Михайло Соколов: З Наявним Рівнем Фіскального Навантаження не Варто Мріяти про Економічне Зростання

Рецензія є відповіддю на статтю Податкова Реформа — Підсумок Дискусії, написану Павлом Кухтою, членом Редколегії iМоРе

Автор:

Запропонований Мінфіном підхід – це не просто відмова від реформи, це консервація ситуації і навіть відкат назад до “азаровщині”. Однак позиція багатьох громадських організацій, бізнес асоціацій та незалежних експертів, що вимагають знизити податки, скасувати обтяжливу для бізнесу систему грошового забезпечення зобов’язань з ПДВ (ПДВ-рахунки), “не чіпати” спрощену систему оподаткування, яка давно перетворилася у внутрішній офшор, є іншою крайністю.

Стаття Павла Кухти, без сумніву, є одним з найкращих, об’єктивних і повних оглядів ідей, які могли б і повинні були лягти в основу реформи національної системи оподаткування. Автор виходить з необхідності розробки збалансованого підходу, що дозволяє стимулювати зростання національної економіки та забезпечити необхідний рівень держвидатків. На жаль, такий підхід є рідкістю в наші дні.

Так, представники Міністерства фінансів України, як випливає з опублікованої на сайті Мінфіну презентації, фактично відмовилися від рішення задачі стимулювання економічного зростання, зосередившись на фіскальній консолідації, метою якої є виключно підвищення доходів держбюджету. Зазначимо, що це відбувається в умовах, коли рівень перерозподілу через бюджет досягнув занадто високого рівня для країни, що розвивається. Державні витрати становлять близько 50-54% ВВП, і тепер Мінфін намагається “закрити їх доходами” – з таким рівнем фіскального навантаження не варто і мріяти про економічне зростання, і це без урахування інших факторів, що негативно впливають на бізнес клімат: гібридної війни, слабкої судової системи, низького рівня захисту прав власності, все ще високих бюрократичних бар’єрів, корупції, прямого адміністративного втручання уряду в роботу ринків (загрози запровадження експортних квот, встановлення мінімальних закупівельних і максимальних відпускних цін), політичної нестабільності.

Фактично, запропонований Мінфіном підхід це не просто відмова від реформи, це консервація ситуації і навіть відкат назад до “азаровщині”. Чого варта пропозиція приймати до розгляду позови платників податків про неправомірність нарахування їм додаткових податкових зобов’язань, тільки за умови надання банківської гарантії на їх погашення у разі програшу? Фактично це позбавлення права на захист у суді, бо варто ГФС донарахованих чималу суму, щоб платник податків не зміг отримати банківську гарантію, і заперечити таке рішення, незалежно від ступеня його несправедливості, буде неможливо. Також Мінфін нічого не запропонував для вирішення проблеми неповного і несвоєчасного відшкодування ПДВ, хоча саме вона є основною перешкодою для нарощування експорту. Не запропоновано і якогось задовільного вирішення проблеми надмірного податкового навантаження на фонд оплати праці.

Іншою крайністю є позиція багатьох громадських організацій, бізнес асоціацій та незалежних експертів, що вимагають знизити податки, скасувати обтяжливу для бізнесу систему грошового забезпечення зобов’язань з ПДВ (ПДВ-рахунки), “не чіпати” спрощену систему оподаткування, яка давно перетворилася у внутрішній офшор. Хоча автор і підтримує ідею об’єднання ЄСВ і ПДФО, але залишає за рамками розгляду два важливих аспекти.

Перший, це те, що поділ ПДФО та ЄСВ давно перетворилося на фікцію. Так, незважаючи на формальні положення букви закону, ЄСВ давно перетворився на податок, бо розмір майбутніх пенсії тих, хто його сьогодні платить залежить не від суми здійснених платежів, а від політичних рішень, які будуть прийняті через 10-20 років. У свою чергу виплата пенсій нинішнім пенсіонерам давно здійснюється не тільки за рахунок ЄСВ, а й інших податків.

Другий, це те, що об’єднання ЄСВ та ПДФО дозволить спростити податкову систему і скоротити часові витрати на адміністрування та вирівняти податкове навантаження на одержувачів високих і низьких доходів, зараз податкове навантаження на ФОП по суті носить регресивний характер, що є очевидним нонсенсом.

Об’єднання ЄСВ та ПДФО є всього лише визнанням існуючого стану справ, але таке визнання тягне за собою кардинальну пенсійну реформу в рамках якої держава виплачуватиме тільки соціальну пенсію, свого роду допомогу по бідності для пенсіонерів, а все інше справа приватних пенсійних фондів або самостійних накопичень, незалежних від держави. На жаль, для складних проблем не існує простих рішень. Розвал державної машини настільки ж, якщо не більше, згубний для бізнесу та суспільства, як і її розростання і супутнє цьому збільшення фіскального і бюрократичного тягаря. Тому зусилля з пошуку оптимального шляху здійснення реформ, основаного на розширенні податкової бази, зниженні і вирівнюванні рівня податкового навантаження і кардинальної (!) реформи держвидатків (зниженні їх рівня), так важливі для перетворення України з “fail state” в сучасну державу. Шкода, що вирішенням цієї проблеми стурбоване лише вузьке коло експертів, а уряд просто втрачає час, намагаючись глушити симптоми, але не лікувати саму хворобу.

Тиждень Податкової Реформи

Податкова Реформа — Підсумок Дискусії (Павло Кухта, член Редколегії iМоРе)

Відкритий Лист до експертного співтовариства та Міністерства Фінансів України від Групи Економістів VoxUkraine

Модернізація Податку на Прибуток Стане Драйвером Зростання Економіки (Анатолій Амелін, венчурний інвестор, засновник аналітичного центру «Amelin Strategy»)

Павло Себастьянович: Середній і Малий Бізнес Витіснений з Легального Поля Високими Ставками Податків (Павло Себастьянович, Громадянська платформа «Нова Країна»)

Олег Гетьман: Упущений Один Досить Важливий Момент у Реформуванні ПДВ (Олег Гетьман, економіст, експерт групи Податкова реформа, Реанімаційного пакету реформ)

Володимир Дубровський: 1-2% Додаткових Доходів в Результаті Тиску на Спрощене Оподаткування — це Нереалістичні Цифри (Володимир Дубровський, експерт реанімаційному пакету реформ)

Сергій Кривошеєв: Малий Бізнес не Отримує Податкових Субсидій чи Преференцій (Сергій Кривошеєв, співкоординатор групи «Економіка і підприємництво» Громадянської платформи «Нова Країна»)

Тетяна Прокопчук: Бізнес Вважає, що Необхідно Спростити Процес Адміністрування податків (Тетяна Прокопчук, Віце-президент з питань стратегічного розвитку Американської торговельної палати в Україні)

Роберт Конрад: Податкова Реформа — це не Просто Зміна Законодавства (Роберт Конрад, Дюкський університет)

Анна Дерев’янко: В Нинішній Ситуації «Косметичні» Зміни не Допоможуть (Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації)

Україні Потрібна Радикальна, але Розсудлива Податкова Реформа (Андерс Ослунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради США у Вашингтоні і автор книги «Україна: Що пішло не так і як це виправити»)

Олексій Геращенко: Міністерство Фінансів Готує Свої Пропозиції Практично в Закритому Режимі (Олексій Геращенко, економіст, підприємець, викладач фінансів kmbs)

Роман Жарко: Основна Проблема Української Податкової Системи — Практика Використання Фіскального Механізму Досягнення Запланованого Обсягу Податкових Надходжень (Роман Жарко, к.е.н., Менеджер з оподаткування Baker Tilly)

Податкова Реформа в Україні або Як Досягнути Неможливого (Володимир Дубровський, експерт Реанімаційного пакету реформ)

Податкова Реформа Крізь Призму Макроекономічної Стабільності: Погляд НБУ (Дмитро Сологуб, заступник голови Національного банку, Сергій Ніколайчук, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ)

Податкова Реформа Визначить Майбутнє України (Павло Себастьянович, координатор групи «Податки» ГП «Нова Країна»)

Макроекономічні Наслідки Податкової Реформи (Юрій Городніченко, Каліфорнійський університет в Берклі, співзасновник та член Редколегії VoxUkraine)

Податкова Реформа Грузії: Урок для України (Олена Білан, головний економіст Dragon Capital, член редакційної колегії VoxUkraine)


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний