Важливі законопроєкти. Випуск 28: «знижки» для «ухилянтів» та нові правила регулювання медіа

За цей період зареєстрували 24 законопроєкти, один із яких — за ініціативою Кабміну, решта депутатські. Вони стосуються регулювання діяльності медіа, інтеграції українського ринку до європейського, продовження пільг для кіновиробників та підприємств, на яких працюють особи з інвалідністю. Вкотре не оминули увагою і військову тематику. Депутати пропонують зменшити штрафи за неоновлення даних, дозволити повертатися до військової служби військовим, які самовільно покинули службу, та заборонити займати вищі військові посади особам, чиї близькі родичі мають громадянство країни агресора. 

Інтеграція українського ринку електроенергії до європейського 

Народні депутати ініціювали зміни до регулювання ринку електроенергії, які приведуть його у відповідність до європейського, щоб Україна змогла стати повноцінним учасником європейського енергетичного ринку. Ключова зміна в тому, що українські учасники енергетичного ринку повинні будуть виконувати рішення не лише національного регулятора (Нацкомісії з регулювання сфер енергетики та комунальних послуг — НКРЕКП), а й Агентства ЄС зі співробітництва енергетичних регуляторів. Водночас НКРЕКП тісніше співпрацюватиме з європейськими регуляторами з питань управління електромережею та обміну електроенергією, підвищення безпеки енергопостачання тощо.

У свою чергу Міністерство енергетики разом із європейськими партнерами робитиме оцінку ризиків та наслідків імовірних криз в електроенергетиці та готуватиме плани належного реагування на такі кризи.

Законопроєкт пропонує запровадити на ринку електроенергії механізм, аналогічний до втіленого на газовому ринку в 2021 році: споживачі зможуть обирати постачальника електроенергії з найкращими умовами та укладати договори з динамічною ціною електроенергії (зараз ціна фіксована). Крім того, споживачі зможуть об’єднуватися у громадські енергетичні об’єднання, які вироблятимуть електроенергію (зокрема «зелену») та постачати її на ринок. Щоб запобігти «енергетичній бідності», законопроєкт пропонує й надалі надавати житлові субсидії, розширювати доступ до відновлюваних джерел енергії та дозволити уряду втручатися у встановлення цін на електроенергію для вразливих споживачів.

Нові правила для медіа

Законопроєкт 12111 пропонує встановити, що зміни до закону «Про медіа» можна вносити лише окремим законом. Це унеможливить їхнє внесення «між іншим» через законопроєкти, що стосуються інших питань.

Законопроєкт запроваджує заборону для членів наглядових рад місцевих медіа, що обрані від місцевих творчих спілок журналістів і громадських об’єднань, бути депутатами відповідних місцевих рад. Для керівників місцевих ЗМІ заборона сумісництва вже існує, але законопроєкт її уточнює: окрім наукової, викладацької та творчої роботи дозволяє також медичну практику, інструкторську та суддівську діяльність у сфері спорту, крім випадків, коли це створює прямий конфлікт інтересів.

Реагуючи на розвиток нових технологій, депутати пропонують внести до закону про медіа спільне регулювання штучного інтелекту. Це означає, що медіа повинні будуть розробити правила використання ШІ, яких вони зобов’язуються дотримуватися, і які, на думку Нацради з питань ТБ та радіомовлення, будуть достатніми для захисту суспільних інтересів. 

Законопроєкт посилює незалежність Нацради, забороняючи посадовим особам, установам чи організаціям (а не лише органам влади) втручатися в її діяльність та зобов’язуючи державу забезпечити їй достатнє фінансування. 

Водночас автори проєкту пропонують на період дії воєнного стану знизити посадові оклади членів Нацради: для «звичайного» члена ради з 70 до 35 прожиткових мінімумів (у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн, тому це зниження з 211 960 до 105 980 грн). Зарплати голови Нацради та його заступників прив’язані до зарплати членів, і законопроєкт пропонує знизити відповідні коєфіцієнти: зі 130% до 120% для Голови (тобто з 275 548 до 127 176 грн) та зі 120% до 110% для першого заступника, заступника голови та відповідального секретаря (тобто з 254 352 до 116 578 грн).

До того ж, проєкт скасовує вимогу до друкованих медіа надсилати свої примірники до Нацради, вони робитимуть це лише на її запит.

Cпрощення процедури землеустрою та спроба зменшити корупцію у земельних відносинах

Законопроєкт 12107 спрямований на зниження високого рівня корупції у цій сфері. Він передбачає створення єдиної електронної платформи із землеустрою, до якої через електронний кабінет отримають доступ усі його суб’єкти: замовники, розробники документації, землевласники, землекористувачі, кадастрові реєстратори, органи влади та місцевого самоврядування.

Отже, поруч із «традиційними» зверненнями, наданими особисто чи надісланими поштою, учасники процесу зможуть подати документи й отримати послуги землеустрою (оформлення права власності на землю, погодження землевпорядної документації, внесення даних до кадастру та ін.) через електронну систему. Така система має скоротити особисте спілкування чиновників та учасників землевпорядного процесу, а отже, можливості для корупції.

Оподаткування акцизним податком виробників спирту 

Для виробників спирту запровадили (закон ухвалили 9 жовтня, через тиждень після реєстрації проєкту, а вже 15 жовтня Президент його підписав) новий механізм сплати акцизного податку з урахуванням гарантованого податкового зобов’язання. При його розрахунку враховуватимуть максимальну продуктивність обладнання для виробництва етилового спирту та біоетанолу. 

Аби механізм працював належним чином, підприємства мають надати до податкової служби розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту, а при зміні максимальної продуктивності протягом 30 днів надіслати оновлені дані. За порушення цих правил ліцензію виробника буде припинено. 

Пільги для підприємств та об’єднань осіб з інвалідністю 

Депутати пропонують до кінця року, в якому скасують військовий стан, продовжити пільгову нульову ставку ПДВ на товари та послуги підприємств, створених особами з інвалідністю (дія цієї пільги мала би закінчитися в січні 2025 року). На пільгу можуть претендувати підприємства та громадські об’єднання осіб з інвалідністю, в яких такі особи становлять не менше 50% штату, якщо фонд оплати праці цих працівників становить не менше 25% від загального фонду оплату праці. 

Податкові пільги для кіноіндустрії на час воєнного стану

Законопроєкт 12103 пропонує продовжити тимчасове звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) операцій, пов’язаних із виробництвом та показом національних фільмів, а також послуг у сфері кінематографії (дублювання та озвучення іноземних фільмів українською) на період воєнного стану та 12 місяців після його припинення (на сьогодні ці пільги діятимуть до 1 січня 2025 року). Метою законопроєкту є підтримка національного кінематографа в умовах війни. 

Податок від купівлі-продажу земельної ділянки сплачуватимуть до місцевого бюджету 

Законопроєкт 12090 уточнює, що доходи від сплати податку на доходи фізосіб від купівлі-продажу земельної ділянки мають зараховуватися до місцевого бюджету за місцем розташування цієї ділянки. При нотаріальному оформленні купівлі-продажу будь-якого іншого майна, крім земельної ділянки, податок перераховується за місцем нотаріального посвідчення такого договору. 

Зменшення штрафів за неоновлення даних у ТЦК

Депутати пропонують дозволити чоловікам, які досі не оновили дані в ТЦК, зробити це, попередньо сплативши половину передбаченого законодавством штрафу (8500 грн). Автори проєкту припускають, що це стимулюватиме військовозобов’язаних оновлювати свої дані та наповнить бюджет за рахунок штрафів. 

Нові правила для військових, які самовільно залишили службу

Зараз, якщо військовий самовільно залишив військову частину (СЗЧ) або дезертирував, його служба призупиняється з моменту, коли інформація про це на підставі заяви командира частини чи Військової служби правопорядку вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). На час призупинення служби військовий звільняється з посади (відсторонюється від своїх обов’язків, призупиняється дія контракту, виплата зарплати, забезпечення харчами та одягом). Цей час не враховується у військовий стаж.

Якщо суд визнав військового винним у самовільному залишенні військової частини, той підлягає звільненню з армії. Якщо військовослужбовцям вироком суду призначено кримінальне покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні, то з дня початку відбування такого покарання військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії.

Якщо суд винесе виправдувальний вирок або закриє кримінальне провадження, військовий має повернутися на службу, і з цього моменту поновлюються стаж, усі виплати і пільги.

Однак, під час війни військовий, який вперше скоїв правопорушення (наприклад, дезертирство чи самовільне залишення частини), може бути звільнений від відповідальності за умови, що він добровільно звернеться до командування і висловить готовність повернутися на службу. Для цього потрібна письмова згода командира на його повернення.

Законопроєкт 12095 (8 жовтня прийнятий за основу у першому читанні) пропонує уточнити ці правила: під час воєнного стану військова служба для військових, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не буде призупинятися. Крім того, проєкт пропонує додати нове правило: якщо військовий вперше самовільно залишив частину, але добровільно повернувся і готовий продовжити службу, командир повинен прийняти його назад протягом 72 годин та поновити дію контракту, виплати, забезпечення і пільги. Також командир зобов’язаний повідомити про це слідчі органи та Військову службу правопорядку. Відкриті кримінальні провадження за дезертирство або самовільне залишення служби не будуть перешкодою для повернення на службу. Ці зміни спрощують повернення військових на службу. Проте залишаються питання щодо того, чи продовжуватиметься розслідування та судовий розгляд справ за дезертирство, чи кримінальні провадження будуть закриті. 

Розширення категорій громадян, звільнених від мобілізації

Сьогодні звільняються від мобілізації жінки та чоловіки, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батьки чи рідні брати/сестри) загинули або зникли безвісти під час війни на Донбасі чи в інших бойових діях після початку вторгнення росії. Проєкт 12104 уточнює, що під «зниклими безвісти» маються на увазі не лише ті, хто пропав безвісти, а й ті, кого офіційно визнали зниклими за особливих обставин або безвісно відсутніми. Це гарантує захист родинам, яким держава раніше могла відмовити через юридичні тонкощі. Ще один законопроєкт (12105) пропонує надавати родичам зниклих безвісти осіб безоплатну правничу допомогу, що включає в себе представництво інтересів у судах, державних органах, органах місцевого самоврядування та перед іншими особами. 

Ключові посади в армії та безпеці – лише для громадян України: нові обмеження

Законопроєкт №12097 забороняє призначення на військові та безпекові посади осіб із іноземним громадянством або тих, чиї близькі родичі (дружина, чоловік, діти, батьки, рідні брати і сестри) мають громадянство країни-агресора чи не мають громадянства взагалі. Це стосується керівних посад у Збройних Силах, Держприкордонслужбі, Нацгвардії, службах зв’язку та транспорту. Для Служби безпеки України вводиться заборона на будь-які посади (не тільки для керівних посад), а МВС визначатиме додаткові обмеження для окремих посад і підрозділів. Мета – захист від зовнішнього впливу та зміцнення національної безпеки, проте такі зміни містять і ризики — наприклад, у разі ухвалення цього закону потрібно буде замінити головнокомандувача ЗСУ, адже близькі родичі Олександра Сирського живуть у Росії.

Сталкінг та кіберпереслідування — кримінальні злочини

Законопроєкт 12088 вводить до законодавства про боротьбу з домашнім насильством нові види злочину: злочинне переслідування (сталкінг) та кіберпереслідування. 

Злочинне переслідування — це одна із форм психологічного насильства. Воно проявляється у нав’язливій небажаній увазі до людини і може набувати форми стеження чи регулярної присутності біля місця проживання жертви. 

Кіберпереслідування — постійне спостереження за людиною без її згоди з використанням інформаційних технологій (через соціальні мережі, електронну пошту чи телефон).

Окрім цього, проєкт пропонує посилити захист постраждалих від домашнього насильства, щоб судове рішення про застосування обмежувального заходу до кривдників вступало в силу з моменту його проголошення та залишалося в силі поки йде апеляція. Тобто до скасування цього рішення кривдник не матиме права наближатися до жертви, розшукувати її та контактувати з нею будь-яким чином. Це дозволить жертвам домашнього насильства швидше почуватися у безпеці. 

Незаконні будівлі передаватимуть у власність громади без суду

Законопроєкт №12108 пропонує змінити регулювання самочинного будівництва — будівель, зведених без відповідних дозволів або на земельних ділянках із непідходящим цільовим призначенням.

Зараз такі будівлі можуть бути узаконені або через Державну інспекцію архітектури та містобудування або через суд. Власник будівлі може подати позов до органів місцевої влади й у разі позитивного рішення суду отримати у власність безоплатно, купити, отримати в оренду тощо земельну ділянку, на якій розташована будівля. Якщо будівля збудована з дотриманням будівельних норм, і її власник може довести це в суді, будівлю приймають в експлуатацію. Якщо будівлю не вдається легалізувати (наприклад, вона збудована з порушеннями, і власник її не перебудовує), будівлю можуть знести за рахунок власника.

Законопроєкт пропонує зобов’язати місцеві органи брати собі на баланс самочинно збудовані будівлі протягом 6 місяців, якщо суд не визнав право власності на самочинне будівництво. Тобто якщо забудовник не може легалізувати будівлю через ДІАМ або через суд, вона через 6 місяців автоматично перейде у власність громади. Громада зможе використовувати будівлю на власний розсуд (наприклад, як соціальне чи комерційне житло або знести її). Автор законопроєкту, сумновідомий Антон Яценко, зазначив у пояснювальній записці, що «існує нагальна проблема численних випадків самочинного будівництва об’єктів нерухомості, які в результаті відсутності відповідних дозвільних документів не можуть бути належним чином передані в експлуатацію та під’єднані до систем комунікацій». Отже, за допомогою цього законопроєкту він пропонує перекласти відповідні витрати із забудовників на органи місцевої влади.