Глобальні виклики для ЄС: 5 сценаріїв і реальність

ЄС шукає рішення для подолання глобальних викликів. Як з цим працювати Україні?

Rawpixel/depositphotos

Автор:

Референдум у Великій Британії, прихід до влади Президента Трампа в Америці, міграційна криза та зростання популярності крайньо-правих політичних сил в ЄС. Всі ці чинники «змотивували» лідерів ЄС до пошуку рішень для подолання глобальних викликів, які стали більш, ніж очевидними. Окрім того, агресія Росії неподалік східного кордону ЄС оголила тему безпеки. В Євросоюзі ці проблеми давно обговорюються. Якими може бути їх рішення та як з ними працювати Україні?

Чи відповідають «сценарії» ЄС глобальним викликам?

Наразі в інституціях ЄС обговорюють 5 можливих сценаріїв майбутнього розвитку ЄС, а саме:

Перший – «нічого не змінювати».
Другий – «залишити виключно єдиний ринок».
Третій – «Європа декількох швидкостей».
Четвертий – «робимо менше, але ефективніше».
П’ятий – «робимо більше, але разом (розвиток ідеї Сполучених Штатів Європи)».

Прагматичні європейці навряд чи підуть якимось «чистим» сценарієм. Скоріш за все, вони оберуть комбінацію із декількох варіантів. Хоча очевидний недолік усіх сценаріїв – надмірна технократичність та неповне відображення тих глобальних викликів, які постали перед ЄС.

Для пошуку глобального рішення, необхідно проаналізувати останні економічні прогнози майбутнього розвитку ЄС. Один із таких текстів – це дослідження Центру досліджень європейської політики «Глобальна економіка у 2030 р. Тренди та стратегії для Європи». Так, відповідно до нього на весь світ і Європу в тому числі впливатимуть наступні глобальні тренди:

  1. Населення землі досягне свого піку у 2030 р. і почне спадати. Внаслідок збільшення частки середнього класу в країнах, які розвиваються зростання населення зупиниться.
  2. Проблема доступності природних ресурсів більше не буде такою гострою, якою вона є зараз (зокрема, це стосується попиту на енергоносії). Звичайно, розширення частки середнього класу викличе сплески попиту у певні періоди часу, але в цілому внаслідок зупинки зростання населення, зростаюче використання природних ресурсів також призупиниться.
  3. Глобальна торгівля досягне свого піку і буде надалі інтенсивно розвиватись. Країни, що розвиваються стануть ще більш сильними гравцями в цьому процесі.
  4. Китай як офшорна платформа для виробництва дешевої продукції втратить свою трансконтинентальну роль, оскільки його економіка стане більш зрілою і через зростання вартості робочої сили розміщення виробничих майданчиків із використанням дешевої робочої сили стане не таким привабливим.

На економічній карті світу буде 3 глобальних гравці: Європа, Америка та Китай. Тільки різниця полягатиме в тому, що країни поміняються місцями і Китай займе першу сходинку. Отже, ЄС не втратить роль глобальної економіки, хоч і стане меншим гравцем у порівнянні з конкурентами.

Окремо варто звернути увагу на прогнози стосовно Китаю. Адже незважаючи на те, що країна займе лідерські економічні позиції, у 2030 році вони стикнуться з проблемою подальшого інтенсивного зростання економіки та залучення інвестицій. Однак для забезпечення подальшого зростання Китаю необхідно провести демократичні реформи, які зроблять економіку країни менш залежною від політичних впливів (зокрема, від надмірних політично вмотивованих державних інвестицій, що уповільнюють зростання) та допоможуть створити передумови для зростання інновацій, які є критичними для забезпечення подальшого економічного зростання в сучасних умовах. Наскільки це реально – покаже час.

Європейська демографія – на межі фолу

На розвиток європейської економіки великий вплив матимуть демографічні процеси. З початку 2000х років кількість населення у працездатному віці демонструвала невелике зростання (біля 0,32% на рік), але незабаром (з 2015 року і далі) прогнозується від’ємне зростання, біля – 0,6% на рік. Це матиме негативний вплив на зростання продуктивності праці.

Комбінація цих факторів спричинить слабке економічне зростання в ЄС в осяжному майбутньому. Щорічний темп зростання ВВП ЄС може впасти з 2.6% до 1.5%. Ці тенденції потенційно призведуть до втрати ЄС статусу найбільшого ринку у світі. Єдина можливість для Європи зберегти свою глобальну силу – консолідувати ресурси всіх країн ЄС і говорити єдиним голосом. Окрім того, для Європи критично важливо підтримувати свою глобальну конкурентну перевагу – статус експортера інноваційних готових продуктів та послуг із високою доданою вартістю.

Відтак, відповідно до результатів дослідження головною проблемою ЄС на найближчі 10 років стане різке падіння кількості робочої сили на ринку, що може спричинити значне зменшення економічного зростання ЄС.

Інше дослідження від спеціалізованої аналітичної групи, яка була створена при Європейській раді в 2010 році для дослідження майбутнього Європи –«Проект Європа 2030. Виклики та можливості», теж робить акцент на демографічному спаді, який спричинить значне скорочення ринку праці.

Старіння Європи посилюватиме тиск на системи пенсійного забезпечення, охорони здоров’я та соціальну сферу. Світова частка населення ЄС до 2050 р. зменшиться з 8% до 5,5%. Уже зараз в ЄС на одного працівника припадає 3 пенсіонери. Прогнозується, що до 2050 р. ситуація ще більш погіршиться, оскільки через складні демографічні показники ринку праці в ЄС не вистачатиме 68 млн. працівників.

Так, відповідно до обох досліджень, глобальною проблемою ЄС до 2030 року стане демографічний спад, який може спричинити ланцюгову реакцію інших потрясінь в соціальному та економічному аспектах функціонування економіки ЄС.

Внутрішня та зовнішня (не) безпека

Однак демографічна проблема – не єдиний глобальний виклик ЄС. Наразі перед ЄС постає дуже чітке питання – чи достатньо сьогодні механізмів захисту держав-членів від зовнішніх та внутрішніх загроз? На жаль, задовільної відповіді на це питання сьогодні немає.

З 2008 року навколо ЄС відбувається низка військових конфліктів, які показали неготовність ЄС до швидкого реагування. 2008 р. відбувся грузино-російський конфлікт в Осетії, 2014 р. – військове вторгнення Росії на територію Східної України та окупація Криму, з 2011 року не припиняється військовий конфлікт в Сирії, який спричинив появу великої кількості сирійських біженців в ЄС, а також останнім часом загострюється ситуація на Балканах.

Також Європою прокотилася низка терористичних актів, найбільше з них – у Франції та Німеччині. Найдивніше в цій ситуації те, що смертоносні атаки не потягнули за собою звільнення відповідальних осіб на державному рівні. А це є свідченням того, що безпековими викликами в ЄС не управляють ефективно.

Інша проблема, яка сильно актуалізувалася в столицях ЄС – зростання злочинності. На сьогодні знаходитись в деяких південних містах Франції та околицях Брюсселю просто небезпечно, оскільки є високий ризик бути пограбованим. Такого не було буквально ще 10 років тому.

Відтак, ні ЄС, ні його держави-члени окремо не є достатньо захищеними. Ті безпекові механізми, які існують сьогодні (створення посади Високого представника ЄС з міжнародних питань та безпекової політики, створення комітету з питань політики та безпеки) не є достатніми. Хоча вони були створені для того, щоб ЄС мав сильні повноваження у попередженні конфліктів та в посиленні міжнародної безпеки.

Міжнародна політична криза та політична нестабільність ще більше посилить безпекові ризики. А політична нестабільність асоціюється зі слабкими державами, які не можуть впоратись з політичними викликами. Щоб не стати таким слабким об’єднанням, ЄС повинен розробити абсолютно нові безпекові механізми, які відповідатимуть сучасним реаліям.

Сусіди чи потенційні члени?

Окрім демографічно-соціального та безпекового викликів ЄС необхідно мати більш чітку політику щодо власних сусідів.

У цьому контексті варто відзначити думку Зіга Тюрка, професора університету Любляни (Словенії), колишнього міністра освіти Словенії та члена спеціалізованої групи, яка досліджує майбутнє ЄС. Минулого тижня він відвідав Київ з візитом. За його словами, адаптація законодавства ЄС відповідно до угод про асоціацію, укладеними з Україною, Грузією та Молдовою, – не має сенсу без перспективи членства. «Світло в кінці тунелю» має бути чіткою мотивацією країн-підписантів угоди про асоціацію. Відповідно ЄС має наважитись на те, щоб дати цим країнам перспективу членства. Також він вважає, що для ЄС зараз дуже важливо обрати правильну політику відносин із Великою Британією. Дуже не правильно буде карати її.

Однак, у випадку України сама адаптація національного законодавства до норм ЄС якраз і має бути цим стимулом для нас, оскільки в результаті вона призведе до запровадження європейських стандартів на українських підприємствах та в інших сферах життя та, відповідно, зробить нашу економіку більш конкурентоздатною.

Як ЄС може впоратись з викликами?

Звісно, що всі вище згадані виклики (демографічний, безпековий та питання сусідства) не є катастрофічними і всі вони можуть і повинні бути вирішеними. Проте для цього необхідно прийняти рішучі заходи.

Щодо покращення демографічно-соціальної ситуації Центр досліджень європейської політики пропонує зробити наступні кроки.

Перше – стимулювати зростання людей на ринку праці з використанням новітніх технологій. Що мається на увазі? Зараз необхідно враховувати новітні тенденції на ринку праці, коли люди більш схильні працювати в рамках гнучкого графіку і намагаються тримати в балансі ритм «життя-робота». Особливо це актуально для працевлаштування жінок, яких необхідно більш масово залучати до ринку праці. Також потрібно здійснити зміни в пенсійній системі, яка дасть змогу залучити до ринку праці населення віком 50-70 років.

Проте, цих заходів буде не достатньо, щоб вибудувати баланс на ринку праці ЄС. Наступним важливим кроком має бути розробка нової імміграційної політики.

Друге – включення мігрантів до ринку праці. Для цього необхідно вжити заходів, які дадуть змогу забезпечити висококваліфіковану робочу силу мігрантів пенсією та соціальними гарантіями, запровадити курси для підвищення рівня знань мови, визнання дипломів та наукових ступенів. Для активно залучення талановитих мігрантів до ринку ЄС необхідно розробити окрему міграційну програму на зразок Канади та Австралії.

До слова, напередодні святкування 60-річчя Римського договору Глава Єврокомісії Жан Клод Юнкер почав активно говорити про створення в ЄС 4-го стовпа політики ЄС – так званого соціального компоненту (наразі є 3 стовпи політик ЄС – європейські співтовариства, спільна зовнішня політика та політика безпеки, юстиція та внутрішні справи).

Така пропозиція засвідчує те, що європейські політики почали виокремлювати соціально-демографічну проблему. З’явилося розуміння того, що соціальну політику необхідно змінювати відповідно до сучасних реалій. Наприклад, з’являються нові види бізнесу (UBER), які вимагають більш гнучкого підходу до робочого часу і до працівників. Відтак, лунають пропозиції уніфікувати підходи до встановлення систем соціального захисту працівників на рівні ЄС.

Третє – рекомендації щодо безпекових викликів. Для цього в ЄС запровадити низку нових механізмів в роботі інституцій, які відповідають за безпекову політику.

По-перше, виробити нові юридичні, економічні та політичні інструменти для боротьби із зовнішніми безпековими загрозами, а також розробити більш ефективні заходи для використання політичних та економічних санкцій.

По-друге, переглянути можливості для кращої координації між країнами членами-ЄС і виробити нові механізми для більш ефективної безпекової політики ЄС.

По-третє, посилити процес вирішення конфліктів шляхом створення нових міжнародних груп для обговорень.

По-четверте – залучити найбільш відомих міжнародних експертів з питань безпеки для вироблення нових ідей та конкретний планів з для подолання нових безпекових викликів.

Last but not least – будувати відносини та розробити окремі формати співпраці з країнами, які не є членами ЄС. Норвегії та Швейцарії варто запропонувати можливість увійти до єдиного ринку ЄС. Велику Британію спільний ринок ЄС не цікавить, але вона хоче максимально вільної торгівлі з ЄС.

Туреччина, Балкани, Грузія та Україна потребують більш визначеного статусу щодо їх потенційного членства в ЄС. Окрім цього, ЄС має передбачити змогу для країн не членів ЄС долучатись до деяких політик ЄС. Для прикладу, Британію дуже цікавить співпраця з ЄС в оборонній та безпековій сферах.

Відтак для подальшого існування ЄС вкрай необхідно більше гнучкості. Вийшла Британія – можуть вийти і інші країни з Єврозони. Такими процесами складно управляти. Тому диференціація потрібна для уникнення дезінтеграції в майбутньому.

Що робити Україні у «проблемній» Європі?

Відповідно до прогнозів, ЄС як проект не зникне, хоча зміниться його економічна вага. Тому Україні необхідно врахувати це і максимально диференціювати ринки збуту в міжнародній торгівлі в найближчі 10 років, оскільки споживання в ЄС поступово буде скорочуватись.

Враховуючи, що через 10 років ЄС стикнеться вже більш болюче із соціально-демографічною проблемою і шукатиме нову робочу силу, це може посприяти наданню Україні статусу країни-члена ЄС. Тому щоб не отримати власну проблему з глобальною втратою висококваліфікованої робочої сили, нам вже зараз варто стимулювати розвиток інновацій та ІТ сфери, поступово створювати сучасні центри по виробленню інноваційних продуктів.

Як би це не звучало банально – провести політичні та структурні реформи, як того вимагає Угода про асоціацію. Це стимулюватиме бізнес та інвестиційний клімат, які, в свою чергу «стримуватимуть» масовий міграційний відтік в ЄС, потенційно реальний для України через 10 років.

Тож Україні потрібно активно проводити процес адаптації законодавства, як того вимагає Угода про асоціацію і не чекати перспективи членства в найближчий час. Не це має стимулювати до змін. Стимулом має стати імплементація реформ, які зможуть зробити економіку України більш конкурентоздатною. Для цього поки що є достатньо висококваліфікованої робочої сили. Однак її мобільність буде дуже складно утримувати, якщо в Україні не будуть відбуватись зміни.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний