Соціальний стрес: наслідки і уроки карантину

Спробуємо розібратися, хто в Україні найбільш схильний до страхів, чому і як можна допомогти цим людям.

depositphotos / bascuas2

Автор:

Пандемія COVID-19 і пов’язані з нею карантинні обмеження стали серйозним викликом для людей. Одним із важливих соціальних і психологічних наслідків є стрес і наростання страхів – з одного боку, за життя і здоров’я, а з іншого – за економічне благополуччя. Наше дослідження показує, що страх захворіти вже у квітні був значно нижчим, ніж у січні-березні. У вересні страх втратити роботу перевищував страх захворіти на коронавірус. Спробуємо розібратися, хто в Україні найбільш схильний до страхів, чому і як можна допомогти цим людям. 

Для дослідження страхів населення країни ми використовуємо дані восьми хвиль  соціологічного опитування Gradus, присвячених впливу пандемії COVID-19 на життя українців. Крім відповідей на питання безпосередньо про сприйняття подій, пов’язаних з коронавірусом, дані опитування містять широкий спектр соціально-економічної інформації про респондентів: стать, вік, сімейний стан, освіта, зайнятість і професія, фінансовий статус, регіон проживання і розмір населеного пункту тощо. Як відправну точку ми використовуємо дані опитування від 31 січня, потім розглядаємо три хвилі, які пройшли в березні (до та після оголошення карантину), две хвилі в квітні, одну – на рубежі квітня й травня, і ще одну хвилю в травні (рис. 1). 

Рисунок 1. Хронологія хвиль опитування Gradus, використаних в дослідженні

Кожне опитування позначено колом із відповідним номером. Період карантину (з 12 березня) виділений кремовим кольором

 

У кожній хвилі взяли участь від 600 до 1200 осіб. Нижче в додатку представлений опис вибірки за основними характеристиками респондентів.

31 січня 2020 р. Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила новий коронавірус глобальною надзвичайною ситуацією, оскільки спалах продовжив поширюватися за межі Китаю: 106 випадків зараження в 19 країнах, однак смертельних випадків поза Китаєм зафіксовано ще не було. В Україні не було жодного зафіксованого випадку зараження, але саме в цей день прозвучало доручення тодішнього прем’єр-міністра Олексія Гончарука евакуювати громадян України з Китаю. Тільки 11 березня 2020 р. ВООЗ визнала поширення COVID-19 пандемією. Таким чином, перша хвиля опитування, присвяченого коронавірусу, була проведена тоді, коли з об’єктивних причин суспільного розуміння серйозності проблеми всередині країни ще не було. Наступна хвиля припала на період до офіційної заяви ВООЗ про пандемію, проте вже на тлі новин про різке погіршення обстановки в країнах Європи, зокрема, в Італії. Третя розглянута нами хвиля була проведена через три дні після оголошення в Україні карантину. Наступні чотири хвилі припали на період жорсткого карантину, а остання (восьма хвиля, 14-15 травня) була проведена вже після перших послаблень, запроваджених 11 травня.

Ми хочемо дослідити, які фактори впливали на два страхи українців, пов’язані з пандемією – страх заразитися коронавірусом і страх втратити роботу.

Страх захворіти з часом знизився, оцінка імовірності захворіти – зросла

У кожній з хвиль респондентів питали «Наскільки Ви переймаєтеся через ризик захворіти на коронавірус?» та «Наскільки ймовірною Ви вважаєте можливість захворіти на коронавірус?». Відповідь на перше питання ми будемо розглядати як індикатор персонального стресу, оскільки йдеться саме про страх. Відповідь на друге питання не обов’язково відображає страх – скоріше, це показник обізнаності людини з даними про поширення хвороби. Він допоможе простежити, як змінювалися настрої респондентів від хвилі до хвилі.

Рисунок 2. Зміна страху людей перед зараженням коронавірусом та суб’єктивної оцінки ймовірності заразитися

Страх захворіти – це частка респондентів, які відзначили, що мають цей страх серед інших. Імовірність захворіти показує частку респондентів, які вважають, що ризик їхнього зараження скоріше високий, ніж низький.

Джерело: дані опитування Gradus

 

На рис. 2 ми спостерігаємо цікаву картину. В січневу хвилю частка тих, хто боявся захворіти, вже була несподівано високою (43%), хоча водночас більшість респондентів оцінювали власну ймовірність захворіти як низьку. Далі, на момент початку карантину, обидва індикатори ростуть, однак з квітня вони починають поводитися по-різному. Частка тих, хто вважає ймовірність заразитися скоріше високою, в квітні-травні стабілізувалася на рівні 30-40%. А ось страх зараження, що виник ще задовго до масштабного “розгулу” коронавірусу по планеті, різко знизився до 21%. Дивлячись лише на рис. 2, створюється враження, що вже за місяць карантину люди від нього втомилися, так само як втомилися боятися, змирившися з тим, що, ймовірно, доведеться захворіти.

Від чого залежить страх людей перед захворюванням? Для відповіді на це питання застосуємо регресійний аналіз. Визначимо моделі, де залежна змінна – описаний вище індикатор «Страх захворіти» (1, якщо такий страх є, та 0, якщо немає), а чинники – соціально-економічні характеристики респондентів (див. додаток з описом вибірки в кінці статті). У табл. 1 представлені результати оцінки за окремими хвилями.

Таблиця 1. Результати оцінки для залежної змінної «страх захворіти»

хвиля 31 січ 6 бер 15 бер 23 бер 10-11 квіт 21 квіт 29 квіт-2 трав 14-15 трав
Вік 35-44 р. 0.035 0.038 -0.036 -0.082 0.002 0.000 0.017 0.145
Вік 45-60 р. 0.038 -0.004 -0.002 -0.067 -0.040 0.020 0.021 0.147
Власне житло 0.020 0.061 -0.013 0.102 0.046 0.039 -0.012 0.289
Розмір насел. пункту: велике місто -0.024 -0.053 -0.081 -0.060 -0.082 0.026 -0.073 -0.246
Розмір насел. пункту: середнє місто 0.051 -0.022 -0.050 0.021 -0.011 0.028 -0.051 -0.130
Освіта: вища 0.011 0.028 0.008 0.016 -0.018 0.007 0.037 0.231
Сімейний стан: одружений / заміжня 0.023 -0.005 -0.032 0.017 0.042 . . .
Фінансовий статус: бідні -0.126 -0.233 -0.301 0.103 -0.054 -0.098 -0.011 -0.863
Фінансовий статус: нижче середнього 0.043 -0.079 -0.041 0.011 -0.030 -0.037 0.096 0.406
Фінансовий статус: вище середнього 0.048 0.030 0.066 0.006 -0.035 -0.044 0.024 0.184
Стать (респондент-жінка) 0.124 0.114 0.139 0.121 0.046 0.052 0.015 0.197
Наявність дітей -0.042 -0.031 -0.051 0.056 -0.015 0.047 0.021 0.036

Змінна значуща на рівні 10%5%1% .

Оцінка була проведена з використанням лінійної моделі ймовірності та логіт-моделі бінарного вибору. Їхні результати в сенсі статистичної значущості коефіцієнтів виявилися однаковими, тому ми наводимо результати лінійної моделі. Базова категорія для змінних фінансового статусу – середній рівень доходів.

Джерело: власні розрахунки на даних опитування Gradus

 

Можна побачити, що відносно стійкий вплив на страх захворіти мають тільки два чинники: стать і фінансовий статус. Жінки більш схильні до страху, ніж чоловіки. Мабуть, це ілюстрація того, що жінки в цілому в більшій мірі відчувають тривогу і відповідальність за себе і свою родину, а також зазвичай уважніші до свого здоров’я (подібне було зафіксовано в попередніх дослідженнях поведінки на карантині). Значущий коефіцієнт у змінної фінансового статусу демонструє, що найменше бояться захворіти люди з низьким доходом (бідні). Це безпосередньо пов’язано з їх побоюваннями втратити роботу через карантин, як ми побачимо нижче. Вплив інших змінних проявляється епізодично. Не виявлено значущих кореляцій страху з такими характеристиками як рівень освіти, сімейний стан та ін. Тобто йдеться не про те, що хтось більше інформований про вірус, а хтось – менше. Важливішими виявляються умови життя та побоювання за фінансовий стан.

Страх втратити роботу протягом карантину виріс

Дані опитування містять інформацію про зайнятість респондентів: можна простежити, як змінювалася частка тих, хто назвав себе тимчасово безробітним (рис. 3). Аж до початку карантину ця частка перебувала в діапазоні від 3 до 4%, потім вона почала рости й наприкінці квітня та на початку травня стабілізувалася близько 9%. Отже, лише ці дані багато говорять про різке погіршення ситуації на ринку праці (більш докладно про зайнятість під час карантину з використанням даних Gradus читайте тут).

Рисунок 3. Частка тих, хто назвав себе тимчасово безробітним, за хвилями

Джерело: дані опитування Gradus

 

У третій розглянутій нами хвилі (15 березня) респондентам на питання: «Які страхи у Вас викликає коронавірус» вперше був запропонований варіант відповіді «страх втратити роботу» (рис. 4). Про наявність цього страху 15 березня заявляли 15% зайнятих респондентів, а ось 23 березня – вже 31%. Можливо, таке збільшення пов’язане з панікою невизначеності, яка охопила людей на другому тижні карантину. Адже вже в квітні показник повертається на рівень 17%, хоча згодом і збільшується до 22%.

Рисунок 4. Частка тих, хто заявив про страх втратити роботу (серед зайнятих), за хвилями

Джерело: дані опитування Gradus

 

Які фактори впливають на наявність цього страху? Дізнаємося з оцінок у табл. 3.

Найбільш значущо на страх втратити роботу впливають фінансовий статус і факт проживання у великому місті. Люди, чий фінансовий статус нижче середнього (включаючи бідних), більше бояться втратити роботу, а люди в доброму фінансовому становищі (вище середнього) – менше (в моделі коефіцієнти відображають порівняння з референтною групою людей із середнім доходом).

Таблиця 3. Результати оцінки для залежної змінної «страх втратити роботу»

хвиля 15 бер 23 бер 10-11 квіт 21 квіт 29 квіт-2 трав 14-15 трав
Вік 35-44 р. 0.008 -0.009 -0.038 -0.031 0.048 0.006
Вік 45-60 р. 0.009 -0.014 -0.044 -0.051 0.029 -0.042
Власне житло 0.069 0.044 0.014 0.023 0.004 -0.001
Розмір населеного пункту: велике місто 0.096 0.101 0.121 0.138 -0.004 0.133
Розмір населеного пункту: середнє місто 0.057 -0.032 0.053 0.050 -0.025 0.038
Освіта: вища 0.051 0.004 -0.005 0.000 0.021 0.009
Сімейний стан: одружений / заміжня -0.072 0.030 0.010      
Фінансовий статус: бідні 0.169 0.523 0.237 0.081 0.156 -0.114
Фінансовий статус: нижче середнього 0.006 0.060 0.054 0.126 0.078 0.040
Фінансовий статус: вище середнього -0.060 -0.046 -0.085 -0.005 -0.008 -0.073
Стать (респондент-жінка) -0.006 0.005 -0.069 -0.023 0.011 -0.077
Наявність дітей 0.013 -0.042 -0.037 -0.003 -0.045 -0.084
Страх захворіти 0.090 0.01 -0.139 -0.177 -0.157 -0.075

Змінна значуща на рівні:  5%1%.

Джерело: власні розрахунки (лінійна модель імовірності) на даних опитування Gradus

 

Жителі великих міст (з чисельністю населення понад 1 млн) більше бояться втратити роботу порівняно з жителями невеликих населених пунктів. Для страху зараження такої залежності немає. Точно таку ж картину можна спостерігати на прикладі відмінностей відповідей киян від відповідей жителів інших регіонів України на питання «Що у Вас викликає більше тривоги на загальному рівні: поширення коронавірусу через скасування карантину чи падіння економіки через продовження карантину», яке було поставлене респондентам Gradus 15 квітня. Так, лише 20% киян більше боялися коронавірусу, ніж падіння економіки, тоді як в інших регіонах цей показник наближався до 40%.  Натомість про більший страх падіння економіки через карантин повідомили 70% киян та близько 50% мешканців інших регіонів. 

Ще одним доказом того, що люди розділилися на тих, хто більше боїться захворіти, і тих, хто більше боїться втратити роботу, є зміна впливу наявності страху захворіти на страх втратити роботу (останній рядок в табл. 3). Станом на 15 березня (хвиля 3) страх втрати роботи був вищим у тих, у кого був сильніше страх заразитися коронавірусом, що свідчить про загальний стресовий стан цих людей. Проте вже у квітні (хвилі 5-7) ця залежність стала протилежною: ті, хто боялися заразитися, менше боялися залишитися без роботи та навпаки.

Що далі?

Пандемія COVID-19 і пов’язані з нею карантинні обмеження мають важливі наслідки для всіх сфер життя людей. Серед соціальних і психологічних наслідків – стрес і наростання страхів з одного боку за життя і здоров’я, а з іншого – за економічний добробут. Хоча спершу ці страхи можуть здатися протилежними, їх об’єднує те, що в обох випадках йдеться про загрозу для базових потреб людини. Існують численні емпіричні дані про те, як заходи карантину та ізоляції в умовах епідемій негативно впливають на психологічний стан людей, причому як під час власне карантину, так і згодом, після його закінчення. Наприклад, у березні 2020 р. в одному з найавторитетніших журналів з медицини Lancet був опублікований узагальнюючий огляд за підсумками результатів понад 3000 робіт, присвячених даній тематиці. Ключовий висновок полягає в тому, що в ситуаціях, коли карантин вважається необхідним, посадові особи повинні піддавати людей карантину не довше, ніж потрібно, надавати його чітке обґрунтування і забезпечувати заходи з підтримки населення. Автори огляду підкреслюють, що період карантину має бути коротким, а його тривалість не повинна змінюватися, за винятком надзвичайних обставин.

Підкреслимо, що згадані дослідження були засновані на досвіді інших епідемій останніх двох десятиліть, які не можна порівнювати за масштабом з нинішньою. У цьому сенсі нинішня ситуація є тією надзвичайною обставиною, для якої вказаний виняток можливий. Втім, тривалість режиму карантину і так уже є безпрецедентною. 

Останні опитування Gradus (вересень) також свідчать про безперервне зростання незадоволеності українців життям в режимі карантину: страх фінансових проблем і загроза якості освіти дітей перемагають страх заразитися коронавірусом, оскільки пов’язані з довгостроковими наслідками. Стрес, під дією якого опинилося населення, вимагає розумних заходів, що пом’якшують обмеження, і є аргументом проти повторного запровадження жорсткого карантину. Якщо ж локдаун таки буде необхідним, підтримка людей, змушених сидіти вдома, має бути набагато ширшою.

Додаток: опис вибірки за основними характеристиками респондентів

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний