У 262 випуску Індексу реформ експерти зафіксували чергову антиреформу. Це закон, який забороняє державі відчужувати у власника майно, якщо воно було придбано понад 10 років тому. Експерти оцінили таке рішення в -1 бал, і це друга антиреформа з початку 2025 р.
Водночас експерти позитивно оцінили зусилля уряду, спрямовані на дерегуляцію бізнесу (+2 бали), та закон про ринок автопослуг, який наближає українське законодавство до єдиних правил ЄС (+1 бал). Загалом за період із 7 по 20 квітня зафіксували 5 реформ. Значення індексу — 0,6 бала. У попередньому випуску значення Індексу було 0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Закон про захист прав добросовісного набувача, -1 бал
Новий закон встановлює, що якщо з моменту приватизації нерухомості або землі минуло понад 10 років, держава чи громада вже не зможуть її повернути навіть якщо передача була незаконною. Це стосується лісів, берегів річок і озер та інших природних ділянок.
Винятком з правила стали лише об’єкти критичної інфраструктури, стратегічні об’єкти (оборонні підприємства, енергетичні об’єкти тощо), землі оборони, природно-заповідний фонд, гідротехнічні споруди (дамби, канали і т.д.) та пам’ятки культурної спадщини, які не підлягали приватизації.
Водночас закон дає право державі чи громаді подати позов до суду про відчуження майна до закінчення 10-річного терміну. Для цього позивач має внести на депозит суду ринкову вартість майна. Інакше кажучи, держава зобов’язана мати змогу заплатити ринкову компенсацію за майно, якщо виграє суд про його повернення.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментар експерта
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Transparency International Ukraine негативно оцінює Закон 4292-ІХ. Насамперед він обмежує можливості держави та громад повернути майно, яке протиправно вибуло з їхньої власності, якщо з моменту його продажу добросовісному набувачу минуло 10 років.
Окрім цього, закон змінює підходи до початку перебігу позовної давності у спорах щодо витребування майна. Якщо раніше позовна давність (строк, коли можна подати позов до суду) починалася з моменту, коли держава дізнається (усвідомлює) про те, що майно вибуло з її власності неправомірно, то тепер закон встановлює початок перебігу позовної давності з дати передачі майна добросовісному набувачу або державної реєстрації права власності за ним. На практиці це скоротить час, коли держава або територіальна громада можуть повернути своє майно, до 3 років замість 10.
За загальним правилом (згідно з Цивільним кодексом) початок перебігу строку для звернення до суду починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Закон змінює цей підхід і встановлює початок відліку позовної давності для вимог про повернення майна з дати його передачі добросовісному набувачу або державної реєстрації права власності за ним.
Наприклад, якщо майно було зареєстровано за добросовісним набувачем у січні 2020 року, а громада дізналася про незаконне відчуження цього майна у лютому 2023 року, позовна давність для вимоги його повернення у комунальну власність спливла. Важливо, що в такому випадку громада все ще може звернутися до суду (за законом – до січня 2030 року), але буде достатньо заяви від відповідача (добросовісного набувача) про сплив позовної давності, щоб суд відмовив у задоволенні позову без фактичного розгляду справи. Тому фактично в громади або держави буде не 10 років, а 3 роки (протягом строку позовної давності), щоб мати реальні шанси повернути майно через суд.
У випадку ж повернення майна держава чи громада будуть змушені компенсувати вартість майна новому власнику (а у випадку звернення до суду — вносити кошти на депозитний рахунок суду), а лише потім вирішувати спір з винною особою. Це додатковий фінансовий тягар, який може бути особливо відчутним для місцевих бюджетів.
Наостанок, норми законопроєкту з обмеження строку повернення майна є ретроспективними, а це суперечить принципу незворотності дії закону в часі, що гарантується Конституцією».
Дерегулювання бізнесу у сферах охорони здоров’я, санітарного контролю, агросекторі, космічній галузі +1,25 бала
У квітні 2025 р. уряд ухвалив рішення скасувати понад 200 застарілих регуляторних документів. Під дію реформи потрапила значна частина застарілих дозволів, висновків погоджень у галузі охорони здоров’я, агросекторі, у сфері довкілля, охорони праці, торгівлі, пожежної безпеки, транспорту, космічній сфері тощо.
Так, в рамках реформи скасували дозволи на продаж продукції за межами закладів (стосується перш за все виїзної чи виносної торгівлі харчовими продуктами), на відкриття перукарень після ремонту, на будівництво оздоровчих закладів та на заїзд гостей до них, погодження на зміну профіля підприємства, погодження використання пічного опалення в сільських ігрових залах тощо. А також деякі сумнівні дозволи, як-от рішення про наявність у особи цілительських здібностей.
Найбільші зміни торкнулися медичної сфери та санітарного контролю: в цих галузях скасували 150 регуляцій.
Коментар експертки
Ганна Башняк, керівниця сектору «Регуляторна політика» BRDO
«Скасування понад 200 застарілих інструментів — рішучий крок Уряду, який, за нашими оцінками, дозволить бізнесу заощаджувати понад 600 млн грн щороку — замість витрат на бюрократію підприємці зможуть інвестувати в розвиток.
Ці рішення стали результатом роботи урядової Міжвідомчої робочої групи з дерегуляції (до неї увійшли представники міністерств економіки, цифрової трансформації, довкілля, юстиції, фінансів, Державної регуляторної служби), до діяльності якої долучилися представники українських аналітичних центрів, зокрема й експерти BRDO. МРГ системно аналізує чинні регулювання та надає пропозиції та рекомендації про їхнє скасування, зміну або збереження. Мета — зменшити адміністративний тиск, зокрема у сфері охорони здоров’я, сільському господарстві, будівництві, культурі, освіті, науці, енергетиці тощо. За час своєї роботи МРГ переглянула 1323 інструменти державного регулювання. Третину з них (456) рекомендовано скасувати, понад 300 вже скасовано.
Уряд також підтримав законопроєкт про скасування ще 63 регуляторних інструментів, економічний ефект від яких оцінюється у 400 млн грн — тепер чекаємо на підтримку Парламенту.
Ми позитивно оцінюємо ці кроки Уряду, оскільки вони створюють прозоріші правила гри для бізнесу та стимулюють розвиток підприємництва».
Закон про ринок автопослуг, +1 бал
Закон 4337-ІХ встановлює єдині стандарти для перевізників, які здійснюють міжнародні вантажні перевезення, пасажирські перевезення та перевезення небезпечних вантажів. Зокрема, він запроваджує перелік критеріїв, яким має відповідати перевізник аби отримати ліцензію.
Для цього перевізник повинен підтвердити свою бездоганну ділову репутацію, відсутність серйозних порушень законодавства, зокрема у сфері безпеки на транспорті, дорожнього руху, податкового та трудового законодавства. По-друге, компанії мають підтвердити фінансову спроможність. Це можна підтвердити фінансовою звітністю, наявністю банківської гарантії чи договору страхування відповідальності перед пасажирами. Нарешті, менеджер з перевезень повинен мати кваліфікацію для надання логістичних послуг, підтверджену сертифікатом. Сертифікат видаватимуть на 10 років за результатами іспиту, порядок складання якого має розробити Кабмін
Окрім того, закон передбачає запуск Єдиного комплексу інформаційних систем безпеки автомобільного транспорту (ЄКІС). Це система, яка автоматично збиратиме інформацію про перевізників (наявність ліцензій, інформація про правопорушення, судові рішення), транспортні засоби та менеджерів.
Коментар експертки
Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця ІЕД
«Це важливий закон, який частково імплементує Регламент (ЄС) №1071/2009, як того вимагає Угода про асоціацію (ст. 367). Регламент встановлює однакові правила доступу до ринку перевезень для всіх компаній у ЄС. Оскільки ми прагнемо стати частиною цієї системи — маємо грати за тими ж правилами.
Однак є окремі нюанси. Зокрема, у висновку Комітету ВРУ з питань інтеграції до ЄС прямо зазначено: “закон не в повній мірі відповідає Регламенту ЄС, зокрема — в частині визначення “доброї репутації”.
У ЄС втрата репутації — це гнучка система, яка враховує частоту, тяжкість і загальний контекст порушень. У Європейському Союзі використовують бальну систему оцінки репутації, а рішення про надання ліцензії базується на аналізі ризиків. Натомість в українському законі передбачено суто формальний перелік підстав, за наявності яких репутація вважається втраченою.
Щоб усунути цей недолік, варто запровадити в законі систему класифікації порушень: тяжкі, середні, незначні; передбачити накопичення балів або ризикових індикаторів та надати органам ліцензування дискреційні повноваження — враховувати загальну поведінку перевізника, а не лише формальні критерії».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | +1,0 |
| Штатні посади керівників та фахівців з кібербезпеки введуть в державних органах та об’єктах критичної інфраструктури | +1,0 |
| Державні фінанси | +1,3 |
| Порядок державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення | +1,25 |
| Монетарна політика | 0,0 |
| Бізнес середовище | +1,2 |
| Закон про посилення захисту прав добросовісного набувача | -1,0 |
| Новий закон про ринок автопослуг |
+1,0 |
| Закон «Про хміль та хмелепродукти» |
+1,0 |
| Енергетика | 0,0 |
| Людський капітал | 0,0 |
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
