 22,37 221,30 0,22 57%
Народний фронт 19,48 184,40 0,18 73%
Радикальна партія Олега Ляшка 36,13 413,23 0,40 45%
Позафракційні 18,82 220,83 0,20 77%
Самопоміч 43,13 550,74 0,48 69%
Опозиційний блок 5,50 156,60 0,03 45%
Воля народу 12,42 270,10 0,08 65%
Відродження 10,06 212,15 0,08 82%

Наші дані свідчать про два можливі виміри співпраці між групами. Перший вимір стосується понадфракційних поділів. Деякі депутати схильні співпрацювати більше в межах своєї фракції, тоді як інші депутати схильні переходити ці кордони (відповідно «зв’язуючи» або «наводячи мости»). Інший вимір стосується центральності за власним вектором. Він показує, чи депутати співпрацюють із впливовими депутатами. Ми називаємо це «ефектом репутації». У таблиці 4 всі фракції груповані в розрізі цих двох вимірів.

Таблиця 4. Два виміри співпраці між групами

«Будування мостів» «Зв’язування»
Репутація Самопоміч

Батьківщина

 

Радикальна партія Ляшка
Без впливу репутації Блок Петра Порошенка

Воля народу

Відродження

Позафракційні

Народний фронт

Опозиційний блок

Висновки

Наш аналіз розкриває важливість законотворчого співавторства як джерела співпраці між депутатами. 397 із 418 депутатів ставали співавторами законів принаймні один раз. Однак законотворча співпраця не є ані стабільною, ані структурованою. На індивідуальному рівні більшість депутатів надає перевагу співавторству з іншими депутатами без огляду на їхню формальну приналежність до фракцій чи будь-які інші характеристики. Більшість зв’язків є епізодичними й не повторюються. На рівні груп структура співавторства не збігається з формальним поділом парламенту на коаліцію та опозицію. Це свідчить про те, що депутати різних фракцій співпрацюють поза формальними поділами. На нашу думку, це вказує на ситуативний та опортуністичний характер теперішнього українського парламенту. Дані показують, що депутати співпрацюють у межах спонтанних угод (а може, навіть і змов), а не відповідно до формальних поділів на коаліції чи партії. Така кооперація ґрунтується переважно на індивідуальній репутації.

Примітки

[1] Двоє депутатів вважаються пов’язаними лише тоді, коли вони разом ініціювали принаймні 5 законів

[2] http://igraph.org/r/doc/eigen_centrality.html

[3] Готуючи цю таблицю, ми взяли до уваги лише унікальні зв’язки між парами. Таким чином, ті депутати, які виступали співавторами надзвичайно часто, не завищуватимуть показників

4. Посилання на дані: data


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний