Важливі законопроєкти. Випуск 10: подвійне громадянство, перевантаження БЕБ та новий процес мобілізації

Важливі законопроєкти. Випуск 10: подвійне громадянство, перевантаження БЕБ та новий процес мобілізації

Photo: pexels.com / Borys Zaitsev
9 Лютого 2024
FacebookTwitterTelegram
790

Огляд законопроєктів, зареєстрованих з 22 січня до 4 лютого 2024 року.

Протягом двох попередніх тижнів у ВРУ було зареєстровано 37 законопроєктів: один за авторства Президента України щодо громадянства, вісім урядових, решта 28 – від народних депутатів. 

Протягом попередніх двох тижнів у медіа з’явилося багато обговорень нових законопроєктів. Ідеться про проєкт Президента із впровадження множинного громадянства, урядовий законопроєкт про зміни процедури обрання керівника та розширення повноважень Бюро економічної безпеки (одна з умов програми МВФ), а також урядовий проєкт закону про мобілізацію (прийнятий 7 лютого у першому читанні), який знижує мобілізаційний вік з 27 до 25 років і запроваджує електронний кабінет призовника. 

Далі детальніше про ці та інші важливі законопроєкти.

Зміни у процесі надання і втрати громадянства в Україні

Президентський законопроєкт 10425 про отримання/припинення громадянства передбачає новий вид документу – декларацію про визнання себе громадянином України

Зараз для отримання громадянства України іноземці мають відмовитися від  іноземного громадянства й документально це підтвердити. Законопроєкт пропонує скасувати цю норму для громадян 35 країн – держав Європи, США, Канади, Японії та ін. (цей перелік може бути розширений окремими міжнародними договорами), осіб без громадянства, біженців (зокрема і з рф), людей, які проходили службу в Збройних Силах України. Їм не потрібно буде подавати зобов’язання відмовитись від громадянства іншої країни — лише декларацію про визнання себе громадянином України та готовність виконувати обов’язки громадянина, включно зі службою у війську та сплатою податків. Фактично цей законопроєкт дозволив множинне громадянство. Проєктом також передбачено, що українець не втрачає громадянства України, якщо він добровільно набув громадянство вищеперелічених 35 країн.

Мати подвійне громадянство дозволено у близько 130 країнах світу, серед яких більшість розвинутих країн, як-от США, Канада, Великобританія, більшість країн Європи. Близько 60 країн, серед яких Україна, не визнають подвійного громадянства. З європейських країн принципу єдиного громадянства дотримуються Норвегія, Словаччина, Австрія, Естонія, Нідерланди та інші. Подвійне громадянство також не визнають, наприклад, ОАЕ, Китай, Узбекистан Казахстан, Грузія, Індія, Японія. В кожній країні визнання громадянства іншої країни відбувається по-різному. Наприклад, громадяни Іспанії, які проживають в країнах Латинської Америки і набувають громадянство цих країн, не втрачають громадянства Іспанії, а Аргентина визнає за своїми громадянами право одночасно мати громадянство Іспанії та Італії. 

Впровадження в Україні множинного громадянство викликає багато питань до його практичного застосування, наприклад, права брати участь у виборах, обов’язок платити податки, служити в ЗСУ тощо, які варто прописати у законопроєкті. 

«Перезавантаження» Бюро економічної безпеки (БЕБ)

Законопроєкт про реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ) є структурним маяком чинної програми України з МВФ. Ми зобов’язалися запровадити конкурсний відбір керівника та розширити слідчі повноваження бюро. 

Директора БЕБ призначає на посаду Кабінет Міністрів за пропозицією конкурсної комісії. Законопроєкт №10439 змінює порядок формування такої комісії та повноваження її членів. Зокрема, кількість членів комісії зменшується з 9 до 6 осіб, а також змінюється підхід до формування комісії. Усіх членів призначає Кабмін: трьох визначає самостійно, а ще трьох — на підставі пропозицій міжнародних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу для боротьби з корупцією та реформи правоохоронних органів. Для порівняння, сьогодні склад комісії визначається так: три особи від Ради нацбезпеки і оборони (РНБО), три особи — від Кабміну і три особи від ВРУ, яких вона обирає з представників громадських об’єднань, професійних спілок, асоціацій, недержавних медіа тощо.

Згідно з проєктом, рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох членів конкурсної комісії з шести (сьогодні не менше ніж 5 із 9), у тому числі не менше двох членів, призначених від міжнародних організацій. Такий механізм робить вплив міжнародних експертів на результати конкурсу визначальним та не дає представникам уряду саботувати ухвалення рішень. 

Проєкт прописує права і обов’язки членів конкурсної комісії, чого немає у чинному законі. Вони мають право на збір та аналіз інформації про кандидатів, включно з інформацією з  обмеженим доступом, а також тимчасовий (на період проведення конкурсу) доступ до реєстрів і баз даних, які належать держорганам. 

Законопроєкт додає до підстав звільнення директора БЕБ (закінчення строку повноважень, зміна громадянства, переведення на нову роботу тощо) негативний висновок Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності БЕБ, яку згідно із законопроєктом потрібно буде створити. Ця комісія складається з трьох осіб, визначених Кабміном на підставі пропозицій міжнародних організацій, які протягом попередніх трьох років надавали Україні міжнародну технічну допомогу для боротьби з корупцією.

Ще один урядовий законопроєкт (№10440) пропонує, щоб співробітники Бюро економічної безпеки могли виконувати ухвалу суду про тимчасовий доступ до майна та документів підприємства, а також обшуки в приміщеннях підприємств, у присутності представника Ради бізнес-омбудсмена (проєкт визначає порядок залучення, права і обов’язки цього представника). Однак, якщо представник омбудсмена, якого завчасно повідомили про обшук, не з’явився, то це не першкоджає співробітникам БЕБ здійснювати свою роботу. 

Крім того, проєкт пропонує передати від Служби безпеки України (СБУ) до БЕБ досудове розслідування контрабанди культурних цінностей та зброї, а також контрабанди наркотичних засобів чи фальсифікованих лікарських засобів (статті 201, 305 Кримінального кодексу України). Нарешті, законопроєкт передбачає надання БЕБ та Національному антикорупційному бюро (НАБУ) виключного права ініціювати проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств та брати участь у цих перевірках. Отже, Нацполіція та СБУ будуть виключені з переліку органів державного фінансового контролю.

Новий урядовий проєкт про мобілізацію

У грудні 2023 року уряд вже реєстрував законопроєкт про мобілізацію, військовий облік та проходження військової служби, про який ми писали в одному з попередніх оглядів. Однак на початку січня той проєкт було відкликано, і уряд розробив новий законопроєкт №10449) з тих самих питань. 

Основні положення включають заміну строкової служби базовою військовою службою (БВС) тривалістю до 5 місяців у мирний час та до 3 місяців під час воєнного стану. Також передбачено запровадження базової загальновійськової підготовки (для чоловіків — обов’язково, для жінок — добровільно) в закладах вищої освіти, що робить осіб, які її пройшли, військовозобов’язаними. 

Призовний вік знижено з 27 до 25 років, запроваджено електронний реєстр військовозобов’язаних та можливість вручення повістки через електронний кабінет. Законопроєкт передбачає зобов’язання для чоловіків віком 18-60 років, навіть якщо вони зняті з військового обліку, мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби (ДПСУ) у прикордонній смузі чи під час перетину кордону.

Громадяни, які самостійно (без отримання повістки) прибули до ТЦК, отримають два місяці з дня проходження ВЛК, щоб вирішити особисті справи перед відправленням на навчання.

Тимчасова непридатність для призову за станом здоров’я буде встановлюватися на строк 6-12 місяців (зараз — до 6 місяців), і за цей час особі потрібно буде повторно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК). 

Право на відстрочку отримають патронатні вихователі, які утримують дитину (дітей) до 18 років, опікуни недієздатних осіб, члени сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти) осіб з інвалідністю, а також студенти денної або дуальної форм освіти, які здобувають вищий рівень освіти, ніж їхній попередній рівень. 

Законопроєкт уточнює порядок бронювання для держслужбовців: «заброньованими» можуть бути всі чиновники категорії «А» та до 50% кількості військовозобов’язаних у категоріях «Б» і «В». Працівники Нацполіції, ДБР, НАБУ, прокуратури, БЕБ не матимуть відстрочки від військової служби. Крім них, відстрочку більше не отримуватимуть військовозобов’язані, у яких на війні загинули дід, баба, неповнорідні сестра чи брат.

Дозволяється призивати за власним бажанням засуджених осіб, окрім засуджених за тяжкі злочини чи злочини проти національної безпеки України.

Законопроєкт визначає заходи впливу для осіб, які не виконують військові обов’язки. Якщо громадянин не з’являється до ТЦК після отримання повістки, військкомат може звертатися до суду, який застосовує такі заходи впливу: заборона виїзду за межі України; заборона керувати авто; арешт коштів у банках та на електронних гаманцях. 

Крім того, чоловіки у віці 18–60 років, які перебувають за кордоном, не зможуть звертатися за консульськими послугами до дипломатичних представництв України, якщо не пред’являть військово-обліковий документ. Винятки можуть бути лише для певних ситуацій, таких як оформлення посвідчення особи для повернення в Україну, консульські дії щодо дітей (реєстрація та взяття на облік, видача паспортів тощо), оформлення спадщини і тому подібне.

Законопроєкт додає до підстав звільнення з військової служби безперервну службу військової/го під час дії воєнного стану протягом 36 місяців. 

Посилення відповідальності за незаконний перетин кордону під час воєнного стану

Законопроєкт 10453 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на 3—8 років за перетинання кордону для ухилення від мобілізації. До 12 років можуть отримати ті, хто намагається незаконно перетнути кордон із застосуванням насильства та зброї. 

Якщо втікач повернеться в Україну впродовж шести місяців після незаконного перетину кордону та добровільно заявить про скоєний злочин працівникам прикордонної служби, його звільнять від кримінальної відповідальності. 

Посилення захисту прав потерпілих від сексуального насильства

Законопроєкт №10420 впроваджує норми Стамбульської Конвенції Ради Європи та Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС 2012/29/ЄС від 25 жовтня 2012, чим посилює захист прав постраждалих від домашнього та сексуального насильства та інших злочинів.

У 2023 році поліція отримала понад 291 тисячу повідомлень про домашнє насильство (у 2022-му – понад 244 тисячі). Серед людей, які зверталися в поліцію торік, були здебільшого дорослі (понад 280 тисяч). Про злочини, пов’язані з домашнім насильством, частіше повідомляли жінки – понад 222 тисячі заяв і повідомлень. 

За 2023 рік було обліковано 6805 кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, 947 кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (серед яких 450 про зґвалтування, 119 — про сексуальне насильство, 102 — про вчинення дій сексуального характеру з особою віком до 16 років, 260 —про розбещення неповнолітніх). 

Зараз права та обов’язки потерпілої особи виникають у момент подання нею чи іншою особою (наприклад, свідком) заяви про правопорушення. Законопроєкт передбачає, що кримінальні справи стосовно дітей та підлітків віком до 18 років можуть розпочинатися і без заяви потерпілих за фактом внесення відомостей про правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, наприклад, після отримання інформації з відкритих джерел (відео у соцмережах чи статті у медіа).

Ці зміни важливі, оскільки часто потерпіла особа не звертається до поліції, іде на підписання угоди про примирення або забирає заяву через залякування, тиск або через небажання проходити довгу судову процедуру, медичні експертизи, що може завдати морального та фізичного страждання. 

Крім того, проєкт передбачає, що у разі сексуального насильства стосовно особи до 16 років та усіх інших правопорушень, в яких свідок чи потерпілий є неповнолітньою особою (14-18 років), дозволяється проводити допит під час досудового розслідування з дотриманням правил допиту під час судового розгляду (цей допит буде зарахований як допит у суді, тобто особа не повинна буде в суді повторювати те саме). Таке правило зменшує кількість допитів, через які проходить особа, оскільки для потерпілого кожен допит — це ретравматизація.  

Іншою важливою нормою проєкту є зміни в процедурі укладання угоди про примирення. Чинне законодавство передбачає, що потерпілий і підозрюваний чи обвинувачений можуть самостійно укладати угоду про примирення. У разі правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, така угода може бути укладена лише за ініціативою потерпіло(ї)го. Проєкт пропонує поширити норму про виключну ініціативу потерпіло(ї)го на справи, що стосуються статевої свободи та статевої недоторканості: примушування до шлюбу, аборту чи стерилізації.

Громадський контроль за наданням соціальних послуг

Законопроєкт №20435 впроваджує громадський контроль за установами та закладами, що надають соціальні та психіатричні послуги. Це територіальні центри соціального обслуговування, центри зайнятості; центри реабілітації людей з інвалідністю; геріатричні установи (будинки-інтернати для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю); притулки для неповнолітніх та інші. 

Для того, щоб громадськість змогла краще контролювати, що відбувається всередині таких закладів та чи не порушують вони законодавство, законопроєкт пропонує створити в усіх установах такого типу (державних, комунальних, приватних) громадські ради. Представники громадської ради отримають можливість відвідувати територію та приміщення закладу, фіксувати порушення законодавства, отримувати інформацію про надання соціальних або психіатричних послуг, брати участь у роботі консультативних та дорадчих органів.

Типове положення про громадську раду має розробити уряд. До складу громадської ради можуть бути обрані представники громадських об’єднань та благодійних організацій, медіа, родичі та опікуни отримувачів соціальних послуг. Не можуть бути обрані працівники державних органів, закладу надання соціальних або психіатричних послуг, а також самі отримувачі соціальних послуг у цій установі. У громадській раді може бути від 5 до 25 осіб. 

Законопроєкт відкриває нові можливості для громадського контролю якості соціальних послуг, забезпечуючи більшу прозорість та відповідальність закладів, що надають ці послуги. 

Забезпечення права військовослужбовців на біологічне батьківство

22 листопада 2023 року Верховна Рада ухвалила закон (№3496-ІХ) про забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство). За ним державна гарантувала (і оплачувала) збереження наданих репродуктивних клітин військових для забезпечення батьківства/материнства у випадку поранень, які впливають на репродуктивні функції. Водночас в остаточну редакцію закону додали норму про утилізацію клітин загиблих військових через 3 місяці після смерті захисників. Це підняло у суспільстві питання про врегулювання посмертного батьківства, яке до цього було неврегульоване.

Протягом двох тижнів було зареєстровано п’ять законопроектів, спрямованих на вирішення питання зберігання та використання репродуктивних клітин загиблих учасників війни. 

7 лютого Верховна Рада ухвалила проєкт 10448, який передбачає, що  «фізична особа, репродуктивні клітини якої зберігаються, має право розпорядитися ними на випадок своєї смерті» У разі використання для зачаття дитини таких репродуктивних клітин загибла особа визнається батьком або матір’ю народженої дитини. У разі загибелі військовослужбовця репродуктивні клітини безоплатно (за рахунок коштів бюджету) зберігатимуться протягом трьох років з моменту загибелі, а після цього строку зберігання може бути продовжене за рахунок іншої особи, визначеної у розпорядженні військовослужбовця/иці щодо власних репродуктивних клітин. 

Посилення санкцій проти держави-агресора та її посібників

Народні депутати пропонують ще більше синхронізувати запровадження санкцій проти Росії з нашими міжнародними партнерами. Зараз однією з підстав для ініціювання санкцій Україною є резолюції Генасамблеї та Ради Безпеки ООН та рішення (регламенти) Ради ЄС. 

Законопроєкт додає до підстав застосування санкцій Україною рішення про санкції  Великої Британії, США, Канади та Японії. 

Також проєкт зобов’язує уряд: 

  • протягом трьох днів з дня ухвалення рішення про санкції з боку вищезгаданих країн підготувати пропозиції до РНБО щодо впровадження санкцій проти тих самих осіб / компаній / держав з боку України;
  • після ухвалення законопроєкту внести на розгляд РНБО пропозицію про приєднання України до всіх санкцій, які ці країни вже встановили проти держави-агресора, юридичних і фізичних осіб, які несуть загрози національним інтересам, безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України. 

Синхронізація санкційної політики з міжнародними партнерами підвищить тиск на державу-агресора та суб’єктів, які створюють загрозу національним інтересам України. 

Реформування системи обрання керівників наукових установ

Нинішня законодавча база не передбачає систематичної оцінки ефективності роботи керівників державних та комунальних наукових установ. Тому уряд пропонує провести реформу (законопроєкт 10424) обрання керівництва наукових установ, запровадивши цільові показники діяльності та обмеження термінів обіймання керівної посади. 

Проект пропонує обирати керівників наукових установ через конкурсну процедуру (якої зараз немає), а кандидатам рекомендується представляти стратегічний план розвитку наукової установи на 5 років, що включатиме цільові показники (спільні для всіх наукових установ), розроблені Міністерством освіти та науки і затверджені Кабміном. Також стратегічний план може включати показники, розроблені іншими центральними органами влади чи вченою радою (кількість цих показників не повинна перевищувати ¼ від затверджених КМУ).

Претенденти представляють розроблений ними план на зборах колективу наукових працівників. Далі колектив проводить таємне голосування за кандидатів, причому кожен науковець може підтримати не більше одного кандидата. Якщо жоден із претендентів на посаду керівника не набрав більше 50% голосів присутніх, проводиться другий тур голосування. Власник установи (державний орган, наприклад, міністерство) призначає на посаду керівника кандидата, який у другому турі набрав понад 2/3 голосів наукових працівників. Якщо у другому турі кандидат набрав більше 50%, але не набрав 2/3 голосів, то власник установи може призначити цього кандидата. Однак у разі наявності вмотивованих заперечень, він має оголосити повторний конкурс. Законопроєкт обмежує перебування однієї особи на посаді керівника двома термінами по 5 років (у разі реорганізації або злиття декількох установ кількість років на керівній посаді сумується).

Проєкт змінюює і вимоги до кандидатів. Зокрема знижує мінімальний стаж на посадах наукових або науково-педагогічних працівників з 10 до 5 років. А також визначає перелік посад, які мав обіймати кандидат: якщо сьогодні будь-хто з наукових працівників може претендувати на посаду керівника, то згідно з проєктом таке право матимуть лише ті наукові працівники, які обіймали керівні посади (керівники, ректори,  члени Президії Національної (галузевої) академії наук, учені секретарі, завідувачі наукових підрозділів, кафедр тощо. Не зможуть бути кандидатами радники, заступники, професори, доценти, викладачі та наукові співробітники. 

Протягом місяця після призначення на посаду керівник має подати прийнятий на зборах колективу наукової установи проект Стратегічного плану на затвердження вченої ради установи. Задля реалізації цього плану керівник розробляє щорічні оперативні плани (їх також має прийняти вчена рада), за якими щорічно звітує. У разі недосягнення цільових показників діяльності наукової установи керівник може бути звільнений. Зміни до стратегічного плану передбачені лише у крайніх випадках: форс-мажор, зміни до законодавства, які впливають на діяльність наукової установи, зміни до статуту тощо.

Законопроєкт матиме позитивний вплив на розвиток наукових установ, оскільки будуть створені конкурентні умови для обрання їхніх керівників та впроваджена система оцінки ефективності їхньої роботи. Обмеження часу обіймання керівної посади запобігатиме появі «вічних» керівників, які часто перестають відчувати нові тенденції у відповідній галузі та необхідність змін.

Зміни у Правила дорожнього руху (ПДР), що стосуються електросамокатів та використання ручних радарів контролю швидкості 

У березні 2023 року Президент України підписав закон, який включив до ПДР новий термін “легкий персональний транспорт” та визначив електросамокати одним із видів такого транспорту.

Наступним кроком є визнання користувачів цього транспорту учасниками дорожнього руху та врегулювання правил їзди на ньому. З цією метою був зарєстрований законопроєкт №10441. За ним відповідальність за порушення правил дорожнього руху поширюється і на тих, хто керує електросамокатами. Таких осіб прирівнюють до пішоходів, велосипедистів, погоничів тварин. Відповідно, за порушення для них буде передбачений такий самий штраф — у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Керувати електросамокатами та іншими подібними транспортними засобами зможуть особи віком від 14 років. Електросамокати мають бути обладнані ліхтарями та світловідбивними пристроями та рухатися зі швидкістю до 20 км/год по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності – по краю проїзної частини дороги, узбіччю чи тротуару.

Законопроєкт також вносить уточнення до Закону України «Про Національну поліцію» (ст. 40), забороняючи ручні (переносні) радари контролю швидкості та зобов’язуючи Нацполіцію встановлювати стаціонарні радари.

Обов’язкове страхування професійної відповідальності медиків та фармацевтів

Проект закону №10452 пропонує зробити страхування цивільно-правової відповідальності медичних та фармацевтичних працівників обов’язковим. У разі його ухвалення медпрацівники та фармацевти будуть зобов’язані укладати договори страхування, які покриватимуть можливі фінансові збитки в разі завдання шкоди під час виконання їхніх професійних обов’язків. Без такої страховки медики та фармацевти не зможуть розпочати працювати. 

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний