Вбити дракона: приватизація Укрспирту

Уряд взяв курс на приватизацію Укрспирту і сподівається, що це, як чарівна паличка вирішить величезні проблеми галузі.

Уряд взяв курс на приватизацію Укрспирту і сподівається, що це, як чарівна паличка вирішить величезні проблеми галузі, зокрема наявність величезного тіньового ринку. Крім того, в результаті приватизації спиртового монополіста уряд очікує отримати в бюджет від 200 до 400 млн доларів США. В статті автор проводить дослідження чи дійсно дії уряду здатні вирішити проблеми галузі і скільки, насправді, може коштувати Укрспирт.

В Україні вже давно назріла необхідність реформи спиртової галузі та боротьби з тіньовим ринком. Час від часу, суспільство отримує страшні нагадування про це смертельними отруєннями, які останнім часом нагадують зведення з фронту із щоденними жертвами. Для вирішення проблем галузі Мінагро підготувало законопроект про приватизацію Укрспирту, прийняття якого на переконання міністра Кутового здатне вирішити ці проблеми, а також принести в бюджет від 200 до 400 млн доларів США.

Насправді, дійсно вже давно необхідна приватизація спиртових заводів і повна лібералізація галузі. Але те, як це вирішив здійснювати уряд ризикує стати окозамилюванням, імітацією реформ та консервуванням поточної ситуації. Тому метою даної статті є дати суспільству матеріал для роздумів щодо наступних запитань:

  • Чи є Укрспирт куркою, що несе золоті яйця та стратегічним для України підприємством?
  • Яка ж реальна вартість Укрспирту?
  • Чи вирішить проблеми Укрспирту варіант приватизації, запропонований Мінагро та підтриманий Кабміном?

Чи стратегічний Укрспирт?

u1
Складові ціни горілки

Спирт – це простий у виробництві стандартизований не брендований товар. Виробник товару такого типу зазвичай працює на висококонкурентному ринку з мінімальною рентабельністю і не може мати високих цінників його вартості. Весь надприбуток спиртової галузі в світі забирається державами через податки без головного болю з виробництвом, яке віддано в приватні руки. Державна монополія на виробництво спирту залишилась лише в Україні та Білорусі.

Не зважаючи на наявність в Україні монополії, навіть у нас можна наглядно переконатись, де лежить реальна цінність для держави, проаналізувавши структуру ціни легально виробленої та реалізованої півлітрової пляшки горілки.

З наведеної інфографіки очевидно, що навіть за умов монопольно завищеної ціни спирту, що виробляється Укрспиртом, яка в 2 рази перевищує ринкову, реальні доходи держави лежать зовсім в іншій площині, а саме в податках.

Оцінка ринкової вартості Укрспирту

Для отримання розуміння щодо вартості Укрспирту розглянемо це питання з різних сторін, застосовуючи як прибутковий, так і витратний методи. Деякі дані для аналізу братимуться з виробництва біоетанолу, бо це біржовий товар і по ньому, на відміну від харчового спирту, є багато публічної інформації. Технологічно виробництво харчового спирту та технічного (біоетанолу) не мають суттєвих відмінностей. Там є деяка відмінність на завершальній стадії, але це не має суттєвого впливу на собівартість. Деякі заводи навіть проектуються з можливістю виробництва як харчового, так і технічного продукту.

Для оцінки ми беремо річний обсяг виробництва у розмірі 100 млн літрів, який, з деяким запасом, відповідає розміру легального ринку спирту України. Адже обсяг виробництва Укрспирту в 2015 році складав 94 млн, а в 2016 році відбувається подальше падіння обсягів, яке триває вже багато років.

Витратний метод оцінки

У спиртовому бізнесі вартість нового сучасного виробництва складає близько 0,5 долара США за літр річного випуску. Таким чином, на 100 млн літрів, вартість нових потужностей складатиме орієнтовно 50 млн доларів США.

Наприклад, в Канаді вартість сучасного підприємства по біоетанолу на 200 млн літрів (з персоналом 38 чоловік) склала близько $95 млн.

Прибутковий метод

Розглянемо розрахунок вартості цього бізнесу на прикладі нового сучасного виробництва, де прибуток за рік повністю направляється на дивіденди, а кошти на капітальний ремонт та відтворення поточних потужностей залишаються за рахунок амортизації, яка врахована у розрахунку прибутку.

Обсяг виробництва (млн літрів) 100
Собівартість 1 літру спирту $0,45
Рентабельність монополіста 10%
Прибуток за рік, млн $4,5
Вартість капіталу 10%
Теперішня вартість прибутку від цього бізнесу на постійній основі (Gordon Growth Model), млн $45


Методика розрахунку:

Два показника, а саме рентабельність монополіста та вартість капіталу, поставлено суб’єктивно і це може викликати дискусії. Згідно світової практики, держави, для регулювання монополістів, практикують обмеження рентабельності. При умові ефективної роботи, рентабельність монополіста не має перевищувати нормальний рівень прибутковості, характерний для ринку, як для прикладу це робиться в Європі (посилання 1 та 2). Таким чином, ці показники мають бути більш-менш рівними і тому їх величина не відіграє ніякого значення, так як в процесі повного розрахунку ці дві величини повністю нівелюють одна одну. Тобто, насправді, максимальна вартість компанії близька до рівня її річної виручки.

 

Для собівартості спирту взято максимальну ринкову вартість етанолу за останній рік: $1,7 за галон ≈ $0,45 за літр.

Таким чином, як ми бачимо, поточна ціна Укрспирту, як спиртового бізнесу, близька до 45-50 млн доларів США. Звичайно, що є й інші фактори, які впливають на вартість – з одного боку, це фізичний стан тих заводів, які залишаться у цьому бізнесі. Адже для оцінки ми брали вартість нового сучасного виробництва, а заводи Укрспирту потребують інвестицій в модернізацію. А з іншого боку, решта заводів, які не будуть приватизовані під спиртовий бізнес, можна продавати по залишковій вартості як виробничі площадки під інший бізнес. Але навряд, що ці фактори здатні значно змінити картину. Єдине, що здатне вплинути на вартість, це початок реальної боротьби з тіньовим ринком і збільшення офіційного обсягу спирту в України в 2 – 2,5 рази.

Короткий опис основних положень законопроекту Мінагро

1) Повна лібералізація галузі відкладається на 7 років. Покупцям заводів на цей період надається виключне право на виробництво та реалізацію харчового спирту в межах придбаних потужностей. Тобто на цей період встановлюється приватна олігополія.

2) Заборона інвесторам протягом періоду олігополії підвищувати потужність придбаних заводів. Тобто, з метою нібито соціального захисту трудового колективу та бажанням здихатись максимальної кількості старих та неефективних заводів, інвесторам обмежується їхня конкурентоздатність і можливість виходу на оптимальну найнижчу собівартість продукції шляхом нарощення випуску.

3) Накладаються обмеження на подальше відчуження, у тому числі у випадку банкрутства. Це суттєво ускладнює кредитування, включаючи торгове від постачальників.

Чи вирішить проблеми спиртової галузі цей варіант приватизації?

Розглянемо, як здатен цей варіант вплинути на галузь, а саме вирішити основні проблеми галузі, такі як значний тіньовий ринок та втрата економікою тисяч робочих місць. Детальний опис проблем та шляхи їх вирішення розглядались у попередній статті автора.

Як зазначалось на початку статті, аграрний міністр стверджує, що приватизація сприятиме зменшенню тіньового ринку. Але що поміняється порівняно з поточним моментом, коли легальний випуск падає через високу тінізацію і легальні виробники несуть значні збитки? Чому вони не ведуть боротьбу зараз, якщо мають таку можливість?

От інвестори куплять менше 15 заводів з 85, що з лишком перекриє потреби легального ринку спирту. Решта залишиться у державній власності і їх буде важко позбутись. Тобто вони, як і в поточний момент, разом з контрабандним імпортом продовжать заливати ринок лівим спиртом. То може міністр вважає, що чесні інвестори, які бажають працювати лише легально, повинні в кращих традиціях Дикого Заходу США створювати свої приватні незаконні воєнізовані формування і воювати з бандитами-нелегалами самостійно?

Наочним підтвердженням безпідставності сподівань міністра є ринок іншого підакцизного товару, а саме ринок бензину, який є приватним вже дуже давно. Тим не менше, за умов відсутності належного контролю з боку держави за роздрібним ринком, там так само успішно процвітає і реалізація фальсифікату і масове ухилення від сплати податків.

Також абсолютно не варто чекати напливу інвесторів з бажанням розвитку біоетанольного напрямку. Кукурудзяний біоетанол – це збитковий та тупиковий проект, у якого нема жодних перспектив та майбутнього. Це питання варте окремої статті, але коротко зазначу, що в Україні нема буму з його виробництва, хоча воно демонополізовано ще з 2000 року. В Україні вже давно є приватні біоетанольні заводи. Зокрема, лише в Золотоноші законсервовано з кінця 2000х новий сучасний завод на 100 млн.літрів, який будувався із сподіваннями на державну підтримку. Інвестори не бачать економічної доцільності вкладатись в цю галузь без державних гарантій суттєвих субсидій. Які, очевидно, наша злиденна економіка надати може лише завдяки черговому корупційному рішенню, а не холодному і об’єктивному економічному розрахунку.

Може влада вирішить хоча б соціальну проблему завдяки обтяжливій умові по обмеженню підвищення потужності заводів? Як вже зазначалось вище, для потреб ринку з лишком вистачить менше 15 заводів. А що буде з персоналом решти 70? Тобто стратегічно ця дика заборона нічого не вирішує і лише породжує додаткові проблеми інвесторам збільшуючи собівартість та зменшуючи їх конкурентоздатність.

Також велике запитання викликає вартість, за якою будуть виставлені заводи. Як видно з тексту законопроекту, покупцям гарантується відсутність повної лібералізації ринку протягом 7 років. І, відповідно, є сподівання, що за цей бар’єр вони погодяться сплатити значні кошти.

Для зручності розрахунків розглянемо умовну ситуацію, якщо стартова ціна для виробників харчового спирту буде на 7 млн доларів США перевищувати чисту ринкову вартість бізнесу. Ми навіть проігноруємо той факт, що заводи не є сучасними, потребують інвестицій, а також наявність додаткових обмежень.

Вартість ліцензій (перевищення ринкової вартості бізнесу), млн $7
Вартість ліцензій в перерахунку на 1 рік, млн* $1
Зростання собівартості 1 літра (на 100 млн літрів в рік) $0,01

*Враховуючи те, що за ліцензію потрібно буде заплатити відразу, а окуповуватись це буде 7 років, то насправді собівартість ще й виросте на вартість капіталу. Щоб уникнути дискусій щодо розміру цієї ставки, вплив на собівартість консервативно розраховано без цього ефекту.

Виходячи з вищенаведеного, давайте глянемо, як вплине на інвестора бажання отримати урядом $200 млн від продажу напрямку харчового спирту, який є ключовим у діяльності Укрспирту. За таких умов вартість ліцензій складе не менше $150 млн, і, відповідно, планове зростання собівартості більш ніж на $0,2 на літр. Очевидно, що за ринкової вартості етанолу в $0,45 таке збільшення собівартості робить український бізнес неконкурентоздатним. Адже не потрібно забувати, що Україна є частиною світової економіки. І не можна приймати такі рішення щодо ліцензування, не проводячи аналіз, чи є такі суттєві платежі у наших сусідів. Бо інвестор буде порівнювати купівлю заводів на приватизації з, наприклад, виробництвом горілки в Молдові і завезенням вже готового горілчаного продукту, який буде більш конкурентоздатним за рахунок ціни.

Якщо ж ми ще врахуємо відсутність державної боротьби з тіньовим сектором, ризики інвестування в Україну, поганий технічний стан спиртових заводів, які виставляються на приватизацію, то бажання уряду суттєво заробити на цій приватизації може призвести до повного і остаточного знищення галузі. Або, як варіант, зірвати приватизацію та реформування галузі, що також у кінцевому рахунку веде до її знищення.

Висновки

Підсумовуючи аналіз, проведений у статті, хочу підкреслити основні моменти. І суспільству і уряду потрібно зрозуміти, що спиртовий бізнес не має жодної стратегічності, є низькодохідним та знаходиться у висококонкурентному середовищі. Він не є куркою, що несе золоті яйця і реальну користь може принести суспільству лише у випадку повної та безумовної лібералізації галузі, що дозволить виробляти різноманітний високоякісний продукт з найнижчою собівартістю, що покращить конкурентоздатність виробників кінцевого алкогольного продукту як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Натомість уряду потрібно зайнятись вирішенням реальних проблем галузі, таких, як відсутність альтернативного працевлаштування працівників неефективних державних заводів та величезний тіньовий ринок, через який держава втрачає до 60 млн доларів щомісячно. Не можна відкладати вирішення цих дуже важливих проблем на потім, створюючи ілюзії, що ці проблеми вирішаться самі по собі в результаті неефективної приватизації.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Мы верим, что у слов есть сила, а идеи имеют определяющее влияние. VoxUkraine объединяет лучших экономистов и помогает им донести идеи до десятков тысяч соотечественников. Контент VoxUkraine бесплатный (и всегда будет бесплатным), мы не продаем рекламу, не занимаемся лоббизмом. Чтобы проводить больше исследований, создавать новые влиятельные проекты и публиковать много качественных статей нам нужны умные люди и деньги. Люди есть! Поддержать VoxUkraine. Вместе мы сделаем больше.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний