Огляд законопроєктів, зареєстрованих за період з 16 по 29 жовтня.
Протягом двох останніх тижнів у парламенті зареєстрували 45 нових проєктів законів та 22 проєкти постанов. Кабмін виступив ініціатором 9 законопроєктів, решта — авторства народних депутатів. Ми обрали для вас найважливіші.
Кілька законів спрямовані на контроль за прибутками та фінансовими операціями українців.
По-перше, депутати знову звернули увагу на виведення з тіні та оподаткування неофіційних доходів громадян. У минулому році депутати зареєстрували законопроєкт про спільне декларування доходів домогосподарств, які ведуть сімейний бізнес чи отримують субсидії від держави. Цього разу (проєкт закону №10166) у фокус уваги потрапили види діяльності, які часто надаються без офіційної реєстрації (послуги з догляду, таксі, ремонтні роботи, проведення свят, масаж, послуги перукарів, догляд за хворими, прибирання тощо). Для тих, хто займається такою діяльністю без зареєстрованого ФОП, пропонується запровадити спеціальний режим оподаткування, який передбачає податок у 6% з доходів до 1 млн грн на рік (153 мінімальні зарплати, яка становить у 2023 році 6700 грн) та 18% на доходи понад цю суму. Щоб спростити адміністративне навантаження та автоматизувати списання податків, українцям, що оберуть таку форму ведення бізнесу, потрібно буде мати всі рахунки в одному банку та користуватися реєстраторами розрахункових операцій (касові апарати) або програмними реєстраторами (додатки на смартфонах). В момент надходження коштів, сума податку (6 або 18%) блокуватиметься, а наприкінці звітного періоду (кварталу) списуватиметься з рахунку.
Оператори цифрових платформ, тобто електронні сервіси, через які українці продають товари чи послуги (наприклад, OLX, Рrom.Ua, Shafa, Kabanchik, сервіси таксі) будуть зобов’язані надавати податківцям інформацію про доходи користувачів, які використовують спеціальний режим оподаткування (ця інформація буде міститися у реєстрі фізичних осіб – платників податків).
По-друге, зміни чекають на отримувачів благодійної допомоги. Законопроєкт № 10153 передбачає, що благодійна та гуманітарна допомога не враховується як дохід сім’ї при розрахунку соціальної допомоги від держави.
Ще один законопроєкт (10154) про благодійну допомогу спрямований на благодійні фонди та організації. Для них держава створить онлайн-сервіс із добровільною реєстрацією. Адмініструвати цей сервіс буде Всеукраїнський державний благодійний фонд, який також пропонує створити цей законопроєкт. Планується, що через цю онлайн-платформу можна буде відкривати банківські рахунки із спеціальним статусом для отримання благодійних внесків та їх використання. Це має забезпечити прозорість діяльності благодійних організацій, адже кожен користувач платформи бачитиме розмір надходжень та куди вони були використані.
Також законотворці вирішили захистити гроші українців від шахраїв. Законопроєкт 10190 спрямований проти так званих «кол-центрів». Він пропонує доповнити Кримінальний кодекс новою статтею про електронно-комунікаційне шахрайство. Це несанкціоноване використання персональних даних та інформації, що містить банківську таємницю. Найчастіше це дзвінки з псевдобанків із вимогами повідомити банківську інформацію чи дані платіжних карток для заволодіння грошима на них. За таке порушення винному загрожує позбавлення волі на термін від 3 до 15 років. Якщо учасник шахрайської схеми добровільно сповістить правоохоронні органи про неї та сприятиме її розкриттю, його звільнять від кримінальної відповідальності.
Ще один законопроєкт має сприяти зменшенню впливу країни-агресора. Проєкт №10159 пропонує заборонити обіймати керівні посади у секторі безпеки і оборони (Міноборони, МВС, СБУ, Держохорона, Прикордонслужба тощо), а також у військових адміністраціях, РНБО, посади прем’єр-міністра, міністра закордонних справ особам, які за радянських часів обіймали керівні посади в комуністичній партії або служили, проходили навчання в КДБ, розвідці СРСР або органах служби безпеки, ФСБ та розвідці росії.
В червні цього року великим викликом для України став підрив Каховської ГЕС та втрата Каховського водосховища. Тоді лунали різні думки про майбутнє земель, з яких відійшла вода: були побоювання щодо ступеню їх забрудненості, опустелювання, поширення інвазійних рослин тощо. Свіже дослідження Текстів показало, що флора на вивільнених землях відновлюється. Однак, щоб не зробити території колишнього водосховища полем для людських експериментів чи недоброчесного використання земель («чорна археологія»), Кабмін ініціював законопроєкт, який на 15 років встановлює мораторій на зміну цільового призначення чи прав власності земель, з яких відступила вода. Законопроєкт передбачає заборону на використання цих територій для будь-яких цілей, крім відновлення Каховського водосховища та проведення заходів з охорони цих земель. Альтернативний законопроєкт (10135-1) додатково дозволяє створювати на цих землях об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
І останній в огляді, але не менш важливий урядовий законопроєкт (10177) про зміни у вищій освіті. Згідно з ним з цього навчального року (2023/2024) припиняється набір бакалаврів та магістрів на заочне та вечірнє навчання, а також прийом на навчання для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра (те саме передбачає законопроєкт 10092, зареєстрований народними депутатами наприкінці вересня). Якщо законопроєкт ухвалять, то коледжі та технікуми більше не набиратимуть молодших бакалаврів, що передбачено Законом України Про фахову передвищу освіту.
Натомість законопроєкт пропонує зробити більш гнучкими інші форми освіти. Він має збільшити можливості для отримувачів вищої освіти навчатися за індивідуальним планом. Зокрема дозволити на бакалаврському рівні створення міждисциплінарних програм (раніше їх можна було створювати лише на магістратурі) — тобто навчальних програм, які поєднують елементи різних галузей знань чи дисциплін. Також мають збільшитися можливості вибору студентами форм і строків здобуття освіти, складності освітніх компонентів. Крім того, за рік після скасування воєнного стану в Україні, законопроєкт пропонує припинення державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання осіб, які здобули освіту до 1 вересня 2018 року у закладах вищої духовної освіти, які на час навчання здобувача освіти не отримали ліцензії на провадження освітньої діяльності. Вона буде вважатися аналогом неформальної освіти.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
