Важливі законопроєкти. Випуск 19: створення військової поліції та прокуратури, економічне бронювання, ліквідація дитячих будинків сімейного типу

За цей період було зареєстровано 46 проєктів законів: від президента – 1, від уряду – 10, від народних депутатів – 35. Військовослужбовці, як завжди, були в центрі уваги законотворців. Зареєстровані законопроєкти стосувалися створення військової поліції, запровадження економічного бронювання військовозобов’язаних, надання статусу «учасника війни» та «особи з особливими заслугами перед Батьківщиною» (посмертно). Також зареєстрована ініціатива з послаблення покарання за дезертирство, якщо особа визнає свою провину і повернеться в частину. Серед інших тем: ліквідація дитячих будинків сімейного типу, нова державна кліматична політика, заборона нецензурних слів у рекламі. 

Ратифікація угоди Ukraine Facility

Єдиний законопроєкт від Президента стосується ратифікації Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом про фінансування України згідно з інструментом Ukraine Facility. Ратифікація фіксує зобов’язання України виконати умови програми та отримати фінансування в обсязі  50 млрд євро (із них 5,27 млрд євро — гранти, решта — кредити на вигідних умовах) протягом 2024-2027 років. У 2024 році Україна очікує отримати в рамках цієї програми 16 млрд євро. Серед іншого Україна зобов’язується забезпечити прозорість і контроль за використанням коштів, наданих ЄС, а також регулярне звітування про використання коштів, дотримання санкційних вимог ЄС та боротьбу з корупцією. Про реформи, які потрібно втілити, щоб отримати іноземне фінансування, ми писали тут і тут. 

Створення військової поліції

Законопроєкти 6569-д та 6570-д пропонують створити замість військової служби правопорядку військову поліцію (ВП) з повноваженнями на здійснення оперативно-розшукових заходів (у служби таких повноважень не було). 

Так, в умовах воєнного стану військова поліція може залучатися до досудового розслідування військових кримінальних правопорушень. Поліцейські матимуть повноваження слідчих (на підставі постанов керівників органів прокуратури або досудового розслідування зможуть проводити слідчі та розшукові дії, зокрема негласні). У районах ведення бойових дій такі військовослужбовці зможуть самостійно фіксувати та зберігати докази, а також затримувати осіб без ухвали суду, якщо є ризик, що підозрюваний змінить місце події або унеможливить доступ до нього. Відомості про такі дії вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим або прокурором на підставі даних, складених військовослужбовцями.

Система управління інституцією стане чіткішою, якщо зараз служба правопорядку керується Міністром оборони через Головнокомандувача ЗСУ, то для військової поліції їхні ролі розділять. У мирний час діяльність військової поліції буде спрямовуватися Кабміном через Міністра оборони, а під час воєнного чи надзвичайного стану керівництво та координацію здійснюватиме Головнокомандувач ЗСУ. На відміну від діючого закону про службу правопорядку, проєктом додається що Міністр або Головнокомандувач подаватимуть кандидата на посаду начальника військової поліції на затвердження президенту. Як і служба, військова поліція стане підрозділом Збройних сил України чисельністю до 1,5% їхнього загального складу.

Втім, народні депутати майже одразу зняли з розгляду законопроєкти 6569-д і 6570-д, обгрунтовуючи це тим, що проєкти потребують додаткових консультацій та обговорень. Зокрема, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук сказав на брифінгу в парламенті, що «починати створення військової юстиції потрібно не зі створення відповідної поліції, а з «загальної картини»… має бути справедлива та якісна військова юстиція… йдеться про цілий комплекс органів: військову поліцію, відповідну прокуратуру, суди, окремих адвокатів тощо».

На відміну від 6559-д, який є новим законом і скасовує дію попередніх, законопроєкт 11306 про створення Воєнної поліції в Україні пропонує зміни до понад 30 законів. Зокрема створення Воєнної поліції України як центрального органу виконавчої влади (на відміну від 6559-д, де військова поліція — це військове формування в складі Міноборони). Діяльність Воєнної поліції координуватиме Міністерство оборони, але вона буде підзвітною Верховній Раді. Призначатиме начальника Воєнної поліції Верховна Рада за поданням прем’єр-міністра. Чисельність воєнної поліції пропонується така сама, як і в попередніх законопроєктах. 

Різниця у назві органу в обидвох законопроєктах (військова поліція і воєнна поліція) — не несе функціональних відмінностей, різниця лише в назві. 

Крім того, законопроєкт передбачає створення Спеціалізованої воєнної прокуратури. 

До відома: військова прокуратура функціонувала в Україні у складі прокуратури з 1991 до 2012 року і з 2014 до 2019 року. У 2019 році Володимир Зеленський ліквідував військову прокуратуру.

Спеціалізовану воєнну прокуратуру зможе створити Генеральний прокурор. Він же призначить і Головного воєнного прокурора — свого заступника. Кількість працівників прокуратури становитиме 0,3% від чисельності військових формувань.

Законопроєкт 11307 визначає процедури відсторонення від посади ключових військових та правоохоронних керівників, включаючи Міністра оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та інших високопосадовців. Президент зможе звільняти вказаних осіб за поданням Головного воєнного прокурора.

Воєнна поліція розслідуватиме такі кримінальні правопорушення:

• створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 КК), ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335-337 КК), порушення порядку несення військової служби (розділ XIX Кримінального кодексу України);
• правопорушення, вчинені на території військових частин та військових формувань.

Прокурор Спеціалізованої воєнної прокуратури має право віднести до підслідності Воєнної поліції справи про колаборанство (ст. 111-1), перешкоджання діяльності ЗСУ (ст. 114-1), зокрема поширення інформації переміщення чи розміщення ЗСУ (ст. 114-2), про пропаганду війни (ст. 436), її розв’язання (ст. 437) та порушення звичаїв війни (ст. 438).

Спеціалізована воєнна прокуратура відповідатиме за співробітництво з Міжнародним кримінальним судом.

Послаблення відповідальності військових за дезертирство

Законопроєкт 11322 пропонує звільняти від кримінальної відповідальності військовослужбовців, які вперше під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину (ст. 407 та 408 Кримінального кодексу).

Звільнення можливе за умови щирого каяття військовослужбовця та його бажання повернутися до військової служби. Командир військової частини повинен надати письмову згоду на продовження служби.

Крім того, законопроєкт дозволяє особам, які вчинили грабіж, розбій, вимагання і перебувають в СІЗО чи під домашнім арештом, подати прохання про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби

Економічне бронювання

Законопроект 11308 передбачає автоматичне бронювання військовозобов’язаних, які офіційно працевлаштовані або займаються підприємницькою діяльністю та сплачують податки не менше, ніж розмір мінімальної зарплати в Україні (8000 грн станом на червень 2024). 

Бронювання відбувається автоматично, без подання окремих заяв. Військовозобов’язаний подаватиме інформацію про сплату податків через засоби електронного зв’язку або іншим доступним способом (поштою, особисто).

Кабінет Міністрів України визначить орган, який відповідатиме за збір інформації про сплату податків та передачу цих даних до  територіальних центрів комплектування (ТЦК).

Зниження бюрократії для членів сімей загиблих військових

Законопроєкт 11314 спрямований на визнання громадян, які загинули внаслідок участі в заходах з відсічі та стримування збройної агресії проти України, особами з особливими заслугами перед Батьківщиною. 

Статус особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, дає надбавки до пенсії, податкові пільги, першочергове медичне обслуговування, безплатне забезпечення лікам, звільнення таких людей та членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, від квартирної плати, оплати комунальних послуг тощо.

До переліку учасників війни проєкт пропонує додати тих, хто проходив службу або був призваний під час мобілізації до ЗСУ (учасниками війни визнають людей, які під час війни служили в армії на тилових посадах або працювали на оборонних підприємствах).

Кабінет Міністрів установить порядок оформлення посвідчень членів сімей загиблих захисників та захисниць. Громадяни, які хочуть отримати таке посвідчення, зможуть подати заяву, а всю необхідну технічну (бюрократичну) роботу буде виконувати уповноважений орган. Такий орган не матиме права вимагати у громадян документи, які вже є в інших державних органах або реєстрах — він повинен отримати ці документи через міжвідомчу взаємодію. Інші держоргани та реєстри зобов’язані надати затребувані документи чи обгрунтовану причину відмови. 

Нова кліматична політика

Урядовий законопроєкт 11310 «Про основні засади державної кліматичної політики» спрямований на низьковуглецевий розвиток країни, досягнення кліматичної нейтральності, адаптацію до змін клімату та виконання міжнародних зобов’язань у цій сфері.

Проєкт визначає засади кліматичного планування на різних рівнях: загальнодержавному, регіональному та місцевому. Зокрема:

• Верховна Рада України визначає засади державної кліматичної політики; здійснює парламентський контроль та розглядає звіти діяльності уряду в рамках кліматичної політики.
• Кабінет Міністрів координує і пріоритизує кліматичну політику; розробляє і впроваджує нормативно-правові акти з питань клімату; визначає відповідальні органи для розробки стратегій і планів.
• Центральні органи виконавчої влади формують і реалізують державну кліматичну політику у своїх сферах; розробляють секторальні плани скорочення викидів парникових газів.
• Місцеві державні адміністрації розробляють та виконують регіональні плани скорочення викидів та адаптації до кліматичних змін; звітують про виконання цих планів.
• Органи місцевого самоврядування розробляють і виконують місцеві кліматичні плани; здійснюють моніторинг і контроль заходів щодо пом’якшення зміни клімату.

Вказані органи працюють спільно для формування і реалізації комплексної кліматичної політики, спрямованої на зменшення викидів парникових газів і адаптацію до змін клімату.

Заборона нецензурних слів у рекламі

Законопроєкт 11304 забороняє розміщення в рекламі інформації, що містить лайливі, вульгарні, нецензурні або інші ненормативні чи схожі до ступеня змішування з нецензурними слова, мовні звороти та вислови.

За порушення цієї заборони передбачені такі штрафи для рекламодавців і розповсюджувачів реклами:

• для громадян — 50-70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) (850 – 1190 грн) за перше порушення, 70-150 нмдг (1190 – 2550 грн) за повторне порушення протягом року.
• для керівництва рекламодавця та розповсюджувача реклами: від 100 до 250 нмдг (1700 – 4250 грн) за перше порушення, від 200 до 350 нмдг (3400 – 5950 грн) за повторне порушення протягом року.

Контроль за дотримання цієї заборони покладається на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу). Яким чином Держпродспоживслужба визначатиме, чи є слова вульгарними, у законопроєкті не сказано.

Ліквідація дитячих будинків сімейного типу

Законопроєкт 11311 пропонує ліквідувати таку форму догляду за дітьми як «дитячий будинок сімейного типу» — всі вони будуть переведені в статус прийомної сім’ї. 

Прийомна сім’я – це сім’я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та у певних випадках дітей, які залишилися без батьківського піклування.

Відповідно до проєкту, максимальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомній сім’ї не повинна перевищувати шість, за винятком випадків, коли всі діти є рідними братами та сестрами. Сьогодні кількість дітей в дитячих будинках сімейного типу не може перевищувати 10 осіб (враховуючи рідних дітей). 

В законопроєкті не визначено, яким чином відбуватиметься перехід до моделі прийомної сім’ї дитячих будинків сімейного типу, в яких сьогодні понад вісім дітей. 

Проєктом також приділяє окрему увагу дітям-сиротам, які потребують особливих умов виховання та догляду (діти з вадами розвитку, інвалідністю, хронічними захворюваннями, які мають статус біженця, особливі освітні потреби тощо). Для них будуть створені спеціалізовані прийомні сім’ї. Після ухвалення закону уряд має розробити регулювання для таких сімей, наразі його не існує.

Уряд як автор цієї законодавчої ініціативи вважає, що ухвалення цього проєкту «надасть можливість прийомним батькам приділяти більше індивідуальної уваги кожній дитині та дозволить забезпечити потреби прийомних дітей в догляді, вихованні та розвитку».

За корупцію, окрім кримінальної та адміністративної відповідальності – ще й дисциплінарна

Законопроект 11293 пропонує новий механізм притягнення до дисциплінарної відповідальності корупціонерів: суди, які розглянули такі справи, повинні надсилати копію рішення, що набрало законної сили, до роботодавця корупціонера. Це дозволить роботодавцю розглянути питання про притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності.

Торгівля деревиною лише на біржах

Законопроєкт 11318 пропонує запровадити обов’язкову торгівлю деревиною та виробами з деревини на біржах, крім таких винятків: 

• для забезпечення потреб національної безпеки та оборони, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих;
• для суб’єктів (держоргани, органи місцевого самоврядування, територіальні громади правоохоронні органи, держпідприємства тощо), які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до закону про публічні закупівлі ;
• для потреб індивідуального будівництва, ремонту будівель та опалення (для фізичних осіб). Уряд встановить можливий обсяг таких закупівель;
• для імпортованої сировини, що ввозиться для вільного обігу.

Біржі будуть зобов’язані надавати інформацію про торгівлю деревиною до єдиної державної системи електронного обліку деревини (основні вимоги до функціонування інформаційних систем у сфері лісового господарства та доступу до інформації визначає Кабмін).

Переробники деревини будуть зобов’язані відображати в системі електронного обліку інформацію про виготовлені вироби з деревини.

Мета законопроекту – унеможливити легалізацію приватними підприємцями деревини незаконного походження та забезпечити прозорість ринку деревини.

Врегулювання безоплатної передачі майна релігійним організаціям

Законопроект 11324 пропонує дозволити передачу культових будівель і майна, що належать державі, в безоплатне користування релігійним організаціям. Проєкт допоможе уникнути конфлікту між Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», який дозволяє безоплатне користування культовими будівлями релігійними організаціями, та Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який забороняє безоплатне користування державним майном.

Врегулювання найму транспортних засобів фізичними особами

Сьогодні Цивільний кодекс України передбачає, що усі договори найму та позички транспортного засобу (автівок, велосипедів, причепів, човнів тощо), укладені з фізичною особою, підлягають нотаріальному посвідченню. 

Законопроект №11302 пропонує встановити, що лише якщо найм транспортного засобу здійснюється на 3 роки і більше, сторони мають укласти письмовий договір, що підлягає нотаріальному посвідченню. Ухвалення проєкту спростить найм та позичання транспортних засобів.