Важливі законопроєкти. Випуск 8: мобілізація, самоврядування медичних працівників та захист ВПО

Різдво і новорічні свята дещо послабили активність суб’єктів законотворчості: протягом двох попередніх тижнів у ВРУ було зареєстровано 37 документів (4 проекти постанов і 33 законопроєкти). Автором 5 законопроєктів є Президент України – це 4 ратифікації міжнародних угод і 1 вихід з угоди між країнами СНД, 6 – Кабмін, решту 22 законопроєкти подали народні депутати. Протягом двох тижнів особливу увагу законотворці та більшість медіа приділили темі розширення мобілізації, адже раніше президент сказав, що Україні найближчим часом потрібно залучити до війська 500 тисяч чоловіків.

Новий порядок мобілізації

Законопроєкт №10378 пропонує заходи з удосконалення мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Для досягнення цієї мети передбачається посилення мобілізації. Це охоплює облік громадян за кордоном, введення Електронного реєстру призовників, а також зміни в порядку бронювання працівників в органах державної влади: усі керівники органів бронюються, а серед керівників департаментів, відділів та служб бронюванню підлягають 50% чоловіків. Крім того, за проєктом мобілізації підлягають особи з інвалідністю 3 групи, аспіранти, які раніше мали відстрочку. Згідно з проєктом, із законодавства вилучається поняття «обмежено придатних», які тепер мають пройти повторне обстеження військово-лікарською комісією (ВЛК) протягом 6 місяців після ухвалення закону.

Проєкт пропонує посилити процес навчання військовозобов’язаних, збільшивши тривалість базової військової підготовки до 5 місяців і впроваджуючи систему рекрутингу. Передбачено, що обов’язкова базова військова підготовка стане частиною вимог для кандидатів на посади в прокуратурі та поліції.

В рамках посилення військового обов’язку передбачено посилення і відповідальності за його порушення. Зокрема, навіть уникнення постановки на облік та уточнення даних у Територіальних центрах комплектації (ТЦК) може призвести до внесення в Єдиний реєстр боржників, що потягне за собою заборону на виїзд за кордон, використання банківських рахунків, водіння автомобіля та оформлення купівлі-продажу майна.

Законопроєкт також передбачає можливість звільнення військовослужбовців через 36 місяців безперервної служби під час воєнного стану із правом укладання контракту на півроку після цього терміну. 

У ВРУ зареєстровано вже декілька альтернативних законопроєкти, зокрема 10378-1 і 10378-2, а також законопроєкти 10379 і 10379-1 про посилення відповідальності за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку. Втім, представники монобільшості у ВР уже заявили, що готуватимуть окремий компромісний варіант законопроєкту про мобілізацію. Тож мобілізації найближчим часом буде приділено багато уваги з боку народних депутатів і уряду. 

Впровадження самоврядування у сфері охорони здоров’я

Законопроєкти №10372 і №10388 спрямовані на розвиток самоврядних організацій у медичній галузі. Законопроєкт передбачає можливість створення палат професійного самоврядування для:

• лікарів сімейної медицини; 
• лікарів-фахівців; 
• стоматологів; 
• медичних сестер/братів; 
• фармацевтів. 

Самоврядні організації будуть: 

• ухвалювати рішення про допуск до професійної діяльності, видаючи свідоцтва на право медичної діяльності; 
• розробляти Кодекс етики;
• забезпечувати збір та узагальнення інформації про представників відповідних професій для планування державного замовлення у сфері охорони здоров’я;
• погоджувати галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я перед їх затвердженням МОЗ тощо.

Учасники палат будуть сплачувати професійний збір (обмежений розміром прожиткового мінімуму), який має  використовуватися виключно для фінансування функцій палат.

Законопроєкт встановлює підстави для тимчасового зупинення або припинення медичної та фармацевтичної діяльності, а також передбачає професійну відповідальність за дисциплінарні проступки.

Чинне законодавство не передбачає участі медичних (фармацевтичних) працівників у формуванні політики у сфері охорони здоров’я – таке право має лише держава. Тому ухвалення та реалізація проєкту значно збільшить вплив медичних працівників на розробку політик у галузі охорони здоров’я та дасть їм інструменти участі у вирішенні важливих питань галузі. У разі ухвалення законопроєкту його положення набудуть чинності через рік після завершення воєнного стану.

Контроль за лобіюванням

Тема узаконення лобіювання, яку ми розглядали раніше, отримала своє продовження. Наприкінці грудня уряд та народні депутати зареєстрували законопроєкти 10373 і 10373-1 про впровадження відповідальності за порушення закону про доброчесне лобіювання.

Проєкти про лобіювання мають запровадити правила та механізми взаємодії чиновників із заінтересованими сторонами (бізнесом, різними групами громадян) та суб’єктами впливу (лобістами). Така діяльність існує і зараз, однак вона не унормована і знаходиться в «тіні». У свою чергу, законопроєкт 10373 пропонує запровадити адміністративне покарання (штраф) за здійснення лобіювання без реєстрації, за несвоєчасне подання або неподання лобістом звіту, за неподання заяви про припинення лобістської діяльності. Законопроєкт 10373-1 передбачає штраф лише за лобіювання без реєстрації. Пропонована сума штрафів – від 50 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 34000 грн). Обидва законопроєкти визначають НАЗК органом, який буде складати протоколи за цими порушеннями, вестиме реєстр лобістів та загалом наглядатиме за виконанням закону про лобізм, коли його ухвалять.

Зареєстровані законопроєкти про лобіювання потребують суттєвого доопрацювання, особливо щодо чіткого визначення лобіювання та відмежуванні його від інших видів громадсько-політичної діяльності, зокрема адвокації. 

На нашу думку, варто створити стимули для лобістів працювати відкрито та звітувати про свою діяльність. Наразі із законопроєктів не зрозуміло, чому ті, хто займається «неформальним» лобіюванням, захочуть вийти із «тіні». Водночас громадські організації, активісти, які займаються адвокацією, можуть стати першими об’єктами регулювання та контролю. Поки не будуть вирішені ці питання, законодавство про лобіювання залишатиметься таким, що несе ризики для громадських організацій і мало що змінює для «тіньових» лобістів.

Вдосконалення податкового законодавства на користь платників податків

Проєкт №10381 вдосконалює та спрощує деякі норми податкового законодавства. Зокрема, він передбачає:

• скасування відповідальності за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів за умови своєчасної сплати податків;
• можливість отримання статусу неприбуткової організації не лише при реєстрації, як зараз, але і його поновлення у разі втрати чи змін у діяльності.  Громадська організація може втратити свій статус неприбутковості у разі, якщо вона здійснила діяльність, не передбачену в її Статуті. Втрата статусу означає, що на будь-які надходження, наприклад гранти від іноземних донорів, необхідно буде сплачувати 18% податку на прибуток. На сьогодні ні Податковим кодексом, ні Порядком включення організацій до Реєстру неприбуткових не передбачено процедури поновлення статусу неприбутковості; 
• встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, якщо було прийняте рішення про обов’язкову евакуацію населення з населеного пункту, де знаходиться підприємство. 

Соціальний захист ВПО

Законопроєкт №10382 має на меті поліпшити умови життя внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а саме, продовжити терміни отримання ними допомоги на проживання. Сьогодні розмір цієї допомоги визначається урядовими постановами №332 і №709 та становить 3000 грн для осіб з інвалідністю і дітей та 2000 грн для інших осіб. 

Проєкт пропонує закріпити виплати допомоги на проживання на весь період воєнного стану, а після нього провести оцінку потреб ВПО та, можливо, переглянути розмір допомоги на проживання. Тобто законопроєкт фактично пропонує скасувати обмеження допомоги 6-місячним терміном, запроваджене урядом з 1 серпня 2023 року.

Чому уряд запровадив таке обмеження? З грудня 2022 року розпочалися перевірки перебування ВПО, які отримують виплати на проживання, за місцем реєстрації. За результатами перевірок виявилося, що у близько 30% випадків кошти на проживання отримані неправомірно. Аналогічні перевірки провели й у серпні 2023 року. 

Постанови №332 та №709 визначають вичерпний перелік підстав для припинення виплат на проживання ВПО, серед яких дороговартісні покупки (авто, нерухомість, цінні папери, валюта) на суму понад 100 тис. грн, наявність депозитного банківського рахунку на таку ж суму, наявність власного житла на території, де не відбуваються бойові дії, перебування за кордоном протягом 30 днів та інші. Ті ж підстави передбачені у законопроєкті, доповнені пунктом про отримання відповідно до закону компенсації за пошкоджене або знищене майно. Автори законопроєкту вказують, що його втілення не потребуватиме додаткових бюджетних витрат, оскільки через припинення виплат внутрішньо переміщеним особам, які працюють або можуть працювати, які мають депозитні рахунки тощо, кількість отримувачів допомоги серед ВПО скоротиться на 30-40%.

Соціальна відповідальність оптових дистриб’юторів ліків

Законопроєкт №10384 пропонує визначити серед великих компаній, які займаються оптовою торгівлею ліками (постачають ліки до аптек та медзакладів усіх областей та мають склади щонайменше в половині областей), ті, які стануть «національними оптовими дистриб’юторами ліків». Перелік вестиме Держлікслужба, дистриб’ютори додаватимуться до нього добровільно. Ці дистриб’ютори матимуть обов’язок забезпечувати постійну наявність визначеного МОЗ мінімального асортименту (соціально орієнтованих) ліків у аптеках. 

Водночас виробники та імпортери ліків будуть зобов’язані продавати цим  дистриб’юторам  ліки власного виробництва та ввезені в Україну на рівних умовах. Тобто виробник чи імпортер препарату А повинен буде продавати свій препарат усім національним дистриб’юторам за однаковою ціною. Попри те, що задекларована мета закону – підвищити доступність ліків та сприяти конкуренції, на практиці він може призвести до протилежних результатів. 

Наприклад, імпортер купив певний препарат за ціною 100 грн та продав одному з дистриб’юторів за 110 грн. За кілька тижнів через зміну ринкових умов (наприклад, коливання курсу) ціна препарату виросла до 120 грн. Тоді  імпортер буде змушений або продавати препарат собі у збиток або не імпортувати його взагалі. Тому наступного разу (наприклад, продаючи інший препарат) імпортер із самого початку виставить вищу (очікувану) ціну на цей препарат. Отже, законопроєкт потрібно допрацювати – принаймні визначити, протягом якого періоду часу можуть діяти «рівні» умови та за яких умов вони можуть змінюватися.

Посилення захисту прав людини під час примусового виконання рішень

Урядовий законопроєкт № 10389 передбачає, що фізичні особи-боржники, на чиї рахунки накладено арешт, матимуть право користуватися такими рахунками. Тобто зможуть здійснювати видатки (купівлю, оплату товарів і послуг) із цих рахунків на суму, що не перевищує подвійний розмір мінімальної зарплати (14200 грн до 1 квітня, або 16000 з квітня до кінця 2024 року). Користуватися можна буде і рахунком для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії та інших соціальних виплат, які є єдиним джерелом існування громадянина. Виходить, якщо у боржника є зарплатна картка із мінімальною зарплатою в 7100 грн і соціальна картка з допомогою на дитину, то одна з карток буде заблокована. 

Крім того, законопроєкт передбачає участь представників органу опіки та піклування (працівники місцевих органів влади, центрів соціальних служб або служб у справах дітей) під час виконання рішень у справах, які стосуються дітей. 

Нарешті, законопроєкт пропонує запровадити електронні виконавчі документи та відновити планові та позапланові перевірки Мін’юстом приватних виконавців (особи, які виконують функції держави з примусового виконання судових рішень), які не проводилися з початку воєнного стану.