Зайнята та Бідна, або у Чому Відмінність між Українською та Європейською Молоддю

Безробіття серед молоді – це індикатор розтрачених талантів і невикористаних економічних ресурсів; вона псує життя людям і підриває їх майбутню кар’єру, заробітки, здоров’я і соціальне життя. Український ринок праці здається більш сприятливим для молоді, ніж в країнах Євросоюзу. Він досить стійкий до економічних спадів. Безробіття серед молоді на рівні 15% в 2013 році виглядає для України набагато меншою проблемою, ніж у країнах Європи, де вона досягає максимальних значень в 55% з широким розривом між зайнятістю молоді та людей за тридцять, як наприклад в Греції.

Стаття базується на даних дослідницького проекту EXCEPT і власних розрахунках авторів. EXCEPT – це дослідницький проект, який фінансується Євросоюзом в рамках програми Горизонт 2020. Мета EXCEPT – розробка ефективних та інноваційних політичних ініціатив, щоб допомогти молодим людям у Європі подолати нестабільність ринку праці та ризики, які з цим пов’язані. Більше інформації можна знайти на: http://www.except-project.eu/home/

Сучасна молодь живе в більш технологічно і економічно розвиненому світі та може похвалитися кращим здоров’ям і освітою. Дослідженні Deloitte (2016) каже про покоління народжених у 1980-2000рр: «Вони вже не лідери завтрашнього дня, але все більше і більше – лідери дня сьогоднішнього». Це легко підтверджується рейтингами «30 до 30-ти», які включають в себе молодих стартаперів та громадських активістів. Водночас їх менш “зіркові” однолітки не можуть знайти собі місця в сучасному світі, що здригається через фінансові кризи, війни та соціальні заворушення. У деяких країнах вони відчувають себе такими ж незахищеними з точки зору роботи, як і молодь їх віку 50 років тому. У цій статті ми розглянемо явище безробіття серед української молоді і в Євросоюзі після кризи 2008 року і в період останнього економічного спаду.

Чому безробіття серед молоді таке погане?

Бути безробітним в будь-якому віці – статус сумнівної привабливості. Однак дослідження вказують на те, що саме безробіття серед молоді може коштувати суспільству особливо дорого, вкрай негативно позначаючись і на фізичному, і на духовному благополуччі. Крім того, ці негативні наслідки не обмежуються періодом безробіття, оскільки підривають основи добробуту на все життя.

Для суспільства в цілому безробіття серед молоді – втрата таланту і людського потенціалу, ресурсів, інвестованих в освіту, і в цілому зниження ефективності економіки. Крім того, безробітні молоді люди знижують базу для податкових надходжень до бюджету, перекладаючи тягар турботи про людей похилого віку на плечі інших категорій працевлаштованих.

Для кожної окремої людини безробіття небезпечне через свою самовідновлювальну природу – тобто через своєрідний ефекту «шраму» на все подальше життя. Опинившись без роботи відразу після закінчення освіти, людина відчуває на собі весь спектр запущених механізмів: нижча зарплата, підвищена ймовірність знову набути статусу безробітного в майбутньому, нижча задоволеність життям і проблеми з ментальним здоров’ям в зрілому віці. Тривалі періоди безробіття погіршують як навички, так і впевненість в собі, і роблять резюме менш привабливим для роботодавців. Перші 10 років професійного життя визначають, як високо і як швидко людина здатна піднятися по кар’єрних сходах.

Безробіття серед молоді часто супроводжується соціальною ізоляцією. Без підтримки сім’ї людина може потрапити в залежність від державних програм підтримки, або взагалі позбутися соціального захисту. Робота – це не тільки дохід, а й репутація, повага, соціальний капітал. Безробітні часто виключені з соціальних мереж своїх успішніших однолітків, з багатьох аспектів економічного та культурного життя, і, хочуть вони того чи ні, починають рано чи пізно соціалізуватися «не з тими» людьми. У гірших випадках така ізоляція обертається злочинністю, нарко- та алкозалежністю, суїцидами та ін.

Нарешті, безробіття серед молоді може бути симптомом інших проблем в економіці – таких, як неякісна трудова політика та регуляторні акти в цій сфері, інституційні проблеми та дефекти системи освіти, які потребують уваги держави.

Наскільки велика ця проблема в Україні?

Рівень безробіття низький. Рівень безробіття серед молоді в Україні нижче, ніж середній по країнах Євросоюзу (15% в Україні у порівнянні з 22% в Євросоюзі, 2013 р). Це говорить про серйозність проблеми для європейських країн. На Рис. 1 показано, що тільки в шести країнах Євросоюзу безробіття серед недавніх випускників перевищує 30%, а в Греції досягає 55%. Розрив між безробіттям серед молоді і серед дорослого населення коливається між 3% в Німеччині та 32% в Греції, із середнім показником для країн Євросоюзу на рівні 12%. Україна за цим показником знаходиться нижче середнього рівня, з розривом між безробіттям серед молоді і дорослого населення на рівні 9%.

Ненадійна робота – рідкість. Тимчасові контракти і часткова зайнятість, які вважаються негарантованої формою працевлаштування, для України не характерні, і немає свідчень, що така форма поширена серед молоді диспропорційно більше, ніж серед дорослого населення. (Рис. 2 і 3). Наприклад, тимчасові контракти укладає приблизно 4,6% українських випускників, у порівнянні із середнім значенням в 26% в Євросоюзі; часткова зайнятість становить 5,3%, в порівнянні з 13,3% для європейських країн. Так, в Польщі, Італії, Іспанії та Португалії більше половини контрактів, укладених з молоддю, були тимчасовими, а часткова зайнятість найбільше поширена в Нідерландах і покриває близько 44% випускників.

Такі типи зайнятості з’являються, бо роботодавці хочуть перенести на працівників ризики, пов’язані з невизначеністю на світових ринках. У країнах Європи молодих людей дуже багато серед тимчасово зайнятих ще й тому що, заходячи вперше на ринок праці, вони не мають ні досвіду, ні професійної мережі контактів, ні репутації (OECD 2014 року). Але у випадку з неповною зайнятістю ситуація відрізняється (Рис. 3).

Ринок молодіжної праці стійкіший до економічних криз. Український ринок молодіжної праці стійкіший до жорстких рецесій. У 2013 реальний ВВП України був на 4% нижче, ніж в 2007 – як і в багатьох інших країнах, таких як Кіпр, Естонія, Фінляндія, Данія. При цьому рівень безробіття серед молоді майже не змінився, якщо порівнювати з країнами, які також постраждали від кризи. (Рис. 4)

Остання економічна криза в Україні також не призвела до появи армії безробітних – дані офіційної статистики показують, що при постійному щорічному падінні ВВП на кумулятивних 20%, рівень безробіття навіть знизився, і в другому кварталі 2015 року досягнув 9%.

Чи означає це, що випускники в Україні мають ті ж можливості, що і молоді люди в Швеції, Чехії, Великобританії, Естонії або Бельгії – країнах, близьких до України по рівню безробіття серед молоді? Відповідь негативна.

Чому в Україні низький рівень безробіття?

По-перше, група молодої робочої сили в Україні вужче, ніж у більшості європейських країн. Ми можемо побачити це, порівнюючи високий відсоток молоді, що вчиться в ВУЗах і відносно високий відсоток людей в категорії ПОЗТ – «поза освітою, роботою, тренінгами» (NEET – not in education neither in employment nor training), які виключаються зі знаменника при розрахунку рівня безробіття. За даними останнього звіту про індекс глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index), Україна займає 13 місце серед 144 країн за поширеністю вищої освіти

Тільки Греція, Фінляндія та Іспанія серед країн Євросоюзу демонструють вищий показник. В Україні найвища частка молодих людей (25-29 років) з вищою освітою – 55% (середній показник по країнах Євросоюзу – 38%), а частка людей без освіти або які закінчили тільки 9 класів середньої школи найнижчий – на рівні 5% (середній показник по країнах Євросоюзу – 15%). Цей феномен може двояко тлумачитися з точки зору рівня безробіття серед молоді. З одного боку, країна з низьким попитом на молодих професіоналів створює стимули вчитися довше, з іншого боку, чим довше люди вчаться, тим нижча частка економічно активного населення серед молоді.

29% українців, як і в середньому по Європі, не зайняті ні отриманням освіти, ні роботою, ні тренінгами. Цей феномен частково пояснюється культурними традиціями (Chiuri and Del Boca, 2008). Високе безробіття серед молоді часто обходиться дешевше країнам, де суспільно прийнятним вважається, коли діти залишаються жити з батьками на довгий час після закінчення школи. Беручи до уваги велику частку студентів і велику частку неактивної молоді, ми бачимо, що рівень безробіття в Україні дійсно низький, але відноситься це тільки до порівняно невеликої групи молоді, яка-таки бере участь в ринку праці.

По-друге, більше 15% молодих людей зайняті в тіньовому секторі. Якби в країні працювали суворіші правила, що регулюють відносини роботодавця і працівника, як у багатьох країнах Євросоюзу (при інших рівних) – ці люди виявилися б безробітними. За даними Європейського соціального дослідження (ESS), Україна – один з лідерів за рівнем зайнятості за рамками національного законодавства. Тільки в двох європейських країнах неформальна зайнятість вище, ніж в Україні – це Ірландія та Кіпр.

Зайнятість в тіньовому секторі – не тільки причина виникнення фіскального дефіциту або неконтрольованої якості виробництва в країні, але це ще відсутність захисту прав найманих працівників. Слабкі інституції в Україні та низький захист прав працівників, як у формальному, так і в неформальному секторі, створили серед роботодавців нездорові практики, які допомагають компаніям адаптуватися до економічних спадів. Зокрема, роботодавець в приватному секторі може акумулювати заборгованості по зарплаті, змушувати працівників йти в неоплачувані відпустки, зменшувати робочий час і т.п.

По-третє, можливо, знайти роботу в Україні і легше, ніж в Євросоюзі, але оплата праці буде меншою. Наприклад, середня зарплата в Україні дуже низька, зараз вона становить приблизно 170 доларів на місяць, а мінімальна зарплата ледь досягає 60 доларів в місяць, що робить українські зарплати найнижчими в Європі. як показують дослідження (Gorry, 2013), мінімальна зарплата, як і регулювання ринку праці в цілому, негативно впливають на зайнятість, особливо серед молодих людей. У країнах з відносно низькими зарплатами, поганим захистом прав працівників і слабкими профспілками, до яких належить Україна, витрати на найм нового співробітника для роботодавця зовсім невеликі, що збільшує рівень зайнятості в Україні, зокрема серед молоді.

Висновки

Безробіття серед молоді – це індикатор розтрачених талантів і невикористаних економічних ресурсів; вона псує життя людям і підриває їх майбутню кар’єру, заробітки, здоров’я і соціальне життя. Український ринок праці здається більш сприятливим для молоді, ніж в країнах Євросоюзу. Він досить стійкий до економічних спадів. Безробіття серед молоді на рівні 15% в 2013 році виглядає для України набагато меншою проблемою, ніж у країнах Європи, де вона досягає максимальних значень в 55% з широким розривом між зайнятістю молоді та людей за тридцять, як наприклад в Греції. Однак за цими сильними даними ховається низький рівень участі в ринку праці, нестабільні умови найму і праці, довгі роки освіти, яке потім не винагороджуються. Більш того, молоді українці, які працюють, отримують нижчі зарплати, ніж їхні однолітки в Євросоюзі, що само по собі може принести шкоду в довгостроковому періоді.

Традиційно, трудова політика та реформи знаходяться на периферії уваги чиновників, незважаючи на безліч передвиборчих обіцянок підвищити зарплати і створити нові робочі місця. Цей феномен деяким чином пояснюється тим, що всі зусилля, які спрямовані на стимулювання економічного зростання, лібералізацію ринків, дерегуляцію економіки і зниження податкового навантаження, одночасно виявляються спрямованими і на створення робочих місць і зниження структурного безробіття. Але стан ринку праці – не лише похідна економічного зростання. Воно в свою чергу відіграє важливу роль або в стимулюванні економічного розвитку, або в його стримуванні, завдаючи шкоди людському капіталу і знижуючи продуктивність праці. Так, наприклад, в Індексі економічної свободи за 2016 рік Україна знаходиться на 147 місці з 186 країн за показником свобода праці, набравши 47,9 балів, і на 162 місці в загальному рейтингу країн. Показник включає в себе різні аспекти законодавчого та регуляторного поля ринку праці країни, включаючи правила по мінімальній оплаті праці, тимчасового звільнення, умови розірвання трудового договору, вимірні регуляторні обмеження на найм і робочі години, плюс індикатор участі в робочій силі, який вимірює потенційні можливості ринку праці (employment opportunities in the labour market). Щоб наблизитися до найуспішніших економік – таких як Гонконг, Сінгапур, Великобританія або США, – Україна повинна прискорити роботу над Трудовим кодексом, проект якого зараз піддається суворій критиці з боку профспілок. Але не варто забувати, що при недотриманні принципу верховенства права навіть найкращі закони не нічого не варті. Отже, ключем до поліпшення ринку праці і створення нових можливостей для молодих і старих є як вдосконалення законодавства, так і нормально функціонуюча правова система.