Важливі законопроєкти. Випуск 27: реформування Рахункової палати та створення банків фінансової інклюзії

Важливі законопроєкти. Випуск 27: реформування Рахункової палати та створення банків фінансової інклюзії

7 Жовтня 2024
FacebookTwitterTelegram
8201

Огляд законопроєктів, зареєстрованих з 16 до 29 вересня.

За цей період було зареєстровано 43 законопроєкти, з яких три ініційовані Кабміном, решта — народними депутатами. Серед важливих ініціатив — оновлений закон про реформу Рахункової палати, створення банків фінансової інклюзії, які надаватимуть послуги у важкодоступних районах, та нові правила укладення угод про винуватість у корупційних справах. Змінотворці не оминули і військової тематики. Зокрема, ініціативи дають право на захист військовим-викривачам корупції у війську та спрощують списання втрачених під час бойових дій безпілотників та РЕБ. 

Створення банків фінансової інклюзії 

Законопроєкт 12044 започатковує новий вид фінансової установи — банк фінансової інклюзії. Ними можуть стати поштові оператори, які отримають можливість надавати банківські послуги безпосередньо у поштових відділеннях. Це спростить доступ до фінансових послуг у віддалених та прифронтових регіонах. Також банківські послуги можна буде отримати вдома, що важливо для маломобільних осіб. 

Банки фінансової інклюзії надаватимуть послуги лише фізичним особам, малим підприємствам із чистим доходом до 2 млн євро на рік, а також органам державної та місцевої влади. Вони працюватимуть за спеціальною обмеженою ліцензією, яку надаватиме Національний банк України (НБУ). Установи, які хочуть отримати статус банку фізичної інклюзії, мають подати до НБУ реєстраційні документи, документи про репутацію кінцевих бенефіціарів та копію квитанції про оплату видачі ліцензії. Окрім цього до документів обов’язково додаються трирічна стратегія та бізнес-план, які мають окреслювати розвиток фінансової інклюзії, структуру клієнтської бази, зони обслуговування та плани розширення послуг, особливо у віддалених районах. 

Статус банку фінансової інклюзії можуть отримати і діючі банки. Для цього їм доведеться відповідати умовам обмеженої ліцензії, тобто відмовитися від кредитування великих компаній та валютних операцій, інвестицій у цінні папери (за винятком облігацій внутрішньої державної позики та депозитних сертифікатів НБУ) та надання фінансових послуг на ринках капіталу.

Вдосконалення діяльності Рахункової палати

Законопроєкт 10044-д спрямований на вдосконалення діяльності Рахункової палати відповідно до міжнародних стандартів. Його положення усувають основні недоліки попередньої редакції законопроекту. Зокрема, вони регулюють процедури добору членів Рахункової палати, посилюють незалежність та розширюють повноваження Рахункової палати. 

Якщо законопроєкт ухвалять, Рахункова палата зможе контролювати всі публічні фінанси: кошти місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійного фондів, доходи і витрати Нацбанку, рух іноземних кредитів, грантів та допомоги. 

Доопрацьований законопроєкт надає Рахунковій палаті більші гарантії фінансової незалежності. Сьогодні вона може самостійно відправляти бюджетні запити до Мінфіну з пропозиціями про необхідне фінансове забезпечення. Проте законопроєкт пропонує, щоб Кабмін під час оприлюднення проєкту держбюджету звітував про врахування пропозицій  Рахункової палати щодо її фінансового забезпечення. Також, законопроєкт зобов’язує профільні комітети Верховної Ради розглядати результати перевірок Рахункової палати й обговорювати випадки неналежного виконання чи невиконання наданих нею рекомендацій. Такі заходи мають налагодити ефективний механізм співпраці Рахункової палати з парламентом. 

Новий проєкт пропонує скоротити кількість членів Рахункової палати з 13 до 11, а також запровадити у ній посади державних аудиторів та заступника секретаря, які не будуть держслужбовцями, але на яких поширюватимуться антикорупційні зобов’язання і обов’язок подавати майнові декларації. 

Також пропонується вдосконалити конкурсний відбір членів Рахункової палати та уточнити вимоги до них. Потенційні члени Рахункової палати повинні будуть надати документи, які підтверджують їхній професійний стаж у сфері аудиту, документи, які підтверджують володіння державною мовою та однією із мов Ради Європи. Попередній добір кандидатів на посаду членів Рахункової палати здійснюватиме дорадча експертна група на підставі результатів тестування, співбесіди з кандидатами та їхньої спеціальної перевірки. Дорадча група складатиметься із шести членів, яких затвердить ВРУ на підставі пропозицій депутатських фракцій. Кандидатів, дібраних дорадчою групою, парламент повинен буде затвердити голосуванням. 

Законопроєкт уточнює, що протягом восьмирічного перехідного періоду трьох членів дорадчої групи експертів призначатиме Кабмін на підставі пропозицій міжнародних організацій, а ще трьох — парламент за пропозиціями депутатських фракцій на підставі рейтингового голосування. Рішення групи вважатиметься прийнятим, якщо його підтримають мінімум четверо осіб, причому щонайменше двоє з них мають обов’язково бути кандидатами від міжнародних організацій. Таким чином міжнародні експерти отримають право переважного голосу при відборі членів Рахункової. 

Раз на 5 років один із провідних членів Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI) обов’язково має провести оцінку діяльності Рахункової палати на відповідність міжнародним стандартам аудиту. 

Нові правила укладення угод у корупційних справах

Відкриття можливості укладення угод про винуватість у корупційних справах є частиною реформ, узгоджених європейськими партнерами та передбачених Державною антикорупційною програмою та Планом для України. Сьогодні кримінальне законодавство дозволяє укладати угоди зі слідством про винуватість, однак така опція недоступна для корупційних злочинів. Спроби врегулювати ці моменти вже були. Проте урядовий законопроєкт отримав несхвальні відгуки, оскільки він не визначив чітких правил, у яких випадках можливо, а у яких ні, укласти угоду про звільнення від покарання з випробуванням. Відсутність таких норм дозволяла б підозрюваному просто відкупитися від покарання, заплативши штраф. Тому народні депутати зареєстрували новий проєкт, який уточнює, що угода про винуватість обов’язково має включати такі суттєві умови: 

  • розкриття підозрюваним інформації про інших корупціонерів із наданням доказів їхньої причетності до корупції; 
  • відшкодування винним усіх завданих збитків — у разі вчинення одноособового корупційного кримінальних проступку, нетяжкого або тяжкого корупційного злочину. 

У випадку тяжкого корупційного злочину прокурор може укласти угоду з обвинуваченим лише після погодження Генпрокурором чи його заступником. Якщо злочин розслідує НАБУ, то угоду має погодити керівник Спеціальної Антикорупційної Прокуратури чи його заступник. 

Якщо підозрюваний розкриває спільників чи компенсує збитки, то прокурор може запропонувати йому такі опції: 

  1. зменшити термін ув’язнення, проте він має бути не меншим одного року;
  2. замінити увʼязнення випробувальним терміном, протягом якого підозрюваний не має вчинити повторного правопорушення. Але в такому випадку суд має право призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна або штрафу, навіть якщо це не передбачено в санкції статті: 
  • 340 000 — 2 040 000 грн — за  вчинення нетяжкого злочину; 
  • 2 040 000 — 4 590 000 грн — за вчинення тяжкого злочину; 
  • 4 590 000 — 102 000 000 грн – за особливо тяжкий злочин. 

Нова процедура притягнення до відповідальності працедавців, які порушують вимоги щодо робочих місць для осіб з інвалідністю 

Законопроєкт 12046 визначає процедуру покарання осіб, які порушують законодавство про працевлаштування осіб з інвалідністю. Зараз, якщо під час планової перевірки виявлено порушення закону чи помилки у звітності, на таке підприємство одразу накладають штраф. Тому депутати пропонують дати можливість роботодавцям виправити порушення. Штраф буде стягнено лише якщо підприємець не вирішить виявлені проблеми протягом 30 днів. 

Покарання за пошкодження майна військових 

Народні депутати пропонують запровадити кримінальну відповідальність за підпал, підрив, пошкодження чи знищення майна військових в інший суспільно-небезпечний спосіб. Такі дії будуть розцінюватися як перешкоджання діяльності Збройних Сил та каратимуться позбавленням волі на 5 — 10 років з можливою конфіскацією майна, а якщо вони призвели до загибелі людей — то на 10 — 15 років. 

Захист військовослужбовців-викривачів корупції 

У Дисциплінарному статуті ЗСУ формально не прописане право військових повідомляти про корупційні порушення. Вони можуть надсилати заяви про незаконні рішення командирів, що порушують права військових, та про факти їх незаконного покарання  до посадових осіб Служби правопорядку, органів військового управління, органів досудового розслідування. Урядовий проєкт додає до цього переліку право «подавати скарги і повідомлення про корупцію в антикорупційні органи».

Дисциплінарний статут передбачає, що військовослужбовця, який повідомляє про можливу корупцію, не можуть звільняти, притягати до відповідальності чи будь-яким чином карати за це. Урядовці пропонують уточнити, що вони зможуть повідомляти про факти корупції, «які стали відомі у зв’язку з проходженням служби» — тобто автори законопроєкту пропонують заборонити покарання військових, які повідомили саме про корупцію у війську.

Спрощення процедури списання військового майна 

Народні депутати пропонують спростити процедуру списання військового майна. Наразі велика кількість втрачених у ході бойових дій БПЛА та засобів РЕБ усе ще залишається на обліку. Зараз щоб списати втрачене майно, необхідно підготувати єдиний акт із описом події та переліком втраченого майна. Він має бути підписаний комісією для списання військового майна частини та не менше як двома учасниками або свідками події (за наявності), після цього акт потрібно затвердити  протягом 30 днів. Це створює надлишкове бюрократичне навантаження на військовослужбовців. 

Тому депутати хочуть надати командувачам ЗСУ, начальнику ГУР та Голові адміністрації Державної спеціальної служби транспорту за погодженням із Головнокомандувачем повноваження одноразово, в порядку застосування особливої процедури, списати всі безпілотні літальні апарати, авіаційні комплекси, наземні (роботизовані) комплекси, водні (плаваючі) комплекси або безпілотні системи, а також усі види наземної техніки радіоелектронної боротьби, які були використані від початку введення воєнного стану та не були списані  на момент ухвалення такого рішення. 

Зняття виконавчого провадження та арешту майна військовослужбовців 

Народні депутати пропонують гарантувати можливість зупиняти виконавче провадження відносно боржника-військовослужбовця за його заявою. Зупинка діятиме на час військової служби (під час воєнного стану), під час лікування (проте вона анулюється через 30 днів після закінчення лікування) та до 6 місяців з дня звільнення зі служби. 

Автори законопроєкту 12064 також уточнюють, що після припинення виконавчого провадження автоматично скасовується арешт, накладений на майно військовослужбовця, оскільки чинне законодавство цього не передбачає. 

Спрощене отримання громадянства для дружин (чоловіків) воїнів-українців (українок) 

Сьогодні українське громадянство за спрощеною процедурою можуть отримати дружини/чоловіки іноземців чи осіб без громадянства, які воюють в Україні. Проте така можливість досі недоступна для іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянами України, які проходять службу в ЗСУ та інших військових формуваннях, загинули при виконанні військових обов’язків чи були звільнені зі служби. Тому законопроєкт 12032 розширює спрощену процедуру набуття громадянства і на них. Вони матимуть змогу подати декларацію про відмову від іноземного громадянства для оформлення українського. 

Також законопроєкт пропонує надавати іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для возз’єднання з сім’єю, якщо другий із подружжя у війську, дозвіл на імміграцію та  посвідку на постійне проживання. 

Заборона суміщати депутатський мандат із роботою у комунальних підприємствах

Законопроєкт забороняє суміщати депутатські повноваження з роботою у штаті місцевої ради, до якої було обрано депутата, установах, що їй підпорядковуються, та комунальних підприємствах. Це має усунути потенційний конфлікт інтересів у депутатів місцевих рад, коли їм доводиться як депутатам голосувати за рішення, які стосуються їхнього іншого місця роботи. 

Запобігання домашньому насильству

Два нові законопроєкти мають зробити боротьбу із домашнім насильством більш ефективною. 

Проєкт 12051 покращить збір інформації про випадки насильства. Він уточнює, що статистичні дані про випадки насильства мають включати стать (окремо для постраждалої особи та кривдника), вік, тип родинного зв’язку, адресу постраждалого, кількість винесених вироків чи приписів для кривдника. 

Другий законопроєкт передбачає, що особи, які збираються побратися чи перебувають у шлюбі, можуть звертатися до поліції аби перевірити, чи їхній партнер не притягався до відповідальності за вчинення домашнього насильства.

Цифровізація спорту

Кабмін пропонує створити електронну систему Е-спорт. Вона працюватиме як єдина база даних з інформацією про осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, у тому числі спортсменів, фахівців у цій сфері, спортивні заклади, відповідні органи влади, громадські організації спортивного спрямування, спортивні заходи, змагання, споруди, спортивну медицину та заходи з запобігання використання допінгу. Держателем такого реєстру буде Міністерство молоді та спорту. 

Відповідальність за пропаганду російської імперської символіки 

Законопроєкт 12061 пропонує встановити адміністративну та кримінальну відповідальність за пропаганду символіки російської імперської політики. До неї належать герби, прапори, гімни, зображення, пам’ятні знаки, які мають стосунок до держави-агресора, її історії, звеличують або виправдовують заходи російської імперської політики та осіб причетних до її реалізації. Її виготовлення та використання каратиметься штрафом у 1700-3400 грн для громадян (100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та 3400-5100 грн (200 – 300 нмдг) для посадовців. Поширення такої символіки в органах влади, державних та комунальних установах (зокрема школах, лікарнях) буде каратися ув’язненням на строк до 5 років з можливою конфіскацією майна. При повторному злочині термін позбавлення волі становитиме від 5 до 10 років.

Фото: depositphotos.com

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний