Важливі законопроєкти. Випуск 21: відстрочка від мобілізації для осіб до 25 років (вже точно) та покарання за втрату особового складу

За цей період було зареєстровано 38 законопроєктів: 1 – від президента, 6 — від Кабміну, і 31 — від народних депутатів. Тема мобілізації, захисту прав військовослужбовців та ветеранів знов у фокусі уваги законотворців. Цього разу народні депутати звернули увагу на прогалини в законодавстві, які дозволяли мобілізувати осіб до 25 років, та намагаються заборонити це. Інші законопроєкти пропонують запровадити відповідальність за дії, які спричинили втрати особового складу та військової техніки. Ще одна нагальна проблема, яку намагаються вирішити законотворці, – це енергетична криза: народні обранці пропонують запровадити податкові пільги на ввезення до України енергетичного обладнання. Про ці та інші теми читайте в нашому огляді.

Скасування ввізного мита та ПДВ на енергетичне обладнання  

Автори законопроєктів 11343-1 та 11344-1 пропонують до кінця воєнного стану (але не довше, ніж до кінця 2025 року) запровадити стимулюючі податкові та митні пільги для швидкого відновлення енергетичної інфраструктури України. 

Від ввізного мита і податку на додану вартість звільнять імпортне обладнання для генерації електроенергії: вітроелектростанцій, гідроелектростанцій, сонячних, теплових, газопоршневих та газотурбінних електростанцій.

Аналогічні послаблення пропонують зробити для товарів, закуплених у Секретаріату Енергетичного Співтовариства, якщо постачальники цих товарів мають ліцензії на діяльність на ринку електроенергії та природного газу. 

Гарантії соціального захисту для працівників, які постраждали від ракетних обстрілів на робочому місці 

Законопроєкт 11367 пропонує надати статус учасника війни чи особи з інвалідністю внаслідок війни тим працівникам, які отримали інвалідність або частково втратили працездатність через поранення на робочому місці під час обстрілів чи бойових дій. Родини людей, які загинули на роботі внаслідок бойових дій, отримають статус сімей загиблих ветеранів війни.  Сьогодні захист цієї категорії населення не дає можливості забезпечити належне лікування, відновлення здоров’я та працездатності.  

Нові трудові гарантії для ветеранів

Зараз Кодекс законів про працю (ст.119) передбачає, що роботодавці мають зберігати місце роботи і середню зарплату для працівників, що виконують державні (зокрема військовий) обов’язки. Але ці норми не надають трудових гарантій для тих, хто працює за контрактом і водночас служить в армії. Отже працівники, які працювали за контрактом і були мобілізовані, можуть втратити своє робоче місце, якщо їхній контракт закінчується під час служби. Законопроєкт 11390 додає нову норму до Кодексу, яка говорить, що час, проведений на військовій службі, не буде враховуватися в строк дії контракту. Це також стосується часу, проведеного військовими на лікуванні або реабілітації.

Цей законопроєкт покликаний допомогти працівникам, які були мобілізовані або уклали контракт на військову службу, зберегти своє робоче місце. 

Ув’язнення за необгрунтовані втрати особового складу та військової техніки 

Законопроєкт 11381 пропонує зміни до закону «Про оборону України», які збільшують повноваження Військової служби правопорядку (ВСП). Вона розслідуватиме причини втрат понад 30% особового складу військового формування чи знищення військової техніки чи майна на понад 500 тисяч неоподаткованих мінімумів (нмдг) (орієнтовно 8,5 млн грн). Додатково ВСП отримає право звертатися до правоохоронних органів для здійснення досудового розслідування. Відповідно у ВСП буде створений окремий структурний підрозділ відповідальний за розслідування бойових дій. 

Проєкт 11382 доповнює попередній та пропонує записати до Кримінального кодексу  відповідальність за описані вище дії. Необгрунтовані безповоротні втрати особового складу внаслідок неналежного виконання службових обов’язків командиром матимуть наслідком позбавлення командира волі на 5-8 років, а внаслідок умисних дій — на 8-12 років. 

Необґрунтовані безповоротні втрати військової техніки на суму у п’ятсот тисяч нмдг пропонують карати позбавленням волі на строк від 3 до 7 років, а на понад мільйон нмдг – на строк від 7 до 10 років. 

Автори законопроекту вважають, що ці зміни мають підвищити ефективність планування бойових операцій і мінімізувати втрати особового складу. Однак, як саме визначатиметься обгрунтованість втрат, залишається під питанням.

Право на відстрочку для всіх чоловіків до 25 років  

Група народних депутатів ініціювала законопроєкт, який виправляє юридичну колізію, яка дозволяла мобілізувати чоловіків молодше 25 років, якщо раніше вони були визнані непридатними у мирний час та обмежено придатними під час війни. Тепер такі чоловіки теж отримають відстрочку до досягнення 25-річного віку.

На відміну від основного законопроєкту 11379, який уточнює категорії громадян, які не можуть бути мобілізовані (громадяни до 25 років, які були визнані непридатними у мирний час і обмежено придатними у воєнний час), альтернативні проєкти 11379-1 і 11379-2  підходять до вирішення цієї проблеми простіше. Вони пропонують установити, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації усі громадяни до 25 років. Їхня мобілізація можлива лише за їхньою згодою. 

Крім того, ці проєкти намагаються врегулювати проблему з відстрочками від мобілізації. Зокрема пропонують установити, що якщо територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) вважає, що надані документи не містять достатніх підстав для надання відстрочки, громадянина потрібно проінформувати про це письмово із вказанням причин відмови. Також у листі з відмовою має бути вказаний вичерпний перелік документів, які потрібно надати для отримання відстрочки.

Нові правила для ринку харчових добавок в Україні

Урядовий законопроєкт № 11389 спрямований на вдосконалення регулювання ринку дієтичних добавок з урахуванням досвіду країн ЄС. Його мета — ефективний державний контроль за обігом харчових доповнювачів. Зараз у законодавстві  існують значні прогалини, що дозволяють недобросовісним виробникам обдурювати споживачів:

• додавати до дієтичних добавок активні фармацевтичні інгредієнти, які можна використовувати лише у лікарських засобах;
• не додавати до складу заявлені поживні речовини;
• допускати невідповідність маркування встановленим вимогам, включаючи помилкові твердження про лікувальний ефект.

Законопроєкт пропонує замінити термін «дієтична добавка» на «харчовий доповнювач». Визначення харчового доповнювача включає такі характеристики:

• це продукт, призначений для споживання в невеликих визначених кількостях як доповнення до звичайного раціону;
• концентроване джерело вітамінів, мінеральних речовин, речовин з поживним чи фізіологічним ефектом.

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) отримає обов’язок затверджувати:

• порядок проведення та методику оцінки впливу речовин у харчових доповнювачах на здоров’я людини;
• перелік речовин, дозволених для використання в харчових доповнювачах, і їхні максимальні дози.

Проєкт Закону передбачає, що виробники та продавці харчових доповнювачів повинні повідомляти Держпродспоживслужбу про плани вперше ввести в обіг харчовий доповнювач не менше, ніж за 10 робочих днів до цього. Повідомлення повинно містити інформацію про назву доповнювача, виробника, форму доповнювача, перелік інгредієнтів тощо. Передавати доповнювачі в обіг можна буде після публікації про це на сайті служби.

Для виробництва харчових доповнювачів можна буде використовувати тільки ті речовини, які включені до переліку дозволених МОЗ України.

Проєкт Закону передбачає значні штрафи за порушення цих правил. Наприклад, за порушення вимог про надання інформації споживачам передбачено штрафи в розмірі 55 мінімальних заробітних плат для підприємств (440 тис. грн) та 45 мінімальних заробітних плат (360 тис. грн) для фізичних осіб-підприємців.

Ухвалення Законопроєкту 11389 забезпечить жорсткіший контроль за ринком харчових доповнювачів і підвищить рівень безпеки та якості продукції для споживачів.

Зміни у сфері державної таємниці

Законопроєкт 11395 передбачає, що в особливих умовах (воєнний чи надзвичайний стан) деякі строки, визначені Законом про державну таємницю, можуть бути зупинені. Це стосується наприклад, строків віднесення інформації до державної таємниці, що зараз становлять: для документів «особливої важливості» — 30 років, «цілком таємно» — 10 років, «таємно» — 5 років. 

Для народних депутатів, які беруть участь у контрольних комітетах Верховної Ради, проєкт передбачає проходження перевірки (зокрема підтвердження відсутності психічних розладів) для отримання доступу до державної таємниці. 

А Служба безпеки України зможе скасовувати або зупиняти дозволи на діяльність, що стосується держтаємниці, якщо буде виявлено порушення (витік інформації, недостовірність інформації, отриманої від особи, яка отримує доступ до державної таємниці). Це забезпечує додатковий рівень захисту секретної інформації і підвищує відповідальність організацій, які працюють з такою інформацією.

Другий проєкт у цій сфері (11394) пропонує віднести до державної таємниці інформацію про захист об’єктів критичної інфраструктури та про матеріально-технічний резерв для реагування на кризові ситуації.