Відтік Мізків Може Принести Україні Несподівані “Бонуси”

«Відтік мізків» – це значною мірою неминучий процес, який може прискоритися, коли Україна вийде на європейські та світові ринки

en.wikipedia.org

Автор:

Уже довгий час український уряд переймається проблемою еміграції найбільш освічених і кваліфікованих фахівців до інших країн. З погляду уряду це втрата для країни, тому що Україна вкладає кошти в освіту тих осіб, які застосовують свої навички та знання деінде. Ця стаття показує, що кваліфікована еміграція має і позитивні сторони, і що покращення ділового клімату в країні, ймовірно, сприятиме вирішенню цієї проблеми разом із багатьма іншими.

Що таке «відтік мізків»?

Таке явище, як «відтік мізків», зазвичай, визначається як еміграція висококваліфікованих кадрів з однієї країни в іншу, дуже часто з менш розвиненої до високорозвиненої країни. «Відтік мізків» може «вивести» людський капітал з країни, перешкоджати його розвитку в майбутньому, знизити податкові надходження та анулювати соціальні інвестиції в освіту.

«Відтік мізків» в Україні

Еміграція кваліфікованих фахівців притаманна не тільки нашій країні, але й іншим пострадянським країнам від Балтії до Росії. Соціальне потрясіння після розвалу Радянського Союзу привело нас в період економічної нестабільності, політичного безладу та демографічної кризи, разом з тим відкрились нові можливості для еміграції. Найбільша хвиля еміграції кадрового потенціалу за часів незалежної України спостерігалась на початку 1990-х, але «відтік» молодих і висококваліфікованих фахівців і досі залишається потенційним викликом для України.

Вік більшості українців, які тимчасово виїжджають з країни або хочуть виїхати на постійне місце проживання в іншу країну, складає від 20 до 49 років. Хоча рівень освіти істотно і не впливає на рішення українців емігрувати,  але ті, в кого кращі вміння, навички та рівень освіти, більш імовірно шукатимуть роботу в Європейському Союзі, ніж в інших топ-країнах світу. За даними Центру міграційної політики в Європейському університетському інституті у Флоренції «в період 1998–2012 років з України  виїхали більше тисячі аспірантів і 200 кандидатів наук». За даними ЮНЕСКО у 2010 році близько 35 000 українських студентів навчались за кордоном. Ще раз наголошу, що хоча рівень освіти істотно не впливає на рішення українців емігрувати, проте більш освічені працівники на противагу менш освіченим схиляються до пошуку роботи в ЄС чи Сполучених Штатах.

Побутує думка, що високо освічені молоді українці залишають країну через економічну кризу і невдоволення політичною ситуацією в країні. Наприклад, історія з інтернет-порталу Vice News розповідає про кількох колишніх молодих активістів Майдану, які або остаточно залишили країну або планують зробити це у світлі складної економічної та політичної ситуації, що склалась в країні.

«Відтік мізків» іде вперед

Хоча на даний момент неможливо визначити кінцевий ефект від «відтоку кадрового потенціалу», еміграція з зони конфлікту на сході України та з інших регіонах країни досить висока, а найближчим часом очікується її збільшення (графік 1).

braindrain11
Джерело: Центр східних досліджень

Судячи з досвіду інших посткомуністичних держав Центральної та Східної Європи, заявлена Україною мета – інтеграція зі спільним ринком ЄС – насправді може прискорити процес «відтоку мізків». Спільна візова політика та можливий вступ до Шенгенської зони істотно сприятимуть спрощенню та здешевленню подорожей і постійному проживанню в ЄС. Наприклад, Литва має найвищий рівень міграції в ЄС – понад 600 000 її громадян працюють за кордоном. Таким чином, кількість литовців, які проживають за кордоном, складає приблизно 40% всієї робочої сили країни, яка складає 1 465 000 осіб. Литовські студенти виїжджають за кордон у пошуках кращих навчальних закладів та кращих можливостей для  кар’єрного зростання. Як наслідок, місцеві компанії часто нарікають, що не в змозі знайти робітників з відповідними навичками та вміннями. Інші посткомуністичні європейські держави, у тому числі й Польща, також стикаються з аналогічними проблемами і запустили низку урядових ініціатив зі збереження високопрофесійного кадрового потенціалу в межах країни і створення сприятливих умов для повернення на батьківщину «цінних кадрів» з-за кордону.

Не все так погано з «відтоком мізків» – «приплив мізків»

Оскільки Україна взяла курс на європейську інтеграцію, цілком імовірно, що спокуса і відносно легкий доступ до Європи сприятимуть ще більшому «експорту висококваліфікованих кадрів» з країни. Тим не менш, експерти зазначають, що еміграція висококваліфікованих кадрів корисна для країни і насправді може надати різні переваги для країн-донорів. Наприклад, грошові перекази з-за кордону (графік 2) часто сприяють росту місцевої економіки, вливаючи готівкові кошти в середовище з низькою продуктивністю або можливостями розвитку. Крім того, дуже часто «експорт висококваліфікованих кадрів» – це вулиця з двостороннім рухом, тобто спочатку студенти та кваліфіковані фахівці залишають країну з метою отримання більш високоякісної освіти та більшого доходу, а потім повертаються до своєї рідної країни з новими ідеями та удосконаленими навичками. Загалом, чим кращі можливості в країні, в якій спостерігається відтік висококваліфікованих кадрів, тим вища ймовірність повернення висококласних фахівців до себе на батьківщину.

braindrain22
Джерело: Центр міграційної політики та Світовий банк

Іншими словами, «відтік мізків» – це більше виклик, ніж очевидний недолік, навіть більше, є ключові шляхи вирішення цієї проблеми для уряду. Наприклад, хоч у короткостроковій перспективі процес реформування і європеїзація можуть прискорити відплив кадрів, та найкращий спосіб повернути кваліфікованих робітників на батьківщину – це поліпшити політичне, економічне та освітнє середовище в країні. Якщо програма українських реформ набере необхідних обертів, особливо у сфері освіти, Україні, ймовірно, вдасться повернути ті кадри, які прагнуть професійного росту.

Нарешті, Україна також зможе успішно перебороти наслідки «експорту кадрів», заохочуючи іноземців отримувати українську освіту, а висококваліфікованих працівників – іммігрувати до країни. Запозичивши радянський досвід навчання іноземних студентів з колишніх країн-союзників СРСР, а також з країн, що розвиваються, Україна приваблює іноземців до своїх вищих навчальних закладів – у 2013 році більш ніж 61 000 іноземних студентів навчались в українських університетах. Більшість з цих студентів приїхали на навчання з колишніх радянських республік, але багато також приїхало з африканських і арабських країн. Покращуючи систему вищої освіти, особливо математичні, технічні та інженерні спеціальності,  уряд може сприяти потоку іноземних студентів в університети України та їх бажанню залишитись в країні після завершення навчання. Расизм та дискримінація іноземних студентів разом з недосконалим імміграційним законодавством, швидше за все, «відлякують» іноземних студентів від проживання в Україні.

В цілому, Україна повинна наголосити на потенційних вигодах кваліфікованої еміграції, вживаючи заходів щодо пом’якшення наслідків цього явища. «Відтік мізків» – це значною мірою неминучий процес, який може прискоритися, коли Україна вийде на європейські та світові ринки. Замість того, щоб приймати рішення, які обмежують трудову еміграцію, вкрай важливо, щоб відповідні політичні заходи щодо «експорту кадрів» залежали від можливостей держави та суспільства забезпечити сприятливі умови для отримання освіти та професійного росту висококваліфікованих фахівців в межах своєї країни. Стабільна та приваблива Україна – це найкраще рішення для мінімізації негативних наслідків відтоку кваліфікованого персоналу та заохочення повернення висококваліфікованих мігрантів з-за кордону, а також залучення кваліфікованих іноземців з інших ринків праці.

Ця стаття була також опублікована на сайті Gazeta.ua

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Мы верим, что у слов есть сила, а идеи имеют определяющее влияние. VoxUkraine объединяет лучших экономистов и помогает им донести идеи до десятков тысяч соотечественников. Контент VoxUkraine бесплатный (и всегда будет бесплатным), мы не продаем рекламу, не занимаемся лоббизмом. Чтобы проводить больше исследований, создавать новые влиятельные проекты и публиковать много качественных статей нам нужны умные люди и деньги. Люди есть! Поддержать VoxUkraine. Вместе мы сделаем больше.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний