Важливі законопроєкти. Випуск 40: сімейні підприємства та виплати військовим за винаходи

За цей період у парламенті зареєстрували 40 законопроєктів: 6 від уряду і 34 від народних депутатів. Серед них впровадження нової форми підприємництва — сімейних підприємств; дозвіл на закупівлі ліків не лише за кошти державного бюджету, але й за кошти місцевих бюджетів та інших джерел, а також регулювання прав і винагороди за винаходи, які військові зробили під час служби. Депутати в цей період зареєстрували і ухвалили у першому читанні доопрацьований законопроєкт про створення банків фінансової інклюзії. Про ці та інші законодавчі ініціативи читайте в огляді. 

Зміни у дисциплінарній відповідальності суддів

Законопроєкт 13137 пропонує зміни в системі дисциплінарної відповідальності суддів. Він визначає три категорії дисциплінарних проступків — незначні, серйозні та істотні, — які відрізняються за наслідками.

Незначний дисциплінарний проступок — це, наприклад, затримка у розгляді справи чи ненадання відповіді на подання сторін, що не призвело до значущих наслідків. За незначний проступок суддя може отримати попередження або догану. Догана супроводжується позбавленням права на доплати до заробітної плати судді на 1-3 місяці.

Серйозний дисциплінарний проступок — це невідповідність способу життя судді його статусу, здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують їхні доходи, використання статусу судді для незаконного отримання матеріальних благ або іншої вигоди, непідтвердження суддею законності джерела походження майна, набутого ним після призначення на посаду, якщо розмір невідповідності становить від 300 тис до 1,5 млн грн. Серйозним проступком є вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, керування транспортним засобом в стані сп’яніння, груба неповага* до учасників судового процесу чи присутніх у залі. За серйозні проступки суддю можуть оштрафувати на суму від 25% до 100% його місячної винагороди на період відшести до дев’яти місяців, або можуть перевести до суду нижчого рівня з позбавленням доплат на один рік.

Істотний дисциплінарний проступок включає випадки, коли суддю визнали винним у корупційних діях, або серйозні проступки, які призвели до значних негативних наслідків, наприклад, до втрат майна або вигоди на суму понад 1,5 млн грн. За істотний дисциплінарний проступок передбачене подання про звільнення судді з посади. Проєкт передбачає, що критерії визначення наслідків дисциплінарного проступку має затвердити Вища рада правосуддя.

Крім того, законопроєкт пропонує тимчасово відсторонювати суддів від виконання обов’язків на час розслідування дисциплінарної справи. Зараз така практика не передбачена. Рішення про це буде ухвалювати дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя. 

Ще одна суттєва зміна стосується зловживання правом на подання дисциплінарних скарг. Згідно з новими нормами, одну скаргу на суддів можна подати безкоштовно, а наступні — за 30 тис. грн. Це рішення має запобігти безпідставним скаргам, які можуть створювати додаткове навантаження на систему правосуддя. Якщо після розгляду скарги суддю притягнуть до відповідальності, плата повертається.

Медогляд водіїв переведуть в електронну форму

Законопроєкт 13131 пропонує внести зміни до закону про дорожній рух стосовно порядку медичного огляду й ширшого медичного обстеження водіїв. Він пропонує поділити водіїв на дві групи. Перша — ті, хто керує легковими авто чи мотоциклами для власних потреб, а також трактористи-машиністи. Друга – водії автобусів, вантажівок і ті, хто перевозить людей або вантажі як найманий працівник чи самозайнята особа. Для кожної групи Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) разом з Міністерством внутрішніх справ (МВС) повинні будуть розробити порядок проведення медичного обстеження та медичного огляду і критерії, за якими визначатиметься придатність до водіння та періодичність медичного обстеження. Законопроєкт дозволяє проводити позачергові медичні обстеження, наприклад, за ініціативою роботодавця або поліції.

Також згідно з проєктом, замість паперових довідок будуть використовувати електронні медичні висновки, які підтверджуватимуть, що людина може керувати транспортом. Ці висновки передаватимуться через державну електронну систему «Трембіта» до інших державних реєстрів, зокрема до єдиної інформаційної системи МВС.

Крім того, до програми навчання водіїв буде додано надання домедичної допомоги за програмами, які має розробити МОЗ.

Зміни у закупівлях ліків

Законопроєкт 13135 надає можливість державному підприємству «Медичні закупівлі України» закуповувати лікарські засоби за договорами керованого доступу не лише за кошти державного, а й за кошти місцевих бюджетів, а також за кошти медичних закладів. 

Порядок взаємодії між Міністерством охорони здоров’я або «Медичними закупівлями України» і тими, хто надає кошти для таких закупівель, визначатиметься угодою між ними, а уряд має розробити порядок оплати та розмір винагороди для державного підприємства за організацію закупівель. 

Власникам приватних укриттів можуть компенсувати витрати за їх утримання

Законопроєкт 13122 пропонує, щоб держава відшкодовувавала власникам приватних укриттів витрати на їхнє утримання, якщо захисні споруди внесені до офіційного обліку та використовуються для укриття населення під час воєнного стану.

Врегулювання прав на винаходи, створені військовими

Законопроєкт 13111 охоплює діяльність органів сектору безпеки і оборони (ЗСУ, СБУ, Нацгвардія та інші) і встановлює, кому належать права на об’єкти інтелектуальної власності, які створюють військові під час проходження служби. Йдеться про винаходи, промислові зразки, цифрові продукти і результати творчої чи технічної роботи. Якщо військовий створює ці об’єкти в межах своїх посадових обов’язків або використовуючи доступ до техніки, ресурсів і знань, отриманих на службі, він отримує авторські права. Але майнові права на ці об’єкти передаються державі — у розпорядження того органу, де проходить службу військовий.

Це означає, що держава буде власником прав на використання, продаж чи ліцензування такого об’єкта, а військовий отримає винагороду, розмір та порядок виплати якої має розробити Кабмін. Якщо ж, наприклад, Міноборони не подасть заявку на реєстрацію об’єкта протягом 4 місяців, право на реєстрацію переходить до автора.

Майнові права на такі об’єкти включаються до складу військового майна. Вони можуть передаватися за платною або безоплатною ліцензією (усі правила та процедури для цього визначить Кабінет Міністрів).

Крім того, договори з виконавцями оборонних контрактів мають визначати, як розподілятимуться авторські та майнові права, якщо в процесі виконання контракту буде створено винахід.

Створення сімейних підприємств

Законопроєкт 13109 пропонує запровадити в країні нову форму підприємницької діяльності — сімейне підприємництво, коли кілька членів сім’ї разом ведуть бізнес.

Сімейне підприємство може бути у формі юрособи або ФОПу, що діє разом із членами своєї сім’ї. Для створення такого бізнесу необхідно укласти договір (декларацію), в якій прописуються основні дані про бізнес: його назва, адреса, види діяльності, перелік членів, а також порядок прийняття нових учасників або виходу з підприємства.

Учасниками сімейного підприємства можуть бути лише громадяни України, яким виповнилось 14 років. Це мають бути родичі першого або другого ступеня споріднення — наприклад, батьки, діти, брати, сестри, бабусі, дідусі, онуки тощо. Але якщо людина вже є ФОПом або засновником іншої юрособи, вона не має права бути учасником сімейного підприємства. Сімейне підприємство може наймати працівників, які не є членами сім’ї. Але їх має бути не більше десяти, і загальна кількість найманих працівників не може перевищувати кількість членів підприємства. З найманими працівниками потрібно укладати договори відповідно до трудового законодавства.

Головою підприємства є його засновник, який комунікує з державними органами і відповідає за діяльність бізнесу. За необхідності він може делегувати обов’язки іншому члену підприємства або працівнику.

Таке підприємство може працювати у більшості сфер, окрім оптової торгівлі, продажу підакцизних товарів (крім пива, сидру, пері, столових вин у роздріб або пального в маленьких ємностях), а також ресторанного бізнесу, якщо він передбачає продаж алкоголю.

Підприємства працюватимуть на спрощеній системі оподаткування. Вони повинні вести облік своєї діяльності, подавати звітність і сплачувати податки відповідно до чинного законодавства.

Для членів сімейного підприємства соціальне страхування є добровільним. Але якщо вони сплачують внески, цей період зараховується до страхового стажу. Підприємство несе відповідальність за умови праці та безпеку всіх, хто в ньому працює.

Підприємство може припинити свою діяльність, якщо, наприклад, помер його засновник, або якщо жоден із членів не бажає продовжувати бізнес. Також можливе припинення через банкрутство чи за рішенням суду.

Чим відрізняються сімейна підприємство і «звичайний» ФОП? По-перше, родичі можуть офіційно працювати без трудових договорів з 14 років і брати участь у розподілі прибутку, тоді як у звичайного ФОПа працівники повинні мати офіційні договори. В проєкті не зазначається процедура розподілу прибутку чи обов’язків, тобто члени сімейного підприємства робитимуть це на власний розсуд або можуть записати це в установчому договорі. Це зручно для малого бізнесу, де всі й так часто працюють «на сім’ю», але зараз це формально не врегульовано. По-друге, добровільне соціальне страхування для членів родини. ФОП зобов’язаний платити єдиний внесок до Пенсійного фонду (ЄСВ) навіть якщо не має прибутку, а також платити ЄСВ за своїх працівників. А члени сімейного підприємства (родичі) можуть сплачувати внески добровільно, якщо хочуть мати страховий стаж.

Створення банків фінансової інклюзії

Законопроєкт 13018-д вводить новий тип банків — банки фінансової інклюзії. Їхня головна мета — забезпечити базовий банківський сервіс людям, які не мають до нього доступу через низькі доходи, віддалене місце проживання або інші обставини. Для цього такі банки отримуватимуть спеціальний дозвіл — обмежену банківську ліцензію. Депутати ухвалили цей законопроєкт за основу 25 березня. Аналогічний проєкт 12044, про який ми писали раніше, парламент не підтримав. Попри те, що законопроєкт лише готується до другого читання, уряд уже визначив, що Укрпошта стане першим в Україні банком фінансової інклюзії. У січні вона отримала 100% акцій Pinbank (цей банк націоналізували у 2023 році через те, що він належав росіянам).

Законопроєкт 13018-д визначає, що банк фінансової інклюзії не зможе працювати з великим бізнесом і обслуговуватиме лише фізичних осіб, дрібних підприємців, органи влади, а також громадські й благодійні організації з річним доходом до 5 мільйонів євро. Банки фінансової інклюзії мають право обслуговувати клієнтів не тільки у відділеннях, але й поза ними — через агентів або пересувні точки обслуговування. Вони можуть отримати статус уповноваженого банку для виплати пенсій, соціальних виплат і зарплат працівникам бюджетних установ.

Щоб створити такий банк, юридична особа має подати до Національного Банку України заяву з внутрішніми правилами роботи майбутнього банку; стратегію та бізнес-план на три роки з описом того, як саме банк планує забезпечити доступ до фінансових послуг на складних для обслуговування територіях; інформацію про клієнтів, яких планується обслуговувати.

Банк може переоформити свою чинну повну банківську ліцензію на обмежену, якщо хоче перейти в цей формат. НБУ регулюватиме такі банки за окремими правилами, що передбачають спрощені вимоги до перевірки клієнтів та визначення кінцевих бенефіціарів за фінансовими операціями, а також заборону здійснювати інвестиції в більшість цінних паперів (дозволені лише державні облігації та сертифікати НБУ).

Усі банки перед тим, як надати своєму клієнту (людині чи компанії) доступ до банківських послуг, зобов’язані провести перевірку цієї особи. Вона включає збір інформації про клієнта: хто ця особа, звідки в неї кошти, чи не пов’язана вона з відмиванням грошей чи фінансуванням тероризму тощо. Для банків фінансової інклюзії ці перевірки будуть спрощеними, але з урахуванням безпеки. Наприклад, для людей у віддалених селах або тих, у кого немає повного пакета документів, банк зможе використовувати альтернативні способи підтвердження особи та перевірки клієнта, які визначить НБУ. Наприклад, ідентифікацію особи можна буде проводити за допомогою електронних сервісів «Дія» або документів, які не приймають звичайні банки.

Процедура встановлення кінцевих бенефіціарів клієнтів також будуть спрощені, тобто вони подаватимуть менший пакет документів. Національний Банк визначить, які саме документи чи джерела інформації можуть бути використані, щоби процес був доступнішим для клієнтів, але при цьому не створював ризиків для фінансової системи.

Згідно з проєктом, максимальний розмір кредиту, який зможе видавати банк фінансової інклюзії для фізичних осіб, становитиме до 96 тис. грн для короткострокових кредитів та до 1,9 млн грн для іпотеки. Органи влади чи невеликі підприємства зможуть отримати не більше 19 млн грн на рік.

Після видачі обмеженої ліцензії банк зобов’язаний відмовитись від усіх інших ліцензій, які давали право працювати на фондовому або товарному ринках. При цьому старі договори, укладені ще до зміни статусу, залишаються чинними, але нові можна укладати лише відповідно до ліцензійних обмежень.

Компенсація майна, знищеного через збройну агресію та окупацію, для іноземців

Законопроєкт 13136 пропонує поширити дію закону про компенсацію за майно та нерухомістіь, пошкоджені або знищені Росією, на об’єкти, пошкоджені з 19 лютого 2014 року, тобто з початку збройної агресії (зараз компенсації стосуються майна, яке постраждало після 24 лютого 2022). Пріоритет надається сім’ям, для яких це було єдине житло. Власники знищеного житла, яке є єдиним для сім’ї, зможуть отримати компенсацію у вигляді житлового сертифікату на купівлю іншого житла. В такому разі пошкоджене майно переходить у комунальну власність для соціальних потреб. Якщо майно розташоване у багатоквартирному будинку, що підлягає відновленню, компенсація надається у форматі відбудови чи капітального ремонту. 

Законопроєкт пропонує розширити категорії осіб, які можуть отримати компенсацію. А саме, додати до громадян України іноземців і осіб без громадянства, які законно проживають в Україні, за умови, що вони не пов’язані з країною-агресором, а також збільшити строк подачі заяв на компенсацію з 1 до 3 років після закінчення воєнного стану.

Змінюються норми кількості учнів у класах 

У Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти — 13120 і 13120-1, які пропонують нові правила формування класів у закладах загальної середньої освіти, умови створення ліцеїв, а також визначають вимоги до освітніх мереж громад.

Зараз кількість учнів у класі державного або комунального закладу освіти має становити від 5 до 24 для початкової школи або до 30 для базової (5-9 класи) і профільної (10-12 класи) школи. Проєкт 13120 уточнює, що мінімальна кількість 5 учнів дозволена лише для очних класів початкової та базової середньої школи. У класах профільної середньої освіти (ліцеї, коледжі після 9 класу) має бути мінімум 24 учні (максимальна кількість учнів залишається незмінною). Альтернативний проєкт 13120-1 пропонує збільшити максимальну кількість учнів у класах базового та профільного рівнів до 32 осіб (для початкової школи залишиться 24 особи). 

Обидва документи пропонують збільшити мінімальну кількість учнів у комунальних ліцеях. Замість теперішньої норми про наявність не менше двох класів за трьома профілями (тобто мінімум 72 учні на паралелі) пропонується запровадити вимогу щодо наявності на паралелі не менше дванадцяти навчальних груп за трьома профілями (тобто мінімум 96 учнів, оскільки в групі має бути не менше 8 осіб). В обох проєктах залишається чинна норма про те, що клас державного чи комунального закладу освіти може ділитися не більш як на три групи з кількістю учнів не менше восьми.

Крім того, проєкт 13120 уточнює, що ліцей більше не зможе забезпечувати здобуття початкової освіти навіть як виняток, а лише базову та профільну. Проєкт 13120-1 такої зміни не пропонує.

Обидва законопроєкти передбачають, що органи місцевого самоврядування до 1 вересня 2025 року мають затвердити й подати плани формування мережі ліцеїв. У цих планах потрібно буде врахувати оновлені вимоги до наповнюваності класів, кількості профільних груп, безпечності та доступності освітнього простору. Якщо такі плани не будуть подані вчасно, то їх має затвердити уряд до 1 січня 2026 року.

Заклади, які не відповідатимуть новим вимогам, не зможуть отримати фінансування з державного бюджету.